Детальніше за посиланням:https://bcrda.gov.ua/news/1659000390/

🇺🇦Тисячолітній спадок державності Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:

✅від Русі:
– цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
– тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України;
– Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
– гривню – назву грошової одиниці;
– назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році;

✅від Галицько-Волинської держави:
– синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
– утвердження європейського вектора розвитку;
від Великого Князівства Литовського:
– європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
– Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України;

✅від козацької доби:
– республіканські традиції народовладдя;
– військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
– одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року;

✅від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):
– демократичні засади державного будівництва;
– перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
– перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
– державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
– соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
– Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року;

✅від Української Радянської Соціалістичної Республіки: – статус засновника Організації об'єднаних націй;
– адміністративно-територіальний устрій.

Державна служба якості освіти закликає засновників і керівників шкіл звернути підвищену увагу на створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану.

‼️Засновникам і керівникам шкіл необхідно:

✅забезпечити облаштування безпечного простору у закладі (укриття, запасні виходи);
✅здійснити заходи щодо мінної безпеки (інформування учнів, спільні заходи із залученням ДСНС).

Також доцільно розробити:

✅схему евакуації учасників освітнього процесу (зокрема й до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у школі);
✅алгоритм дій працівників і учнів закладу під час евакуації.

У закладі освіти важливо пояснювати учням і працівникам правила поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі чи укритті.

‼️Учителям рекомендовано пройти навчання з надання першої невідкладної допомоги дітям або тренінг «Перша допомога дітям. Тренінг для дитячих закладів».

У разі ймовірних надзвичайних ситуацій, до дій школи важливо залучати батьків. Зокрема, до проведення евакуації, комунікації з учасниками освітнього процесу, контролю вмісту дитячого наплічника тощо.

‼️Особливо актуальним для закладів освіти, що приймають дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, є перегляд антибулінгових політик, розроблення адаптаційних заходів для таких учнів і підтримка їхнього психологічного здоров’я.

Керівникам шкіл потрібно бути готовими за необхідності змінювати форми організації освітнього процесу та здобуття освіти, а також продовжувати працювати в електронних журналах і з платформами, на яких розміщено навчальні матеріали.

Крім того, слід звернути ‼️увагу на добір навчальних матеріалів і стратегії роботи з учнями під час уроків.

Зазначимо, що з детальним описом щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) можна ознайомитися в рекомендаціях ДСНС.

З березня 2022 року відбулися зміни до кримінального кодексу України, якими передбачено посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану.

✅Зокрема, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів додано також навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності. Для порушників передбачено покарання у вигляді ув’язнення строком 15 років з конфіскацією майна.

✅Згідно ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за несанкціоноване випалювання сухої природної рослинності накладається штраф у розмірі до 6120 грн. Крім того, згідно ст.245 Кримінального Кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також стерні, сухої рослинності або її залишків карається штрафом до 8500 грн або позбавленням волі на строк до 5-ти років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки передбачають позбавлення волі до 10-ти років.

✅Під час воєнного стану такі дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань підрозділи рятувальників, військових та правоохоронців, а відтак, знижують обороноздатність країни.

‼️Враховуючи вищевикладене, наголошуємо на ЗАБОРОНІ спалювання опалого листя та сухої трави.