В окупованому Херсоні сьогодні, як і днями раніше, брати закуповують продукти, сестри формують продуктові набори. Теж саме і в Новій Каховці, Олешках, Голопристанському районі.
У Херсоні поступово відновлює свою роботу оптовий сільгоспринок, овочі привозять звідти. Багато спільної роботи з волонтерами, аби забезпечити немовлят дитячим харчуванням. У місті чотири церкви соціально активні.
У той час російські війська метушаться на залізниці, а в передмістя, на ст. Раденське, зайшов їхній бронепоїзд.
У Херсоні поступово відновлює свою роботу оптовий сільгоспринок, овочі привозять звідти. Багато спільної роботи з волонтерами, аби забезпечити немовлят дитячим харчуванням. У місті чотири церкви соціально активні.
У той час російські війська метушаться на залізниці, а в передмістя, на ст. Раденське, зайшов їхній бронепоїзд.
Учора, 9 березня, з гуманітарного складу у Львові відправили допомогу до Харкова, Бузівки, Слов’янська, Кременчука, Білої Церкви, Києва, Вінниці та Василькова. Серед необхідного: одяг, засоби гігієни, ліки, продукти.
Також на Київ поїхала 20-тонна вантажівка з медикаментами.
Молімося, щоби доставка вантажів пройшла успішно.
Також на Київ поїхала 20-тонна вантажівка з медикаментами.
Молімося, щоби доставка вантажів пройшла успішно.
У час великого випробування для України і тяжкої біди для кожного українця, піклуємось не тільки про тіло, а й про душу.
0800 33 28 27
044 334 79 08
Дзвінки безкоштовні. Для віруючих і нецерковних людей.
Якщо вам страшно, ви у відчаї і не знаєте, чого сподіватися – зателефонуйте на лінію довіри Ірпінської біблійної церкви.
Зверніть увагу. Лінія існує для надання духовної підтримки, лінія не надає інформації щодо евакуації або переміщення Україною/закордон.
0800 33 28 27
044 334 79 08
Дзвінки безкоштовні. Для віруючих і нецерковних людей.
Якщо вам страшно, ви у відчаї і не знаєте, чого сподіватися – зателефонуйте на лінію довіри Ірпінської біблійної церкви.
Зверніть увагу. Лінія існує для надання духовної підтримки, лінія не надає інформації щодо евакуації або переміщення Україною/закордон.
Щодня служителі київських церков «Алмаз» і «Храм миру» мають постійні зустрічі з людьми. Щодня приходять нові люди.
Вже вдалося евакуювати 243 мешканці.
Пастор Олександр Скрипак каже, що відчуває себе Шиндлером.
Оскар Шиндлер – німецький промисловець, який врятував майже 1 200 євреїв під час Голокосту. Ця історія лягла в основу книги «Ковчег Шиндлера» і заснованого на ній фільму «Список Шиндлера».
Вже вдалося евакуювати 243 мешканці.
Пастор Олександр Скрипак каже, що відчуває себе Шиндлером.
Оскар Шиндлер – німецький промисловець, який врятував майже 1 200 євреїв під час Голокосту. Ця історія лягла в основу книги «Ковчег Шиндлера» і заснованого на ній фільму «Список Шиндлера».
В Україні зруйновано тисячі житлових будинків – приватних і багатоквартирних. Понищені школи, садочки, лікарні, шпиталі, соц. заклади.
З-поміж інших спалених будинків і житло пастора київської церкви «Храм миру». Володимир Кондор разом із сім’єю проживав у Гостомелі, працюючи виконавчим секретарем у Союзі ЄХБ.
Пастор каже: «Бог дав – Бог забрав. Він – Месник і Він – Заступник. Ми не можемо зараз зупинятися, навіть якщо ми втратили багато. Треба продовжувати служити. Бо ми ще серед живих. Робити треба все, що можемо. І Бог неодмінно благословить Україну».
З-поміж інших спалених будинків і житло пастора київської церкви «Храм миру». Володимир Кондор разом із сім’єю проживав у Гостомелі, працюючи виконавчим секретарем у Союзі ЄХБ.
