Мене ломає і морозе і кидає в жар здається це всьо прощавайте

Ісусе довіряю тобі.....

А вою було

Як прєвратіть лайно в топливо для ракєт

Та ви опрєдєлітєсь

органічні відходи, зокрема лайно, можна перетворювати на паливо кількома способами:

1. Біогаз — шляхом анаеробного бродіння виділяється метан, який можна використовувати як паливо.


2. Піроліз — якщо нагрівати без доступу кисню, можна отримати горючі гази й рідке паливо.


3. Гідротермальна газифікація — під високим тиском і температурою відходи перетворюються на синтез-газ (H₂, CO, CH₄), який підходить для ракетного палива.

Якщо говорити про перетворення лайна в рідке паливо типу солярки, найефективніший спосіб — гідротермальна зрідження (HTL, hydrothermal liquefaction).

Розрахунок:

HTL може дати 0,3–0,6 кг біосирої нафти з 1 кг сухої органіки. Біосира нафта після обробки (гідрування) перетворюється на щось схоже на дизель.

Оскільки людські фекалії на 75% складаються з води, то з 3–4 кг свіжого лайна можна отримати приблизно 1 літр рідкого палива після всіх процесів очистки та рафінування.

Якщо джерело — не тільки люди, а й, скажімо, корови, то вихід буде ще більший.

Як працює гідротермальне зрідження (HTL)?

HTL — це нагрівання біомаси під високим тиском у воді (без випаровування) до 250–400°C, що руйнує органіку й перетворює її на біонафту, гази, вуглецевий осад і воду.

1. Сировина: лайно (фекалії).


2. Нагрівання: до 350°C у воді під тиском 10–25 МПа (100–250 атм).


3. Розкладання: молекули розпадаються й утворюють біонафту, яка після гідрування стає схожою на солярку.




---

Що потрібно для виробництва 1 літра пального?

✅ Підсумкова ціна: 80–90 ₴ за літр


---

Що потрібно купити?

1. Реактор високого тиску (~500 000 ₴)


2. Система нагріву (~50 000 ₴)


3. Компресор для водню (~100 000 ₴)


4. Фільтри та каталізатори (~20 000 ₴)



⚠ Окупність: щоб вийти на собівартість дизеля (55₴/л), треба масове виробництво 1000+ літрів на місяць.

Відкриваєм збір

Блять тільки почав мелатонін працювать

Сука русня їбана

Гідротермальне зрідження (HTL) вже досліджують і навіть тестують у промислових масштабах, але воно поки не стало масовим. Ось чому:

Мінуси HTL для виробництва пального з лайна

1. Висока вартість обладнання

Реактор високого тиску та система нагріву дорогі (~500 000–1 000 000 ₴).

Великий стартовий капітал, окупність довга.



2. Енерговитратність

На виробництво 1 л потрібно 2–3 кВт·год електроенергії (~10–12 ₴).

Якщо використовувати "зелену" енергію, ціна падає, але це ще більше ускладнює процес.



3. Проблеми з очищенням

Біонафта, отримана з лайна, містить багато кисневих і азотних сполук → потребує додаткової очистки та гідрування.

Це збільшує вартість і додає ще один етап.



4. Водень для гідрування

Щоб довести біопаливо до якості дизеля, потрібне гідрування (додавання водню).

Водень — дорогий (~100 ₴/кг) та складний у транспортуванні.



5. Масштабування

Дослідження показують, що HTL працює ефективно тільки при масовому виробництві (тисячі літрів на добу).

Для малих об’ємів це не вигідно.



6. Соціальні й екологічні обмеження

Ніхто не хоче, щоб у місті стояв "завод із лайна".

Не всі готові використовувати "какашковий дизель" для машин, навіть якщо він працює нормально.




Чому HTL ще не популярне?

Це поки що експериментальна технологія.

Дизель із нафти дешевший через масштабне виробництво.

HTL більше розглядають для утилізації відходів, а не як основне джерело пального.


Але якщо нафта стане значно дорожчою, а технології подешевшають — шанси на масове використання HTL зростуть.

Закриваємо збір