🌍 Мінфін запровадив CRS 2.0: оновлено правила міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

З 1 липня 2026 року в Україні застосовується оновлений Порядок застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

Відповідні зміни затверджені наказом Мінфіну від 15.06.2026 № 316 (зі змінами, внесеними наказом від 25.06.2026 № 338).

Оновлення імплементують редакцію CRS 2.0, схвалену ОЕСР у 2023 році, та наближають українське законодавство до сучасних міжнародних стандартів і підходів ЄС, зокрема положень DAC8 у частині CRS.

Основні зміни передбачають:

▪️ оновлення визначень фінансових установ, фінансових рахунків, власників рахунків та підзвітних осіб;

▪️ запровадження нових понять, пов’язаних із сучасними цифровими фінансовими продуктами, зокрема продуктами електронних грошей та цифровими валютами центральних банків (CBDC);

▪️ розширення сфери застосування CRS на відповідні категорії фінансових продуктів;

▪️ оновлення переліку інформації, що підлягає збору та міжнародному обміну;

▪️ удосконалення процедур належної перевірки клієнтів (due diligence);

▪️ уточнення випадків, коли фінансова установа повинна вважати самосертифікацію або підтвердні документи недостовірними чи такими, що потребують уточнення.

Водночас Мінфін наголошує: CRS 2.0 не запроваджує для фізичних осіб нових податків або нових обов’язків щодо декларування доходів. Зміни стосуються насамперед процедур, за якими фінансові установи збирають, перевіряють та передають інформацію в межах міжнародного автоматичного обміну.

У зв’язку із впровадженням CRS 2.0 ДПС також повідомила про:

▪️ підготовку оновленої XML-схеми звітності CRS;
▪️ проведення за підтримки ОЕСР спеціального практичного воркшопу щодо застосування CRS 2.0;
▪️ можливість надсилати запитання щодо впровадження нового стандарту на адресу crs.info@tax.gov.ua із темою листа «Запитання щодо CRS 2.0».

💬 Важливо розуміти, що йдеться саме про оновлення стандарту CRS, а не про впровадження CARF — окремого міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією щодо криптоактивів. Водночас поява у CRS 2.0 нових категорій цифрових фінансових продуктів свідчить про поступову адаптацію міжнародної системи податкової прозорості до цифровізації фінансового сектору. Для банків та інших фінансових установ це означає перегляд процедур належної перевірки клієнтів, внутрішніх політик та ІТ-рішень для виконання нових вимог.

https://mof.gov.ua
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1025759.html

💼 Офіс Генерального прокурора оприлюднив проміжні результати спецоперації «Бюджет»

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про перші результати загальнодержавної спецоперації «Бюджет», яка проводиться спільно з правоохоронними органами з метою виявлення злочинів, пов’язаних із використанням бюджетних коштів.

Станом на сьогодні, за інформацією Офісу Генерального прокурора:

▪️ розслідується 129 кримінальних проваджень;
▪️ 259 особам повідомлено про підозру;
▪️ встановлено збитки державі на суму понад 1,2 млрд грн.

Найбільші суми встановлених збитків, за даними слідства, припадають на:

▪️ паливно-енергетичний комплекс — понад 373 млн грн;
▪️ сферу розвитку інфраструктури — понад 254 млн грн;
▪️ управління державними та комунальними підприємствами — майже 127 млн грн.

Також кримінальні провадження стосуються можливих правопорушень у сферах охорони здоров’я, земельних відносин та освіти.

За інформацією прокуратури, серед підозрюваних є:

▪️ голови територіальних громад та їхні заступники;
▪️ депутати місцевих рад;
▪️ посадові особи органів державної влади;
▪️ керівники державних і комунальних підприємств;
▪️ працівники правоохоронних органів;
▪️ представники приватного бізнесу.

У прокуратурі зазначають, що спецоперація триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати обставини кримінальних правопорушень, рух коштів, причетних осіб та активи, які можуть бути арештовані для забезпечення відшкодування можливих збитків.

💬 Оприлюднені дані є проміжними результатами досудового розслідування та відображають позицію сторони обвинувачення. Остаточну правову оцінку діям підозрюваних надаватиме суд. Водночас масштаб спецоперації свідчить про посилення уваги правоохоронних органів до використання бюджетних коштів, особливо у сферах публічних закупівель, інфраструктурних проєктів та діяльності державних і комунальних підприємств.

https://t.me/ruslan_kravchenko_ua/1121

Вітання!
Сподіваємось у всіх все добре!

