📖"Бджолине жало" Пол Мюррей
✨240/712 стр.

У центрі сюжету — криза, яку переживає колись заможна родина Барнзів на тлі економічної кризи в Ірландії.

Автору настільки добре вдається передати самотність усередині однієї сім'ї, що вона практично фізично відчувається під час читання. Тут є егоїстична донька, яка не помічає нічого навколо, окрім своєї подружки. І є молодший син, який настільки боїться розлучення батьків, що не зізнається, що виріс із капців.

Кому потрібен син у якого вічно ростуть ноги

✨Із незвичного: Мюррей міняє стиль письма під кожного героя, наче даючи їм власні голоси. Наприклад, частина від імені матері написана взагалі без розділових знаків - можливо, цим підкреслюється її внутрішній стан та тривога.

Мені капець як сподобалось, як автор показує поведінку людей навколо, в моменти, коли все руйнується

Інші люди трималися віддалік, мовби невдача могла виявитись заразною

Дуже багатогранна історія - кожну сторінку хочеться обдумувати

6 день читаю "Бджолине жало"

Серед тижня не було багато часу на читання - сподіваюсь за вихідні дочитати

Що ви там плануєте читати найближчі дні?✨

25 липня планую йти слухати про чудові "Промені Аласі"
Ця історія залишила дуже і дуже гарні враження❤️

📍 25 липня, 16:00, Київ
Readeat (вул. Антоновича, 50)

Тут трохи детальніше мої враження✨
✨Книга 1
✨Книга 2

Хочеться підтримати видавництво - купила пару книг. 250 тисяч знищених книг...

#книголав🌟 тримайтесь!

Книги видавництва 🌟книголав, які я читала і мені сподобались✨

✨Сусідська угода - одна із моїх улюблених романтичних історій. Чудовий гумор, дорослі головні герої

✨Будинок з півнями - про пошук родинного коріння та таємниці прадіда Никодима, репресованого в 1930-х роках. Мій відгук тут https://t.me/bookish_notes/589

✨Порцеляновий місяць - маловідома історія про китайців у часи Першої світової війни.

✨Камінь, кожиці, папір - психологічний трилер із просто-таки дуууже неочікуваною кінцівкою.

✨Вбивайте усвідомлено - трилер із чорним гумором про те, як поєднувати усвідомленість та... вирішення "проблем"

📖 Бджолине жало
✍️ Пол Мюррей
@starlev
🏷сучасна проза

У центрі сюжету — криза, яку переживає колись заможна родина Барнзів на тлі економічної кризи в Ірландії.

Автору настільки добре вдається передати самотність усередині однієї сім'ї, що вона практично фізично відчувається під час читання. Тут є егоїстична донька, яка не помічає нічого навколо, окрім своєї подружки. І є молодший син, який настільки боїться розлучення батьків, що не зізнається, що виріс із капців.

Кому потрібен син у якого вічно ростуть ноги

✨Із незвичного: Мюррей міняє стиль письма під кожного героя, наче даючи їм власні голоси. Наприклад, частина від імені матері написана взагалі без розділових знаків - можливо, цим підкреслюється її внутрішній стан та тривога.

Мені капець як сподобалось, як автор показує поведінку людей навколо, в моменти, коли все руйнується

Інші люди трималися віддалік, мовби невдача могла виявитись заразною

Ця історія викликає справжній захват, але не у звичному розумінні цього слова. Захоплює те, як майстерно автор змальовує всі, навіть найтемніші, відтінки людської особистості.

Сліпота героїв просто вражає — те, як вони роками живуть поруч, але дивляться один на одного крізь вигадані образи.

Перша частина книги мені неймовірно сподобалася, я була від неї у цілковитому захваті. Проте друга частина, на жаль, зачепила вже менше. У мене склалося враження, що в результаті все перетвориться на цілковиту темряву, де немає жодного промінчика надії.

Фінал цієї історії залишив по собі доволі двоїсті враження. З одного боку, автор нарешті дарує нам надію - до героїв приходить усвідомлення, що пора змінюватись, але з іншого - у мене залишились питання.

Дуже багатогранна історія - однозначно є про що подумати. Ідеальна книга для обговорень

Моя оцінка: 8/10

#Читацькі_нотатки_відгук

Одна з переваг віддаленої роботи — можна працювати з батьківського
дому 🕊

Вже четвертий день гостюю в батьків. За цей час прочитано 0 сторінок 📖
Насолоджуюся часом із найріднішими, трохи випала з книжкового життя❤️

Нагодують, дитину побавлять — не життя, а казка😇 Ну і не підриватись від тривоги серед ночі - окреме задоволення

Як минають ваші дні? Що читаєте? ✨

Телепорт у Київ відбувся успішно👌

Сьогодні була на презентації дилогії "Промені Аласі"🌛 Аліси Корж

Авторка потішила сьогодні мою читацьку душу - не виключається написання історії в всесвіті променів. Я цьому дуже тішусь і щиро сподіваюся це таки колись станеться

Карочі, читайте "промені Аласі" - вони чудові

Там, до речі, у видавництва сьогодні ДН і в честь цього знижка -30% на цю історію в тому числі https://t.me/ouroborosbooks/834

Всім доброго ранку чи вже дня 🌟

Поки мене не було вдома - приїхали мені книжулічки 📚

🌟Книги від #книголав, які я замовляла після знищення їх складу. Приїхали дуже швидко, хоча видавництво попереджало про затримку

🌟А ще передзамовлення нової книги Альони Рязанцевої, яку я дуже дуже чекала

Починаю сьогодні читати "Мої друзі" Фредеріка Бакмана видавництва #книголав🌟

"Мої друзі" — щемка й світла розповідь про силу дружби, мистецтва та про те, що щасливий кінець не завжди збігається з нашими очікуваннями.

✨Дуже люблю книги автора. Уже прочитала три його книги, а "Чоловік на ім'я Уве" одна із улюблених❤️

Маю великі читацькі надії на
цю історію👌

Закрадаються мені в голову думки поїхати на BestsellerFest🐸

Хто планує бути на фестивалі? Можливо, хто вже був? Розказуйте ✨

📖"Мої друзі" Фредрік Бакман
✨126/440 стр.

Ну, автор не підводить💅
Це історія про дружбу - зокрема про те, як важливо мати поруч людину за яку тримаєшся аби не скотитись в яму. І про мистецтво, яке зцілює. Подобається мені таке😇

А як це прекрасно написано - мені хочеться ліпити стікери просто на кожну сторінку. Ну от зацініть:✨

✨ Дорослі завжди думають, що можуть захистити дітей, не пускаючи їх у небезпечні місця, але кожен підліток знає, що це безглуздо, бо найнебезпечніше місце на землі - всередині нас. Крихкі серця розбиваються однаково в палацах і в темних провулках

Про життя:

✨ Не варто думати про те, що воно (життя) може закінчитись, бо тоді житимеш як боягуз, ніколи не любитимеш забагато і не співатимеш занадто голосно. Треба сприймати його як належне, цілісно: сходи сонця й ліниві недільні ранки....

Ну, і про мистецтво:

✨ Мистецтво не хронологічне. Все, що малював художник, уявлялось в тому місці в його голові, куди він міг потрапити лише тоді, коли цього прагнув. Якщо йому наказували малювати, це нагадувало пробудження і намагання знову побачити той самий сон.

Коротше, я в тотальній любові ❤️
Дуже сподіваюсь до кінця книги мої враження не зміняться💁‍♀️