🌿 Любі, ми йдемо у невеличку відпустку.
І пропонуємо вам теж хоча б на деякий час відпочити від податкових новин, законопроєктів, роз’яснень і реформ.
Дякуємо, що були з нами, читали, коментували, дискутували та ділилися своїми думками. Саме завдяки вам цей канал живе й розвивається.
Ми повернемося 20 липня — з новими ідеями, новими проєктами та, звісно, якісною юридичною і податковою аналітикою.
Бережіть себе, знаходьте час для відпочинку, набирайтеся сил і нехай це літо подарує вам трохи спокою.
До зустрічі вже зовсім скоро! 💙💛
І пропонуємо вам теж хоча б на деякий час відпочити від податкових новин, законопроєктів, роз’яснень і реформ.
Дякуємо, що були з нами, читали, коментували, дискутували та ділилися своїми думками. Саме завдяки вам цей канал живе й розвивається.
Ми повернемося 20 липня — з новими ідеями, новими проєктами та, звісно, якісною юридичною і податковою аналітикою.
Бережіть себе, знаходьте час для відпочинку, набирайтеся сил і нехай це літо подарує вам трохи спокою.
До зустрічі вже зовсім скоро! 💙💛
🤝13👏1😎1
Привіт!
Вирішили трохи розважити вас, поки ми відпочиваємо.
У новому випуску TAX Podcast кофаундерка BEPS.space Олександра Нікітіна, разом із колегою, з яким спільно веде справу, розбирає один із найрезонансніших практичних кейсів щодо криптовалют в Україні та аналізує, як сьогодні формується практика роботи БЕБ і ДПС щодо власників криптоактивів.
🔎 У центрі уваги — реальна справа, в якій після кримінального провадження матеріали були передані до податкового органу, а податкові зобов’язання визначалися без встановлення фактичного фінансового результату від операцій.
У випуску обговорюємо:
✔️ як БЕБ збирає інформацію про операції з криптовалютами;
✔️ як проходять допити власників криптоактивів;
✔️ чому аналітичні довідки можуть підсумовувати всі надходження як дохід без визначення реального прибутку;
✔️ як звичайна Excel-таблиця фактично стала одним із ключових доказів у справі;
✔️ чи можуть використовуватися дані з відкритих джерел замість міжнародного обміну податковою інформацією;
✔️ які процесуальні порушення допускаються під час таких перевірок;
✔️ як власникам криптовалют захищати свої права вже сьогодні.
Окремо говоримо про одну з ключових проблем української практики: законодавство досі не містить чіткої методики визначення оподатковуваного доходу від операцій з криптоактивами, однак практика фінансових розслідувань і податкових перевірок уже активно формується.
Приємного перегляду💛
https://youtu.be/M7i7mKG-ihk?si=W-EUAlwTQQl2xExu
Вирішили трохи розважити вас, поки ми відпочиваємо.
У новому випуску TAX Podcast кофаундерка BEPS.space Олександра Нікітіна, разом із колегою, з яким спільно веде справу, розбирає один із найрезонансніших практичних кейсів щодо криптовалют в Україні та аналізує, як сьогодні формується практика роботи БЕБ і ДПС щодо власників криптоактивів.
🔎 У центрі уваги — реальна справа, в якій після кримінального провадження матеріали були передані до податкового органу, а податкові зобов’язання визначалися без встановлення фактичного фінансового результату від операцій.
У випуску обговорюємо:
✔️ як БЕБ збирає інформацію про операції з криптовалютами;
✔️ як проходять допити власників криптоактивів;
✔️ чому аналітичні довідки можуть підсумовувати всі надходження як дохід без визначення реального прибутку;
✔️ як звичайна Excel-таблиця фактично стала одним із ключових доказів у справі;
✔️ чи можуть використовуватися дані з відкритих джерел замість міжнародного обміну податковою інформацією;
✔️ які процесуальні порушення допускаються під час таких перевірок;
✔️ як власникам криптовалют захищати свої права вже сьогодні.
Окремо говоримо про одну з ключових проблем української практики: законодавство досі не містить чіткої методики визначення оподатковуваного доходу від операцій з криптоактивами, однак практика фінансових розслідувань і податкових перевірок уже активно формується.
Приємного перегляду💛
https://youtu.be/M7i7mKG-ihk?si=W-EUAlwTQQl2xExu
YouTube
БЕБ і ДПС донарахували сотні мільйонів за крипту на основі Excel-таблиці
Чи може звичайна Excel-таблиця стати підставою для донарахування сотень мільйонів гривень податків?
👉У новому випуску TAX Podcast розбираємо один із практичних кейсів щодо криптовалют в Україні.
Разом із адвокатами, які безпосередньо супроводжують справу…
👉У новому випуску TAX Podcast розбираємо один із практичних кейсів щодо криптовалют в Україні.
Разом із адвокатами, які безпосередньо супроводжують справу…
👍7
Любі, ми повертаємося до робочого ритму!
Після невеликої паузи BEPS.space знову в ефірі. Попереду — ще більше актуальних податкових і юридичних новин, практичної аналітики, оглядів судової практики, роз’яснень законодавчих змін та корисних матеріалів для бізнесу.
Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Працюємо, щоб ви завжди першими отримували найважливішу інформацію та якісний аналіз її практичного значення.
Після невеликої паузи BEPS.space знову в ефірі. Попереду — ще більше актуальних податкових і юридичних новин, практичної аналітики, оглядів судової практики, роз’яснень законодавчих змін та корисних матеріалів для бізнесу.
Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Працюємо, щоб ви завжди першими отримували найважливішу інформацію та якісний аналіз її практичного значення.
Кабмін схвалив Національну стратегію протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів України та ЄС
Розпорядженням від 15 липня 2026 року № 701-р Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням, що посягають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, а також план заходів з її реалізації до 2028 року.
Ухвалення Стратегії є одним із кроків у межах виконання Україною зобов’язань як держави — кандидата на вступ до ЄС, а також має сприяти прозорому та належному використанню міжнародної фінансової допомоги.
Стратегія визначає цілі й завдання державних органів у сфері протидії:
▪️ шахрайству та корупції;
▪️ конфлікту інтересів;
▪️ подвійному фінансуванню проєктів;
▪️ іншим протиправним діям, які завдають шкоди бюджетам України та ЄС.
