Забрала з пошти і одразу пішла в парк читати. Полювала саме на це видання. Задоволена.

З анотації:

«Романтик «другого ешелону», знайомий Колріджа та друг Вордсворта, поряд із яким він довший час мешкав у прославленому на всю Європу Озерному краї, Томас де Квінсі (1785 – 1859) увійшов в історію літератури як автор знаменито-скандальної «Сповіді англійського пожирача опіуму/Confessions of an English Opium-Eater» (1821) – першої відвертої розповіді про насолоди та розпач опіумної залежності. Хоча в момент публікації «Сповідь» викликала значний читацький інтерес, витримавши декілька перевидань за кілька років, з часом вона, як і саме ім’я автора, поступово канула в забуття, аж поки через майже 40 років нове життя у неї вдихнув Шарль Бодлер, присвятивши де Квінсі та його твору своє розлоге есе «Штучний рай». З того часу, ось уже понад 150 років, «Сповідь» де Квінсі утримує за собою репутацію класики контр-культурної літератури. Творчість де Квінсі слугувала об’єктом натхнення та захоплення для численних пізніших письменників від Едґара Алена По до Андре Бретона та Хорхе Луїса Борхеса.»

#прибуло

Нарешті хоч трохи ясності. Дякую,Олег🤲🏻

Брат страшні речі написав…
Емоційним і вразливим не відкривати.

📖«Інститут»
✍️ Стівен Кінг

Тім Джеймісон-колишній коп,котрий тепер скидається країною, влаштовуючись на тимчасові підробітки в різних місцях. Та згодом ми переконаємося, що «колишніх копів» не буває)

Люк Елліс-хлопчина-вундеркінд 12 років, котрого вже зачислено до найпрестижніших коледжів. І це не єдина його особливість.😏

Як ці дві паралельні лінії можуть перетнутися-читаємо в книзі «Інститут»

Ця книга в топі прочитаного у пана Кінга. І хоч я вже читала її раніше,чи то завдяки моїй поганій памʼяті чи завдяки нашому перекладу,мені було цікаво як вперше.

Враховуючи мою любов до супергероїки, надприродного і Кінга-ця суміш вийшла геніальна.

Сюжет досить стрімкий,хоч і достатньо деталізований. Кожний розділ як епізод серіалу. Персонажі дуже живі і достатньо розкриті.

Ох,великодки до «Аліси в дивокраї» тонко і влучно . Чого вартий натяк з прізвища хлопчика - Елліс,та сюжетні моменти котрі я не буду спойлерити.

Я обожнюю великодки до культури, і до світових подій в реальному світі. Тут і про ядерні загрози згадується,і про білизну Путіна, і про політичні ігри в цілому. Плакати з надписом « Ще один день в раю» які є посиланням до пісні Genesis ❤️‍🩹

В той же час, книга несе мораль, і,вкотре, нагадує про те,що «шишки» можуть собі дозволити багато хто, не дивлячись на наслідки.

Місіс Сіґсбі- це прооосто щось. Амбрідж в червоному. А Стекгаус для мене це Сноу з «Голодних Ігор»- не так по ролям як по темпераменту.

Чудова книга. Тут нетипових Кінг ,в плані відсутності чудовиськ,кишок і таке інше. Це зовсім інше,та все ж геніальне.

Видавництво КСД

#кінодворф

Я дуже скептична до серіалів від Marvel, та це один з найкращих тепер.
Акторський склад-божественний. Сюжет- кайф. Фінал - багатообіцяючий.
Хочу ще.

Мій топ серіалів Марвел,на даний момент:
• «Локі»
• «ВандаВіжн»
• «Агата увесь час»
• «Я є Ґрут»

Дивилися? Плануєте?

Це просто неймовірно гарно написано.

І сюжет абсолютно не банальний.

До цього, я лише поверхнево знала хто такі наґи,і то лише за мотивами компʼютерних ігор.

Та тут автор так гарно розкриває цих істот. Їх сутність і елементи існування,які базуються на міфології.

Смакую. Продовжую. І прям вже рекомендую.

#шопокрилах Тепер офіційно! Onyx Storm в перекладі!

Хороша новина: команда перекладачів залишилася без змін.

Блискуча новина: плануємо вихід книги навесні.

А в нашому букспейс по "Залізному полум'ю" є посилання на 3 сторінки новинки англійською. Офіційно!

Хто радіє новинам разом з нами?

Всі книги Ребекки Яррос: https://bookclub.ua/authorbooks/rebekka-yarros-books/

«Серця наґів»
✍🏻 Лі Йондо
Найкраще фентезі що я читала останнім часом.

Отже. Що ми маємо.
«Роман «Той птах, що п’є сльози» починається з повільної розповіді про те, як в корчмі  «Останній притулок», що притулилась на кордоні пустелі Фунтен, з’являється один з головних героїв. Кейґан Дракар прийшов сюди з закривавленим мішком, від вигляду якого дружина корчмаря втратила свідомість. Його чекав важливий лист.»

А далі ми поринаємо в прекрасно продуманий світ, з дуже колоритними персонажами,котрі по-своєму різні та мають єдину ціль. Звісно,не без перешкод)

Велика кількість різних рас, кожна з яких має свої особливості у зовнішності, укладі життя, світогляді та віруванні,повністю занурює в цей всесвіт. Наприклад:наги вкриті лускою, спілкуються між собою за допомогою уявних сигналів, на повноліття виймають серця, щоби стати майже невразливими. І в них матріархат🌝. І,очевидно судячи з назви книги, основний акцент історії зосереджений саме на них,власне,в чому і буде полягати «місія» персонажів.

Найбільше тішить те,що це тетралогія. І ще буде час насолодитися цією історію і більше пізнати персонажів,адже от цього мені не вистачило. Та,з мого досвіду, це типово для першої книги циклу,адже автор зосереджується на знайомстві читача з самим всесвітом.

Тож,щиро рекомендую. І з нетерпінням очікую продовження.

Видавництво Bookchef