Знову страшна звістка: на фронті загинули воїни із Снігурівської громади.
Ненависна війна з росією продовжує забирати життя вірних синів України, в яких попереду мало б бути мирне та щасливе життя. Баштанський район знову у жалобі…
13 та 14 липня жителі Снігурівської територіальної громади попрощалися із загиблими захисниками України, воїнами-земляками – Леонідом Широбоковим із с. Тамарине; Михайлом Харів із с. Нововасилівка; Дмитром Сенчиним із м. Снігурівка. Рідні та близькі, друзі, товариші, побратими, представники влади, жителі громади стоячи на колінах та похиливши голови у скорботі, встеляючи шлях квітами, зі сльозами на очах віддавали останню шану полеглим Героям.
Леонід Віталійович Широбоков народився 6 вересня 1980 року в Казахстані. У 1983 році разом з матір’ю переїжджає жити в Україну. Згодом родина переїжджає на постійне місце проживання в село Тамарине.
Леонід був трудолюбивим, щирим, товариським. До війни працював у сільському господарстві.
Л. В. Широбоков призваний на військову службу 30 січня 2023 року. Був навідником 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4718. Мужній воїн захищав українську землю до останнього свого подиху, завжди відповідально виконував свій військовий обов’язок. Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільною. Солдат Широбоков загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність 7 липня 2023 року під час стрілецького бою, біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Хороброго захисника похоронили на кладовищі у с. Тамарине.
У загиблого залишилися – дружина, троє дітей, мати.
Михайло Харів, як і багато інших його однолітків мріяв, працював, будував плани на майбутнє, але не судилося їм здійснитись, бо поклав своє молоде життя за незалежність та свободу нашої держави. Тепер йому назавжди залишиться 33 роки…
У родині був єдиним сином. Мама всю свою любов та турботу віддавала Михайлику, змалечку прищеплювала любов і щирість, доброту і ласку, власним прикладом вчила його бути гідною людиною…Таким Михайло і виріс.
У мирному житті захоплювався комп’ютерною технікою, працював у супермаркеті. Михайло Харів був скромним, стриманим, врівноваженим, акуратним, працьовитим.
Коли розпочалася повномасштабна війна, він за станом здоров’я не був призваний до лав ЗСУ. Через деякий час його рідне село було окуповане.
Одного дня, щоб придбати хоч якісь продукти та ліки, Михайло поїхав в Херсон, але додому більше так і не повернувся… На ворожому блокпості росіяни у нього почали перевіряти телефон і побачили там українську символіку, через це викрали його і тримали в полоні понад місяць.
Після того, як Михайло Харів повернувся додому, оговтавшись трохи, чоловік вирішив, що піде служити правдою та волею за нашу Україну, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Він не мав військового досвіду, але не побоявся усіх випробувань війни, швидко вчився та опановував нові навички.
Солдат Харів, розвідник 2-го розвідувального відділення (БТР-70) 3-го розвідувального взводу в/ч А1736 завжди добросовісно відносився до всіх поставлених завдань та доручень. На жаль, 9 липня отримав поранення несумісне з життям, внаслідок обстрілів ворожою артилерією поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області.
Російський агресор забрав люблячого єдиного сина у матері, у громади – відважного захисника…
Похоронили захисника у рідному селі.
Ненависна війна з росією продовжує забирати життя вірних синів України, в яких попереду мало б бути мирне та щасливе життя. Баштанський район знову у жалобі…
13 та 14 липня жителі Снігурівської територіальної громади попрощалися із загиблими захисниками України, воїнами-земляками – Леонідом Широбоковим із с. Тамарине; Михайлом Харів із с. Нововасилівка; Дмитром Сенчиним із м. Снігурівка. Рідні та близькі, друзі, товариші, побратими, представники влади, жителі громади стоячи на колінах та похиливши голови у скорботі, встеляючи шлях квітами, зі сльозами на очах віддавали останню шану полеглим Героям.
Леонід Віталійович Широбоков народився 6 вересня 1980 року в Казахстані. У 1983 році разом з матір’ю переїжджає жити в Україну. Згодом родина переїжджає на постійне місце проживання в село Тамарине.
Леонід був трудолюбивим, щирим, товариським. До війни працював у сільському господарстві.
Л. В. Широбоков призваний на військову службу 30 січня 2023 року. Був навідником 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4718. Мужній воїн захищав українську землю до останнього свого подиху, завжди відповідально виконував свій військовий обов’язок. Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільною. Солдат Широбоков загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність 7 липня 2023 року під час стрілецького бою, біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Хороброго захисника похоронили на кладовищі у с. Тамарине.
