Частина друга.

🫡 І знову взято до виконання! Католицька церква в Мексиці якось намагалася трохи стримати цей процес, видали спеціальний гайд, нагадуючи, що це не просто лялька, вона виконує вищу роль, і тому не треба рядити Ісуса в костюмчик пожежника чи лікаря-педіатра. Що вже казати про тих, хто розмальовує ляльку в Бебі Йоду, Людину-павука чи Джокера (ці кажуть, що хочуть зробити Ісусика популярним серед молоді). Але все давно вийшло з-під контролю.

Що робити, якщо хрещений - ви?

У Мехіко є ціла вулиця, присвячена ніньйо діосам. Тут можна придбати все - від набору трусиків до вій. А ще супутні товари - корзини, коробки, стільці, крила тощо. І так, від найпишнішого вбрання до професійного (кухаря, шахтаря, офіціанта, маріячі, а також ковідного спеціаліста).

У цій історії прикметно, що окрім сьогодення тут також нашарувалися язичницькі мотиви: і про благословення на врожай, і про початок солярного календаря (тому Ісусика краще одягати в біле, щоб він увібрав і силу ацтецького сонячного бога).

Ну а після освячення святою водою щасливі віряни розбрідаються по домівках їсти тамалес (страва з кукурудзи на пару), які, до речі, теж має організувати “хрещений” Ісусика. І ставити ніньйо діоса у його нішу до наступного року.

А, у деяких храмах ще грають маріячі, а також запускають феєрверки. У церкві, куди ми ходили на службу, через це навіть знижено рейтинг. Але ж ми памʼятаємо, що це Мексика, тут не має бути нудно, навіть, якщо мова йде про серйозні і важливі речі.

📸 фото Ісусиків з лікарні, оселі, в пирозі та у вигляді Бебі Йоди і ко взяті з інтернету. Решта зроблені нами.

Частина перша

Канон про, канон+, канон турбо

Якщо ви опинилися на Стрітення (2 лютого) в Мексиці, йдіть бігом до церкви і знайте, вам крупно пощастило, бо якщо у світі існує певний канон святкування релігійного свята, то в Мексиці він буде канон про, канон+, канон турбо тощо. Головне - має бути пишно і нескучно.

Свято

Отже, Стрітення. Згідно Писання у цей день Діва Марія принесла немовля Ісуса до храму. З його народження якраз пройшло 40 днів.

🫡 Прийнято до виконання! У Мексиці у переддень цього свята віряни несуть до церкви на благословіння ляльок Ісусиків - різних розмірів, кольору шкіри, трепетно на руках, як маленьку дитину, чи у корзинах. Це можуть бути ляльки, які передаються з покоління в покоління, або ж вчора куплені. Біля нас у церкві було три покоління жінок з однієї сімʼї, у кожної - свій Ісусик: у бабусі - чорношкірий на стільці, у мами - нормальний такий великий Ісусик, а у доньки - маленький у чепурній корзинці.

Підготовка до свята

Протягом року Ісусики стоять у спеціальному місці (як у нас ікони) - в маленькій ніші чи алтарику, поруч склянка води і запалена свічка. Підготовка до Стрітення починається ще в грудні, власне, на Різдво. Тоді “немовля” колихають, співають і кладуть у домашній вертеп.

Важливий етап №2. Богоявлення (6 січня)

Цікаво, що ця дата святкується як Східною, так і Західною церквами, але святкують вони зовсім різні події: перша відзначає Хрещення Христа в річці Йордан, друга - прихід Трьох Мудреців (або Королів). Саме на це свято збирається вся родина і друзі, щоб зʼїсти королівський пиріг (Rosca de Reyes), в якому запікається маленька фігурка Ісусика. Кому цей сюрприз попадеться, то й і буде “хрещеним” ляльки протягом наступного року. У цієї людини відразу зʼявляється купа відповідальної роботи:

1. Якщо лялька не нова, має потертості чи щось зламалося (пальчик чи вії відпали), її треба віднести в спеціальну майстерню на “лікування”.
2. Обовʼязково купити нове вбрання, в якому Ісусика понесуть до церкви на Стрітення.

На попередньому фото на кактусі сушилися комахи Dactylopius coccus, українською їх називають червець, хоча мені подобається «світова» назва кочініль.
З них добувають червоний барвник кармін, який використовують у фарбах, виробництві харчових продуктів (Е120), косметики (губні помади).

