Ввязався я оце недавно в срач у інтернеті. Попав у коменти, де обсирали автомеханіків.
Мол, і руки у них криві, і робити нічого не вміють, і тільки думають, як обдурить клієнта, а то іще і на клієнтських машинах до дівок катаються. Ну і обідно мені стало, завівся. Півночі пересварився з різною мірою інтенсивності, як ота баба: «Ой, мамо, які в тому селі лихі люди — напали на мене всім селом, єлі одгавкалась».
Добре, хоч виходний наступного дня був, бо ходив би по майстерні, як зомбі. Просто ж воно обідно стає, коли так гівном по нізащо поливають. Причому всіх підряд, без розбору. Як послухаєш чи почитаєш таких експертів, то вообще незрозуміло, хто вміє машини ремонтувати, хіба що все самі роблять десь в перервах між концертами та лекціями.
Ні, ну якщо людині нічим заняться, а весь вільний час вона хоче колупаться з машиною, то таке. Мало лі яке у кого хобі.
Потом пожалів, канєшно, шо вліз. Ну кому я що доказав? Так, тільки нерви попортив собі та время потратив, лучше б кіно якесь подивився, все ж користі більше було б.
В принципі, ну встрічаються ж в нашій професії всякі люди, і такі, яким би сам з удовольствієм руки повиривав би, тоже. Може я і зря прийняв усе на свій рахунок, як ота бабця у Сільпо.
Це мене колись занесло в Сільпо не вечером після роботи, а часов так в 10-11 утра. Народу там в це время набагато меньше, а як обично народ там пересувається?
Зашли на вході і пішли по маршруту — овочі-фрукти, риба, сири-ковбаси, хліб. Ну от йдемо ми по рядам із відділа в відділ: бабуся з паличкою, жєнщіна років сорока та я за ними. Бабця шкутильгає на обидві ноги, жіночка прихрамує на одну ногу, а другу якось непоняно підволокує.
Бабця сначала косилась на ту жінку, а потім як розкричиться: «Як тобі не стидно? Думаєш, ти стара не будеш??!!» - жіночка аж стала, як вкопана, а вслід за нею. А бабця продовжує:
«Шо ти мене перекривляєш, шо ти ідеш та кульгаєш?!
Смішно тобі?! Безсовісна!». Ліца жіночки я в той момент не бачив, я позаду неї стояв, но вона аж отшанулась, так, видно, обалділа.
Та й каже:
«Женщіна, уйміться! В мене палець на нозі переломаний у гіпсі, от я і хромаю! А з другого чобота нога випадає, бо прийшлось сапоги взять на три розміри більші, щоб нога в «лангєті» влізла.
От ви мені треба перекривлять вас, більше дєлать оце нічого». Бабця та не вибачилась я даже, щось пробубніла собі під ніс і пошкандибала до канфєт. Жіночка покрутила головою і стала комусь звонить. А я взяв хліба і пішов на касу.
#історія
Мол, і руки у них криві, і робити нічого не вміють, і тільки думають, як обдурить клієнта, а то іще і на клієнтських машинах до дівок катаються. Ну і обідно мені стало, завівся. Півночі пересварився з різною мірою інтенсивності, як ота баба: «Ой, мамо, які в тому селі лихі люди — напали на мене всім селом, єлі одгавкалась».
Добре, хоч виходний наступного дня був, бо ходив би по майстерні, як зомбі. Просто ж воно обідно стає, коли так гівном по нізащо поливають. Причому всіх підряд, без розбору. Як послухаєш чи почитаєш таких експертів, то вообще незрозуміло, хто вміє машини ремонтувати, хіба що все самі роблять десь в перервах між концертами та лекціями.
Ні, ну якщо людині нічим заняться, а весь вільний час вона хоче колупаться з машиною, то таке. Мало лі яке у кого хобі.
Потом пожалів, канєшно, шо вліз. Ну кому я що доказав? Так, тільки нерви попортив собі та время потратив, лучше б кіно якесь подивився, все ж користі більше було б.
В принципі, ну встрічаються ж в нашій професії всякі люди, і такі, яким би сам з удовольствієм руки повиривав би, тоже. Може я і зря прийняв усе на свій рахунок, як ота бабця у Сільпо.
Це мене колись занесло в Сільпо не вечером після роботи, а часов так в 10-11 утра. Народу там в це время набагато меньше, а як обично народ там пересувається?