У загиблого залишилися – дружина, троє дітей, мати.
Михайло Харів, як і багато інших його однолітків мріяв, працював, будував плани на майбутнє, але не судилося їм здійснитись, бо поклав своє молоде життя за незалежність та свободу нашої держави. Тепер йому назавжди залишиться 33 роки…
У родині був єдиним сином. Мама всю свою любов та турботу віддавала Михайлику, змалечку прищеплювала любов і щирість, доброту і ласку, власним прикладом вчила його бути гідною людиною…Таким Михайло і виріс.
У мирному житті захоплювався комп’ютерною технікою, працював у супермаркеті. Михайло Харів був скромним, стриманим, врівноваженим, акуратним, працьовитим.
Коли розпочалася повномасштабна війна, він за станом здоров’я не був призваний до лав ЗСУ. Через деякий час його рідне село було окуповане.
Одного дня, щоб придбати хоч якісь продукти та ліки, Михайло поїхав в Херсон, але додому більше так і не повернувся… На ворожому блокпості росіяни у нього почали перевіряти телефон і побачили там українську символіку, через це викрали його і тримали в полоні понад місяць.
Після того, як Михайло Харів повернувся додому, оговтавшись трохи, чоловік вирішив, що піде служити правдою та волею за нашу Україну, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Він не мав військового досвіду, але не побоявся усіх випробувань війни, швидко вчився та опановував нові навички.
Солдат Харів, розвідник 2-го розвідувального відділення (БТР-70) 3-го розвідувального взводу в/ч А1736 завжди добросовісно відносився до всіх поставлених завдань та доручень. На жаль, 9 липня отримав поранення несумісне з життям, внаслідок обстрілів ворожою артилерією поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області.
Російський агресор забрав люблячого єдиного сина у матері, у громади – відважного захисника…
Похоронили захисника у рідному селі.
👍2😢2
Коли ворог підступно серед ночі напав на нашу землю, справжній патріот свої країни Дмитро Сенчин пішов боронити Україну.
Народився захисник 31 березня 1991 року. Змалечку ріс кмітливим і розумним хлоп’ям. Мав багато друзів.
Солдат 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону в/ч А4123 був завжди відважним та хоробрим в бою. Герой боронив країну від ворога у найгарячіших точках та віддав за рідну Батьківщину найцінніше – власне життя.
Загинув молодий захисник 7 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Луганської області. Мужній воїн з честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народу та державі.
Дмитро Сенчин - був світлою, життєрадісною, трудолюбивою, сміливою, чесною і справедливою людиною, товариським, здатним завжди підтримати і допомогти. Таким постає і залишиться в пам'яті усіх, хто його знав…
Похоронили Героя на кладовищі у м. Снігурівка.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих солдатів. Дякуємо за подвиг і низько схиляємо голови у глибокій скорботі та пошані перед світлою пам’яттю воїнів-Героїв. Вічна пам’ять захисникам України! Слава Героям!
Народився захисник 31 березня 1991 року. Змалечку ріс кмітливим і розумним хлоп’ям. Мав багато друзів.
Солдат 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону в/ч А4123 був завжди відважним та хоробрим в бою. Герой боронив країну від ворога у найгарячіших точках та віддав за рідну Батьківщину найцінніше – власне життя.
Загинув молодий захисник 7 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Луганської області. Мужній воїн з честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народу та державі.
Дмитро Сенчин - був світлою, життєрадісною, трудолюбивою, сміливою, чесною і справедливою людиною, товариським, здатним завжди підтримати і допомогти. Таким постає і залишиться в пам'яті усіх, хто його знав…
Похоронили Героя на кладовищі у м. Снігурівка.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих солдатів. Дякуємо за подвиг і низько схиляємо голови у глибокій скорботі та пошані перед світлою пам’яттю воїнів-Героїв. Вічна пам’ять захисникам України! Слава Героям!
😢6
Forwarded from Віталій Кім / Миколаївська ОДА
Інформація щодо ворожих обстрілів у Миколаївській області за минулу добу, станом на 08:00 ранку 15 липня
▫️В ніч з 14 на 15 липня силами та засобами протиповітряної оборони на Миколаївщині було збито три дрони-камікадзе типу «Shahed 136/131».
