Якось з часом мій блог і твіттер перетворилися на глибоко технічні штуки англійською мовою. Може це й доречно з огляду на кількість людей, які можуть прочитати, і з огляду на їх консистентність, але це трішки ускладнює їх ведення.

По-перше, англійська все ж таки не моя рідна мова і щоб нею написати і було не соромно - треба напружити мозок. :)

По-друге, обраний шлях тільки технічного контенту дуже обмежує. Тож іноді я пишу десь у якусь з груп в телеграмі з друзями. Але цих груп декілька, тож іноді треба пройтися всюди написати, і в якийсь момент я починаю почувати себе дуже дивно. Вони не пересікаються по людях окрім мене, але відчуття якогось безумства присутнє. :)

Тож я вирішив спробувати вести канал, куди можна бути писати думки широкого профілю. :)) Щє й українську потреную, до сраки той охват аудиторії. ;)

Коли я писав TwinSpark, однією з ідей була code locality: так, щоб в момент читання коду можна було прям на елементі побачити все, що він тут збирається робити. По-простому — я хотів мати у верстці елементів`onclick="hide()"`, щоб не треба було ходити в інший файл (або купу їх), як з jQuery. В реакті воно так і є, прям у JSX ти пишеш що має відбутися на кліку.

Але я не хочу як в реакті, де треба передати функцію, або як в хтмлі, де строка на джаваскрипті. Перше занадто обмежене, а друге занадто безкрає і незручне — настільки, що й раніше туди максимум func(1,2) писали. Тож хочеться щось досить обмежене, достатньо зручне і просте.

Так з'явилися екшени ts-action. Ідея така: є тригер екшенів ts-trigger, за замовчуванням це click (або submit для форми), є ціль ts-target, за замовчуванням це сам елемент, де все трапляється, і є строка екшенів виду class+ loading, delay 1s, remove. Коми розділяють екшени, перше слово — це назва екшену, всі інші передаються просто строками — це вже робота кожного екшену вирішити що з тим робити.

Екшен або виконується одразу (синхронно), або може повернути проміс, і тоді увесь механізм його чекає. Це дозволяє зробити щось на кшталт class+ fade, wait transitionend, remove, де .fade вмикає якийсь цсс-перехід на елементі, і після завершення того елементу все вбивається. Краса!

Але є одне занепокоєння — експресивність. Найбільше обмеження, мені здається, це неможливість вмістити два різних набори екшенів на одному елементі. Те, що самі екшени досить тупий синтаксис мають — так он шели все життя так, і ніяких проблем. :) Але ж тут я теж можу помилятися.

Тож я з реальнім інтересом слідкую за проектом https://hyperscript.org, де Карсон (автор Intercooler.js та HTMx) намається щось розвивати у тому ж напрямку, але з більшою експресивністю. Одна штука, що дратує — це HyperTalk або AppleScript направленість, вони роблять все це дуже схожим на нормальну англійську мову, з різними опціональними штуками. Я досить багато возився з AppleScript і знаю що це потім дуже складно вивчати і розбирати, тож я б волів би бачити тупішу формальнішу граматику.

Але щось ідеї кращого синтаксису поки що не прийшли до голови. От я і думаю, у якому напрямку копати?.. Чи може у вас є якісь міркування на цю тему?

Всім привіт, насправді! :) Я щось поки не розумію різниці у медіа з блогом, якщо чесно - я підписан на 3 чи 4 канали і всі вони постять величезні пости такі пророблені досить помітно. :)

Я якось вирішив, що коли ти багато працюєш над написанням поста, то який сенс його не писати англійською, все одно це найбільша аудиторія і потенційно найбільший вихлоп (хоча б у вигляді обговорень) — але все-ж таки це доп гемор, хаха.

Тож можна спробувати телеграм юзати як, так би мовити, прев'ю постів у блог, а можно щось типу твітера — менше зусиль, простіше писати, ширші теми... хз, що ви взагалі чекаєте від телеграм-каналу, на який підписуєтеся? )

Поїхали сім‘єю у відпуску до Плаю. Це курорт біля траси Київ-Чоп, за Сколе. Вони себе позиціонують як гірськолижний, але суто за лижами сюди їхати аж з Києва не варто - два підйомники і чотири спуски не роблять ніякої конкуренції Буковелю. :)

Зате для сімейного відпочинку він кльовий: прям в отелі є спа (басейн/сауни/джакузі), навпроти величезний спортивний корпус з більшим спа-центром, боулінгом, дитячою кімнатою, футбольним залом, тренажерами, кілька ресторанів навкруги, і головне - ти не ходиш постійно по бруду обабіч дороги, машин всередені майже немає, все спокійно і приємно.

