Свіжачок: https://youtu.be/ytKg75YgqbU

Збираюся в неділю на 12-00 на Прорізну сюди: https://www.facebook.com/events/1033660373720829 МК коштує 1100 грн, місця ще є, го з Ксю)

Боляче

That's all folks!

Новий сезон The Crown вже на нетфліксі 🥰

5 weeks to Christmas

На днях сходила в кіно на датський фільм "Ще по одній" (Another round, Druk).

Синопсис: "У центрі сюжету 4 вчителі, які вирішують перевірити наукову теорію: із самого народження людина страждає від нестачі алкоголю в крові. Щоб стати по-справжньому щасливим, треба бути трохи нетверезим. Келих вина вранці, пінта пива в обід, стакан віскі ввечері. Здавалося б, що може піти не так? "

Мене підкупила така зав'язка, Мадсом Мікельсен в головній ролі, фестивальні нагороди та рейтинг 8.1 на imdb. Жанри фільму подаються як комедія та драма, але я б прибрала комедію зі списку взагалі)) Фільм як на мене достатньо прохідний. Але чому я про нього пишу - мене дуже торкнув фінальний танок головного героя, тому ділюся ним:

Збираюся в березні в Мексику на 2 тижні. Раптом хтось хоче приєднатися? http://mexico-2021.tilda.ws/

В липні 2020 я зрозуміла, що не почуваюся щасливою зі своїм чоловіком і не хочу більше так жити. Я переїхала і спочатку відчула величезне полегшення - ніби з плечей впала гора. В серпні і вересні я була щасливою та наповненою.

Ми вирішили розлучитися, і в жовтні подали документи. Я стала частіше сумувати і плакати. Потім дуже "вчасно" я захворіла на ковід. Фізично я перенесла його як звичайну застуду. Але до самого ковіда додалася ізоляція, потім періодичні локдауни, найтемніший час року, офіційно завершене розлучення. Всі ці фактори так чи інакше впливали на мене, і протягом двох місяців в мене не було ресурсу практично ні на що крім того, щоб лежати і гнити. Навіть тиждень на морі в грудні хоч і був приємних, але якогось перезавантаження не здійснив. Колись пару років тому я ловила себе на думці, що коли в мене все добре - я спамлю сторізами в інсту. З Єгипту я не запостила жодної фотки.

При цьому всьому мене оточували і підтримували чудові люди, які робили для мене різноманітні приємні речі. А мені здавалося, що я не заслужила їхньої підтримки, а своєю кислою міною лише псую їм настрій. За шкалою Бека це була депресія середньої тяжкості, але психолог, в якого я тоді консультувалася, сказав що це радше не депресія, а астенія.

Але все минає. В цю суботу вночі я схопила себе на думці, що люблю своє життя. Що все добре, а буде ще краще. Що від роботи вже не нудить. Що я одужую і знов щаслива. Це відчуття триває вже п'ятий день, і я дуже цьому радію. Навіть заспамила вчора сторізами - наглядний симптом одужання)))

Влітку я рекомендувала різдвяний фільм з Емілією Кларк (до речі зараз гарний час його подивитися). Там був персонаж, який періодично радив героїні під час прогулянок: "Look up!" - і коли вона слідувала пораді, бачила вгорі щось незвичне та прикольне. Ми рідко дивимося вгору - частіше під ноги, в телефон, тощо. Вчора під час спонтанної прогулянки я двічі згадала ці моменти. В перший раз я побачиа, що вивіску аптеки прикрашають скульптурки птахів, а в другий -що в світлі ліхтаря видно легесенькі сніжинки (на землі білий шар з'явився лише кілька годин потому). Кльова порада, рекомендую інколи згадувати :)

В грудні я була на квартирнику улюбленої поетеси, де отримала її автограф на новій книзі. Нарешті її побажання почало здійснюватися. А вірш дуже вже багато тижнів звучить в моїй голові, і здається нарешті в мене починає виходити резонувати.

Шукаю компанію на 16 лютого в костел на концерт камерного ансамблю (труба, орган, фортепіано). У програмі: Моцарт, Россіні, Шопен, Бородін, Гершвін, Хендерсон, Дезмонд, Боллінг. Квитки: https://tickets.organhall.kiev.ua/web/event/event_id/277?lang=ua

Upd: компанія знайшлася))

Божечки-кошечки, яке ж це давно забуте приємне відчуття, коли практично цілий місяць розпланований наперед, а не лежиш какулькою без сил 😜

З вами постійна рубрика "I don't want to live on this planet anymore"
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=265904341557470&id=105018834312689

Слухаю подкаст, де Жадан бере інтерв'ю у Вакарчука. І Славко видає таке: "Кількість інформації, яку ми споживаємо і продукуємо, як і кількість енергії протягом всієї історії людства збільшується по експоненті. І якщо попередні століття чи тисячоліття ця експонента була в межах своєї нижньої частини, то зараз вона доходить до вертикальної асимптоти."

Я роками не чула слово "асимптота" і прямо просльозилася