Сьогодні був важливий і хороший день. Уранці з нагоди Дня Державності мав честь привітати й відзначити нагородами наших захисників і захисниць. «Золоті Зірки» Героям України, «Хрести бойових заслуг», ордени Богдана Хмельницького, ордени «За мужність». Мав честь вручити і почесні відзнаки бойовим бригадам та прикордонним загонам. Щасливий, що в нас є такі воїни.

Вручив і паспорти громадянина України нашим юним хлопцям та дівчатам. Серед них – діти наших воїнів, діти наших загиблих героїв. Діти. Держава може й повинна відкрити для них абсолютно всі можливості жити гідно, цивілізовано, безпечно. Жити вільно! Для кожного нового покоління українців і українок. Дуже вірю в ці нові покоління, у наших дітей. І вдячний їм за віру в Україну.

Дякую всім, хто допомагає посилювати Україну! Дякую кожному й кожній, хто зараз у бою!
Слава Україні!

Щиро вітаю командування та весь особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України з професійним святом!
Сили спеціальних операцій – наймолодший підрозділ у складі ЗСУ, проте за короткий час він став гордістю Збройних Сил України.
Військовослужбовці Сил спеціальних операцій довели, що вони достойні нащадки військових традицій українських козаків і втілюють їх найкращі риси: сміливість, відвагу, рішучість і незламну волю.
У складний для України час ви гідно виконуєте свій військовий обов’язок. Разом з іншими підрозділами Збройних Сил ви робите найважливішу справу – захищаєте рідну землю, свій народ від ворога.
Велика подяка кожному з вас за мужність, військову звитягу та хоробрість.
З нагоди вашого професійного свята бажаю вам козацького здоров’я та невичерпної енергії, миру, добра, родинного щастя, успішного виконання бойових завдань і вдачі.
Вічна пам'ять всім загиблим Героям!
Слава Україні! Героям Слава!

28 липня на Баштанщині попрощалися з двома воїнами, які загинули у бою за незалежність України. Бійців з військовими почестями поховали у Софіївській та Баштанській громадах.

Чорною хмарою нависла над Софіївською громадою звістка про смерть молодшого сержанта, захисника України – Овода Віталія Володимировича. Народився Віталій 7 травня 1987 року. Проживав у селі Баратівка. У січні 2023 року долучився до лав Захисників України. Був заступником командира бойової машини – навідник-оператор 1штурмового відділення 1 штурмового взводу 6 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А4010.

Мужньо та відважно виконував усі поставленні бойові задачі. Завжди залишався вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримуванні збройної агресії російської федерації. На жаль, 11 червня виконуючи бойове завдання поблизу Бахмута отримав тяжке поранення. Довгий час молодий чоловік проходив лікування у госпіталі, лікарі боролися за його життя, але 23 липня його серце зупинилося…
У загиблого залишилися – мама, брати, сестра.

Дорога встелена квітами, «живим коридором» Слави, на колінах, зі сльозами в очах та прапорами в руках жителі Баштанської громади зустріли свого Героя – Віорела Сергійовича Зубатого.

Народився чоловік 22 квітня 1978 року в Молдові. У цьому ж році родина переїжджає жити в Україну, у с. Явкине Баштанського району. Тут промайнуло його дитинство та молодість, тут створив свою сім’ю…

У мирний час працював трактористом, комбайнером у ф/г «Володимир», ТОВ ВКФ «Ткаленко», де зарекомендував себе відповідальним, серйозним працівником, добрим товаришем, щирою та безпосередньою людиною.

Військову службу проходив у в/ч А2777. Був старшим стрільцем-оператором 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти.
Віорел Зубатий був мужнім воїном, який пліч-о-пліч з побратимами, шматочок за шматочком відвоював рідну землю! До останнього подиху! Загинув Герой під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Левадне Запорізької області 5 червня 2023 року .