Знову ж, на схилі незрівнянно менше людей, ніж у Буковелі, тож вчитися комфортніше — думаю, що я сина на звичайні «навчальні» горки у Буковелі може і не вмовив би піти, бо як сьому згадаєш... ггг, мені там самому стрьомно поміж тих тіл пробиратися)))

Норм, кароч, мені сподобалося. :)

Вова вчора написав есе про Gear Aquisition Syndrome і я подумав, що в мене є якийсь його прояв, але трішки іншого вигляду. Коли ми робили ремонт у квартирі, можна було піти і купити яку-небудь техніку, тому що вся вона +- адекватна. Але ні, в мене була табличка з переліком всього, що треба купити, моделями, на які я дивлюся, і різними характеристиками для порівняння.

Останнє — це найскладніше, що ж порівнювати? Типу коли купляєш щось знайоме, як от диск в комп'ютер, то просто знаєш, що там важливо. А коли це пралка? Дупля не відбиваю, що там порівнювати. Не відбивав, точніше. :)) Йдеш на wirecutter, і там вони пояснюють, чому рекомендують що вони там рекомендують — і з того можна зрозуміти, які ж критерії.

У найгірших випадках стається як зі стримінгом, де ми з Сєвою потім з'ясовували, чи можна зробити виробництво юсб-камер. У найкращих — як з гітарою, де я трішки попитав навкруги, трішки подумав що я від неї хочу, і загалом на вибір потратив всього 2-3 години. :))

Оце все жере час так що немає сил, але воно частково рекреаційне, а частково просто інформаційна наркоманія, тож щось змінити важко. Одне добре - що машини не треба часто обирати. :-)))

Мій син спілкується як диктор ОРТ. Маріанна різні макарони складає у шафу, а Степан тоном кримінальної хроніки: «МАМА ОТІ МАКАРОНИ ЩО ТИ ПОКЛАЛА ПЕРШИМИ МИ БУДЕМО ЇСТИ НА ОБІД МАМА ТИ ЧУЛА МАМА ОТІ ЩО ПЕРШИМИ ТИ ЧУЛА МАМА ТІЛЬКИ ЇХ».

Наче хоче, щоб ця думка в підсвідомості засіла. Гипнотизер малий. Смішно, але й ще трішки втомлює. Але й смішно)))

Я дуже люблю всякі цікаві лінгвістичні факти і тільки що згадав один дуже прикольний. В англійскій мові є декілька шарів лексики. Найпростіший приклад - це те, що корову вони називають cow - це з древньо-германського kwon (корова). А яловичину називають beef, це від давньо-французського buef (корова). Це сталося через захват норманами Англії в 11 сторіччі, через що всі пани, які їли м'ясо, розмовляли французською, а всі селяни, які цих тваринок ростили - англійською.

Або ж line/order, теж схожа історія - просте слово і "на понтах". :) Поверх цього всього ще є лексика напряму з латини, на кшталт respect, яка з праць церковників та вчених заїхала, і відчувається ще вище рівнем за надбання з французьскої. Якщо продовжувати лінію (pun intended) line/order, з латини це sequence.

Пішов перевірив, чи корова/яловичина/говядина не схожа на ситуацію в Англії, і наче ні, не схоже. А яловичина та говядина розрізняються тому, що спочатку яловичина — це було м'ясо ялової, тобто безплідної чи некорисної корови, а говядина — будь-якої говяди (тобто корови).

Коли мені було менше рочків і машини мої були трохи дешевшими, я був завзятим прихильником ручної КПП. Та й усілякі датчики дощу чи там освітлення мені здавалися дурістю - чого воно ото лізе, де я й сам впоратися можу.

Зараз на вольві, вочевидь, АКПП (які ще й набагато кращіми за минулі роки стали), світло завжди на автоматі, постійно юзаю адаптивний круїз (щоб само гальмувало, якщо хто попереду висунувся), та й все таке інше. При цьому я сьогодні замість зробити музику тихіше скинув 10 кмч на круїзі, та декілька разів задумувався, що там з двірниками зробити (щоб заднє скло помити). Я пам‘ятаю близько 3 тисяч хоткеїв ємаксу (чи скіки там, ну більше десяти так точно), а тут прям треба замислюватися.

Коли мені було 20 і в голові було пустіше, та й функцій в машині втричі менше - в повороті непокоїло щоб і передача правильна була, і траекторія красива, і все таке інше. А зараз... зараз хочеться, щоб я тільки про поворот думав у момент повороту, а різні штуки нехай самі працюють, і передачі клацають, і вікна труть, і шо там щє, на 20 градусів цельсія дмуть. І взагалі, чого це ще немає автоматичного миття скла, нащо я ото смикаю постійно?!