Більш, ніж 300 років, з моменту завоювання Мексики іспанцями, останні тримали монополію на торгівлю карміном. Були численні спроби вкрасти «рецепт», шпіони, пірати, рейдери. Кармін був на другому місці за коштовністю після срібла, що вивозилося з Центральної Америки. Частину вартості цього натурального барвника складала ручна праця, адже жучків змітають з кактусів вручну. Так тривало до винайдення хімічних барвників, знааачно дешевших, тоді виробництво карміну пішло на спад. Зараз попит знову почав рости, адже багато людей надають перевагу натуральним продуктам, органічним. Кармін сюди гарно вписується.

Фан фект: італійський гіркий лікер Кампарі отримав свій красивий насичений колір саме завдяки карміну. Щоправда, бренд відмовився від використання цього барвника у 2006 році, надавши перевагу штучному. Це пояснюється і вартістю карміну, і тогочасним запитом від частини споживачів Кампарі, які були вегетаріанцями, веганами або ж мали алергію на кармін.

Фан фект №2: усі фрески на будівлях давніх народів Мексики малювалися саме карміном.

Фан фект №3: 85% світового постачання карміну забезпечує Перу, на другому місці - Мексика.

У наших подорожах ми завжди співставляємо те, що знали про країну до поїздки і те, як насправді. Часто ці дві речі не сходяться.

Перше, що не зійшлося в Мексиці - мічелада. Але вона ж дала відповідь на кілька супутніх питань.

Отже, що таке мічелада по-мексиканськи?

Це пиво (на ваш смак), лаймовий сік і сіль. Сік - всередину пива, сіль - по обідку склянки. Ніяких тобі танців з бубном і томатних соків.

Але це не все. На оцю базову мічеладу можна нанизувати ще смаки:

🍺 кубана - з вустерширським соусом, табаско, чилі
🍺 чамой - така паста-соус із ферментованих фруктів (абрикос, персик, кавун тощо), чилі, солі, цукру та води. У промисловому чамої дуже важко визначити, з якого саме фрукту він. На деяких етикетках взагалі фрукту нема)) Але точно і солодке, і солоне, і кисле, і гостре.
🍺 кламато - із додаванням промислового напою з концентрату томатного соку, цукру і сухого бульйону з молюсків. Оцей варіант найбільш наближений до того, що ми собі уявляємо, але насправді все одно має інший смак.

Власне, це 4 найпоширеніші варіанти мічелади, які ми пили в Мехіко, однак, попереду у нас штат Охака, побачимо, які там регіональні відмінності.

Базовий варіант мічелади - із сіллю та лаймовим соком, а також вибір снеків в магазині - відкрив нам очі на одну штуку: пити текілу із сіллю та лаймом - це не “текільний” ексклюзив, тут так пʼють та їдять багато чого. Просто до нас дійшла тільки текіла🤷‍♀️

Проходячи повз продавців всілякого їстівного дрібʼязку (горішків, чипсів, льодяників) у Мехіко, часто можна почути надривне “Рааадість, рааадість, візьми свою раааадість”.

Виявляється, “радість”, тобто alegría іспанською, - це різновид солодощів із амаранту, який попередньо “розкрили”, як поп-корн, а потім додали меду чи сиропу із коричневого цукру, та сформували у брусочки. Як наш грильяж із повітряного рису. За кілька песо дорожче - з насінням соняшника, арахісом, пеканами та родзинками.

Амарант, разом із маїсом, рідні для Мексики культури. Його вживали в їжу індіанці, його використовували як гроші (ацтеки приймали данину від своїх васалів кукурудзою, амарантом, квасолею та чіа), а також як піднесення богам. Бо що ще віддати богам, як на таку цінність? Власне, вже тоді амарант змішували з медом і ліпили фігури богів, яким робили підношення. Ці фігури мовою ацтеків науатль називалися цоайї. Є припущення, що у суміш замішували людську кров (а то й дитячу), жертовний канібалізм був поширений по всій Месоамериці.

Так от, коли конкістатори на чолі з Ернаном Кортесом, який переміг ацтеків, побачили ці пишні святкування, церемонійні носіння фігури бога з амаранту по селищу, а потім, коли учасники дійства цю фігуру розривали на шматки і їли, то це їм щось дуже сильно нагадало. Так-так, Святе Причастя. Що зробив Кортес? Правильно, заборонив вирощування амаранту. Тим, хто намагався робити це потайки, відрубували руки або й вбивали.

Слава богам, але амарант зараз знову масово вирощують (щоправда, деякі дослідники вважають, що після спроб викорінення іспанцями, культура так і не набрала того розмаху, як і за ацтеків), а сучасні цоайї у вигляді невинної алегрії заполонили вулиці Мехіко. Ну а на День мертвих роблять із амаранту ліплять святкові калавери.