💰 UBS: у 2025 році світове багатство зросло рекордними темпами, а кількість мільйонерів збільшилася майже на мільйон

30 червня швейцарський банк UBS оприлюднив щорічний звіт Global Wealth Report 2025, присвячений тенденціям розвитку світового приватного капіталу.

Основні висновки дослідження:

▪️ загальний обсяг особистого багатства у світі у 2025 році зріс на 10,8%, тоді як у 2024 році приріст становив 4,6%, а у 2023 році — 4,2%;

▪️ протягом року у світі з’явилося майже 1 млн нових доларових мільйонерів;

▪️ понад 440 тис. нових мільйонерів припало на США, що становить майже половину світового приросту;

▪️ у Європі зростання добробуту в доларовому еквіваленті значною мірою було зумовлене зміцненням євро щодо долара США;

▪️ водночас, попри загальне зростання добробуту, майнова нерівність продовжує посилюватися. За даними UBS, медіанний рівень багатства у більшості країн знижується, що свідчить про збільшення розриву між найбільш заможними домогосподарствами та рештою населення.

Для підготовки звіту UBS проаналізував 56 країн і територій, на які, за оцінками банку, припадає понад 92% світового приватного багатства.

💬 Звіт ще раз підтверджує глобальну тенденцію останніх років: приріст світового багатства дедалі більше формується за рахунок зростання вартості фінансових активів, а не доходів від праці. Для консультантів у сфері податкового планування, управління приватним капіталом та спадкового структурування це означає подальше зростання попиту на міжнародні інструменти захисту, управління та передачі великих статків.

https://www.reuters.com

₿ Reuters: криптовалютні проєкти стали одним із головних джерел доходу Дональда Трампа

30 червня 2026 року Reuters повідомило, що згідно з оприлюдненими фінансовими деклараціями Президента США Дональда Трампа, значна частина його доходів за 2025 рік була пов’язана з криптовалютними проєктами його родини.

Зокрема, у звітності зазначено, що компанії Дональда Трампа отримали майже 800 млн дол. США від діяльності World Liberty Financial — криптовалютного проєкту, співзасновниками якого є Дональд Трамп та його сини.

За даними декларації, ця сума включає:

▪️ понад 520 млн дол. США від продажу криптотокенів;
▪️ понад 250 млн дол. США від продажу часток у бізнесі World Liberty Financial.

Крім того, ще близько 635 млн дол. США задекларовано як дохід від проєкту, пов’язаного з випуском мем-монет (meme coins), що використовують ім’я та образ Дональда Трампа.

За оцінкою Reuters, загальний дохід родини Трампів від криптовалютних проєктів після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році становить щонайменше 2,3 млрд дол. США.

💬 Ці цифри демонструють безпрецедентний масштаб інтеграції криптоактивів у фінансові інтереси чинного Президента США. Водночас така ситуація вже стала предметом активної дискусії щодо потенційного конфлікту інтересів, адже адміністрація Дональда Трампа проводить політику, спрямовану на формування більш сприятливого регуляторного середовища для розвитку криптоіндустрії. Саме тому криптовалютний напрям сьогодні перебуває в центрі уваги не лише фінансових ринків, а й регуляторів та політичних аналітиків.

https://www.reuters.com

📑 Нові структурні маяки МВФ: триває дискусія щодо окремих податкових реформ

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що окремі структурні маяки, передбачені оновленим Меморандумом між Україною та МВФ, викликали дискусію на рівні Президента України.

За словами народного депутата, йдеться, зокрема, про такі податкові заходи:

▪️ ухвалення законодавства щодо скасування звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування та підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ (із набранням чинності з 1 січня 2028 року);

▪️ ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкового звільнення для імпортних товарів невеликої вартості;

▪️ підготовка змін щодо протидії зловживанням спрощеною системою оподаткування;

▪️ запровадження нових KPI для ДПС;

▪️ підвищення порогу для проведення окремих позапланових перевірок з ПДВ зі 100 тис. грн до 1 млн грн.

Окрім податкових змін, серед структурних маяків також зазначаються:

▪️ посилення незалежності НКРЕКП;
▪️ створення централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрації;
▪️ удосконалення системи корпоративного управління НКЦПФР;
▪️ завершення формування складу Рахункової палати.