Очікується, що реалізація Стратегії сприятиме:
🔹 Посиленню системи фінансової безпеки. В Україні має бути сформована сучасна система протидії шахрайству, наближена до стандартів ЄС і здатна оперативно реагувати на нові та складні фінансові схеми.
🔹 Підвищенню прозорості та довіри. Передбачається забезпечення публічного доступу до результатів протидії фінансовим зловживанням.
🔹 Посиленню захисту викривачів. Окрему увагу планується приділити безпеці та підтримці осіб, які повідомляють про факти шахрайства або інші порушення під час використання коштів і ресурсів ЄС.
https://www.mof.gov.ua
Розпорядженням від 15 липня 2026 року № 701-р Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням, що посягають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, а також план заходів з її реалізації до 2028 року.
Ухвалення Стратегії є одним із кроків у межах виконання Україною зобов’язань як держави — кандидата на вступ до ЄС, а також має сприяти прозорому та належному використанню міжнародної фінансової допомоги.
Стратегія визначає цілі й завдання державних органів у сфері протидії:
▪️ шахрайству та корупції;
▪️ конфлікту інтересів;
▪️ подвійному фінансуванню проєктів;
▪️ іншим протиправним діям, які завдають шкоди бюджетам України та ЄС.
Очікується, що реалізація Стратегії сприятиме:
🔹 Посиленню системи фінансової безпеки. В Україні має бути сформована сучасна система протидії шахрайству, наближена до стандартів ЄС і здатна оперативно реагувати на нові та складні фінансові схеми.
🔹 Підвищенню прозорості та довіри. Передбачається забезпечення публічного доступу до результатів протидії фінансовим зловживанням.
🔹 Посиленню захисту викривачів. Окрему увагу планується приділити безпеці та підтримці осіб, які повідомляють про факти шахрайства або інші порушення під час використання коштів і ресурсів ЄС.
https://www.mof.gov.ua
✍3
НБУ пропонує нові правила контролю за платіжними операціями: оприлюднено проєкт постанови
17 липня 2026 року Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями».
Це один із найбільш важливих проєктів останнього часу для платіжного ринку, оскільки він суттєво деталізує вимоги до моніторингу платіжних операцій та підходи до виявлення нетипової платіжної поведінки користувачів.
Зокрема, проєктом передбачено:
▪️ засади здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями;
▪️ можливість залучення третіх осіб до виконання окремих процесів та робіт у межах здійснення функції моніторингу платіжних операцій;
▪️ порядок здійснення Національним банком оцінки ефективності заходів контролю за платіжними операціями;
▪️ вимоги до організації системи контролю за платіжними операціями;
▪️ визначення контрольних заходів у межах моніторингу платіжних операцій;
▪️ можливість самостійного впровадження надавачами платіжних послуг власних правил моніторингу;
▪️ перелік заходів із запобігання міскодингу (неправильному визначенню МСС-кодів);
▪️ перелік ознак нетипової поведінки користувачів.
📌 Рекомендуємо уважно ознайомитися з проєктом постанови вже зараз, адже в разі його ухвалення він матиме суттєвий вплив на діяльність надавачів платіжних послуг, фінансових установ, торговців та інших учасників платіжного ринку.
Особливої уваги заслуговує Додаток 2, який містить перелік ознак нетипової платіжної поведінки, що можуть використовуватися під час моніторингу операцій.
Серед них:
1️⃣ Надмірна кількість рахунків. Відкриття або використання користувачем значної кількості рахунків чи електронних платіжних засобів, що суттєво перевищує середні показники та не відповідає звичайній фінансовій поведінці.
2️⃣ Концентрація однотипних операцій. Велика кількість однотипних транзакцій (перекази за реквізитами ЕПЗ, перекази між рахунками, придбання товарів на нетипові суми в окремих торговців).
3️⃣ Аномальна частота платежів. Надто висока інтенсивність операцій за день, тиждень або місяць порівняно з іншими користувачами (наприклад, понад 10 поповнень рахунку менш ніж за 60 хвилин).
4️⃣ Мінімальні залишки при значних оборотах. Постійно низькі залишки коштів на рахунках попри великі обсяги щоденних або щотижневих операцій.
5️⃣ Нетипова кредитна активність. Часте отримання та погашення кредитів у значних сумах із незвично високою періодичністю.
6️⃣ Швидке перерахування коштів. Кошти майже одразу після зарахування переказуються далі, залишаючи мінімальний залишок на рахунку.
7️⃣ Аномалії, пов’язані з гемблінгом. Отримання виграшів від азартних ігор (МСС 7995) без попередніх операцій із поповнення гральних рахунків, що супроводжується регулярними переказами.
8️⃣ Ознаки прихованої підприємницької діяльності. Систематичне отримання коштів на особисті рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, якщо операції мають ознаки здійснення бізнесу (повторювані суми, характерні призначення платежів тощо).
9️⃣ Сплеск активності нового торговця. Досягнення аномально високих обсягів операцій одразу після початку діяльності з подальшим швидким припиненням роботи або закриттям рахунку.
🔟 Транзитний характер операцій торговця. Повний або майже повний збіг динаміки надходжень і списань коштів за рахунком.
1️⃣1️⃣ Нетипові призначення платежів. Використання описів операцій, нехарактерних для діяльності торговця, з операціями на користь отримувачів із різними МСС-кодами.
1️⃣2️⃣ Часта зміна технічних та персональних даних. Нетипова зміна телефонів, адрес, Device ID, Application ID, IMEI, операційної системи або IP-адрес.
1️⃣3️⃣ Спільні цифрові відбитки. Використання різними непов’язаними користувачами пристроїв з однаковими технічними параметрами для дистанційного доступу.
1️⃣4️⃣ Географічна нелогічність. Проведення операцій із різних міст або областей у проміжок часу, за який фізично неможливо переміститися між відповідними локаціями.
17 липня 2026 року Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями».
Це один із найбільш важливих проєктів останнього часу для платіжного ринку, оскільки він суттєво деталізує вимоги до моніторингу платіжних операцій та підходи до виявлення нетипової платіжної поведінки користувачів.
Зокрема, проєктом передбачено:
▪️ засади здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями;
▪️ можливість залучення третіх осіб до виконання окремих процесів та робіт у межах здійснення функції моніторингу платіжних операцій;
▪️ порядок здійснення Національним банком оцінки ефективності заходів контролю за платіжними операціями;
▪️ вимоги до організації системи контролю за платіжними операціями;
▪️ визначення контрольних заходів у межах моніторингу платіжних операцій;
▪️ можливість самостійного впровадження надавачами платіжних послуг власних правил моніторингу;
▪️ перелік заходів із запобігання міскодингу (неправильному визначенню МСС-кодів);
▪️ перелік ознак нетипової поведінки користувачів.
