лише 29 років

молодість з присмаком крові, залитої в биту склянку,
портрет нашого часу, що не втиснути в жодну рамку,
сльози вперемішку з горілкою на палітурці про «Гуманізм» –
це інтер’єр двадцятого року, радянський постмодернізм.

наша молодість струнко стоїть на трьох тривких черепахах,
часом їздить на скейті, хоч тріщини на коліщатах.
їй солодко мріяти ввечері і гидко страждати вранці.
вона не вірить, що ми ідіоти і майже всі поганці.

молодість зіткана з льону хрещатими візерунками,
вона душить себе огидою разом із поцілунками
не тими вустами, неправильні люди і зовсім не ті слова.
в чужих руках рушницею вбили навіть її солов’я.

наша молодість пахне каштанами і шаурмою на контрактовій.
її погляд впізнають в натовпі, бо він надто, бляха, відомий.
вона співала елегії про славу й безсмертну волю,
молодість була ще дитиною, коли їй вручили зброю.

молодість вчать, як врізати ляпаса, аби себе захистити.
як повсюди носити перцівку, куди краще з розмаху бити.
не кричіть про «дружбу народів», бо чесно – усім наплювати.
може досить їй захищатися? краще вчіть їх не нападати.

молодість розбивала коліна і шибки у вікнах судів,
у неї скривавлені руки від зради чергових щурів.
вона лиш пішла покурити, їй ще не скоро прощатись.
молодість вірила в бога. знала – він буде вибачатись.

вночі, піймаю за руку
придивлюсь, розгорну із фольги
поринаючи в спогади важко
прослідити по кільцях човни

нещодавно, у телевізорі
каруселі крутились, ліхтарі
та за крильми орла двох голів
побігли по полю вогні...

побігли по людях, по дітям
по краю з небесних склепінь
по сивим, по чорнобривим
по буднях, і по вихідним

по тремтячих руках, у плямах
посипались з книг літери
одною сльозу прибирали,
іншою — штукатурку з голів

я не різко, так тихо відкрию
очі старі, в затишкУ
на екрані нема канонади,
і на дворі, біля розсади,
діти грають в садку.

Хочу собі маску хижака. Порадьте крафтерів, в яких можна замовити

Патаму што наши мусора - самые молодцы

Зеленський повідомив, що українські поліцейські допомагатимуть забезпечувати безпеку в Катарі під час проведення там Чемпіонату світу з футболу у 2022 році.

Каже, що вже підписані всі необхідні документи і ми маємо пишатися, адже "наших вже беруть як найкращих"

https://bit.ly/3umLiWr

Боже, бережи Клопотенка за смажену редиску 💔

Маєте відгуки щодо цього тату-майстра? https://instagram.com/vverovskiy

Мене ретвітнув кучерявий кулінарний боженька 😅

Я не читаю новини (в розумінні класичних новинних медіа). Я вважаю, що рівень новинної журналістики в Україні - на дні. Дуже велика кількість "новин" - переказ постів політиків та інфлуенсерів з соцмереж. Тому я давно вже підписана напряму на соцмережі тих, чия думка мені цікава, або може вплинути на моє життя (як от наш гідрант).

Для мене ідеальна журналістика - це не просто реагування на інфопривід, а й аналіз контексту, історичних даних та прогноз того, як цей інфопривід може вплинути на майбутнє. Але це ж треба напрягатися. Насправді такі матеріали є, але їх дуже мало серед загальної маси лайна.

Крім того, в мене мало часу. Точніше часу - як у всіх, 24 години на день. Але є наївне прагнення не витрачати його впусту, тому стараюся обирати для себе найбільш "концентровані" формати новин. Колись я розкажу, які новинні канали читаю в ТГ і чому, але не сьогодні.

Крім ТГ каналів я люблю новинні дайджести. В першу чергу це чудове шоу #@)₴ $0 від Телебачення Торонто, яких я навіть патроню. В другу чергу - це Подкаст Підкаст (писала сьогодні в фб і в інсті, за що їх люблю і теж патроню до речі). Ну і last, but not least - Новостной блок от Давыдова (субьектив со стереотипами!). Власне через Стасіка і затіявся цей пост, який я збиралася написати ще тиждень тому.