Зашли на вході і пішли по маршруту — овочі-фрукти, риба, сири-ковбаси, хліб. Ну от йдемо ми по рядам із відділа в відділ: бабуся з паличкою, жєнщіна років сорока та я за ними. Бабця шкутильгає на обидві ноги, жіночка прихрамує на одну ногу, а другу якось непоняно підволокує.
Бабця сначала косилась на ту жінку, а потім як розкричиться: «Як тобі не стидно? Думаєш, ти стара не будеш??!!» - жіночка аж стала, як вкопана, а вслід за нею. А бабця продовжує:
«Шо ти мене перекривляєш, шо ти ідеш та кульгаєш?!
Смішно тобі?! Безсовісна!». Ліца жіночки я в той момент не бачив, я позаду неї стояв, но вона аж отшанулась, так, видно, обалділа.
Та й каже:
«Женщіна, уйміться! В мене палець на нозі переломаний у гіпсі, от я і хромаю! А з другого чобота нога випадає, бо прийшлось сапоги взять на три розміри більші, щоб нога в «лангєті» влізла.
От ви мені треба перекривлять вас, більше дєлать оце нічого». Бабця та не вибачилась я даже, щось пробубніла собі під ніс і пошкандибала до канфєт. Жіночка покрутила головою і стала комусь звонить. А я взяв хліба і пішов на касу.
#історія
Дорога зимою небеспечна, особливо в місті — за день сніг підтане, колесами размолотить в кашу, вночі замерзне і вранці справжні затори на дорогах. Або засипає снігом по самі помідори і не встигають прибирати.
Або тумани, мокрий сніг і дощ на замерзлу землю, та така ожеледь, що вийдеш на вулицю, сядеш на жопу і їдеш до самого магазину .
А потім таким же маневром назад, тільки однією рукою пиво тримаєш. Хто водій не дуже досвідчений або не впевнений у собі, зимою машину залишають і пересідають на громадський транспорт. Воно, в принципі, і привильно.
У нас є декілька таких постійних клієнтів. В минулому році, як тільки потепліло, один з них пригнав машину, щоб ми її підмарафетили, провели техобслуговування, перевірили несправності. Він, поки його машиною займались, посидів в кімнаті для клієнтів, десь через годину його покликали, він розрахувався, поклав чек в карман, сказав «Дякую», розвернувся і пішов на вихід.
Хто це бачив, трішки очманіли, але кожний подумав, можливо, людині терміново потребувалось свіжим повітрям подихати. Проходить хвилина, дві, п’ять... Та що ж там сталось ?? Виглянув Саня на вулицю — а клієнта і не видно.
Зовсім нічого не розуміємо. Давай йому телефонувати на мобільний.
- Ало, це австосервіс. Що у вас сталось?
- Нічого у мене не сталось!
- А ви де???
- На зупинці, маршрутку чекаю. А ви чого питаєте?
Я багато бачив різних реакцій Віталі, но такого вираження обличчя не бачив ні разу.
- А з машиною вашою що нам робити?
В телефоні тиша, а потім:
- Ой, йоооо....
Прибіг, забрав машину, тай поїхав. За зиму так привик ходити пішки і їздити маршруткою, що просто на автоматі пішов до Шашличка на зупинку.
Буває :D
#історія
Або тумани, мокрий сніг і дощ на замерзлу землю, та така ожеледь, що вийдеш на вулицю, сядеш на жопу і їдеш до самого магазину .
А потім таким же маневром назад, тільки однією рукою пиво тримаєш. Хто водій не дуже досвідчений або не впевнений у собі, зимою машину залишають і пересідають на громадський транспорт. Воно, в принципі, і привильно.
У нас є декілька таких постійних клієнтів. В минулому році, як тільки потепліло, один з них пригнав машину, щоб ми її підмарафетили, провели техобслуговування, перевірили несправності. Він, поки його машиною займались, посидів в кімнаті для клієнтів, десь через годину його покликали, він розрахувався, поклав чек в карман, сказав «Дякую», розвернувся і пішов на вихід.
Хто це бачив, трішки очманіли, але кожний подумав, можливо, людині терміново потребувалось свіжим повітрям подихати. Проходить хвилина, дві, п’ять... Та що ж там сталось ?? Виглянув Саня на вулицю — а клієнта і не видно.
Зовсім нічого не розуміємо. Давай йому телефонувати на мобільний.
- Ало, це австосервіс. Що у вас сталось?
- Нічого у мене не сталось!
- А ви де???