📌 Рекомендуємо уважно ознайомитися з проєктом постанови вже зараз, адже в разі його ухвалення він матиме суттєвий вплив на діяльність надавачів платіжних послуг, фінансових установ, торговців та інших учасників платіжного ринку.
Особливої уваги заслуговує Додаток 2, який містить перелік ознак нетипової платіжної поведінки, що можуть використовуватися під час моніторингу операцій.
Серед них:
1️⃣ Надмірна кількість рахунків. Відкриття або використання користувачем значної кількості рахунків чи електронних платіжних засобів, що суттєво перевищує середні показники та не відповідає звичайній фінансовій поведінці.
2️⃣ Концентрація однотипних операцій. Велика кількість однотипних транзакцій (перекази за реквізитами ЕПЗ, перекази між рахунками, придбання товарів на нетипові суми в окремих торговців).
3️⃣ Аномальна частота платежів. Надто висока інтенсивність операцій за день, тиждень або місяць порівняно з іншими користувачами (наприклад, понад 10 поповнень рахунку менш ніж за 60 хвилин).
4️⃣ Мінімальні залишки при значних оборотах. Постійно низькі залишки коштів на рахунках попри великі обсяги щоденних або щотижневих операцій.
5️⃣ Нетипова кредитна активність. Часте отримання та погашення кредитів у значних сумах із незвично високою періодичністю.
6️⃣ Швидке перерахування коштів. Кошти майже одразу після зарахування переказуються далі, залишаючи мінімальний залишок на рахунку.
7️⃣ Аномалії, пов’язані з гемблінгом. Отримання виграшів від азартних ігор (МСС 7995) без попередніх операцій із поповнення гральних рахунків, що супроводжується регулярними переказами.
8️⃣ Ознаки прихованої підприємницької діяльності. Систематичне отримання коштів на особисті рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, якщо операції мають ознаки здійснення бізнесу (повторювані суми, характерні призначення платежів тощо).
9️⃣ Сплеск активності нового торговця. Досягнення аномально високих обсягів операцій одразу після початку діяльності з подальшим швидким припиненням роботи або закриттям рахунку.
🔟 Транзитний характер операцій торговця. Повний або майже повний збіг динаміки надходжень і списань коштів за рахунком.
1️⃣1️⃣ Нетипові призначення платежів. Використання описів операцій, нехарактерних для діяльності торговця, з операціями на користь отримувачів із різними МСС-кодами.
1️⃣2️⃣ Часта зміна технічних та персональних даних. Нетипова зміна телефонів, адрес, Device ID, Application ID, IMEI, операційної системи або IP-адрес.
1️⃣3️⃣ Спільні цифрові відбитки. Використання різними непов’язаними користувачами пристроїв з однаковими технічними параметрами для дистанційного доступу.
1️⃣4️⃣ Географічна нелогічність. Проведення операцій із різних міст або областей у проміжок часу, за який фізично неможливо переміститися між відповідними локаціями.
✍3
1️⃣5️⃣ Аномальні перекази “один — багатьом”. Один платник-фізична особа регулярно переказує кошти великій кількості інших фізичних осіб у нетипових обсягах.
1️⃣6️⃣ Аномальні перекази “багато — одному”. Один отримувач-фізична особа систематично отримує кошти від великої кількості різних платників із періодичністю, що суттєво відрізняється від звичайної.
📍 У разі прийняття постанови учасникам платіжного ринку необхідно буде привести внутрішні процедури у відповідність до нових вимог, зокрема щодо:
• організації моніторингу платіжних операцій;
• реконсиляції;
• оцінки операційних ризиків;
• внутрішнього контролю.
Проєкт постанови та аналіз його регуляторного впливу додаємо окремими PDF-файлами.
1️⃣6️⃣ Аномальні перекази “багато — одному”. Один отримувач-фізична особа систематично отримує кошти від великої кількості різних платників із періодичністю, що суттєво відрізняється від звичайної.
📍 У разі прийняття постанови учасникам платіжного ринку необхідно буде привести внутрішні процедури у відповідність до нових вимог, зокрема щодо:
• організації моніторингу платіжних операцій;
• реконсиляції;
• оцінки операційних ризиків;
• внутрішнього контролю.
Проєкт постанови та аналіз його регуляторного впливу додаємо окремими PDF-файлами.
✍3
ДПС закликає бізнес протестувати систему еАкциз до її обов’язкового запуску
17 липня Державна податкова служба України нагадала, що з 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
У зв’язку з цим ДПС вкотре закликала бізнес долучитися до попереднього тестування системи, яке триватиме до 12 жовтня 2026 року.
📌 Попереднє тестування покликане допомогти бізнесу мінімізувати технічні збої та операційні ризики після обов’язкового запуску системи.
Участь у тестуванні дозволить:
▪️ налаштувати власні інформаційні системи та забезпечити їх інтеграцію з еАкцизом;
▪️ підготувати працівників до роботи з новими електронними кабінетами та сервісами;
▪️ перевірити логістичні процеси, зокрема створення електронних акцизних марок та оформлення електронних документів на переміщення підакцизної продукції;
▪️ виявити та усунути можливі технічні помилки ще до початку обов’язкового використання системи.
До тестування можуть долучитися юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які:
✔️ мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами;
✔️ зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.
Подати заявку на участь у тестуванні можна через портал xtrace.gov.ua.
Також ДПС повідомила, що вже надсилає платникам персональні запрошення та детальні інструкції через Електронний кабінет платника податків. Тому рекомендуємо перевірити свої повідомлення та, за можливості, долучитися до тестування заздалегідь.
📍 Нагадаємо, що після 1 листопада 2026 року використання системи еАкциз стане обов’язковим для всіх учасників ринку підакцизної продукції.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1031777.html
17 липня Державна податкова служба України нагадала, що з 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
У зв’язку з цим ДПС вкотре закликала бізнес долучитися до попереднього тестування системи, яке триватиме до 12 жовтня 2026 року.
📌 Попереднє тестування покликане допомогти бізнесу мінімізувати технічні збої та операційні ризики після обов’язкового запуску системи.