«Зубатий Віорел – чудова людина, справжній патріот. З перших днів війни був у добровільному формуванні, стояв на чергуванні, патрулював село. Зупиняв колону орків. Разом з ним лежали під кулями 1 березня, коли велика колона ворогів проїжджали наше село. Передав велику кількість орковського військового майна Збройним силам України, яке він з товаришем зміг добути. На початку березня минулого року, в декількох метрах від окупантів, допомагав ЗСУ коригувати авіацією. Дуже шкода! Втрачаємо найкращих... Він був справжнім чоловіком, справжнім Героєм. Вічна йому пам’ять!», –згадує староста Явкинського старостинського округу Олександр Коврига.

У загиблого залишилися – дружина, діти.
Поховали захисника на кладовищі у с. Явкине.

Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Світлий спомин про звитяжних воїнів назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків. Світла пам’ять і шана Героям! Царство Небесне і вічний спокій… Спочивайте з миром!

Пані Ольга економіст, в минулому – бізнес-леді. З 2014 року вона активно волонтерить та допомагає своєму чоловіку-військовому. Днями подала документи на участь у конкурсі на посаду помічника ветерана.
💬«Зайшла на сайт https://eveteran.gov.ua/, зареєструвалася там. Чому вирішила взяти участь? Наша країна з 2014 року живе у цій біді. Я розумію, як це бути військовим. Вважаю, що зможу максимально допомагати», – каже вона.
⬇️Детальніше – у сюжеті телеканалу Інтер.
За інформацією Мінветеранів.

29.07.2022 🕯️ Оленівка. Річниця теракту.

Один із жахливих злочинів цієї війни.

росіяни боягузливо і підло вбили беззбройних бранців.

Нас хотіли злякати і зламати опір.
Але лише розпалили лють.

Ми сумуємо з рідними загиблих
Ми памʼятаємо кожного героя і героїню
Ми відплачуємо російським загарбникам на полі бою

Кожного ката чекає розплата

Міністерство оборони України

Сьогодні на Донеччині – Часів Яр, Краматорськ, Словʼянськ, Дружківка, Костянтинівка. З нашими воїнами, нашими героями.

Мав честь особисто привітати й нагородити воїнів Сил спеціальних операцій з нагоди їхнього професійного дня. Вони завжди на найбільш гарячих ділянках фронту, на найбільш відповідальних, особливих завданнях.

З того, про що можна зараз говорити, звичайно, – це участь у ключових бойових операціях. Бахмут зокрема. Авдіївка, Красногорівка, Марʼїнка. Соледар. Разом з усіма боронили Київ і Гостомель, Бучу, Ірпінь, Мощун, Макарів. Острів Зміїний – це теж ССО разом із розвідкою, разом із «альфівцями» та Військово-Морськими силами. Кінбурнська коса. Херсон. Зараз – звільнення Старомайорського, це теж результат, зокрема, ССО.

Хай кожна втрата Росії буде розплатою за її зло і хай кожен окупант, кожен російський убивця, усі відповідальні за цей терор проти України та українців знають – поки ще живі, – що справедливість перемагає. Україна переможе!

Дякую всім, хто наближає нашу перемогу! Вічна памʼять кожному й кожній, хто віддав своє життя заради України!

Слава Україні!

Інформація щодо ворожих обстрілів у Миколаївській області за минулу добу, станом на 07:30 ранку 30 липня

▫️Вчора, 29 липня, силами та засобами протиповітряної оборони повітряного командування «Південь» на Миколаївщині було знищено розвідувальний «Мерлін-ВР».

▫️Миколаївський район:

Вчора, 29 липня, об 11:04 та 11:39  ворог завдавав артилерійських ударів по м. Очаків Очаківської громади. Постраждалих немає.

Також вчора, 29 липня, о 10:10 ворог здійснив артилерійський обстріл акваторії Очаківської громади. Постраждалих немає.

▫️У м. Миколаїв, Первомайському, Вознесенському та Баштанському районах день та ніч пройшли відносно спокійно.

За інформацією районних військових адміністрацій та повітряного командування «Південь».

