29 серпня - День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським загарбникам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому "зеленому коридорі" 366 українських воїнів загинули, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон.
Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

До 700 річчя від дня смерті Данте Аліг'єрі читацький марафон ,,Читаємо разом ,,Божественну комедію''.
_____________________________________________________________________
Данте Аліг'є́і (1265, Флоренція — 1321, Равенна) — видатний італійський поет доби Відродження, письменник і політик, якого називають «Батьком італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною (тобто італійською) мовою, а не латиною. Його головний художній твір, поему «Божественна комедія» (італ. la Divina Commedia), вважається шедевром світової літератури.
З моменту появи «Божественної комедії» минуло вже понад сім століть, але історики й критики досі не припиняють суперечки про те, що ж це: «путівник» загробним світом (в уявленні звичайної земної людини) або щось інше, спроба людського генія пізнати непізнаване, знайти раціональне в ірраціональному, показати людям шлях від мороку і скорботи до світла і радості. У будь-якому разі, «Божественна комедія» — це класика, яка буде жити вічно.

Шановні друзі! Улюблена нами Африка чекає!
20 жовтня о 15:00 запрошуємо на відкриття художньої виставки "Колорит Африки очами та руками Світлани Шиль та Патриції Токавседх'. Відкриває виставку президент ГО ,,Африканська Рада в Україні'' Issa Sadio Diallo.
Виставка триває до 22 листопада і в цей період, за окремим графіком, будуть проводитись майстер-класи по африканському живопису, навчання гри на тамтам (африканські барабани), презентація фотовиставки предметів побуту, виставка африканських масок та ін. Слідкуйте за анонсами.
Вхід вільний, в масках.

9 листопада День української писемності та мови!
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.
Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя! https://docs.google.com/forms/d/1mqgA-cs3WoDJ071em27fTG_cyIi4v7p_BAsJCnwbWJo/edit

0 листопада 1928 року у Києві було відкрито будинок-музей Тараса Шевченка. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка — філія Національного музею Тараса Шевченка. Тут Т. Шевченко проживав з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Дерев'яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку «Козине болото». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків.
У цьому будинку Тарас Шевченко оселився після свого повернення з Седнева напровесні 1846. Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів — художник Михайло Сажин та поет Олександр Афанасьєв-Чужбинський.
Помешкання Тараса Григоровича складалося з невеликої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні, розташованої на мансарді.