Участь у тестуванні дозволить:
▪️ налаштувати власні інформаційні системи та забезпечити їх інтеграцію з еАкцизом;
▪️ підготувати працівників до роботи з новими електронними кабінетами та сервісами;
▪️ перевірити логістичні процеси, зокрема створення електронних акцизних марок та оформлення електронних документів на переміщення підакцизної продукції;
▪️ виявити та усунути можливі технічні помилки ще до початку обов’язкового використання системи.
До тестування можуть долучитися юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які:
✔️ мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами;
✔️ зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.
Подати заявку на участь у тестуванні можна через портал xtrace.gov.ua.
Також ДПС повідомила, що вже надсилає платникам персональні запрошення та детальні інструкції через Електронний кабінет платника податків. Тому рекомендуємо перевірити свої повідомлення та, за можливості, долучитися до тестування заздалегідь.
📍 Нагадаємо, що після 1 листопада 2026 року використання системи еАкциз стане обов’язковим для всіх учасників ринку підакцизної продукції.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1031777.html
xtrace.gov.ua
Проєкт еАкциз
Впровадження електронної системи простежуваності алкогольної та тютюнової продукції
✍3
МВФ завершив перший перегляд нової програми EFF для України: очікується надходження близько $690 млн
21 липня Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми для України в межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).
За результатами перегляду Україна найближчими днями очікує отримати близько $690 млн чергового траншу.
Після надходження цих коштів загальний обсяг фінансування, отриманого Україною в межах нової програми EFF, становитиме близько $2,2 млрд.
За інформацією Уряду:
▪️ усі кількісні критерії ефективності програми станом на кінець березня 2026 року були виконані;
▪️ виконано також усі індикативні цілі, передбачені програмою;
▪️ у межах першого перегляду погоджено оновлений графік реалізації структурних реформ та визначено подальші заходи, необхідні для виконання умов програми.
📌 Позитивне завершення перегляду програми EFF підтверджує виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед МВФ та є необхідною передумовою для отримання наступного траншу фінансування.
https://t.me/Koretskyi_official/24
21 липня Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми для України в межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).
За результатами перегляду Україна найближчими днями очікує отримати близько $690 млн чергового траншу.
Після надходження цих коштів загальний обсяг фінансування, отриманого Україною в межах нової програми EFF, становитиме близько $2,2 млрд.
За інформацією Уряду:
▪️ усі кількісні критерії ефективності програми станом на кінець березня 2026 року були виконані;
▪️ виконано також усі індикативні цілі, передбачені програмою;
▪️ у межах першого перегляду погоджено оновлений графік реалізації структурних реформ та визначено подальші заходи, необхідні для виконання умов програми.
📌 Позитивне завершення перегляду програми EFF підтверджує виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед МВФ та є необхідною передумовою для отримання наступного траншу фінансування.
https://t.me/Koretskyi_official/24
Telegram
Сергій Корецький | Прем’єр-міністр України
Рада виконавчих директорів МВФ завершила перший перегляд нової програми для України в межах Механізму розширеного фінансування. Це відкриває можливість найближчими днями отримати від МВФ близько 690 млн доларів.
Після цього загальний обсяг фінансування,…
Після цього загальний обсяг фінансування,…
✍3
Нові податкові “маяки” МВФ: що відомо до офіційного оприлюднення меморандуму
21 липня Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі оприлюднив інформацію щодо можливих структурних маяків у межах оновленої програми України з Міжнародним валютним фондом за Механізмом розширеного фінансування (EFF).
📌 Водночас звертаємо увагу, що станом на момент публікації офіційний текст оновленого Меморандуму з МВФ ще не оприлюднено. Тому наведена інформація базується виключно на повідомленні народного депутата.
За його словами, до оновленого переліку податкових заходів можуть увійти такі структурні маяки:
▪️ скасування ПДВ-пільги для платників єдиного податку та підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ (із набранням чинності з 1 січня 2028 року) — орієнтовний строк ухвалення законодавства до кінця квітня 2027 року;
▪️ ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкового звільнення для імпорту товарів малої вартості — до кінця липня 2026 року;
▪️ подання законодавчих змін, спрямованих на запобігання ухиленню від оподаткування та зловживанням спрощеною системою оподаткування — до кінця грудня 2026 року;
▪️ затвердження нових організаційних KPI для Державної податкової служби — до кінця грудня 2026 року;
▪️ подання змін до Податкового кодексу України щодо підвищення порогу для проведення позапланових перевірок у випадках заявлення бюджетного відшкодування ПДВ або від’ємного значення ПДВ — зі 100 тис. грн до 1 млн грн — до кінця серпня 2026 року;
▪️ створення концепції централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрацій — до кінця грудня 2026 року.
У своєму дописі Ярослав Железняк також зазначив, що:
«Норму про ФОП не скасували… просто відклали на рік. А посилки взагалі терміново треба до кінця місяця прийняти (що нереально).»
Крім того, за інформацією, яку депутат назвав отриманою з урядових джерел, саме питання оподаткування спрощеної системи та скасування пільги для імпорту товарів малої вартості були одними з найбільш дискусійних, і нібито розглядалася можливість їх виключення з фінальної редакції документа.
📍 Після офіційного оприлюднення оновленого Меморандуму з МВФ ми підготуємо окремий детальний аналіз остаточно погоджених структурних маяків та їх потенційного впливу на платників податків.
https://t.me/yzheleznyak/18834
21 липня Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі оприлюднив інформацію щодо можливих структурних маяків у межах оновленої програми України з Міжнародним валютним фондом за Механізмом розширеного фінансування (EFF).
📌 Водночас звертаємо увагу, що станом на момент публікації офіційний текст оновленого Меморандуму з МВФ ще не оприлюднено. Тому наведена інформація базується виключно на повідомленні народного депутата.
За його словами, до оновленого переліку податкових заходів можуть увійти такі структурні маяки:
▪️ скасування ПДВ-пільги для платників єдиного податку та підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ (із набранням чинності з 1 січня 2028 року) — орієнтовний строк ухвалення законодавства до кінця квітня 2027 року;
▪️ ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкового звільнення для імпорту товарів малої вартості — до кінця липня 2026 року;
▪️ подання законодавчих змін, спрямованих на запобігання ухиленню від оподаткування та зловживанням спрощеною системою оподаткування — до кінця грудня 2026 року;
▪️ затвердження нових організаційних KPI для Державної податкової служби — до кінця грудня 2026 року;
▪️ подання змін до Податкового кодексу України щодо підвищення порогу для проведення позапланових перевірок у випадках заявлення бюджетного відшкодування ПДВ або від’ємного значення ПДВ — зі 100 тис. грн до 1 млн грн — до кінця серпня 2026 року;
▪️ створення концепції централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрацій — до кінця грудня 2026 року.
