Київщина гартує сильних.

На Київщині завершився обласний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

Цьогоріч участь у грі взяли 13 роїв двох вікових категорій — переможці районних етапів із закладів освіти територіальних громад області. Протягом кількох днів юні джури жили в наметовому містечку, проходили випробування, працювали в команді та демонстрували свої знання й навички.

Учасники змагалися у стройовій підготовці, тактичній медицині, орієнтуванні на місцевості, туристсько-спортивних дисциплінах, інтелектуальних конкурсах та командних випробуваннях. Особливу увагу приділили військово-прикладній підготовці, яка сьогодні має особливе значення для виховання молодого покоління українців.

Для проведення змагань цього року облаштували нову смугу перешкод. Вона дала можливість зробити випробування більш динамічними, цікавими та наближеними до реальних умов, де важливими є витривалість, взаємодія та командна підтримка.

Відвідав учасників під час змагань. Приємно було бачити, з якою відповідальністю, наполегливістю та мотивацією хлопці й дівчата проходять кожен етап. За кожним роєм — велика робота наставників, педагогів і, звісно, самих дітей.

Особливу атмосферу створила традиційна вечірня ватра. Разом вечеряли, спілкувалися, співали українських пісень під гітару біля вогнища. Саме такі моменти об’єднують, допомагають знаходити нових друзів і створюють ту особливу джурівську родину, яку учасники пам’ятають ще дуже довго.

Вітаю рої-переможці обласного етапу — у старшій віковій групі переміг рій з Білої Церкви «Лицарі руху і духу», в середній віковій категорі перемогли діти з Шпитьків, ліцей «Скіф», Дмитрівська громада «Борці світла».

Дякую наставникам, виховникам, організаторам та всім, хто долучився до проведення гри. Саме завдяки таким заходам ми виховуємо покоління сильних, свідомих і відповідальних українців.

@Mykola_Kalashnyk

Сьогодні, як і щороку 22 червня, в Росії багато й дуже пафосно говоритимуть про Другу світову війну, про одну з її найбільш кривавих частин – напад нацистської Німеччини на СРСР. Про час, який для України завжди був нагадуванням про важливість миру та вшанування мільйонів безневинних жертв Другої світової війни. Це саме той час 20 століття, який мав би назавжди змінити ставлення будь-якої держави та світу в цілому до людського життя, а саме – утвердити життя як справжню найвищу цінність. Світових воєн і не було б, якби тодішні лідери керувалися цінністю людського життя, а не своїми імперськими мареннями.

Сьогодні ж Росія почала цей день зовсім не зі вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні і не із сигналів, які дозволили б наблизити закінчення війни цієї, що триває зараз, – війни Росії проти України, а з нових нічим не виправданих убивств. У Сумській області російський дрон убив дитину, бабусю і чоловіка. Маму та ще двох дітей цієї родини поранив. Будинок знищений. Звичайний будинок, зовсім не військова ціль… У Запоріжжі за цю ніч двоє убитих від російських ударів, ще сім людей поранені. На жаль, є втрати також в Одеській області, були удари по Херсонщині, Донеччині, Харківщині. Знов були російські удари по енергетиці на Чернігівщині.

У цієї російської війни – жодної справедливої причини: Путін керувався абсолютно тим же, чим і попередні агресори. Він так само зневажає життя. Він так само марить якоюсь своєю неадекватною й нікому не потрібною «імперією». Треба завершувати цю війну, що вже п’ятий рік забирає життя людей. Ця повномасштабна війна триває вже довше, ніж Перша світова. Можливо, Росія хоче дочекатися, щоб ця війна тривала ще довше і від Другої світової. Але світ точно цього не хоче й точно може цього не допустити. Потрібен тиск на Путіна, тиск на Росію, щоб все це завершилось достойним миром і реальним, гарантованим захистом для життя людей. Україна дала всі пропозиції для дипломатії. Треба нашим спільним тиском на агресора завести Росію в таку точку, коли інших варіантів, окрім дипломатії і завершення війни, не буде. Дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну! Дякую всім, хто допомагає нам захищати життя людей!