▫️Миколаївський район:
Вчора, 14 липня, о 10:16, 10:49, 18:15, 19:50, 23:24 ворог завдавав артилерійських ударів по береговій смузі та території м. Очаків Очаківської громади. Внаслідок чого пошкоджено житлові будинки та лінію мережі Інтернет. Відбулося займання сухої трави на відкритій території, яке було оперативно ліквідовано. Постраждалих немає.
Також вчора, о 12:47 та 18:15 ворожі артилерійські удари завдавалися по акваторії Очаківської громади. Постраждалих немає.
▫️У м. Миколаїв, Первомайському, Баштанському та Вознесенському районах день та ніч пройшли відносно спокійно.
За інформацією районних військових адміністрацій, ГУ ДСНС у Миколаївській області та оперативного командування «Південь».
▫️В ніч з 14 на 15 липня силами та засобами протиповітряної оборони на Миколаївщині було збито три дрони-камікадзе типу «Shahed 136/131».
▫️Миколаївський район:
Вчора, 14 липня, о 10:16, 10:49, 18:15, 19:50, 23:24 ворог завдавав артилерійських ударів по береговій смузі та території м. Очаків Очаківської громади. Внаслідок чого пошкоджено житлові будинки та лінію мережі Інтернет. Відбулося займання сухої трави на відкритій території, яке було оперативно ліквідовано. Постраждалих немає.
Також вчора, о 12:47 та 18:15 ворожі артилерійські удари завдавалися по акваторії Очаківської громади. Постраждалих немає.
▫️У м. Миколаїв, Первомайському, Баштанському та Вознесенському районах день та ніч пройшли відносно спокійно.
За інформацією районних військових адміністрацій, ГУ ДСНС у Миколаївській області та оперативного командування «Південь».
👍1
За інформацією Головного управління ДСНС України у Миколаївській області радіаційний фон на території Баштанського району станом на ранок 15 липня знаходиться в межах норми й становить: м. Баштанка – 0,09 МкЗв/год (мікрозівертів за годину); смт Березнегувате – 0,08 МкЗв/год; смт Казанка – 0,07 МкЗв/год; м. Новий Буг – 0,12 МкЗв/год; м. Снігурівка – 0,09 МкЗв/год.
👍1
Шановні миротворці Баштанщини, військовослужбовці Збройних Сил України!
Щиро вітаю вас з Днем українських миротворців!
Цей день присвячено тим, хто ніс мир та підтримував стабільність у світі далеко від своєї рідної землі. Українські військові брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в «гарячих точках» на різних континентах. Українські миротворці роблять неоціненний внесок у забезпечення миру в усьому світі. Ми цінуємо виявлені вами мужність і звитягу, відданість справі та вірність присязі, зразкове виконання військового обов’язку.
На жаль, не всім судилось повернутись додому… Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять про загиблих…
Багато хто з воїнів, які брали участь у миротворчих місіях на територіях інших країн, сьогодні боронять рідну землю від російської агресії, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Щира вдячність учасникам миротворчих місій за сміливість і героїзм, за неоціненний внесок у забезпечення миру в усьому світі, тим, хто бере участь у бойових діях, захищаючи рідну Батьківщину.
Бажаю вам та вашим родинам міцного здоров’я, миру і добра, благополуччя, любові й підтримки рідних. Нехай ваші високі професійні та моральні якості, бойовий досвід надійно служать ідеалам гуманізму та справі захисту життя людей!
Щиро вітаю вас з Днем українських миротворців!
Цей день присвячено тим, хто ніс мир та підтримував стабільність у світі далеко від своєї рідної землі. Українські військові брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в «гарячих точках» на різних континентах. Українські миротворці роблять неоціненний внесок у забезпечення миру в усьому світі. Ми цінуємо виявлені вами мужність і звитягу, відданість справі та вірність присязі, зразкове виконання військового обов’язку.
На жаль, не всім судилось повернутись додому… Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять про загиблих…
Багато хто з воїнів, які брали участь у миротворчих місіях на територіях інших країн, сьогодні боронять рідну землю від російської агресії, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Щира вдячність учасникам миротворчих місій за сміливість і героїзм, за неоціненний внесок у забезпечення миру в усьому світі, тим, хто бере участь у бойових діях, захищаючи рідну Батьківщину.
Бажаю вам та вашим родинам міцного здоров’я, миру і добра, благополуччя, любові й підтримки рідних. Нехай ваші високі професійні та моральні якості, бойовий досвід надійно служать ідеалам гуманізму та справі захисту життя людей!
👍2
Forwarded from Zelenskiy / Official
Зараз в Україні, на нашій землі, у нашому небі, ми можемо вирішити питання фундаментальної російської загрози нашій спільній безпеці. Наша оборона у цій війні гарантує, що більше в Європу загарбники не прийдуть.