Це я про шо взагалі? Про контрол фріків! Мав розмову за кложу з двома різними людьми, між собою незнайомими. Вони себе, вочевидь, впізнають, але я їм обом в очі сказав те саме, що тут пишу, тож маю надію, що сильно не засмутяться. No offence plz, я дуже намагаюся ці приклади використати для викарбовування думок, а не щоб вас публічно в обличчя потикати. Тим більш навряд чи хтось вас впізнає. :)

Так ок, перший, при обговоренні кложи, дуже непокоївся за неоптимальність структур даних. Ну типу кошмар, immutable, це ж скільки пам'яті провтикується, як все повільно, жах. Через не дуже тверезий наш стан пояснити, як реюзаються частини тих структур, і що для користувача мови це деталі імплементації і це не важливо — я не зміг. Не буду іронізувати над тим, що зараз його робота — це AngularJS.

В другого схоже занепокоєння: коли ти в імперативній мові пишеш якусь операцію над масивом, ти бачиш очима, що це цикл, це в тебе O(n), щось там про пам'ять розумієш. А в функціональному програмуванні (чи там в кложі зокрема) в тебе якісь map/reduce, якісь хитрі функції, нічого ти не бачиш і не відчуваєш. Мало того, що map та reduce такі самі цикли (така сама навичка, як і складність в імперативних мовах бачити), так щє й та "зрозуміла мова" - то Python, де казна-що коїться з точки зору перформансу та пам'яті. Я б куди більше переймався за наслідування класів, яке робить життя невитерпно невизначенним (недетермінованим, якщо ви наполягаєте).

І я ось думаю, що це за спори/питання? Ну вони ж зовсім не про мінуси кложи, ні про суть різниці між функціональними та імперативними мовами... Вони про якісь зрозумілі проблеми, за які можна вчепитися? Ну типу я можу придумати, що це може бути проблемою, то напевно це проблема?

Я не дуже розумію, які слова використовувати у таких випадках, тому що "чувак, це неважливо" не спрацювує. От у вас є занепокоєння якісь схожі? Що б вас могло переконати, що це не найрелевантніше занепокоєння?

‍

Подивився відео про те, що значить при зйомці відео 10-bit 4:2:2 і трішечки приголомшений.

10 біт трішки відрізняється від того, як воно в компах. Колись треба було вмикати в настройках дісплею 24 біти, то це у відео-термінах 8-бітний колір, по 256 значень на кожен з ргб. А 10 біт у термінах вінди то 30-бітний, по 1024 значення на кожен з компонентів, тобто 1 мільярд відтінків. Ну це все просто.

А то 4:2:0 (як звичайно) і 4:2:2 (як в модних камерах) це було для мене сюрпризом. Значить так:

Є два рядки, які кодуються, типу блок. Перше число - то є ширина рядків у пікселях, друге число - то кількість пікселей з кольором у першому рядку, третє - кількість пікселей з кольором у другому рядку.

Тобто при нормальних умовах, в нас відео 8 біт 4:2:0, і це значить що колір є тільки в двох з восьми пікселей.

І цього насправді вистачає нормально! Більше потрібно для сирого відео, де ще над кольорами треба буде посидіти, щоб більше даних було. А потім воно летить в ютуб і стає звичайним, і всім норм.

А ось і відео: https://youtu.be/prlQCQHLz8o

Капець.

Як родилася мала у квітні, я почав іноді дивитися ютуб — коли її прикачуєш поспати, читати важкувато буває. :) І один з каналів, який нормально зайшов, це "ім. Т. Г. Шевченка", де брати Капранови розповідають про історію України. Один брат, насправді, інший за кадром тусується. Доволі цікаво розповідають, насправді, але є один момент, який мене непокоїть.

Вони парять тему, що козаки і русини (русини як жителі української частини Київської Русі) — це два різних народи. По-перше, воно у відео трішки за вуха притягнуто, по-друге, суперечить всьому, що тільки можна знайти на поверхні, по-третє, виходить, що Хмельниччина - це загарбницька війна козаків за території Речі Посполитої, на якій жили русини? Weird shit.

Але я якось подивувався і вирішив, що то "художник так бачить", буває, хоча відоси їх став дивитися з меншим бажанням і трішки більш критично... Аж тут згадав, що в них є "Мальована історія України", а мені щось хочеться бумажне почитати. Знайшов її на vsiknygy, а там є перші кілька сторінок.

Хто мене знає особисто, зрозуміє, що пропустити печатне слово мені важко. :) З мобільним якось простіше стало, а раніше я написи на банках у туалеті читав декілька разів підряд, бо шо робити, ггг. Тож я їх прочитав і тут — https://vsiknygy.com.ua/upload/iblock/ff1/ff1cfd0b464e835b265014ef2a698b39.jpg — наприкінці сторінки "легендарна "Велесова книга". 🤦

Що там нам Вікіпедія каже: "літературний фальсифікат, створений в XIX або більш імовірно XX столітті." Це дуже відома липа і я не можу збагнути, як таке можно парити? То вони і для відео такі самі джерела беруть? :(

Зашквар такий шо в мене шось пригоріло)))