Нарешті потрапила в Бридкий койот. В мене вже була невдала спроба років 6-7 тому, коли ми з подругою тверезі тупо засцяли туди зайти. Тому дуже вдячна моїм сонечкам, які організували. Ачівмент анлокд, але нахуй треба. Це ніби Дніще-паті для бідних. Пизда, я й не знала, що існує таке різномаїття російської попси. 90% репертуару - жахіття. Потанцювала на барній стійці під старі добрі Районы-Кварталы та It's My Life. Якби взяти тутешню атмосферу та нормальний музон - було б заїбись.

Тут можна виграти електронну книгу від МіФ: https://www.mann-ivanov-ferber.ru/knigozino

Картина олією. Літній вечір, Оболонь, охайна сім'я: батьки, дочка років 10 і немовля у візочку. Звертюся до батька:
- Вибачте будь ласка! Чи не могли б ви лузати своє насіння в кишеню, а не на землю?
- Ты шо, наркоманка?
Ненавижу, блядь, людей.

Десь скоро має відлітати літак до Мінську, на якому летить купа москалів. Одна така фіфа зараз сидить поруч зі мною в кафе, і по телефону обсирає мамі, як у нас все дорого, що якби маса не прислада їй 5000 (не згаю, чого), вона б не вижила. Що вона сходила на Хрещатик подивитися одяг, а все таке недолуге - що ми не навчилися шити. Сама вона в спортивному костюмі не першої свіжості. Коротше, 🤮

Якого біса пілот МАУ на літаку з Німеччини в Київ робить оголошення крім української ще й російською? Англійською чи німецькою - ні.

Щойно в фб вилізла реклама якогось івенту у вигляді відео. Вирішила подивитися. Нарізка кадрів різних бматерів і батьків з дітьми. Звертаються до президента з проханням припинити дискримінацію. Хммм, цікаво, що ж далі? Так ось, ці чудові люди на відео прийняли рішення НЕ вакцинувати своїх дітей. Не стала додивлятися до кінця. Зарепортила як prohibited content. Шкода загубила лінку на івент і сторінку, треба будо і їх до купи.

Прийшла додому після роботи, і виявила, що немає води. Ніякої. Життя тупо паралізоване: не можна сходити ані в туалет, ані в душ, приготувати їсти, запустити прання. Давали естімейт фіксу до 20:30, але не вклалися і подовжили на 3 години. Як легко нахер пересрати вечір.

Роботи продовжено до ранку. Пизда. Мені здавалося, я живу в 2019 році, а ні, хєр.

Ранок поняття розтяжне. Продовжили до 12.

Соскучились по мне? Муахаха. На новой работе есть коллега в возрасте где-то лет 55+. Может конечно и не в возрасте дело, так вполне мог бы вести себя и 20-летний. В чем проблема: он ооооооочень пиздливый. Сидя на рабочем месте время от времени задает окружающим рандомные вырванные из контекста вопросы. А сегодня прям вывел меня. Иду обедать на кухню. Какие-то шумные компании ликвидировали мои любимые столы-для-интровертов, и получается что за всеми столами стало много места. Я обрадовалась, что обеденный пик уже прошел, и людей было немного. Выбрала себе пустой стол, обозначила желаемое место и пошла разогревать обед. И как раз увидела, что Сережа тоже собрался есть. Он решил сесть рядом с тем местом, которое планировала себе я - еще и реквизировав мой стул. Но я же не конфликтная, не стану эскалировать, возьму другой, ага. Села за стол, открыла книгу на телефоне, пожелала приятного аппетита и стала есть. И что? Не прошло и минуты, как он начал пиздеть. Рядом осорбо никого не было, поэтому адресатом его пиздежа явно была я. Стал рассказывать про коммандировку в Стамбуле 10 лет наза (я не спрашивала), еще про какую-то срань. А я же воспитанная, поэтому киваю, но не проявляю активный интерес. Я расчитывала что вот он доест - и свалит, но нет. Он доел, и продолжал уже с незанятым ртом пиздеть. Сука сука сука. Теперь во-первых я не буду ходить обедать без наушников, а во-вторых если подобное повториться - постараюсь с самого начала сказать, что я не настроена на беседу, а хочу провести время в одиночестве. Но это будет когда нибудь, а сейчас я просто злая.