🇺🇦СИЛЬНІ, НЕЗЛАМНІ, ВІЛЬНІ…
Миколаївська обласна військова адміністрація розповідає про людей, які мешкають в різних куточках нашого регіону та своїми вчинками надихають інших.
ОКСАНА ГОНЧАРЕНКО - домогосподарка (м. Миколаїв)
Миколаївчанка Оксана до повномасштабного вторгнення рф займалася маленькою онукою та доглядала стареньку матір. Втім, 24 лютого 2022 року повністю змінило щоденний розклад жінки. Відтоді вона активно допомагає ЗСУ, хоча волонтеркою себе не вважає.
💬«О-пів на п'яту ранку почула вибухи. Відразу зателефонувала матір чоловіка і повідомила, що місто бомблять. На той момент чоловік був за кордоном. Діти в себе вдома з маленькою внучкою. І я стала швиденько збиратися. Сіла в машину і поїхала в інший мікрорайон», – говорить Оксана.
За словами домогосподарки, той четвер вона запам'ятає на все життя. Ті відчуття та настрої містян, що панували зрання складно описати навіть після півтора року.
💬«Побачила дуже величезні черги на заправках, намагалася швидше доїхати. На ходу, смс писала зятю. Адже не розуміла, чують вони чи не чують вибухи. І що в той момент роблять, адже внучка дуже маленька була. Їй рочок на той момент всього був і намагалась її не розбудити», – продовжує розповідь Оксана.
Найстарший член родини - чоловік Оксани в той момент перебував в іншій країні. Щоб залишитися там, навіть думок таких не мав.
💬«Повинен був працювати згідно з контрактом до кінця травня, але дуже просився додому. Тому, що ми тут всі, нас треба захищати. І як тільки появилась змога, він зразу приїхав. 30 квітня перетнув кордон і 8 травня вже був у військовій частині...» – ділиться спогадами домогосподарка.
Свого часу її чоловік служив в аеромобільних військах, тому інакше вчинити не зміг. І сама Оксана не евакуювалася та вирішила залишитись у Миколаєві.
💬«Це наш дім! І чому я повинна їхати з дому, тут же має хтось залишитися, треба робити все для Перемоги. До прикладу, самій сітки плести, комусь їсти готувати. Наприклад, хлопці з-під Херсона, машина у них зламалась, зупинились. Їм треба допомогти. Я швиденько хлопців знайшла, відтягнули, показали куди треба. Ще і шини знайшли їм!» – говорить Оксана.
Скільки було зроблено, жінка вже і не пам'ятає. Адже сідала за кермо, їздила по місту, шукала та збирала піддони. Бо хлопцям треба було облаштовувати укріплення. Окрім піддонів, і плівку, і двері розшукувала та привозила. Також плела маскувальні сітки та передавала на передову.
💬«Мені допомагало багато людей. Такі, як сусідка Таня. Це мега-людина! Вона весь час поряд. Зустрічалися по дорозі й однокласники, і знайомі. У всіх запитувала, всіх просила. Сергій, Юра з Танюшею та багато інших, всі допомагали. Ну якось так!» – зазначає Оксана.
Зараз жінка продовжує допомагати армії. Спільно з іншими дружинами військовослужбовців оголошували збір на автівку, тепловізор. А найбільша розрада - онука Вікторія. Вона має жити у вільній та мирній країні!
🩵💛Нагадаємо, Миколаївська обласна військова адміністрація започаткувала проєкт "Сильні, незламні, вільні!" до Дня Конституції України.
👨‍💻Якщо Ви знаєте людину, яка надихає інших та готові поділитися її історією з усіма, пишіть у коментарях або надсилайте на месенджер Фейсбук сторінки Миколаївської ОВА.
#проєктсильнінезламнівільні, #миколаївщина, #всебудеукраїна

📌Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім в ефірі національного марафону говорив про оперативну ситуацію на Миколаївщині, успіхи аграріїв та їх плани щодо експорту врожаю на майбутнє, відновлення регіону тощо.
Деталі у відео⬆️

Відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.

Сьогодні, 30 липня разом з головами територіальних громад Баштанського району взяли участь (у режимі онлайн) у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, котре відбулося під головуванням Володимира Зеленського.