У своєму дописі Ярослав Железняк також зазначив, що:
«Норму про ФОП не скасували… просто відклали на рік. А посилки взагалі терміново треба до кінця місяця прийняти (що нереально).»
Крім того, за інформацією, яку депутат назвав отриманою з урядових джерел, саме питання оподаткування спрощеної системи та скасування пільги для імпорту товарів малої вартості були одними з найбільш дискусійних, і нібито розглядалася можливість їх виключення з фінальної редакції документа.
📍 Після офіційного оприлюднення оновленого Меморандуму з МВФ ми підготуємо окремий детальний аналіз остаточно погоджених структурних маяків та їх потенційного впливу на платників податків.
https://t.me/yzheleznyak/18834
Telegram
Залізний нардеп
🌐 Поки офіційно мемо не бачу щоб опублікували, але я вам вже про маяки писав і так.
Тож, не думаю що змінилися. Це нові або оновлені у тексті мають бути:
Податкові
▪️Ухвалити скасування ПДВ-звільнення для спрощеної системи та підвищити поріг реєстрації…
Тож, не думаю що змінилися. Це нові або оновлені у тексті мають бути:
Податкові
▪️Ухвалити скасування ПДВ-звільнення для спрощеної системи та підвищити поріг реєстрації…
✍3
FATF targeted-report-decentralised-finance-2026.pdf
5.6 MB
FATF оприлюднила новий звіт щодо регуляторних викликів децентралізованих фінансів (DeFi)
21 липня FATF опублікувала Targeted Report on Regulatory Challenges from Decentralised Finance (DeFi), 2026, присвячений ключовим викликам регулювання сектору децентралізованих фінансів. Звіт розвиває та доповнює підходи, викладені в Оновленому керівництві FATF 2021 року щодо ризик-орієнтованого підходу до віртуальних активів (VA) та постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP), з урахуванням стрімкого розвитку екосистеми DeFi за останні роки. (fatf-gafi.org)
FATF зазначає, що зростання ринку DeFi, активне залучення інституційних інвесторів, VASP та інших регульованих учасників фінансового ринку суттєво підвищують значення цього сектору для глобальної фінансової системи. Одночасно це збільшує ризики використання DeFi для відмивання доходів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ML/TF/PF). (fatf-gafi.org)
🔹 Ключові висновки Звіту:
• ефективне застосування Стандартів FATF до DeFi має базуватися на функціональному та ризик-орієнтованому підході, а не лише на формальному визначенні ступеня децентралізації;
• багатьом DeFi-проєктам, які позиціонують себе як повністю децентралізовані, на практиці властиві елементи контролю або суттєвого впливу з боку окремих осіб чи організацій, що може призводити до застосування до них вимог, встановлених для VASP; (fatf-gafi.org)
• юрисдикціям рекомендовано використовувати практичні критерії для встановлення фактичного контролю над DeFi-протоколами та забезпечувати належний нагляд за такими структурами;
• окремі рекомендації адресовані як самим DeFi-проєктам, так і фінансовим установам та VASP, які взаємодіють із ними, щодо побудови ефективних механізмів управління ризиками та запобігання використанню DeFi у протиправних цілях. (fatf-gafi.org)
Звіт є черговим підтвердженням того, що міжнародні стандарти AML/CFT дедалі більше зміщують акцент від технологічної форми до економічної сутності. Саме тому питання фактичного контролю, управління та розподілу повноважень у DeFi-проєктах ставатимуть визначальними при оцінці їх регуляторного статусу.
📄 Повний текст Звіту додається окремим PDF-файлом.
https://www.fatf-gafi.org
21 липня FATF опублікувала Targeted Report on Regulatory Challenges from Decentralised Finance (DeFi), 2026, присвячений ключовим викликам регулювання сектору децентралізованих фінансів. Звіт розвиває та доповнює підходи, викладені в Оновленому керівництві FATF 2021 року щодо ризик-орієнтованого підходу до віртуальних активів (VA) та постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP), з урахуванням стрімкого розвитку екосистеми DeFi за останні роки. (fatf-gafi.org)
FATF зазначає, що зростання ринку DeFi, активне залучення інституційних інвесторів, VASP та інших регульованих учасників фінансового ринку суттєво підвищують значення цього сектору для глобальної фінансової системи. Одночасно це збільшує ризики використання DeFi для відмивання доходів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ML/TF/PF). (fatf-gafi.org)
🔹 Ключові висновки Звіту:
• ефективне застосування Стандартів FATF до DeFi має базуватися на функціональному та ризик-орієнтованому підході, а не лише на формальному визначенні ступеня децентралізації;
• багатьом DeFi-проєктам, які позиціонують себе як повністю децентралізовані, на практиці властиві елементи контролю або суттєвого впливу з боку окремих осіб чи організацій, що може призводити до застосування до них вимог, встановлених для VASP; (fatf-gafi.org)
• юрисдикціям рекомендовано використовувати практичні критерії для встановлення фактичного контролю над DeFi-протоколами та забезпечувати належний нагляд за такими структурами;
• окремі рекомендації адресовані як самим DeFi-проєктам, так і фінансовим установам та VASP, які взаємодіють із ними, щодо побудови ефективних механізмів управління ризиками та запобігання використанню DeFi у протиправних цілях. (fatf-gafi.org)
Звіт є черговим підтвердженням того, що міжнародні стандарти AML/CFT дедалі більше зміщують акцент від технологічної форми до економічної сутності. Саме тому питання фактичного контролю, управління та розподілу повноважень у DeFi-проєктах ставатимуть визначальними при оцінці їх регуляторного статусу.
📄 Повний текст Звіту додається окремим PDF-файлом.
https://www.fatf-gafi.org
👍4
Що це означає на практиці?
Попри те, що звіт FATF не є нормативно-обов’язковим документом, саме такі документи визначають напрямок розвитку законодавства та підходів фінансового моніторингу в більшості юрисдикцій.
Для учасників крипторинку можна виділити декілька важливих висновків.
