Знаю, що завтра зранку мітинг під ОП з вимогою ратифікації Стамбульської конвенції. Я ще не в Києві, та ви сходіть за можливості, чи хоча б підпишіть чергову петицію.

Друзі!

А тепер давайте поговоримо про серйозне: про Стамбульську конвенцію.

Мені таки пощастило: ніхто мене не бив, ніхто не виганяв на мороз, я не боялася повертатися додому і не очікувала, що кожної миті мені може прилетіти за будь-що, просто так. Але я знаю таких жінок.

Завтра в Києві на 11.00 біля офісу Президента зберуться люди на акцію з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію. На жаль, мене там не буде, я все ще у Львові.

Якщо ви теж не можете піти, але хочете щось зробити, то ось посилання на петицію, підпишіть її: https://bit.ly/PetitionAgainstViolence

Це займе буквально кілька хвилин.

Ми всі з вами — маленькі люди, але нас багато. І я хочу ще застати світ, в якому особи, які чинять насилля, завжди будуть покарані, а ті, хто потребує захисту, завжди його отримають.

Листопад теж нівроку

Є два типи людей.

Перші, коли дізнаються про якийсь двіж, намагатися дізнатися деталі, вимоги мітингувальників, сформулювати свою позицію, щоб зрозуміти чи підтримають вони акцію, чи навпаки опонують їй.

Другі, коли дізнаються про якийсь двіж, приймають єдине рішення щодо цього - уникати центра міста в той день.

місто зимове схоже на справжню біду мою —
тихе, слизьке, одночасно віддане і закляте.
якби люди знали, про що я насправді думаю —
вони перестали б зі мною розмовляти.

вечір у цьому місті — щоб вийти на вулицю,
вдивлятись у перехожих — сумних, знесилених.
якби люди знали, що хтось ними тут милується,
вони намагались би бути завжди красивими.

сніг цього міста — нестриманий і пихатий —
розколює щит мого дому на два щити.
якби люди знали, як я не вмію чекати.
але ніхто про це й не підозрює — хіба що ти.

і тому хіба що тобі — найкращому з віддзеркалень —
можна довірити сни свої і страхи.
якби люди знали, що мене насправді лякає —
ніколи не пускали б мене на свої дахи.

не ділились би хвилюванням зі мною і ревнощами.
не питали б, що я збираюсь робити цієї зими.
бути поруч у великому місті значно приємніше.
але ніхто в цьому не зізнається.
навіть ми.

Тетяна Власова

Мені шкода, коли тобі говорять неприємне. Ти маєш право на усі свої безпечні прояви.

Крінжово читати свої російськомовні пости, але штош, це частина історії. Вчора поки доробляла адвент-калерндар, увімкнула собі на фон цю кіношку. Згадала її, бо Марьяша дивилася її в літаку. І знаєте, не до кінця погоджуюся з цим своїм відгуком, бо за ці півтора року часто цей фільм згадувала лише з теплом і захопленням. Якщо ви хочете різдвяну казку - гайда дивитися на нетфліксі!

За останній тиждень троє близьких друзів сказали мені речі, які можна вкласти у фразу "тебе забагато". Мова йшла про онлайн-присутність. Варто зазначити, що лише один з них є в мене в твітері, а двоє інших ще не бачать левової дози контенту 😂

Мені було це трохи сумно чути, вважаючи що в мене навіть щось типу контент-плану є - ну тобто я стараюся не робити більше одного поста на день в кожному комунікаційному каналі. Звичайно є ще спонтанні репости, але як на мене їх не так багато.

До речі, ставлю реплай на зимовий пост, в якому я знов рекомендую Last Christmas))) Так от, в тому пості є цитата: "Навіть заспамила вчора сторізами - наглядний симптом одужання)))" Це дійсно симптом. Я аналізувала архів інстаграму, і під час депресивних фаз мене і немає на радарах. Я пощу дуже рідко. Та навпаки споживаю контент тоннами, бо не можу особливо нічого робити і знаходитися наодинці зі своїми думками, тому "забиваю ефір" життям інших людей. А коли я щаслива - я хочу сама ділитися зі світом красою, думками, тим, що вважаю важливим.

Якщо вас дратує така поведінка - це ок. Ви вправі відписатися від будь-якої з моїх соцмереж, нічого не пояснюючи. Можливо, коли я помічу це, мені буде трохи сумно. Можливо я навіть спитаю вас про причини. Бо я адептка ask culture і надаю перевагу говорінню словами через рот, хоча і сама не завжди маю на те ресурс. А можливо я і не помічає, бо все ж не моніторю ретельно підписки. Хто зна.

А ще я дуже люблю фідбек. Лайки і реакції на сторіз - це дешевий дофамін, але мені дійсно цікаві і думки, які у вас викликає контент, яким я ділюся.

Висновок з цього приблизно такий: коли ви відчуваєте, що "мене забагато" - порадійте за мене (бо це означає, що мені зараз добре) і попіклуйтесь про себе (за потреби обмеживши мою онлайн видимість).

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Саме в цей день я була в стані паштета, але маю що сказати.

Коли я вчилася на першому курсі, весною я 3 тижні пролежала в лікарні. Бо мій перший статевий контакт був по пьяні і без захисту. Було дуже соромно потім з батьками вислуховувати всі діагнози. На щастя, я відбулася досить легко, і все, що я назбирала, було виліковне.

В 2021 році я веду достатньо активне статеве життя, і на щастя тепер я вже досить впевнена, щоб завжди наполягати на бар'єрній контрацепції і відмовлятися від пенетрації, якщо раптом партнер не погоджується на презервативи. До того ж це взагалі як на мене не просто дзвіночок, а тупо набат, що з такою людиною не варто взагалі мати щось спільне.

Крім того я регулярно, раз в 3-4 місяці, здаю аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом. Я ще не набралася того рівня впевненості, щоб просити про це партнерів, але може колись дійду і до цього. До речі, коли я сказала про це своїй гінекологині, вона здивувалася такому підходу, і сказала, що якщо секс захищений, то це зовсім не обов'язково. Але я контрол-фрік і надаю перевагу перестраховці.

На фото — результат мого експрес-тесту на ВІЛ, який я зробила влітку на Куражі. І хоч я регулярно контролюю своє статеве здоров'я, п'ять хвилин очікування результата були стресовими.

В Україні одна з 165 людей має ВІЛ-позитивний статус. Якщо ви перевірялися більше року тому - заплануйте аналіз на найближчий час. СНІД давно перестав бути хворобою наркоманів та геїв. Крім того, зараз навіть ВІЛ-позитивні люди можуть при потрібній терапії вести нормальне життя. Не зволікайте. Поставте питанням свого здоров'я найвищий пріорітет.

Може хтось хоче скласти компанію на 19 в Атлас на Жадана і собак сьогодні?

Поки що так, а завтра спробую в щось притомне)))