- На зупинці, маршрутку чекаю. А ви чого питаєте?
Я багато бачив різних реакцій Віталі, но такого вираження обличчя не бачив ні разу.
- А з машиною вашою що нам робити?
В телефоні тиша, а потім:
- Ой, йоооо....
Прибіг, забрав машину, тай поїхав. За зиму так привик ходити пішки і їздити маршруткою, що просто на автоматі пішов до Шашличка на зупинку.
Буває :D
#історія
Особливо цікавого останнім часом нічого не відбувалося — так, рутинна робота, типові случаї, розказувать нема про що. І робили все правильно, без ексцесів, так що з нами не сталося такої історії, як Саша на днях розказав.
Сиділи ми на перекурі, слово за слово, один одне вспомнив, другий друге, ну і розказав Сашко, як він в свій час практику проходив. Зараз тієї мастерні уже немає, а коли він туди прийшов юним практикантом, йому поставили наставника такого собі Леонідовича. Вроді і мужик толковий, но як наче з нього писали всі оті анекдоти про автомеханіків і випить не дурак, причому прямо на роботі і пив.
А потом ішов щось там ремонтувати. До електроніки не ліз, а от з механікою колупався. Частічно руки на автоматі щось робили, частично лажав, що потім приходилось з вибаченнями перероблюювати коли йому, а коли другим хлопцям. Як почував себе винуватим і був в хорошому настрої, виправляв свої помилки сам.
Як був у поганому гуморі (причину угадайте самі), то бухтів, що він все правильно зробив і нічого перероблювати не буде, і вобще він майстер, який з закритими очима розбере і збере любу машину, а всяка шантропа хай гуляє вальсом, бо «він все правильно зробив і нічого переробювати не буде ». Тоді честь закладу спасали молоді хлопці.
Но одного разу отлічився він особливо знатно. Міняв він масло на якомусь невеличкому грузовічку, після чого закрив капот, отдав машину клієнтові, той сів за руль та й поїхав.
А через пару днів та машина взяла, та й заглохла. Що першим ділом зробив водій?
Правильно, поліз під капот. І обнаружилось, що Великий ̶Г̶у̶д̶в̶і̶н̶ майстер, коли ставив масляний фільтр, забув на ньому ключ. Ключ той під час руху за зось там зачепився, фільтр частично знявся, масло вилилось, щось там ще були якісь ушкодження. Короче, ремонт після художеств Леонідовича був важкий, дорогий і за рахунок підприємста.
Після чого його пробували перевести в підсобні робочі, но його горда натура не перенесла такої наруги і він звільнився. У нас таких Леонідовичів Слава Богу не водиться))
#історія
Сиділи ми на перекурі, слово за слово, один одне вспомнив, другий друге, ну і розказав Сашко, як він в свій час практику проходив. Зараз тієї мастерні уже немає, а коли він туди прийшов юним практикантом, йому поставили наставника такого собі Леонідовича. Вроді і мужик толковий, но як наче з нього писали всі оті анекдоти про автомеханіків і випить не дурак, причому прямо на роботі і пив.
А потом ішов щось там ремонтувати. До електроніки не ліз, а от з механікою колупався. Частічно руки на автоматі щось робили, частично лажав, що потім приходилось з вибаченнями перероблюювати коли йому, а коли другим хлопцям. Як почував себе винуватим і був в хорошому настрої, виправляв свої помилки сам.
Як був у поганому гуморі (причину угадайте самі), то бухтів, що він все правильно зробив і нічого перероблювати не буде, і вобще він майстер, який з закритими очима розбере і збере любу машину, а всяка шантропа хай гуляє вальсом, бо «він все правильно зробив і нічого переробювати не буде ». Тоді честь закладу спасали молоді хлопці.
Но одного разу отлічився він особливо знатно. Міняв він масло на якомусь невеличкому грузовічку, після чого закрив капот, отдав машину клієнтові, той сів за руль та й поїхав.
А через пару днів та машина взяла, та й заглохла. Що першим ділом зробив водій?
Правильно, поліз під капот. І обнаружилось, що Великий ̶Г̶у̶д̶в̶і̶н̶ майстер, коли ставив масляний фільтр, забув на ньому ключ. Ключ той під час руху за зось там зачепився, фільтр частично знявся, масло вилилось, щось там ще були якісь ушкодження. Короче, ремонт після художеств Леонідовича був важкий, дорогий і за рахунок підприємста.