За словами Ярослава Железняка, за інформацією його джерел, найбільші дискусії викликають саме питання:

▪️ скасування окремих податкових пільг;
▪️ оподаткування доходів цифрових платформ;
▪️ скасування податкового звільнення для імпортних відправлень невеликої вартості.

Нагадаємо, що Закон України щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, Верховна Рада ухвалила ще 9 червня 2026 року, однак станом на сьогодні він ще не підписаний Президентом України.

💬 Варто наголосити, що наведена інформація ґрунтується на публічному повідомленні народного депутата та стосується переговорного процесу щодо виконання структурних маяків МВФ. Остаточний зміст зобов’язань України визначатиметься офіційною редакцією документів та подальшими рішеннями органів державної влади. Для бізнесу найбільший практичний інтерес становлять потенційні зміни до спрощеної системи оподаткування, правил ПДВ та оподаткування цифрової економіки, тому за розвитком цих ініціатив варто уважно стежити.

https://t.me/yzheleznyak/18439

⚖️ Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за виготовлення та розповсюдження матеріалів сексуальної експлуатації дітей

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що 1 липня правоохоронний Комітет Верховної Ради одноголосно підтримав законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

За словами народного депутата, законопроєкт рекомендовано до розгляду Верховною Радою, а його ухвалення очікується вже під час найближчого пленарного тижня.

Метою законопроєкту є посилення кримінально-правового захисту дітей та вдосконалення відповідальності за злочини, пов’язані із виготовленням і розповсюдженням матеріалів сексуальної експлуатації дітей.

📌 Наразі законопроєкт перебуває на стадії парламентського розгляду. Остаточні положення документа можуть бути уточнені під час його розгляду та ухвалення Верховною Радою.

💬 Посилення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані із сексуальною експлуатацією дітей, є одним із напрямів гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами захисту прав дитини та протидії кіберзлочинності. У разі ухвалення законопроєкту правоохоронні органи отримають оновлений кримінально-правовий інструментарій для боротьби з такими правопорушеннями.

https://t.me/yzheleznyak/18438

🌿 Любі, ми йдемо у невеличку відпустку.

І пропонуємо вам теж хоча б на деякий час відпочити від податкових новин, законопроєктів, роз’яснень і реформ.

Дякуємо, що були з нами, читали, коментували, дискутували та ділилися своїми думками. Саме завдяки вам цей канал живе й розвивається.

Ми повернемося 20 липня — з новими ідеями, новими проєктами та, звісно, якісною юридичною і податковою аналітикою.

Бережіть себе, знаходьте час для відпочинку, набирайтеся сил і нехай це літо подарує вам трохи спокою.

До зустрічі вже зовсім скоро! 💙💛

Привіт!
Вирішили трохи розважити вас, поки ми відпочиваємо.

У новому випуску TAX Podcast кофаундерка BEPS.space Олександра Нікітіна, разом із колегою, з яким спільно веде справу, розбирає один із найрезонансніших практичних кейсів щодо криптовалют в Україні та аналізує, як сьогодні формується практика роботи БЕБ і ДПС щодо власників криптоактивів.

🔎 У центрі уваги — реальна справа, в якій після кримінального провадження матеріали були передані до податкового органу, а податкові зобов’язання визначалися без встановлення фактичного фінансового результату від операцій.

У випуску обговорюємо:

✔️ як БЕБ збирає інформацію про операції з криптовалютами;
✔️ як проходять допити власників криптоактивів;
✔️ чому аналітичні довідки можуть підсумовувати всі надходження як дохід без визначення реального прибутку;
✔️ як звичайна Excel-таблиця фактично стала одним із ключових доказів у справі;
✔️ чи можуть використовуватися дані з відкритих джерел замість міжнародного обміну податковою інформацією;
✔️ які процесуальні порушення допускаються під час таких перевірок;
✔️ як власникам криптовалют захищати свої права вже сьогодні.

Окремо говоримо про одну з ключових проблем української практики: законодавство досі не містить чіткої методики визначення оподатковуваного доходу від операцій з криптоактивами, однак практика фінансових розслідувань і податкових перевірок уже активно формується.

Приємного перегляду💛

https://youtu.be/M7i7mKG-ihk?si=W-EUAlwTQQl2xExu

Любі, ми повертаємося до робочого ритму!

Після невеликої паузи BEPS.space знову в ефірі. Попереду — ще більше актуальних податкових і юридичних новин, практичної аналітики, оглядів судової практики, роз’яснень законодавчих змін та корисних матеріалів для бізнесу.

Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Працюємо, щоб ви завжди першими отримували найважливішу інформацію та якісний аналіз її практичного значення.

Кабмін схвалив Національну стратегію протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів України та ЄС

Розпорядженням від 15 липня 2026 року № 701-р Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням, що посягають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, а також план заходів з її реалізації до 2028 року.

Ухвалення Стратегії є одним із кроків у межах виконання Україною зобов’язань як держави — кандидата на вступ до ЄС, а також має сприяти прозорому та належному використанню міжнародної фінансової допомоги.

Стратегія визначає цілі й завдання державних органів у сфері протидії:

▪️ шахрайству та корупції;
▪️ конфлікту інтересів;
▪️ подвійному фінансуванню проєктів;
▪️ іншим протиправним діям, які завдають шкоди бюджетам України та ЄС.

Очікується, що реалізація Стратегії сприятиме:

🔹 Посиленню системи фінансової безпеки. В Україні має бути сформована сучасна система протидії шахрайству, наближена до стандартів ЄС і здатна оперативно реагувати на нові та складні фінансові схеми.

🔹 Підвищенню прозорості та довіри. Передбачається забезпечення публічного доступу до результатів протидії фінансовим зловживанням.

🔹 Посиленню захисту викривачів. Окрему увагу планується приділити безпеці та підтримці осіб, які повідомляють про факти шахрайства або інші порушення під час використання коштів і ресурсів ЄС.

https://www.mof.gov.ua

НБУ пропонує нові правила контролю за платіжними операціями: оприлюднено проєкт постанови

17 липня 2026 року Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями».

Це один із найбільш важливих проєктів останнього часу для платіжного ринку, оскільки він суттєво деталізує вимоги до моніторингу платіжних операцій та підходи до виявлення нетипової платіжної поведінки користувачів.

Зокрема, проєктом передбачено:

▪️ засади здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями;

▪️ можливість залучення третіх осіб до виконання окремих процесів та робіт у межах здійснення функції моніторингу платіжних операцій;

▪️ порядок здійснення Національним банком оцінки ефективності заходів контролю за платіжними операціями;

▪️ вимоги до організації системи контролю за платіжними операціями;

▪️ визначення контрольних заходів у межах моніторингу платіжних операцій;

▪️ можливість самостійного впровадження надавачами платіжних послуг власних правил моніторингу;

▪️ перелік заходів із запобігання міскодингу (неправильному визначенню МСС-кодів);

▪️ перелік ознак нетипової поведінки користувачів.

📌 Рекомендуємо уважно ознайомитися з проєктом постанови вже зараз, адже в разі його ухвалення він матиме суттєвий вплив на діяльність надавачів платіжних послуг, фінансових установ, торговців та інших учасників платіжного ринку.

Особливої уваги заслуговує Додаток 2, який містить перелік ознак нетипової платіжної поведінки, що можуть використовуватися під час моніторингу операцій.

Серед них:

1️⃣ Надмірна кількість рахунків. Відкриття або використання користувачем значної кількості рахунків чи електронних платіжних засобів, що суттєво перевищує середні показники та не відповідає звичайній фінансовій поведінці.

2️⃣ Концентрація однотипних операцій. Велика кількість однотипних транзакцій (перекази за реквізитами ЕПЗ, перекази між рахунками, придбання товарів на нетипові суми в окремих торговців).

3️⃣ Аномальна частота платежів. Надто висока інтенсивність операцій за день, тиждень або місяць порівняно з іншими користувачами (наприклад, понад 10 поповнень рахунку менш ніж за 60 хвилин).

4️⃣ Мінімальні залишки при значних оборотах. Постійно низькі залишки коштів на рахунках попри великі обсяги щоденних або щотижневих операцій.

5️⃣ Нетипова кредитна активність. Часте отримання та погашення кредитів у значних сумах із незвично високою періодичністю.

6️⃣ Швидке перерахування коштів. Кошти майже одразу після зарахування переказуються далі, залишаючи мінімальний залишок на рахунку.

7️⃣ Аномалії, пов’язані з гемблінгом. Отримання виграшів від азартних ігор (МСС 7995) без попередніх операцій із поповнення гральних рахунків, що супроводжується регулярними переказами.

8️⃣ Ознаки прихованої підприємницької діяльності. Систематичне отримання коштів на особисті рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, якщо операції мають ознаки здійснення бізнесу (повторювані суми, характерні призначення платежів тощо).