1. «Децентралізований» більше не означає «нерегульований».
FATF ще раз підтвердила свою позицію: якщо за DeFi-протоколом стоять особи, які фактично контролюють його розвиток, управління, оновлення, комісії або мають можливість впливати на його функціонування, такий проєкт може підпадати під регулювання як постачальник послуг у сфері віртуальних активів (VASP), незалежно від того, як він позиціонує себе на ринку.
2. Регулятори аналізуватимуть не код, а фактичний контроль.
Ключовим питанням стає не те, чи використовує проєкт смартконтракти або DAO, а хто на практиці:
приймає стратегічні рішення;
контролює оновлення протоколу;
отримує економічну вигоду;
управляє казначейством (treasury);
може змінювати правила роботи або припинити функціонування протоколу.
Саме ці фактори визначатимуть, чи вважатиметься проєкт регульованим.
3. Зростає відповідальність централізованих учасників ринку.
Біржі, кастодіальні сервіси, платіжні компанії та інші VASP, які взаємодіють із DeFi-протоколами, повинні будуть приділяти більше уваги оцінці ризиків таких операцій, перевірці контрагентів та виконанню вимог AML/CFT.
4. Посилюватиметься контроль з боку національних регуляторів.
Очікується, що рекомендації FATF будуть поступово інтегруватися у національне законодавство та практику фінансового моніторингу. Це означає, що питання структури управління DeFi-проєктами, ролі засновників, розробників, власників ключів доступу та інших осіб із фактичним контролем набуватимуть дедалі більшого значення.
Висновок
Фактично FATF продовжує курс на застосування принципу «substance over form» і до сфери децентралізованих фінансів.
Іншими словами, регулятори оцінюватимуть не те, як проєкт себе називає, а те, хто реально ним управляє, хто отримує економічну вигоду та хто несе відповідальність за його функціонування.
Для засновників DeFi-проєктів, криптобірж, інвесторів та інших учасників ринку це означає необхідність уже сьогодні переглядати моделі корпоративного управління, механізми прийняття рішень та підходи до комплаєнсу з урахуванням нових очікувань міжнародних регуляторів.
Попри те, що звіт FATF не є нормативно-обов’язковим документом, саме такі документи визначають напрямок розвитку законодавства та підходів фінансового моніторингу в більшості юрисдикцій.
Для учасників крипторинку можна виділити декілька важливих висновків.
1. «Децентралізований» більше не означає «нерегульований».
FATF ще раз підтвердила свою позицію: якщо за DeFi-протоколом стоять особи, які фактично контролюють його розвиток, управління, оновлення, комісії або мають можливість впливати на його функціонування, такий проєкт може підпадати під регулювання як постачальник послуг у сфері віртуальних активів (VASP), незалежно від того, як він позиціонує себе на ринку.
2. Регулятори аналізуватимуть не код, а фактичний контроль.
Ключовим питанням стає не те, чи використовує проєкт смартконтракти або DAO, а хто на практиці:
приймає стратегічні рішення;
контролює оновлення протоколу;
отримує економічну вигоду;
управляє казначейством (treasury);
може змінювати правила роботи або припинити функціонування протоколу.
Саме ці фактори визначатимуть, чи вважатиметься проєкт регульованим.
3. Зростає відповідальність централізованих учасників ринку.
Біржі, кастодіальні сервіси, платіжні компанії та інші VASP, які взаємодіють із DeFi-протоколами, повинні будуть приділяти більше уваги оцінці ризиків таких операцій, перевірці контрагентів та виконанню вимог AML/CFT.
4. Посилюватиметься контроль з боку національних регуляторів.
Очікується, що рекомендації FATF будуть поступово інтегруватися у національне законодавство та практику фінансового моніторингу. Це означає, що питання структури управління DeFi-проєктами, ролі засновників, розробників, власників ключів доступу та інших осіб із фактичним контролем набуватимуть дедалі більшого значення.
Висновок
Фактично FATF продовжує курс на застосування принципу «substance over form» і до сфери децентралізованих фінансів.
Іншими словами, регулятори оцінюватимуть не те, як проєкт себе називає, а те, хто реально ним управляє, хто отримує економічну вигоду та хто несе відповідальність за його функціонування.
Для засновників DeFi-проєктів, криптобірж, інвесторів та інших учасників ринку це означає необхідність уже сьогодні переглядати моделі корпоративного управління, механізми прийняття рішень та підходи до комплаєнсу з урахуванням нових очікувань міжнародних регуляторів.
👍6
🔹 До попереднього допису щодо нового звіту FATF про DeFi нагадаємо, що 16 липня 2026 року FATF також оприлюднила сьоме «Цільове оновлення щодо впровадження стандартів FATF стосовно віртуальних активів та постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP)» (Targeted Update on Implementation of the FATF Standards on Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers).
Документ містить оцінку прогресу та наявних прогалин у впровадженні Рекомендації 15 FATF, яка встановлює міжнародні стандарти регулювання віртуальних активів (VA) та постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP).
Відповідно до Дорожньої карти Контактної групи FATF з віртуальних активів (Virtual Assets Contact Group, VACG), звіт узагальнює заходи, яких вжили юрисдикції FATF та регіональні органи за типом FATF (FSRB), зокрема країни зі значним ринком VASP, для регулювання та нагляду за сектором віртуальних активів.
Окрему увагу FATF приділяє новим та таким, що стрімко зростають, ризикам, серед яких:
▪️ індустріалізація шахрайських схем, що здійснюються організованими злочинними групами з використанням віртуальних активів;
▪️ використання стейблкоїнів у протиправних схемах;
▪️ ризики P2P-транзакцій через нерозміщені (unhosted) гаманці;
▪️ діяльність офшорних VASP, які працюють поза межами ефективного регуляторного та наглядового контролю;
▪️ проблеми застосування AML/CFT-вимог до проєктів децентралізованих фінансів (DeFi).
💬 Наш коментар
Нагадаємо, що Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому 17 липня, зазначив:
«Дуже важливий законопроєкт, який уже готовий (мені соромно знову і знову обіцяти його ухвалення), — про віртуальні активи. Цей документ маємо ухвалити вже в серпні.»
Безумовно, будемо стежити за розглядом цього законопроєкту українським парламентом.
