Костумбризм – це взагалі такий великий пласт культури всієї Іспанії, пов'язаний з реалізмом та романтизмом, який згодом перекинувся на Латинську Америку.
Загалом, якщо коротко, – це мистецька течія від 19 століття, що відображає звичаї та традиції суспільства, посилаючись на певний регіон та його фольклор, часто є сатиричним і навіть моралізаторським, але на відміну від реалізму зазвичай не пропонує і навіть не передбачає будь-якого конкретного аналізу суспільства, яке воно зображує.
Жанр поділяє романтичний інтерес до експресії проти простого зображення, але водночас використовує реалістичну зосередженість на точному відображенні конкретних часів і місць, а не абстрактного людства.
«Катастрофа 1898» – це був такий комплекс проблем, який розбурхував всю Іспанію та пронизував всі аспекти життя. Ремінісценції костумбризму, вже ближче до імпресіонізму проти реалізму, в поколінні 98 року – це один із найголовніших елементів в їхніх ідеологічних пошуках «справжньої Іспанії», міркуючи що ж призвело країну, яка починала краще ніж інша, до розбитого стану. Центром їхньої мітологізації стала Кастилія. Вони ходили збирали традиції, слова, історії, прислів'я, розмірковуючи про колишню велич і шкодуючи про майбутнє.
Хоча в цілому ці та майбутні митці явно не є костумбристами у первісному значенні, вони використовували елементи цього стилю, щоб показати вцілілі залишки минулого, незалежно від їхнього ставлення до них.
Вплив цих досліджень привів до різних проявів костумбризму вже в «Поколінні 27», для яких теж було характерно це «ходіння в народ» і збирання місцевого фольклору.
Залишки костумбризму у франкістській Іспанії 50-60 років розкриваються вже у бік реалізму, з посиланням документації уривків фраз, пейзажів без прикрашання побаченого.
Це якщо дуже коротко про загальну історію, а тепер про саме про басків.
Загалом, якщо коротко, – це мистецька течія від 19 століття, що відображає звичаї та традиції суспільства, посилаючись на певний регіон та його фольклор, часто є сатиричним і навіть моралізаторським, але на відміну від реалізму зазвичай не пропонує і навіть не передбачає будь-якого конкретного аналізу суспільства, яке воно зображує.
Жанр поділяє романтичний інтерес до експресії проти простого зображення, але водночас використовує реалістичну зосередженість на точному відображенні конкретних часів і місць, а не абстрактного людства.
«Катастрофа 1898» – це був такий комплекс проблем, який розбурхував всю Іспанію та пронизував всі аспекти життя. Ремінісценції костумбризму, вже ближче до імпресіонізму проти реалізму, в поколінні 98 року – це один із найголовніших елементів в їхніх ідеологічних пошуках «справжньої Іспанії», міркуючи що ж призвело країну, яка починала краще ніж інша, до розбитого стану. Центром їхньої мітологізації стала Кастилія. Вони ходили збирали традиції, слова, історії, прислів'я, розмірковуючи про колишню велич і шкодуючи про майбутнє.
Хоча в цілому ці та майбутні митці явно не є костумбристами у первісному значенні, вони використовували елементи цього стилю, щоб показати вцілілі залишки минулого, незалежно від їхнього ставлення до них.
Вплив цих досліджень привів до різних проявів костумбризму вже в «Поколінні 27», для яких теж було характерно це «ходіння в народ» і збирання місцевого фольклору.
Залишки костумбризму у франкістській Іспанії 50-60 років розкриваються вже у бік реалізму, з посиланням документації уривків фраз, пейзажів без прикрашання побаченого.
Це якщо дуже коротко про загальну історію, а тепер про саме про басків.
❤5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Відео про письменника Тчоміна Аґірре та його суто баскський суто костумбрийський стиль та затяті пуританські погляди, що чітко демонструють його захоплення людьми Країни Басків попередніх століть.
👀1
Супер мальовничі обкладинки книг Тчоміна Аґірре. Як би вони сказали: ех, як же гарно робили раніше...
🔥6❤🔥1🕊1