9️⃣ Сплеск активності нового торговця. Досягнення аномально високих обсягів операцій одразу після початку діяльності з подальшим швидким припиненням роботи або закриттям рахунку.

🔟 Транзитний характер операцій торговця. Повний або майже повний збіг динаміки надходжень і списань коштів за рахунком.

1️⃣1️⃣ Нетипові призначення платежів. Використання описів операцій, нехарактерних для діяльності торговця, з операціями на користь отримувачів із різними МСС-кодами.

1️⃣2️⃣ Часта зміна технічних та персональних даних. Нетипова зміна телефонів, адрес, Device ID, Application ID, IMEI, операційної системи або IP-адрес.

1️⃣3️⃣ Спільні цифрові відбитки. Використання різними непов’язаними користувачами пристроїв з однаковими технічними параметрами для дистанційного доступу.

1️⃣4️⃣ Географічна нелогічність. Проведення операцій із різних міст або областей у проміжок часу, за який фізично неможливо переміститися між відповідними локаціями.

1️⃣5️⃣ Аномальні перекази “один — багатьом”. Один платник-фізична особа регулярно переказує кошти великій кількості інших фізичних осіб у нетипових обсягах.

1️⃣6️⃣ Аномальні перекази “багато — одному”. Один отримувач-фізична особа систематично отримує кошти від великої кількості різних платників із періодичністю, що суттєво відрізняється від звичайної.

📍 У разі прийняття постанови учасникам платіжного ринку необхідно буде привести внутрішні процедури у відповідність до нових вимог, зокрема щодо:

• організації моніторингу платіжних операцій;
• реконсиляції;
• оцінки операційних ризиків;
• внутрішнього контролю.

Проєкт постанови та аналіз його регуляторного впливу додаємо окремими PDF-файлами.

ДПС закликає бізнес протестувати систему еАкциз до її обов’язкового запуску

17 липня Державна податкова служба України нагадала, що з 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У зв’язку з цим ДПС вкотре закликала бізнес долучитися до попереднього тестування системи, яке триватиме до 12 жовтня 2026 року.

📌 Попереднє тестування покликане допомогти бізнесу мінімізувати технічні збої та операційні ризики після обов’язкового запуску системи.

Участь у тестуванні дозволить:

▪️ налаштувати власні інформаційні системи та забезпечити їх інтеграцію з еАкцизом;

▪️ підготувати працівників до роботи з новими електронними кабінетами та сервісами;

▪️ перевірити логістичні процеси, зокрема створення електронних акцизних марок та оформлення електронних документів на переміщення підакцизної продукції;

▪️ виявити та усунути можливі технічні помилки ще до початку обов’язкового використання системи.

До тестування можуть долучитися юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які:

✔️ мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами;

✔️ зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.

Подати заявку на участь у тестуванні можна через портал xtrace.gov.ua.

Також ДПС повідомила, що вже надсилає платникам персональні запрошення та детальні інструкції через Електронний кабінет платника податків. Тому рекомендуємо перевірити свої повідомлення та, за можливості, долучитися до тестування заздалегідь.

📍 Нагадаємо, що після 1 листопада 2026 року використання системи еАкциз стане обов’язковим для всіх учасників ринку підакцизної продукції.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1031777.html

МВФ завершив перший перегляд нової програми EFF для України: очікується надходження близько $690 млн

21 липня Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми для України в межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).

За результатами перегляду Україна найближчими днями очікує отримати близько $690 млн чергового траншу.

Після надходження цих коштів загальний обсяг фінансування, отриманого Україною в межах нової програми EFF, становитиме близько $2,2 млрд.

За інформацією Уряду:

▪️ усі кількісні критерії ефективності програми станом на кінець березня 2026 року були виконані;

▪️ виконано також усі індикативні цілі, передбачені програмою;

▪️ у межах першого перегляду погоджено оновлений графік реалізації структурних реформ та визначено подальші заходи, необхідні для виконання умов програми.

📌 Позитивне завершення перегляду програми EFF підтверджує виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед МВФ та є необхідною передумовою для отримання наступного траншу фінансування.

https://t.me/Koretskyi_official/24

Нові податкові “маяки” МВФ: що відомо до офіційного оприлюднення меморандуму

21 липня Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі оприлюднив інформацію щодо можливих структурних маяків у межах оновленої програми України з Міжнародним валютним фондом за Механізмом розширеного фінансування (EFF).

