Сьогодні, 18 травня, ми вшановуємо пам'ять жертв депортації кримських татар. Якщо ви, як і я, взагалі не дуже в темі про це, рекомендую до прослуховування епізод подкасту Mincultpryvit, в якому кримськотатарський режисер Наріман Алієв бере інтерв'ю у своєї мами. А також рекомендую до перегляду фільм пана Нарімана "Додому". Його можна легально переглянути на oll.tv , а сьогодні ввечері йтиме десь по телеку.

Треба боротись з наркотиками. як?
Треба боротись з наркотиками. як?
Треба боротись з наркотиками. як?
Відстежити Мітю і в носа — хуяк!

Одна машина поліції. Мало
Дві машини поліції. Мало
Три машини поліції. Мало
Нагрудна камера не фіксувала.

Чотири машини поліції. Ще!
П’ять машин поліції. Ще!
Шість машин поліції. Ще!
Прикро менту. Ніц не зробиш ващє.

Сім машин поліції. Ще нах!
Вісім машин поліції. Ще нах!
Дев’ять машин полції. Ще нах.
Третю годину Мітя в кайданах.

Мітя волає від болі.
Йому відмовляють у волі.
Наркота переможена, як булінг у школі.
Як же заїбало ваше сафарі на Подолі.

by Stas Koroliov (до речі, послухайте його альбом О_х )

Контест: 18 травня вночі на вулиці кирилівська 47, патруль поліції напав на хлопця на ім'я Мітя Бугайчук , розчавила йому ніс об асфальт тому що начебто він скинув пакет з забороненою речовиною. Окрім цього щє застосувала газ до щє двох людей котрі намагались вияснити що ж то коїться. Повне відео тут: https://www.facebook.com/Rapuks/videos/4602756733072495/ короткі нарізки в сторізах https://www.instagram.com/kosmostabir/

Вчора на фестивалі "Незалежність" подивилася прекрасний фільм The Glorias. Постараюся окремо про нього написати, але зараз не про це.

Там був чудова репліка: "Фемінізм - це не марафон. Це - естафета".

Як раз щойно оновила в пам'яті легенду про те, що воїн, який ніс звістку про перемогу від Марафону до Афін, впав замертво. Легенда не підтверджується, але мені подобається образ. Я зараз потроху вигораю, і я не хочу впасти замертво. Це не лише про фемінізм, це взагалі про політику та активізм.

Я зараз маю працювати на двох роботах, але не вивожу жодну. В мене є купа приємних справ, під час яких я хочу бути в ресурсі, а я можу лише споглядати трупиком.

Зараз оголосили дві акції - в п'ятницю проти мусорського свавілля на Подолі, в суботу - проти судового беспредєла під ОП. Я не впевнена, що дійду на них. Я б дуже хотіла, але ще не знаю, чи стане сил. Та знаю, що цю естафету хтось перехопить.

Я вже розповідала про розсилку від UHC. От свіжі дані по вакцинації в Україні:

1. Україна використає 1 млн доз вакцин на 85 день кампанії. Для порівняння дані інших країн Європи: Іспанія - 12 день, Польща - 30 день, Румунія - 47 день.

2. Україна прагне вакцинувати 70% дорослого населення до кінця 2021 року. Щоб виконати цей план, треба робити щонайменше 3 мільйона щеплень на місяць. Натомість в Україні 1 млн щеплень зробили майже за 3 місяці.

3. Вакцинація проти COVID-19 регулярно «йде» на вихідні та свята. 396 500 додаткових щеплень можна було б зробити за увесь час кампанії, якби темпи вакцинації у вихідні і святкові дні зберігалися на середньому рівні будніх.

4. У наступну хвилю кількість смертей внаслідок COVID-19 в Україні може бути ще більшою, ніж під час останнього весняного спалаху. У весняну хвилю COVID-19 забрав стільки життів, як за весь минулий рік. На жаль, наступна хвиля може бути ще гіршою. Тенденції свідчать: кожна нова хвиля стає все більш руйнівною для Східної і Центральної Європи, до якої належить і Україна.