Свобода – точно вистоїть. І це головне, що ми зараз забезпечуємо усі разом – наші воїни і кожен, хто допомагає нашим воїнам.
——
Now in Ukraine, on our land, in our sky, we can solve the issue of the fundamental Russian threat to our common security. Our defense in this war guarantees that no more invaders will come to Europe.
Freedom will definitely endure, and this is the main thing we are now ensuring all together – our warriors and everyone who helps our warriors.
Photo: Erçin Ertürk, Oleksandr Kozlovsky, the Mariupol 56th Separate Motorized Infantry Brigade, the Donetsk Separate Brigade of Territorial Defense Forces, David Guttenfelder for NY Times, the Yakiv Handziuk 59th Separate Motorized Infantry Brigade, Alexx Babenko.
Свобода – точно вистоїть. І це головне, що ми зараз забезпечуємо усі разом – наші воїни і кожен, хто допомагає нашим воїнам.
——
Now in Ukraine, on our land, in our sky, we can solve the issue of the fundamental Russian threat to our common security. Our defense in this war guarantees that no more invaders will come to Europe.
Freedom will definitely endure, and this is the main thing we are now ensuring all together – our warriors and everyone who helps our warriors.
Photo: Erçin Ertürk, Oleksandr Kozlovsky, the Mariupol 56th Separate Motorized Infantry Brigade, the Donetsk Separate Brigade of Territorial Defense Forces, David Guttenfelder for NY Times, the Yakiv Handziuk 59th Separate Motorized Infantry Brigade, Alexx Babenko.
❤1
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вже за 15 днів липня були переговори, зустрічі, заходи з лідерами Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Чехії, Польщі, Словаччини, Болгарії, Литви, Швеції, Португалії, Іспанії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканської Республіки, Гвінеї-Бісау… Генсек НАТО Столтенберг, Президент Європейської Ради Мішель, Президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, Вселенський Патріарх Варфоломій… Звернення до студентської спільноти Аргентини, спілкування з найбільшими і найбільш перспективними американськими інвесторами та керівниками компаній… Сьогодні – дуже змістовно пан Президент Республіки Корея…
І ми будемо зберігати найвищий темп міжнародної роботи на всіх рівнях, щоб відновити мир для всієї нашої землі та для всіх наших людей. І я вдячний усім нашим партнерам – кожному лідеру, кожному політику, громадському діячу, кожній країні, – які дійсно підтримують нас у тому, що тільки повне звільнення всієї нашої української території дозволить повернути повну силу міжнародному порядку, заснованому на правилах.
І ми будемо зберігати найвищий темп міжнародної роботи на всіх рівнях, щоб відновити мир для всієї нашої землі та для всіх наших людей. І я вдячний усім нашим партнерам – кожному лідеру, кожному політику, громадському діячу, кожній країні, – які дійсно підтримують нас у тому, що тільки повне звільнення всієї нашої української території дозволить повернути повну силу міжнародному порядку, заснованому на правилах.
👍1
🇺🇦СИЛЬНІ, НЕЗЛАМНІ, ВІЛЬНІ…
Миколаївська обласна військова адміністрація розповідає про людей, які мешкають в різних куточках нашого регіону та своїми вчинками надихають інших.
РИММА МАЛАХОВА, власниця кав'ярні (м. Миколаїв)
Три місяці після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну разом зі своєю командою, у складі якої сім кухарів, Римма готувала їжу для 3000 військових, тричі на день. Також у кафе був ще організований хаб з ліками та одягом для жителів міста та області.
💬“День, коли почалася велика війна - один з найстрашніших днів, який ніколи не вдасться забути!” - не приховуючи емоцій жінка розповідає про 24 лютого 2022 року.
Заклад Римми знаходиться в одному з районів міста Миколаєва, який постійно зазнавав сильних ворожих обстрілів. Проте, власниця кафе разом зі своєю командою не покидали це місце, а продовжували робити добру справу.
💬"У наше кафе почали приїжджати хлопці з ТрО, які стояли на блокпостах і просили, аби ми їм готували їжу. Ресурсів завжди вистачало, у мене були ще запаси, плюс небайдужі також приносили якісь свої продукти. Іноді я не розуміла, звідки все це береться, тому що хто міг допомогти, то завжди це робив", - ділиться спогадами Римма.
