Взимку я зареєструвалася на квітневий Kyiv Half Marathon, щоб пробігти дистанцію 10км. Карантин дався взнаки - забіг перенесли на осінь, а мої тренування були не достатньо регулярними. Аж ось виявилося (раптово)))), що дата забігу вже на носі, ще й проходитиме він в онлайн форматі. З 8 до 12 завтра на Трухановому буде працювати стартово-фінішна арка.

Я планую приїхати годинці о 9 і пробігти коло Труханов -> Північний міст -> Набережна -> Пішохідний міст -> Труханов (схема нижче).

Якщо хтось захоче завтра зранку прогулятися (проїхатися на веліку/самокаті) і підтримати мене - буду вдячна :)

Вчора сходила на фотовиставку "Не така як інші вона". Героїнями фотографій стали дівчата, які люблять себе і життя, не дивлячись на різні хвороби та випробування, через які довелося пройти. Це неймовірний, дуже надихаючий фотопроект. Звичайно не без нотки суму. Але мені здається, його варто побачити. Експозиція на Михайлівській буде працювати до 26 вересня, а ось тут можна прочитати про проект:
https://www.the-village.com.ua/village/city/gallery-city/283877-not-like-others-she

Трохи смішно бачити, як розпинається Гороховський, бо коли я шукала роботу цієї весни, була вакансія на один з його проектів, і мої очікування по зп вони не потягнули.

Вже не живу 😂

Единственное спасение — санузел

Комментарии: pikabu.ru/link/a7730789

Хочу сюди. Раптом хтось складе компанію?

На початку жовтня я відкрила сезон РІ 2020 грою, яка мала статися ще в березні. Проект дуже інтригував мене своїм форматом: гра моделювала в'язницю, і в'язні не пам'ятали, хто вони і за що вони покарані.

Для мене це була одна з кращих ігор в житті. Я неймовірно вдячна майстрам за титанічну роботу, яку вони виконали. Персонажка, написана для мене, з якою я як гравець знайомилася вже в процесі, здобуваючи по крихтам свої спогади (з неймовірним зануренням! окремо дякую Лорі за аудіо!!), була полум'ям - яскравим і страшним. Пограти в повне усвідомлення себе вдалося недовго, адже конфронтація з іншими ув'язненими відразу стала дуже гострою. Але я як гравець цілком задоволена історією, яку мені довелося зіграти.

Я дуже вдячна іншим в'язням, з якими ми проводили більшість часу, і окремо привіт "Клубу любителів Харт". З вами ми і стояли пліч-о-пліч, і ненавидили одне одного. Неймовірно вдячна персоналу в'язниці, і особливо охороні. І не можу не згадати інквізицію.

Не дивлячись на страшні випробування, через які довелося пройти під час гри і передчасну смерть персонажки - я абсолютно задоволена історією і вважаю її сумно, але логічно завершеною. Ще раз дякую майстрам за цей неймовірний досвід.

#structureofwill

А тепер трохи спаму :) віжуал від майстрів на момент старту гри.

Віжуал, який склався в мене по завершенню

Плейліст: https://music.youtube.com/playlist?list=PLJDQIW0VFnD7mUGSmT5FaCJLKXmvAci0I Перша пісня від майстрів на момент старту, решта - те, що відізвалось до історії.

Вірш від Альди, який я прочитала вже після персонажної смерті, але коли гра вже тривала.

Однажды забудут тебя и меня,
И пепел осядет на ложе огня,
Рассыплются камни крепчайшей из стен. Время больших перемен.
Ты вправо, я влево, ты в рай, я в аид. И разум мятежный смятеньем горит, и сердце запуталось - сладостен плен:
Время больших перемен.
Забудут, не вспомнят! Так стоит ли, друг? Давай через рамки, с надеждой на "вдруг", давай через бурю, и к черту тот крен, ведь время больших перемен.
Мы есть, это ль мало? Сорвемся в полет, нас ветер подхватит, с восторгом взревет,
смеётся Судьба, рвет к чертям гобелен: ведь время больших перемен.

Альда