Олди можуть пам'ятати Стаса як ведучого ютуб шоу This is Хорошо!, яке цього року святкувало своє десятиріччя. Я дивилася TiX онгоїнгом практично з самого початку і ще пам'ятаю Настеньку. Формат був злизаний із західного шоу, але свою нішу в рос ютубі тримав непогано (ділячи її з +100500). Але з часом формат себе вичерпав, бо інет став доступнішим і зазвичай все, що показував Стас, було вже не дуже смішним бояном на момент виходу випусків, тому декілька років я за Стасом не слідкувала.

Але несподівано десь рік тому я до нього повернулася. Як раз починалася пандемія, і в медіа була повна істерія. Десь тоді (а можливо раніше, але я помітила саме тоді), Стас перестав випускати огляди на "смішні" відоси, а став робити новинні дайджести. Рік тому вони були по темі переважно корони, а зараз про хайпові або просто кумедні явища. Стас робить це в своїй манері з мемасами (хоча не завжди його гумор мені заходить). Крім того, він іноді непогано досліджує тему, даючи мені те, чого так не дістає у вітчизняній журналістиці - контекст, аналіз та прогноз. За що я йому дуже вдячна :) Так зазвичай по середам я вечеряю саме з цією смазливою рожею.

Розплакалася від цього відосу =/

Шукаю компанію в Дикий на Гей-парад 14 травня https://fb.me/e/2clRAMAp1

Ще одне невеличке оповідання, яке розриває мене на хом'ячків.

Чергова журба

Київська влада не цінує подарунки.

Нещодавно міський голова на чолі з цілою делегацією і не зважаючи на карантин привіз до Флоренції пам'ятник Тарасу Шевченку.

📌 Пам'ятник нині розташований в саду флорентійської Biblioteca delle Oblate – однієї з найбільших бібліотек в центрі міста, поруч зі всесвітньо відомим собором Санта-Марія-дель-Фйоре.

📸Влада зробила для себе чудову піар-кампанію, розмістивши багато повідомлень і фото у соціальних мережах та на телебаченні.

⚠️Але чомусь ніхто не згадав, що у 2015 році Флоренція зробила Києву аналогічний подарунок.
Йдеться про пам'ятник Данте з фігурою білого мармурового орла у ногах письменника , який був встановлений на початку парку Володимирська гірка, за Українським домом.

🔥Може тому, що італійський пам'ятник в Києві знівечений. Мармуровому орлу, який сидить біля ніг Данте, відбили голову ще минулого літа, і він стоїть безголовим досі. Голову орлу київські хулігани відбивали вже кілька разів.

⚒З поваги до своїх італійських друзів, київська влада могла вже давно щось зробити, щоб відреставрувати пам’ятник.

❗️Як з’ясувалося, монумент Данте взагалі нічийний. Він не був на балансі ні в "Київзеленбуду", ні у департаменту культури КМДА, ні у Шевченківської РДА.
Тож, відновити пам’ятник немає кому.

Традиція обмінюватись пам’ятниками з містами-побратимами, яких у столиці 57, почалася ще з радянських часів.
І лише від останнього обміну пам’ятниками залишився осад.

Сподіваємось, що міський голова, крім піару, зможе знайти можливість і відновити подарунок флорентійців.
Щоб киянам не доводилось червоніти за такого господаря.

Сильмарили, які ми заслужили

Отримала сьогодні свої результати тесту на ВІЛ, сифіліс та гепатити. Нехай цей пост буде вам спонтанним нагадуванням регулярно здавати аналізи :) Я он більше 10 років тому провела пару тижнів в лікарні з букетом венеричних, і знаєте, never again.

Завтра нарешті розкажу, чому називаю мусорів мусорами.

А сьогодні раджу зацінити, що в мене новий краш (ну як новий, вже пару тижнів як))))

Рекомендую до перегляду другий випуск Роминого відеоблогу з-під домашнього арешту. Це дуже інформативні неповні 8 хвилин. Знадобиться всім, хто завтра казатиме мені, що не мусори винні, а система. Ну так ось в системі теж бубочки сидять на всіх рівнях.

А ще Рома робить чудовий історичний екскурс в часи автомайдану. У моїх близьких друзів тоді тітушки спалили машину.

https://youtu.be/EO5XNd3Y6Nc