Може хтось хоче скласти компанію на 19 в Атлас на Жадана і собак сьогодні?

Поки що так, а завтра спробую в щось притомне)))

В моєму гуртожитку переважно жили студенти мех-мату, та епізодично траплялися і інші спеціалісти. Так на гітарних посиденьках на кухні іноді з'являлася дівчина, яка мені дуже подобалася. Вона була на кілька років старша і дуже красива - з прекрасною фігурою, в подертих джинсах та чорних футболках, з купою браслетів. Називали її "Рижая". Я дивилася на неї захопленими очима. Сама я вперше пофарбуюся в рудий лише через півтора роки.

"Вконтактє" в цієї пані лежали аудіо, де вона начитує вірші. Деякі - свої, деякі - чужі. І зараз я хочу розказати як раз про чужі. Саме від цієї пані я вперше почула Жадана. Це вірш "Жінки". Я не чула, щоб Сергій виконував його на читаннях, чи постив десь недавно, але для мене це - найулюбленіший його вірш. Додаю аудіо і окремо додам текстову версію.

Це ліричне прев'ю до того, що вчора я вперше попала на концерт Жадана і Собак.

Як не дивно, я почала слухати їх лише цього року. Я пам'ятаю, як на Різдво ввечері я йшла до порожньої квартири подруги, щоб полити квіти, поки вона у від'їзді, а потім збиралася на ковзанку. Я подзвонила привітати з Різдвом хрещеного, і він став розпитувати, чи я з чоловіком святкую, на що я повідомила йому про розлучення. Коли ми поговорили, я йшла порожньою зимовою вулицею, і мене накрила жахлива хвиля самотності, а в навушниках Спотіфай як раз рандомом приніс "Бухло". І я ця пісня змусила мене посміхнутися.

Потім познайомилася з рештою пісень, і офігіла з того, наскільки вони круті, особливо для цьогорічної мене. І вчора я нарешті попала на концерт. Абсолютно несподівано компанію склала мені чудова @UnaMiga, з якою на превеликий жаль в офлайні ми спілкуємося вкрай рідко, але слава телеграму, що хоча б віртуально we are in touch.

На концерті звичайно перевіряли сертифікати вакцинації, тому після того, як дісталася барної стійки, я зняла маску і більше не одягала. Я - концертна дитина, і дуже страждала під час пандемії. Я вже була на декількох концертах за останній час, але ТАКОЇ атмосфери я не пам'ятаю вже кілька років. Справжній рок-двіж.

Я дуже люблю танцювати, але натовп стояв достатньо щільненько, а ми ще й були на сходинках, тож це було небезпечно. Аж ось я побачила слем в центрі фан-зони. Я ніколи не розуміла цього явища, а пару місяців тому трохи про нього порозпитувала, і вирішила спробувати. Божечки, як це круто! Можна танцювати, не боячись, що ти когось задінеш - але і бути готовим, що тебе може задіти хтось. Проте всередині панує атмосфера поваги та підтримки. Коли хтось присідав зав'язати шнурки - його (чи її) обов'язково прикривали та страхували. Коли хтось падав - відразу піднімали. Коротше, я навіть не уявляла, що так можна.

Жадан і гурт запалювали нелюдськи. А під кінець з'явилися спеціальні гості - Брати Гадюкіни. Разом вони заспівали Рок-музиканта та Наркоманів на городі.

Ми з Крошкою навіть не змогли дослухати 2 останні пісні, бо коли після двох годин ми нарешті почули Мальви - ми зрозуміли, що всьо, наша мана на сьогодні закінчилася.

Цей концерт став феєричним фіналом такого чудового дня. Я вдячна всім, хто був поруч зі мною. Ви - чудові.

Сергій Жадан - Жінки

- Розкажи мені про свою подружку, про цю, нову,
з якою ти зараз живеш. Що там зараз між вами?
- Між нами зараз повітря. Я з нею просто живу,
так як діти живуть зі своїми страхами.

Це ось те, що між нами - її химерний маршрут,
яблука і вино, усе це її протестанство,
одяг, який вона носить у торбі, мов парашут,
і колір її волосся,
...................який вона змінює,
................................як змінюють громадянство.

Вона постійно зникає, у неї свої ключі.
Вертається й засинає в тиші густій і свинцевій.
І я нажахано слухаю, як іноді уночі
серце її спиняється, наче трамвай на кінцевій.

Вона зупиняє час, що вперто кудись іде,
подзенькуючи при ході порцеляновим передзвоном.
Тоді вона підстригає своє волосся руде,
як підстригають траву, доглядаючи за газоном.

Вона це якось поєднує, мовби згортає сувій,
і тоді я теж помічаю, бачу так ясно й близько
і це життя, що тече, мов туш у неї з-під вій,
і смерть, яка відступає, наче розбите військо.

Виймає мені з долоні гострі скалки жалю,
торкається мого тіла, ніби важкого ужинку.
Ось саме тому я її і люблю,
як тільки жінка може любити жінку.

Народ, є тема.

Телебачення Торонто анонсувало премію Паляниця Евордс, де мета - допомогти розкрутитися україномовним ютуб-каналам, які мают незаслужено мало (до 10 тисяч) підписників.
Усього одна номінація, усього один переможець - і цей переможець отримає 100 000 гривень на розкрутку.

До чого я це? Приходьте у коментарі випуску (лінк вище) та залишайте коментарі, просуваючи гурт ZWYNTAR, бо вони цього варті! Хіба є в нас ще такий крутий дарк-кантрі гурт?

Поспішіть, бо рахуються тільки коментарі, які будуть залишені до суботи!

Лайк, шер, торшер, і нехай переможуть кажани!

Шукаю компанію завтра в Жовтень на "Мерця" Джармуша з Депом в головній ролі, англійською із укр сабами, на 21:10. 95 грн. https://zhovten-kino.kiev.ua/movie/354614

Я дуже добре розумію, як це.

Мем-инструкция по общению

Социальная темнота - моя новая любимая фраза хд

Ти можеш знаходити хороші та безпечні варіанти для себе.

Дивлюся 1 сезон Хауса, а там тітка Лідія.