Під час заходу було обговорено ряд важливих питань для країни в умовах воєнного стану. Серед пріоритетних – опалювальний сезон 2023-2024 років, а саме – стала робота систем життєзабезпечення громад і об’єктів критичної енергетичної інфраструктури в осінньо-зимовий період.

9 років тому, 30 липня 2014-го, українські воїни визволили Авдіївку Донецької області з-під тимчасової окупації. З того часу місто залишається одним із форпостів України на Донеччині🇺🇦

У квітні 2014 року підтримувані Росією бойовики так званої ДНР захопили Авдіївку. Місто мало важливе тактичне значення для проведення Антитерористичної операції, адже це частина донецько-макіївської агломерації. Контроль над Авдіївкою відкривав шлях до контролю північних околиць Донецька та Ясинуватої, південних околиць Горлівки, а також швидкісної траси Донецьк – Горлівка.

Операція з визволення Авдіївки розпочалася 28 липня 2014-го. Підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади пішли в контрнаступ на Авдіївському напрямку. Українські військові обійшли позиції бойовиків та атакували ворога з об’їзної дороги. Після зачистки ворожих блокпостів українські захисники закріпилися поблизу місцевого торговельно-розважального комплексу. Увечері 29 липня, долаючи опір бойовиків, до Авдіївки зайшли бійці «Правого сектора».

З вечора 29 липня українські сили зачищали місто, періодично відбиваючи шквальний вогонь проросійських сил. Наші військові змогли дійти до міського центру та зайняти будівлі виконавчого комітету міської ради та поліційне управління. До кінця дня 30 липня в Авдіївці повністю відновили українську владу.

Після визволення було викрито воєнні злочини окупантів – українські військові виявили катівню з жертвами терористів.

Після визволення Авдіївка стала одним з головних військових форпостів України на Донеччині. Упродовж 2015–2022-го бойовики так званої ДНР спільно з російськими військами кілька разів марно намагалися захопити місто. Після повномасштабного російського вторгнення Авдіївка стала однією з важливих цілей російської армії у регіоні. Проте місто залишається фортецею Сили оборони України в Донецькій області.

Водночас росіяни нищать Авдіївку постійними обстрілами. У місті у неймовірно складних умовах досі залишаються близько двох тисяч цивільних жителів.

На фото: прапор, піднятий у 9-ту річницю визволення Авдіївки біля передової позиції українських військових на лінії фронту. Фото: Поліція Донеччини, джерело: Суспільне

#Авдіївка #вертаємосвоє #війна

Сьогодні у Франківську провели засідання Конгресу місцевих та регіональних влад. Дуже важливе засідання саме зараз, коли є час підготуватися до зимового сезону як на державному рівні, так і на рівні областей та громад. Маємо бути свідомі того, що російські терористи спробують продовжити атаки проти української енергетики, проти нормального життя людей. Але наша незламність має перемогти.

Обговорили сьогодні й бюджетні питання. Місцеві бюджети мають суттєві ресурси, які треба витрачати з державницької позиції. Усі бачать, якими є потреби на передовій. Усі бачать, на чому акцентують волонтери. Отже, усі бюджети – і державний, і місцевий – мають відповідати пріоритету номер один, а саме обороні. Допомога нашим воїнам, допомога захисту, допомога сімʼям наших героїв і загалом захисту життя.

Дякую всім, хто працює на посилення України!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦
____

Today, we held a meeting of the Congress of Local and Regional Authorities in Ivano-Frankivsk. This is a very important meeting right now, as there is time to prepare for the winter season both at the state level and at the level of regions and communities. We have to be aware that Russian terrorists will try to continue their attacks against the Ukrainian energy sector and against the normal life of people. But our resilience must prevail.

We also discussed budgetary issues today. Local budgets have substantial resources that should be spent according to the state's position. Everyone sees the needs on the frontline. Everyone sees what volunteers emphasize. Therefore, all budgets – both state and local – should be in line with the number one priority, namely defense. Assistance to our warriors, assistance to the defense, assistance to the families of our heroes, and in general to the defense of life.

Thank you to everyone who works to strengthen Ukraine!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