🔵🟢 Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»

❓ Запитання: Доброго вечора, роз’ясніть, будь ласка: ФОП 2 група, торгівля в інтернеті. Чи потрібно встановлення РРО, ПРРО, якщо післяплата на Новій Пошті, але заключений договір з НоваПей і кошти приходять на р/р з НоваПей? Дякую. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»

ℹ️ Відповідь: Коло обов’язків щодо необхідності застосування продавцем товарів реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Так, при відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
При цьому експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

❓ Запитання: Доброго дня. Дуже давно не зверталася за Вашою допомогою. Хто добре знає закордонні відрядження, потребую Вашої допомоги. Які на сьогодні є обмеження по сумам і як видавати краще кошти в валюті країни, куди їде працівник, – готівкою чи гривнями на особисту карту? Заздалегідь дякую і всім тихого вечора. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»

ℹ️ Відповідь: Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, зокрема, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням: для відрядження за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України (далі – НБУ), в розрахунку за кожен такий день.
При цьому суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.
Відповідно до п. 42 розд. VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2 резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з п. 4 розд. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59) підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс перераховується на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, що направляє працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснюватися з використанням корпоративних платіжних карток.
Відповідно до п. 5 розд. IІІ Інструкції № 59 підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.

❓ Запитання: Доброго дня! Підкажіть будь-ласка чи можна включити ПН, які отримані в вересні 2022 року, до податкового кредиту в декларацію за вересень 2023 року, дякую. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»

ℹ️ Відповідь: Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/ розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Водночас перебіг строку для включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних зупиняється на період дії воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст.198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

❓ Запитання: Доброго дня. Заблокували рахунок ФОП. Чи можна оплатити податки з особистої картки? Дякую. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»

ℹ️ Відповідь: Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Тобто, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу фізичної особи – підприємця є будь-які власні кошти.
Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
Що стосується єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), то частиною дванадцятою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

⚜️Які переваги застосування РРО/ПРРО?
❗️Головне управління ДПС у Миколаївській області звертає увагу підприємців, що використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій надає ряд переваг (далі – РРО/ПРРО), а саме можливість:
☑️підключення РРО/ПРРО до вагів;
☑️сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних;
☑️зменшення ціни для привілейованих клієнтів;
☑️ведення обліку товарів;
☑️фіксування дати, часу та деталі розрахунків;
☑️формування звітності за будь-який період;
☑️фіксація форми оплати;
☑️підрахунку будь-яких податків та знижок.
☝️Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року використання РРО/ПРРО стало обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп оподаткування. РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку І групи оподаткування та платниками, які не здійснюють розрахункових операцій.
📌Крім того, з 01 жовтня 2023 року відновлено відповідальність платників податків за порушення закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». І у разі встановлення контролюючими органами факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватися фінансові санкції.

​​❗7 листопада - міжнародна конференція «Реформа децентралізації: дорожня карта»

7 листопада Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та Програми «U-LEAD з Європою» презентують проєкт «Дорожня карта реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні».

У заході візьмуть участь, Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, голови дипломатичних місій в Україні, представники Євросоюзу, Офісу Ради Європи, народні депутати, а також мери міст та голови територіальних громад, представники проєкту підтримки USAID/UK TAPAS, U-LEAD з Європою, лідери міжнародних неурядових партнерських організацій та профільні експерти.

Учасники конференції обговорять такі питання:

🔸Що таке сильна громада? Фінансова спроможність та місцевий економічний розвиток.
🔸Планування відбудови: цілі регіональної політики та потреби місцевого самоврядування.
🔸Як цифровізація слугує цілям децентралізаційної реформи.
🔸Майбутнє децентралізації на шляху до вступу в Євросоюз.

Презентуватиме проєкт дорожньої карти реформи децентралізації заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна.

Зареєструватись можна за посиланням: https://decentralization.ua/news/17358