Водночас варто враховувати, що навіть у разі його ухвалення закон фактично розроблявся протягом багатьох років і навряд чи повною мірою враховуватиме останні підходи FATF до регулювання ринку віртуальних активів. Ідеться не лише про два нові звіти FATF, оприлюднені у липні 2026 року, а й про загальну тенденцію швидкої еволюції міжнародних стандартів у цій сфері.
Саме тому після прийняття закону питання його подальшого оновлення та гармонізації з актуальними стандартами FATF, ймовірно, досить швидко постане на порядку денному.
https://www.fatf-gafi.org
Документ містить оцінку прогресу та наявних прогалин у впровадженні Рекомендації 15 FATF, яка встановлює міжнародні стандарти регулювання віртуальних активів (VA) та постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP).
Відповідно до Дорожньої карти Контактної групи FATF з віртуальних активів (Virtual Assets Contact Group, VACG), звіт узагальнює заходи, яких вжили юрисдикції FATF та регіональні органи за типом FATF (FSRB), зокрема країни зі значним ринком VASP, для регулювання та нагляду за сектором віртуальних активів.
Окрему увагу FATF приділяє новим та таким, що стрімко зростають, ризикам, серед яких:
▪️ індустріалізація шахрайських схем, що здійснюються організованими злочинними групами з використанням віртуальних активів;
▪️ використання стейблкоїнів у протиправних схемах;
▪️ ризики P2P-транзакцій через нерозміщені (unhosted) гаманці;
▪️ діяльність офшорних VASP, які працюють поза межами ефективного регуляторного та наглядового контролю;
▪️ проблеми застосування AML/CFT-вимог до проєктів децентралізованих фінансів (DeFi).
💬 Наш коментар
Нагадаємо, що Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому 17 липня, зазначив:
«Дуже важливий законопроєкт, який уже готовий (мені соромно знову і знову обіцяти його ухвалення), — про віртуальні активи. Цей документ маємо ухвалити вже в серпні.»
Безумовно, будемо стежити за розглядом цього законопроєкту українським парламентом.
Водночас варто враховувати, що навіть у разі його ухвалення закон фактично розроблявся протягом багатьох років і навряд чи повною мірою враховуватиме останні підходи FATF до регулювання ринку віртуальних активів. Ідеться не лише про два нові звіти FATF, оприлюднені у липні 2026 року, а й про загальну тенденцію швидкої еволюції міжнародних стандартів у цій сфері.
Саме тому після прийняття закону питання його подальшого оновлення та гармонізації з актуальними стандартами FATF, ймовірно, досить швидко постане на порядку денному.
https://www.fatf-gafi.org
www.fatf-gafi.org
Home
The Financial Action Task Force (FATF) leads global action to tackle money laundering, terrorist and proliferation financing.
👍5
🇺🇦🇺🇸 БЕБ та Офіс Генерального інспектора Державного департаменту США підписали Меморандум про взаєморозуміння
Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального інспектора Державного департаменту США (Office of Inspector General, U.S. Department of State) домовилися про співпрацю у сфері запобігання шахрайству, корупції та іншим зловживанням, пов’язаним із використанням зовнішньої допомоги США, що надається Україні.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння підписали Директор БЕБ Олександр Цивінський у Києві та виконувач обов’язків Генерального інспектора Державного департаменту США Арне Б. Бейкер у Вашингтоні.
Документ визначає основні напрями співробітництва між сторонами, серед яких:
▪️ регулярний обмін інформацією;
▪️ проведення консультацій;
▪️ організація спільних навчальних заходів та тренінгів;
▪️ розвиток професійної співпраці з метою посилення контролю за використанням міжнародної допомоги та запобігання її неправомірному використанню.
💬 Наш коментар
Підписання меморандуму свідчить про подальше поглиблення міжнародної взаємодії БЕБ із правоохоронними та контрольними органами США. Практичним наслідком такої співпраці може стати більш інтенсивний обмін інформацією щодо можливих фактів шахрайства, корупції та інших правопорушень, пов’язаних із використанням коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги, а також посилення координації під час проведення відповідних розслідувань.
https://esbu.gov.ua
Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального інспектора Державного департаменту США (Office of Inspector General, U.S. Department of State) домовилися про співпрацю у сфері запобігання шахрайству, корупції та іншим зловживанням, пов’язаним із використанням зовнішньої допомоги США, що надається Україні.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння підписали Директор БЕБ Олександр Цивінський у Києві та виконувач обов’язків Генерального інспектора Державного департаменту США Арне Б. Бейкер у Вашингтоні.
Документ визначає основні напрями співробітництва між сторонами, серед яких:
▪️ регулярний обмін інформацією;
▪️ проведення консультацій;
▪️ організація спільних навчальних заходів та тренінгів;
▪️ розвиток професійної співпраці з метою посилення контролю за використанням міжнародної допомоги та запобігання її неправомірному використанню.
💬 Наш коментар
Підписання меморандуму свідчить про подальше поглиблення міжнародної взаємодії БЕБ із правоохоронними та контрольними органами США. Практичним наслідком такої співпраці може стати більш інтенсивний обмін інформацією щодо можливих фактів шахрайства, корупції та інших правопорушень, пов’язаних із використанням коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги, а також посилення координації під час проведення відповідних розслідувань.
https://esbu.gov.ua
✍3
📌 ДПС вкотре нагадала про порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків через воєнний стан
21 липня ДПС вкотре нагадала платникам податків про порядок подання заяви та документів для підтвердження неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків у зв’язку з обставинами, спричиненими воєнним станом.
Якщо через такі обставини платник податків не може виконати свої податкові обов’язки, він має звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою та надати документи, що підтверджують неможливість їх виконання.
Зокрема, це може стосуватися неможливості:
▪️ своєчасно сплатити податки та збори;
▪️ подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність;
▪️ зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування;
▪️ подати електронні документи щодо обігу пального та спирту етилового;
▪️ виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством.
До заяви необхідно додати копії документів, які підтверджують відповідні обставини. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Водночас Порядок передбачає окремі особливості для випадків, пов’язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального та спирту етилового, а також окремих заявок на їх переміщення.
Порядок застосовується до фізичних осіб (у тому числі самозайнятих), юридичних осіб — резидентів і нерезидентів України, а також їхніх відокремлених підрозділів.
Крім того, якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов’язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов’язаний повідомити про це контролюючий орган не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення.
💬 Наш коментар
Звертаємо увагу, що йдеться не про новий порядок, а про повторне нагадування ДПС щодо механізму, який діє ще з 2022 року.