Пастор каже: «Бог дав – Бог забрав. Він – Месник і Він – Заступник. Ми не можемо зараз зупинятися, навіть якщо ми втратили багато. Треба продовжувати служити. Бо ми ще серед живих. Робити треба все, що можемо. І Бог неодмінно благословить Україну».
Окрім евакуації, поселення, харчування, одягання та лікування, біженці мають потребу у ремонті та обслуговуванні автівок. Це ті, які потрапили під обстріли і вціліли. Ті, які з поспіхом виїжджали на автомобілях, що не в належному технічному стані.
У Полтаві брати ремонтують транспорт біженцям, що прибули з Харкова на авто. У когось скло вибите уламками, у когось колесо відпало дорогою.
«Вони мають їхати далі, тому їхній транспорт треба оперативно відремонтувати. Поки є необхідні запчастини і місцеві брати з цим завданням можуть упоратися», – відзначає Олег Овсій, старший пресвітер.
У Полтаві брати ремонтують транспорт біженцям, що прибули з Харкова на авто. У когось скло вибите уламками, у когось колесо відпало дорогою.
«Вони мають їхати далі, тому їхній транспорт треба оперативно відремонтувати. Поки є необхідні запчастини і місцеві брати з цим завданням можуть упоратися», – відзначає Олег Овсій, старший пресвітер.
Російські війська скидають на Маріуполь п’ятсоткілограмові бомби. Серед багатьох жертв п'ятеро братів з церков Маріуполя: Сергій Савельєв, Рома Савельєв, Микола Семикін та ще двоє.
Про це повідомив брат, який був на місці вибуху. Чоловіки їхали розгрібати руїни. Одного із загиблих викинуло з машини, решта четверо згоріли в авто.
Велике прохання молитися, щоби Бог втішив їхні сім'ї. Молімося про пасторів, усіх служителів, які там залишилися.
Про це повідомив брат, який був на місці вибуху. Чоловіки їхали розгрібати руїни. Одного із загиблих викинуло з машини, решта четверо згоріли в авто.
Велике прохання молитися, щоби Бог втішив їхні сім'ї. Молімося про пасторів, усіх служителів, які там залишилися.
Учора, 9 березня, у Маріуполі російські військові захопили двох братів – Михайла Рєзнікова, пастора місцевої церкви, та брата Андрія Фоменка. Останній виховує десять прийомних дітей.
На 9 березня у церкві перебувало понад 250 мешканців міста, житло яких зруйноване російськими обстрілами. Оскільки запаси продуктів вичерпуються, ті хто виїхали, запропонували служителям взяти продукти у них дома.
Тому пастор Михайло Рєзніков разом з Андрієм Фоменком поїхали за продуктами для церкви.
Дорогою чоловіки натрапили на російських військових, і були захоплені. Складність ситуації полягає в тому, що пастор Михайло Рєзніков без системної медикаментозної підтримки не зможе вижити.
На ранок 10 березня було відомо, що Михайло Іванович знаходиться в лікарні на окупованій території. А брата Андрія Фоменка утримують у ворожому підвалі.
Молімося про наших братів!
На 9 березня у церкві перебувало понад 250 мешканців міста, житло яких зруйноване російськими обстрілами. Оскільки запаси продуктів вичерпуються, ті хто виїхали, запропонували служителям взяти продукти у них дома.
Тому пастор Михайло Рєзніков разом з Андрієм Фоменком поїхали за продуктами для церкви.
Дорогою чоловіки натрапили на російських військових, і були захоплені. Складність ситуації полягає в тому, що пастор Михайло Рєзніков без системної медикаментозної підтримки не зможе вижити.
На ранок 10 березня було відомо, що Михайло Іванович знаходиться в лікарні на окупованій території. А брата Андрія Фоменка утримують у ворожому підвалі.
Молімося про наших братів!
Я ЗАЛИШИВСЯ В ХАРКОВІ
(Пастор із Харкова Олександр В'ялов)
Причин було декілька. Найголовніша – це сильне внутрішнє відчуття того, що я потрібен тут. Тим, хто також залишилися.