Після чого його пробували перевести в підсобні робочі, но його горда натура не перенесла такої наруги і він звільнився. У нас таких Леонідовичів Слава Богу не водиться))
#історія
НЕ ДАЙ СЕБЕ ОБДУРИТИ В АВТОСЕРВІСІ!
Скинули тут мені на днях ссилку. Дивись, типу, як ваш брат автомеханік клієнтів дурить. І дальше 400 порівняно нечесних способів відбирання грошей у автомобілістів. І потім єхидно так питають , ну як, прочитав? І що скажеш по цьому приводу? А що я можу сказати?
А там мова про те, як зливають не все масло з двигуна і тільки доливають частину нового, або як замість якісної оригінальної запчастити ставлять якесь китайське фуфло, або як спеціально імітують поломку при діагностиці, а потім її за ваші гроші "успішно" ремонтують. Якось напишу про схеми розводу, бо це біль для всіх автовласників і щоб ви знали як виявити такі шахрайські СТО.
Скажу так, в кожній професії існують різного виду уроди. Краще б, звісно, їх там не було, но тоді б це, мабуть, була не планета Земля, а якась зовсім інший Всесвіт, в якому би я тоже хотів жити. Там немає зими і осені, всі жителі високі, стрункі та красиві, всі одне одного поважають, ніхто нікого не обдурює, а крім того у всіх золоті руки і кожен — великий спеціаліст у своїй професії. На жаль, ми живемо у нашому світі і тут все трішки не так. От є ввічлива і привітна продавчиня, а є королева ковбасних обрізків, і вчителі бувають різні, і професійні водії. В загалі, на нашій планеті ризик нарватися на не дуже хорошу або не дуже чесну людину є в любій сфері. І автосервіси тут не виключення.
І ще, читав я, що там понаписували. Ну дещо є дійсно можуть провернути, а більшість із написаного ні в тин, ні в ворота. Та і з чого б вдруг це шулеру-автомеханіку відкрито писати про свої махінації? Щоб шо? Щоб наступний раз його на цьому спіймали?
Якщо комусь цікава моя скромна думка, то читати такі статті, звісно, можна, шкоди від них точно не буде, но все, що там написано, ділить треба на три, а то і на чотири.
Так що, сприймайте як художню літературу. Зараз всі, кому не лінь щось пишуть. Я он тоже тепер майже літєратор 😆
#історія
Скинули тут мені на днях ссилку. Дивись, типу, як ваш брат автомеханік клієнтів дурить. І дальше 400 порівняно нечесних способів відбирання грошей у автомобілістів. І потім єхидно так питають , ну як, прочитав? І що скажеш по цьому приводу? А що я можу сказати?
А там мова про те, як зливають не все масло з двигуна і тільки доливають частину нового, або як замість якісної оригінальної запчастити ставлять якесь китайське фуфло, або як спеціально імітують поломку при діагностиці, а потім її за ваші гроші "успішно" ремонтують. Якось напишу про схеми розводу, бо це біль для всіх автовласників і щоб ви знали як виявити такі шахрайські СТО.
Скажу так, в кожній професії існують різного виду уроди. Краще б, звісно, їх там не було, но тоді б це, мабуть, була не планета Земля, а якась зовсім інший Всесвіт, в якому би я тоже хотів жити. Там немає зими і осені, всі жителі високі, стрункі та красиві, всі одне одного поважають, ніхто нікого не обдурює, а крім того у всіх золоті руки і кожен — великий спеціаліст у своїй професії. На жаль, ми живемо у нашому світі і тут все трішки не так. От є ввічлива і привітна продавчиня, а є королева ковбасних обрізків, і вчителі бувають різні, і професійні водії. В загалі, на нашій планеті ризик нарватися на не дуже хорошу або не дуже чесну людину є в любій сфері. І автосервіси тут не виключення.
І ще, читав я, що там понаписували. Ну дещо є дійсно можуть провернути, а більшість із написаного ні в тин, ні в ворота. Та і з чого б вдруг це шулеру-автомеханіку відкрито писати про свої махінації? Щоб шо? Щоб наступний раз його на цьому спіймали?
Якщо комусь цікава моя скромна думка, то читати такі статті, звісно, можна, шкоди від них точно не буде, но все, що там написано, ділить треба на три, а то і на чотири.
Так що, сприймайте як художню літературу. Зараз всі, кому не лінь щось пишуть. Я он тоже тепер майже літєратор 😆
#історія