Разом із тим практика свідчить, що для отримання позитивного рішення ключове значення має не лише своєчасне подання заяви, а й належне документальне підтвердження причин неможливості виконання податкових обов’язків. Саме оцінка достатності таких доказів найчастіше стає предметом спорів між платниками податків і контролюючими органами.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html
21 липня ДПС вкотре нагадала платникам податків про порядок подання заяви та документів для підтвердження неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків у зв’язку з обставинами, спричиненими воєнним станом.
Якщо через такі обставини платник податків не може виконати свої податкові обов’язки, він має звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою та надати документи, що підтверджують неможливість їх виконання.
Зокрема, це може стосуватися неможливості:
▪️ своєчасно сплатити податки та збори;
▪️ подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність;
▪️ зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування;
▪️ подати електронні документи щодо обігу пального та спирту етилового;
▪️ виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством.
До заяви необхідно додати копії документів, які підтверджують відповідні обставини. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Водночас Порядок передбачає окремі особливості для випадків, пов’язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального та спирту етилового, а також окремих заявок на їх переміщення.
Порядок застосовується до фізичних осіб (у тому числі самозайнятих), юридичних осіб — резидентів і нерезидентів України, а також їхніх відокремлених підрозділів.
Крім того, якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов’язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов’язаний повідомити про це контролюючий орган не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення.
💬 Наш коментар
Звертаємо увагу, що йдеться не про новий порядок, а про повторне нагадування ДПС щодо механізму, який діє ще з 2022 року.
Разом із тим практика свідчить, що для отримання позитивного рішення ключове значення має не лише своєчасне подання заяви, а й належне документальне підтвердження причин неможливості виконання податкових обов’язків. Саме оцінка достатності таких доказів найчастіше стає предметом спорів між платниками податків і контролюючими органами.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html
tax.gov.ua
Тимчасове звільнення від податкових обов’язків для бізнесу з прифронтових територій: хто має право та як отримати
✍3
📌 Мін’юст нагадав про правові наслідки фіктивного шлюбу
20 липня Міністерство юстиції України оприлюднило роз’яснення щодо правових наслідків укладення фіктивного шлюбу.
Відповідно до статті 40 Сімейного кодексу України, фіктивним є шлюб, укладений без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя. При цьому відсутність такого наміру може бути як в обох сторін, так і лише в однієї з них.
Такий шлюб може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду.
У разі визнання шлюбу недійсним закон передбачає низку правових наслідків, зокрема:
▪️ між особами не виникають права та обов’язки подружжя;
▪️ майно, набуте під час такого шлюбу, за загальним правилом не вважається спільною сумісною власністю, а розглядається як спільна часткова власність із визначенням часток відповідно до внеску кожної особи;
▪️ можуть бути повернуті безпідставно отримані аліменти;
▪️ особа може втратити право проживання у житлі, якщо воно виникло виключно у зв’язку з таким шлюбом;
▪️ можливе повернення до дошлюбного прізвища;
▪️ за загальним правилом особи, шлюб між якими визнано недійсним, не успадковують одна після одної за законом.
Водночас закон захищає добросовісного чоловіка або дружину, які не знали та не могли знати про фіктивність шлюбу або інші перешкоди для його реєстрації. У такому випадку за ними можуть бути збережені окремі майнові та особисті права, передбачені Сімейним кодексом України.
💬 Наш коментар
Окрему увагу заслуговує нагадування Мін’юсту про те, що фіктивний шлюб може бути не лише підставою для визнання його недійсним, а й елементом окремих кримінальних правопорушень.
Зокрема, якщо укладення шлюбу використовувалося як інструмент для незаконного отримання майнової вигоди, це може розглядатися як шахрайство (стаття 190 КК України). Крім того, залежно від конкретних обставин, фіктивний шлюб може бути одним із способів реалізації схем, пов’язаних з ухиленням від мобілізації чи іншими правопорушеннями.
Отже, сам по собі факт визнання шлюбу недійсним не означає автоматичного настання кримінальної відповідальності. Водночас якщо фіктивний шлюб був складовою протиправної схеми, його правова оцінка може виходити далеко за межі сімейного законодавства.
https://minjust.gov.ua
20 липня Міністерство юстиції України оприлюднило роз’яснення щодо правових наслідків укладення фіктивного шлюбу.
Відповідно до статті 40 Сімейного кодексу України, фіктивним є шлюб, укладений без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя. При цьому відсутність такого наміру може бути як в обох сторін, так і лише в однієї з них.
Такий шлюб може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду.
У разі визнання шлюбу недійсним закон передбачає низку правових наслідків, зокрема:
▪️ між особами не виникають права та обов’язки подружжя;
▪️ майно, набуте під час такого шлюбу, за загальним правилом не вважається спільною сумісною власністю, а розглядається як спільна часткова власність із визначенням часток відповідно до внеску кожної особи;
▪️ можуть бути повернуті безпідставно отримані аліменти;
▪️ особа може втратити право проживання у житлі, якщо воно виникло виключно у зв’язку з таким шлюбом;
▪️ можливе повернення до дошлюбного прізвища;
▪️ за загальним правилом особи, шлюб між якими визнано недійсним, не успадковують одна після одної за законом.
Водночас закон захищає добросовісного чоловіка або дружину, які не знали та не могли знати про фіктивність шлюбу або інші перешкоди для його реєстрації. У такому випадку за ними можуть бути збережені окремі майнові та особисті права, передбачені Сімейним кодексом України.
💬 Наш коментар
Окрему увагу заслуговує нагадування Мін’юсту про те, що фіктивний шлюб може бути не лише підставою для визнання його недійсним, а й елементом окремих кримінальних правопорушень.
Зокрема, якщо укладення шлюбу використовувалося як інструмент для незаконного отримання майнової вигоди, це може розглядатися як шахрайство (стаття 190 КК України). Крім того, залежно від конкретних обставин, фіктивний шлюб може бути одним із способів реалізації схем, пов’язаних з ухиленням від мобілізації чи іншими правопорушеннями.
Отже, сам по собі факт визнання шлюбу недійсним не означає автоматичного настання кримінальної відповідальності. Водночас якщо фіктивний шлюб був складовою протиправної схеми, його правова оцінка може виходити далеко за межі сімейного законодавства.
https://minjust.gov.ua
✍3