📌 Водночас звертаємо увагу, що станом на момент публікації офіційний текст оновленого Меморандуму з МВФ ще не оприлюднено. Тому наведена інформація базується виключно на повідомленні народного депутата.

За його словами, до оновленого переліку податкових заходів можуть увійти такі структурні маяки:

▪️ скасування ПДВ-пільги для платників єдиного податку та підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ (із набранням чинності з 1 січня 2028 року) — орієнтовний строк ухвалення законодавства до кінця квітня 2027 року;

▪️ ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкового звільнення для імпорту товарів малої вартості — до кінця липня 2026 року;

▪️ подання законодавчих змін, спрямованих на запобігання ухиленню від оподаткування та зловживанням спрощеною системою оподаткування — до кінця грудня 2026 року;

▪️ затвердження нових організаційних KPI для Державної податкової служби — до кінця грудня 2026 року;

▪️ подання змін до Податкового кодексу України щодо підвищення порогу для проведення позапланових перевірок у випадках заявлення бюджетного відшкодування ПДВ або від’ємного значення ПДВ — зі 100 тис. грн до 1 млн грн — до кінця серпня 2026 року;

▪️ створення концепції централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрацій — до кінця грудня 2026 року.

У своєму дописі Ярослав Железняк також зазначив, що:

«Норму про ФОП не скасували… просто відклали на рік. А посилки взагалі терміново треба до кінця місяця прийняти (що нереально).»

Крім того, за інформацією, яку депутат назвав отриманою з урядових джерел, саме питання оподаткування спрощеної системи та скасування пільги для імпорту товарів малої вартості були одними з найбільш дискусійних, і нібито розглядалася можливість їх виключення з фінальної редакції документа.

📍 Після офіційного оприлюднення оновленого Меморандуму з МВФ ми підготуємо окремий детальний аналіз остаточно погоджених структурних маяків та їх потенційного впливу на платників податків.

https://t.me/yzheleznyak/18834

Що це означає на практиці?

Попри те, що звіт FATF не є нормативно-обов’язковим документом, саме такі документи визначають напрямок розвитку законодавства та підходів фінансового моніторингу в більшості юрисдикцій.

Для учасників крипторинку можна виділити декілька важливих висновків.

1. «Децентралізований» більше не означає «нерегульований».

FATF ще раз підтвердила свою позицію: якщо за DeFi-протоколом стоять особи, які фактично контролюють його розвиток, управління, оновлення, комісії або мають можливість впливати на його функціонування, такий проєкт може підпадати під регулювання як постачальник послуг у сфері віртуальних активів (VASP), незалежно від того, як він позиціонує себе на ринку.

2. Регулятори аналізуватимуть не код, а фактичний контроль.

Ключовим питанням стає не те, чи використовує проєкт смартконтракти або DAO, а хто на практиці:

приймає стратегічні рішення;
контролює оновлення протоколу;
отримує економічну вигоду;
управляє казначейством (treasury);
може змінювати правила роботи або припинити функціонування протоколу.

Саме ці фактори визначатимуть, чи вважатиметься проєкт регульованим.

3. Зростає відповідальність централізованих учасників ринку.

Біржі, кастодіальні сервіси, платіжні компанії та інші VASP, які взаємодіють із DeFi-протоколами, повинні будуть приділяти більше уваги оцінці ризиків таких операцій, перевірці контрагентів та виконанню вимог AML/CFT.

4. Посилюватиметься контроль з боку національних регуляторів.

Очікується, що рекомендації FATF будуть поступово інтегруватися у національне законодавство та практику фінансового моніторингу. Це означає, що питання структури управління DeFi-проєктами, ролі засновників, розробників, власників ключів доступу та інших осіб із фактичним контролем набуватимуть дедалі більшого значення.

Висновок

Фактично FATF продовжує курс на застосування принципу «substance over form» і до сфери децентралізованих фінансів.

Іншими словами, регулятори оцінюватимуть не те, як проєкт себе називає, а те, хто реально ним управляє, хто отримує економічну вигоду та хто несе відповідальність за його функціонування.

Для засновників DeFi-проєктів, криптобірж, інвесторів та інших учасників ринку це означає необхідність уже сьогодні переглядати моделі корпоративного управління, механізми прийняття рішень та підходи до комплаєнсу з урахуванням нових очікувань міжнародних регуляторів.