Akelarre
Directed by Pedro Olea, 1984.

Костумбризм – це взагалі такий великий пласт культури всієї Іспанії, пов'язаний з реалізмом та романтизмом, який згодом перекинувся на Латинську Америку.

Загалом, якщо коротко, – це мистецька течія від 19 століття, що відображає звичаї та традиції суспільства, посилаючись на певний регіон та його фольклор, часто є сатиричним і навіть моралізаторським, але на відміну від реалізму зазвичай не пропонує і навіть не передбачає будь-якого конкретного аналізу суспільства, яке воно зображує.

Жанр поділяє романтичний інтерес до експресії проти простого зображення, але водночас використовує реалістичну зосередженість на точному відображенні конкретних часів і місць, а не абстрактного людства.

«Катастрофа 1898» – це був такий комплекс проблем, який розбурхував всю Іспанію та пронизував всі аспекти життя. Ремінісценції костумбризму, вже ближче до імпресіонізму проти реалізму, в поколінні 98 року – це один із найголовніших елементів в їхніх ідеологічних пошуках «справжньої Іспанії», міркуючи що ж призвело країну, яка починала краще ніж інша, до розбитого стану. Центром їхньої мітологізації стала Кастилія. Вони ходили збирали традиції, слова, історії, прислів'я, розмірковуючи про колишню велич і шкодуючи про майбутнє.

Хоча в цілому ці та майбутні митці явно не є костумбристами у первісному значенні, вони використовували елементи цього стилю, щоб показати вцілілі залишки минулого, незалежно від їхнього ставлення до них.

Вплив цих досліджень привів до різних проявів костумбризму вже в «Поколінні 27», для яких теж було характерно це «ходіння в народ» і збирання місцевого фольклору.

Залишки костумбризму у франкістській Іспанії 50-60 років розкриваються вже у бік реалізму, з посиланням документації уривків фраз, пейзажів без прикрашання побаченого.

Це якщо дуже коротко про загальну історію, а тепер про саме про басків.

Супер мальовничі обкладинки книг Тчоміна Аґірре. Як би вони сказали: ех, як же гарно робили раніше...