Рекомендую підписатися, бо формат щотижневих дайджестів дозволяє бути в курсі подій, і береже кукуху.

Щось не бачу, щоб в тг хтось обурювався з гідранта. Зроблю я. Як перше обличчя України може вітати громадян з Днем вишиванки, будучи в російській косоворотці? Як, Карл???

Мене періодично питають про рекомендації подкастів. Я свої старі рекомендації недавно постила (реплаю на список), але от пан Олексій Кушнір з Подкасту Підкасту зробив підбірочку відносно нових релізів, раптом вас, як і мене, щось зацікавить?

І знову про подкасти :) Мені здається, що всі вже бачили це фото. А як ні - зацініть))) Це 20 лютого під ОП. І ці персонажі, і саме фото, вважаю геніальнми. Так ось, мої улюблені Радіо Поділ зараз роблять футболки з нм :) Буде лише один тираж. Почитати про історію створення, а також послухати 25-хвилинний лайвкаст з п'ятничної акції проти мусорського свавілля на Подолі, можна за лінком на патреоні - цей пост відкритий всім.

http://patreon.com/posts/51568534

Лайвкаст може бути трохи сумбурним для тих, хто не в контексті, але раптом буде цікаво.

По старій добрій традиції внесу і сюди.

33-річній Марині Полях загрожує до 15 років в'язниці за вбивство домашнього кривдника, який знущався з неї два роки.
Сама Марина до того, як сталася трагедія, 22 рази зверталася до поліції із заявами про насильство з боку колишнього співмешканця. Було складено 15 адмінпротоколів, проте через недоліки суд повертав їх на доопрацювання. Оскільки поліція їх не доопрацьовувала, справи закривалися.
Судді 14 разів виносили постанову про примусовий привід нападника, але жодного разу це не було виконано. Лише один раз адміністративне провадження закінчилося штрафом для кривдника.

Джерело https://zmina.info/news/u-dnipri-zvynuvatyly-v-umysnomu-vbyvstvi-zhinku-yaka-zahyshhalasya-vid-domashnogo-tyrana/

Що я думаю з цього приводу? Я не люблю узагальнювати, але ACAB напрошується саме собою. А ще в нас досі не ратифіковано Стамбульську конвенцію. Підписати чергове звернення можна тут: https://www.amnesty.org.ua/lyst-za-stambulsku-konvencziyu/ (бо попередня петиція до гідранта ще минулого року набрала 25к, але його відповідь - кококо, не мої повноваження. Чомусь в інших питаннях він на повноваження уваги не звертає)

Недовго прожив платний вхід на вднг((
https://www.facebook.com/1578466190/posts/10222384059661843/
Шкода. Я до речі не завжди могла ним скористатися, іноді термінал висів. А ще часто заходила на ВДНГ не через центральний вхід. Штош. Якось воно буде.

На цей День народження друзі подарували мені сертифікат на екскурсію в музей "Третя після опівночі". Всі екскурсії тут проходять в суцільній темряві у супроводі незрячих гідів.

На минулих вихідних я сходила туди з батьками. Екскурсія тривала десь півтори години. Ми пройшли через 5 різних локацій, які відтворюють місця з нашого життя – зі звуками, запахами та облаштуванням. Серед них були арт-галерея, міське перехрестя та квартира в багатоповерховому будинку. Ми намагалися безпечно перейти дорогу та налити води у склянку у суцільній темряві. А після екскурсії нас навчили писати шрифтом Брайля.

Спочатку я трохи побоювалася йти, бо мені здавалося, що цей досвід буде морально тяжким. Але наша гідка та адміністраторки тримали дуже позитивну атмосферу з фокусом не на журбу, а на емпатію. Я дуже рекомендую цей досвід для всіх. Це дуже нетривіальний формат інфотейменту.