Я хочу вбитисі я ненавіжу людей

Жиза

Чому в мене дія не хоче активувать дія підпис

Не дарма кажуть що армія - це зріз суспільства. Це так і є, я з кожним днем все більше в цьому переконуюсь. Я вже писав що тут колективна відповідальність, тобто, один налажав, а присідають або віджимаються всі. У мене особисто пройобів немає взагалі вже більше 2 тижнів, але я теж страждаю через те що хтось не взяв рацію, залишив збою, не приніс води або щось забув. Чому так?

Да тому що в нашій групі десь третина людей, які намагаються взагалі відморозились від усього і перечекати. Або вони мають невеликий iq. От просто вони такі, бо все життя такими були. Залазять в вантажівку перші і не допомагають закинути речі колегам, вчора на завданні проїбали половину групи в посадці і самі поперлись вперед, не дочекавшись їх. Не доповідають по рації. І таких прикладів я бачу десятки від цих людей.

На фоні такого хочу згадати про "бути людиною", наприклад, я не можу не допомогти комусь нести цинк з БК, коли у нього зайняті руки або ще якусь коробку важку. Виходить, що я витрачаю свої ресурси, допомагаючи адекватній частині людей тут.

І тут треба балансувати між "робиш все, бо сіли на шию" і "допомогти кому треба". А це ніфіга не просто, я вам скажу. І мені здається, що такі "пофігісти" в майбутньому запросто кинуть побратима на позиціях або втечуть і когось залишать пораненого одного. Саме тому всякі Азови і 3 багато часу приділяють ідеології, братерству, вихованню і подібним речам.

Ну що ж, а я в черговий раз переконуюсь що я ніфіга не військовий в душі і ніколи їм не стану сподіваюсь. І це мабуть круто. Але от деякі навички типу "обматерити всіх дуже голосно аргументовано" я таки прокачую тут, бо за все життя режим берсерка у мене вмикався раніше лише за кермом в Києві. І то в минулому.

Короче, будьте людьми, бо оті відморожені не побудують нам Україну. А ми - побудуємо

#ГрішаПише

Хто хоче зустрітись, поспілкуватись - я тут, приходьте

схоже?