This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Роби ранкову зарядку
260-261.jpg
5.9 MB
На випадок поновлення атак по нашим енергетичним об'єктам ось вам мапа, скиньте тим, хто буде фламінги запускати
✍11
Чого саме всі бояться в ЗСУ?
По-перше, одразу скажу що йти сюди у мене в планах не було, але от так вийшло що я тут зараз серед бусифікованих найбільш підготовлений і по навичках і по теорії. Я просто цим цікавився все життя і дивився ютуб. І да, я не збираюсь сидіти тут і через півроку буду намагатися переводитись в якусь частину в Київ.
Так от, боятися тут нема чого, якщо ти не повний ідіот і вмієш спілкуватися з людьми і налагоджувати зв'язки, плюс вмієш себе показати. Ніхто тебе в такому разі в піхоту не пошле, бо в армії капець як не вистачає думаючих людей. Або просто з навичками людей. Тут нема навіть водіїв тилових! Та і в піхоті блін думати треба, якщо жити хочеш. Але якщо ти дебіл - то ховайся! І краще тікай одразу, бо бачу приклади.
Я - людина, яка майже все доросле життя знаходилась в соціальній бульбашці і майже не контактувала з гопотой, алкашами та просто дебілами. Останні роки їв взагалі "сири по 400" та глово. Один раз правда в 2011 викинув з тролейбуса алкаша, який всіх дойобував весь маршрут, ото мабуть і все моє спілкування з людьми поза бульбашкою.
І навіть з такими скілами я тут спокійно підходжу до інструкторів, командирів, питаю і розмовляю. Без совка "разрішитє абратітца!", старшину на ти називаю і це типу норм. Да, тут половина гаварят на рускам, от так от, вітання мовному патрулю. Коли бачать що ти адекват - на тебе ніхто не насідає, тобі треба менше копати і тобі приносять ніштяки всякі.
Єдине що мене зараз зайобує і виводить з колії - тимчасове життя в умовах майже казарми без нормального душу і туалету. Так що да, пісікакать буду в лісі завтра. Це поки єдиний маразм, якого я не розумію, навіщо розміщувати весь особовий склад в одній хаті. Будемо з кентом шукати оренду хати тут окремо.
Самі навчання мені подобаються, робота на свіжому повітрі, над головою низько літають наші бойові літаки в офігенному блакитному пікселі. В реалі на сонці дуже красиво виглядає, повірте. Чи жалію я що не п'ю зараз каву і не комічу якісь юніт тести для нового сервіса? Поки що ні, не жалію. Сподіваюсь, і надалі буде все норм.
#ГрішаПише
По-перше, одразу скажу що йти сюди у мене в планах не було, але от так вийшло що я тут зараз серед бусифікованих найбільш підготовлений і по навичках і по теорії. Я просто цим цікавився все життя і дивився ютуб. І да, я не збираюсь сидіти тут і через півроку буду намагатися переводитись в якусь частину в Київ.
Так от, боятися тут нема чого, якщо ти не повний ідіот і вмієш спілкуватися з людьми і налагоджувати зв'язки, плюс вмієш себе показати. Ніхто тебе в такому разі в піхоту не пошле, бо в армії капець як не вистачає думаючих людей. Або просто з навичками людей. Тут нема навіть водіїв тилових! Та і в піхоті блін думати треба, якщо жити хочеш. Але якщо ти дебіл - то ховайся! І краще тікай одразу, бо бачу приклади.
Я - людина, яка майже все доросле життя знаходилась в соціальній бульбашці і майже не контактувала з гопотой, алкашами та просто дебілами. Останні роки їв взагалі "сири по 400" та глово. Один раз правда в 2011 викинув з тролейбуса алкаша, який всіх дойобував весь маршрут, ото мабуть і все моє спілкування з людьми поза бульбашкою.
І навіть з такими скілами я тут спокійно підходжу до інструкторів, командирів, питаю і розмовляю. Без совка "разрішитє абратітца!", старшину на ти називаю і це типу норм. Да, тут половина гаварят на рускам, от так от, вітання мовному патрулю. Коли бачать що ти адекват - на тебе ніхто не насідає, тобі треба менше копати і тобі приносять ніштяки всякі.
Єдине що мене зараз зайобує і виводить з колії - тимчасове життя в умовах майже казарми без нормального душу і туалету. Так що да, пісікакать буду в лісі завтра. Це поки єдиний маразм, якого я не розумію, навіщо розміщувати весь особовий склад в одній хаті. Будемо з кентом шукати оренду хати тут окремо.
Самі навчання мені подобаються, робота на свіжому повітрі, над головою низько літають наші бойові літаки в офігенному блакитному пікселі. В реалі на сонці дуже красиво виглядає, повірте. Чи жалію я що не п'ю зараз каву і не комічу якісь юніт тести для нового сервіса? Поки що ні, не жалію. Сподіваюсь, і надалі буде все норм.
#ГрішаПише
❤24✍7