Я не маю машини для перевезення людей/ продуктів/ ліків. Не розшукую/ не розподіляю гуманітарну допомогу. Я – не пожежний/ електрик/ лікар/ військовий, які зараз на передовій та несуть найбільший тягар.
Я – лише вчитель та священник. Моя місія – підбадьорювати, грати з дітьми, писати вірші, втішати, молитися і просто бути поруч з людьми, які тут.
Не вважаю себе сильним і мужнім. Борюся зі страхами, смутком, сумнівами. Але водночас відчуваю неабияку внутрішню силу, що приходить від Бога в ці дні.
Бути в безпеці – це знаходитись там, куди Він тебе призначив.
А ще в мене є куртка. На ній я побачив етикетку, на якій англійською мовою зазначено: «Залишайся. Максимальний захист».
(Пастор із Харкова Олександр В'ялов)
Причин було декілька. Найголовніша – це сильне внутрішнє відчуття того, що я потрібен тут. Тим, хто також залишилися.
Я не маю машини для перевезення людей/ продуктів/ ліків. Не розшукую/ не розподіляю гуманітарну допомогу. Я – не пожежний/ електрик/ лікар/ військовий, які зараз на передовій та несуть найбільший тягар.
Я – лише вчитель та священник. Моя місія – підбадьорювати, грати з дітьми, писати вірші, втішати, молитися і просто бути поруч з людьми, які тут.
Не вважаю себе сильним і мужнім. Борюся зі страхами, смутком, сумнівами. Але водночас відчуваю неабияку внутрішню силу, що приходить від Бога в ці дні.
Бути в безпеці – це знаходитись там, куди Він тебе призначив.
А ще в мене є куртка. На ній я побачив етикетку, на якій англійською мовою зазначено: «Залишайся. Максимальний захист».
Рівне, Кременчук, Луцьк, Івано-Франківськ, Кропивницький, Сміла (Черкащина), Бровари (Київщина), Кам’янець-Подільський (Хмельниччина), Збараж (Тернопільщина) та Костопіль (Рівненщина) розмістили християнські рекламні щити.
В Україні вже встановили понад 100 білбордів у десяти містах та дев’яти областях.
Олексій Іванов, старший пресвітер Запорізької області, розповів, що у Запоріжжі готують 20 рекламних щитів з біблійними текстами та закликами до молитви і покаяння.
Запрошуємо долучиться до цієї ініціативи.
В Україні вже встановили понад 100 білбордів у десяти містах та дев’яти областях.
Олексій Іванов, старший пресвітер Запорізької області, розповів, що у Запоріжжі готують 20 рекламних щитів з біблійними текстами та закликами до молитви і покаяння.
Запрошуємо долучиться до цієї ініціативи.
Кременчуцька євангельська семінарія активно підтримує населення сходу України, що залишилося без їжі та знаходиться під постійними обстрілами російської окупації. Автівки з продуктами доставляють за місцем призначення, а на зворотному шляху забирають біженців і надають їм житло у Полтаві та Кременчуці.
Тут збирають і розвозять необхідні продукти і речі до Харкова.
Іван Овчаренко, ректор семінарії, розповідає: Те, що я побачив і почув від людей, – просто розриває моє серце. Люди цілими днями сидять у укриттях чи льохах, бо у місті майже постійно повітряна тривога. Магазини у центрі закриті. Продукти дістати майже неможливо. Харківчани не можуть вибратися з далеких районів, бо нема кому вивезти їх.
Тут збирають і розвозять необхідні продукти і речі до Харкова.
Іван Овчаренко, ректор семінарії, розповідає: Те, що я побачив і почув від людей, – просто розриває моє серце. Люди цілими днями сидять у укриттях чи льохах, бо у місті майже постійно повітряна тривога. Магазини у центрі закриті. Продукти дістати майже неможливо. Харківчани не можуть вибратися з далеких районів, бо нема кому вивезти їх.