За словами директорки кав'ярні, ця інформація про обіди так швидко розповсюдилася, що наступні три місяці тут щодня готували для 3000 людей, три рази на день, тобто 9000 порцій. Почали звертатися військові частини, різні служби, сапери тощо.
💬"Зараз я навіть не уявляю як це вдалося зробити семи кухарям. У кожну приготовану страву ми додавали шматочок своєї душі. Звичайно, легше було просто відварити якісь сосиски, але ми робили котлети, тому що всі полюбляли саме таку домашню гарячу їжу. А ми хотіли зробити хоч щось, щоб порадувати наших хлопців!" - зазначає Римма.
Жінка розповідає, що не відчуває себе героєм, адже залишилася в місті, тому що відчувала відповідальність за свою команду і потребу допомагати людям.
💬"Мені так підказало моє серце, що я маю залишитися й допомагати іншим. Так, мені було страшно, але розуміла, що маю це робити та допомагати нашим бійцям. Вони відчували, що їх підтримують, про них піклуються, що є люди, які їх цінують", - говорить Римма.
🩵💛Нагадаємо, Миколаївська обласна військова адміністрація започаткувала проєкт "Сильні, незламні, вільні!" до Дня Конституції України.
Якщо Ви знаєте людину, яка надихає інших та готові поділитися її історією з усіма, пишіть у коментарях або надсилайте на месенджер цієї сторінки.
#проєктсильнінезламнівільні, #миколаївщина, #всебудеукраїна
Миколаївська обласна військова адміністрація розповідає про людей, які мешкають в різних куточках нашого регіону та своїми вчинками надихають інших.
РИММА МАЛАХОВА, власниця кав'ярні (м. Миколаїв)
Три місяці після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну разом зі своєю командою, у складі якої сім кухарів, Римма готувала їжу для 3000 військових, тричі на день. Також у кафе був ще організований хаб з ліками та одягом для жителів міста та області.
💬“День, коли почалася велика війна - один з найстрашніших днів, який ніколи не вдасться забути!” - не приховуючи емоцій жінка розповідає про 24 лютого 2022 року.
Заклад Римми знаходиться в одному з районів міста Миколаєва, який постійно зазнавав сильних ворожих обстрілів. Проте, власниця кафе разом зі своєю командою не покидали це місце, а продовжували робити добру справу.
💬"У наше кафе почали приїжджати хлопці з ТрО, які стояли на блокпостах і просили, аби ми їм готували їжу. Ресурсів завжди вистачало, у мене були ще запаси, плюс небайдужі також приносили якісь свої продукти. Іноді я не розуміла, звідки все це береться, тому що хто міг допомогти, то завжди це робив", - ділиться спогадами Римма.
За словами директорки кав'ярні, ця інформація про обіди так швидко розповсюдилася, що наступні три місяці тут щодня готували для 3000 людей, три рази на день, тобто 9000 порцій. Почали звертатися військові частини, різні служби, сапери тощо.
💬"Зараз я навіть не уявляю як це вдалося зробити семи кухарям. У кожну приготовану страву ми додавали шматочок своєї душі. Звичайно, легше було просто відварити якісь сосиски, але ми робили котлети, тому що всі полюбляли саме таку домашню гарячу їжу. А ми хотіли зробити хоч щось, щоб порадувати наших хлопців!" - зазначає Римма.
Жінка розповідає, що не відчуває себе героєм, адже залишилася в місті, тому що відчувала відповідальність за свою команду і потребу допомагати людям.
💬"Мені так підказало моє серце, що я маю залишитися й допомагати іншим. Так, мені було страшно, але розуміла, що маю це робити та допомагати нашим бійцям. Вони відчували, що їх підтримують, про них піклуються, що є люди, які їх цінують", - говорить Римма.
🩵💛Нагадаємо, Миколаївська обласна військова адміністрація започаткувала проєкт "Сильні, незламні, вільні!" до Дня Конституції України.
Якщо Ви знаєте людину, яка надихає інших та готові поділитися її історією з усіма, пишіть у коментарях або надсилайте на месенджер цієї сторінки.
#проєктсильнінезламнівільні, #миколаївщина, #всебудеукраїна
❤2👍1
За інформацією Головного управління ДСНС України у Миколаївській області радіаційний фон на території Баштанського району станом на ранок 16 липня становить: м. Баштанка – 0,11 МкЗв/год (мікрозівертів за годину); смт Березнегувате – 0,09 МкЗв/год; смт Казанка – 0,11 МкЗв/год; м. Новий Буг – 0,08 МкЗв/год; м. Снігурівка – 0,08 МкЗв/год.