Все більше затверджуюся в думці, що запропонований Келлогом план із зонами відповідальності повна хєрня. 👆

Залишим за дужками психологічну компоненту цієї пропозиції: Келлог порівнює Україну з переможеним Третім рейхом. Я вже навіть боюся за під*рських пропагандистів, їх апоплексичних ударів в прямому ефірі у разі якщо такий план буде затверджений і прийнятий.

«Мы же говорили про фашистский режим на Украине с самого начала! И вот, мы победили! Фашизм повержен! Никакой УкрАины никогда не было и нет! А то, что на этой – нашей – территории временно стоит натовский сапог, так это ничего, просто этап возвращение наших земель в лоно матушки-россии!»

Десь так це буде виглядати в російському телевізорі. Направду, психолого-пропагандистський аспект дуже важливий. Ми живемо в часи, коли значення явища визначається піаром і «враженням» і тільки потім – якостями і суттю. «Спрага – ніщо, імідж - всьо».

А тепер по цієї самої суті.

Німеччина влітку 1945 року була державою без уряду і функціонуючої економіки, і тому в Потсдамі було прийнято рішення про чотиристоронню окупацію, щоб допомогти країні перейти до постнацистського майбутнього.
Нічого спільного з нинішньою Україною немає. Відставимо в бік наші політичні уподобання і сконцентруємося на державі. Влада є? Так, уряд, Рада, президент. Вони потребують переформатування та перевиборів, але вони є і керують.

Економіка не в кращий позиції, зрозуміло. Але тому що війна. І хоча б з цієї точки зору пропозиція «зон» виглядає недалекоглядною і лукавою, оскільки пропонується «виправити» наслідки війни, а не прибрати першопричину – під*рів. За умов збереження першопричини ти можеш хоч сто зон перепробувати, ефект від їх запровадження буде відрізнятися не дуже.

Тобто, виникає тупе, але елементарне питання – навіщо і кому потрібен поділ України? У Німеччині чотири окупаційні держави керували територіями, які вони захопили і де був змінений режим. Аналогій з нинішньою Україною немає і близько. Від такого виграє путін, це зрозуміло. Окупаційні зони, розмивання української ідентичності, захоплення територій, стирання країни з мапи (у самому прямому сенсі цього слова)….

На правду мова йде ось про що. Ніяких «зон відповідальності» не буде. Україна унітарна держава. З обраною владою. Мова йде про дислокування іноземних військ на нашій території. І в такому випадку келогівський план не більше ніж демонстрація:

а) турботи за іноземців, які, не дай боже, приймуть участь у бойових діях і тому хай сидять поближче до західного кордону країни;
б) намагання заспокоїти путіна, мов, диви – вони далеко і за Дніпро ніколи не вийдуть.

Для мене цей план - пошук ще однієї стратегії якби так щось зробити але при цьому нічого не зробити. Щоби пітун не образився, а прихильно дав згоду на те, аби українці «могли бы рядом быть».

Ще раз. Поділ країни через зміну державного устрою – це немотивована ахінея та підігрування ворогу, який вже пизд*в про тимчасові адміністрації. Розподіл для дислокування військ, як намір заспокоїти путіна, що, «НАТО не нападет» - може бути. Аде – держава єдина, ЗСУ – скрізь, а гості із Заходу – там де зручно всім нам.