А тепер по ділу, були спроби підарків штурмувати знову Кліщі, зараз підарки померли, втім чекаємо ще спроби.

Підарки лізуть, пацани валять їх.

Давно не бачив стільки трупів підарських у воронках, як сьогодні біля Кліщів.

По Андріївці важко, але все поки не так, як пишуть підари русняві брудносракі.

В Кліщіївці дуже важко.

Поки тримаємо і Кліщі, і все південніше Баха, тримаємо важко, але підарня вигрібає, питання тільки в тому, скільки ще і заради чого вони штурмують.

Правда братику, але робота триває, скоро сам побачиш.

Дивіться, зараз важкі дні, але ніхто не падає духом взагалі, бо нема чого, всі працюють, русаків вбивають, ціна цього є, але виходу іншого нема, тому на цивілці там скиглення як бачите, давайте слона - шалабан, як в дитинстві, аби мозок став на місце.

Якщо коротко - в нас пі##, але не критичний.

Все добре. Але вкрай важка ситуація з битвами за посадки згодом трохи деталей дам, ми в сухій обороні.

А ще скажу просто - мало набрати достатньо людей, важливо подумати над плануванням і системою підготовки, думаю, тут ГШ є над чим працювати, щоб ця війна не скотилася в протистояння малої радянської армії з великою. Я думаю багато військових шарять про що я.

Здавалося б, причому тут те, що я пишу до ситуації? Он Кротевич певний час тому все вірно написав, і я бачу, що там десь далеко звідси, штабні вирішили, що наша радянська армія - це цілком нормально у війні з великою радянською армією, а вони вже в нас лідери сучасності. Так от, ніхуя не нормально.
Я скажу просто - система підготовки має бути вдосконалена, і по часу теж.
Система ухвалення рішень і накази для досягнення результату - теж.
Потрібно жити війною постійно, а не гратися в хрін пойми шо. Поверніться до реальності, штабні, до реальності.

Ясно, на фоні політичної дискусії вирішив написати про те, що мене хвилює, а в коменти понабігло з двома прізвищами і хейтом. Бажаю кожному хейтеру пошвидше на нулик, після цього бажання триндіти про політику точно стане менше.

Гарного всім снігу.

І по Авдіївці. Я з пацанами говорив, пробивають підарки промку, поступово, з тотальними втратами, поки так.

Відбита атака на Кліщі, яка була вкрай потужна.

Люди і людські якості, зізнаюсь, я дуже болісно переношу несправедливість, якої зараз вкрай багато. Війна оголяє людські якості, і видно світлих та порядних, але набагато більше гнилих, заздрісних шептунів, носіїв виключно гарних новин, замовчувачів реальності. Велика біда багатьох людей, що вони люблять чути хороше, а не правду, і плутають сраколизство одних зі справжністю інших, які за них до кінця, хоч від них менше теплих ванн. Мразі є всюди, і яка рідкість та щастя зустрічати своїх людей по духу, по справедливості, я бажаю вам таких, побільше.

…. Про фронт тут не буде, на ньому важко і смерть, але без успіхів підарків.

Інколи хочеться комусь понити.

Холодно, шматки землі від вибухів немов каміння, що здатне вивихнути сустав, травмувати шию. Піздорєз під Кліщами вже відверто харить, щодня десятки і понад сотня трупів, русня лежить подохла, синя. Я себе на думці зловив, що ми коли вчились у школі, ми ніколи не задумувалися під час вивчення історії воєн, куди дівалися трупи під час та завершення війни. Зараз мене то питання мучить - стільки всіх вже у землі.
А в тилу інший світ, в тилу АТО 2.0.

Демобілізація і терміни служби для мобілізованих. Нарешті це питання піднімається не тільки в середовищі військових, які трохи заїбалися без відпусток, але і на рівні ставки. З‘явилося розуміння? Та невже, серйозно? А чи з‘явилося воно у генералів, які існують в парадигмі «служи до кінця» і нічого навіть не думають змінювати, окрім постійних вимог знайти ще людей і бажано пошвидше.

Звісно, ми всі розумні люди і якщо людей не вистачає, якщо від нас залежить напрямок чи срана посадка, а міняти нікому, ми стоятимемо до кінця. Але ж, сука, як же хочеться, щоб генерали в погонах хоча б мали план. Щоб нам встановили чіткі терміни, і щоб система мобілізації працювала так, щоб коли ті терміни спливають, ми у тил, а замість нас підготовлені чуваки на позиції. Другий рік широкомасштабки, попереду ще роки війни, а вони не чухались навіть.

Сподіваюсь, що на ставці справді питання поставили так, як про це написано, жорстко до МОУ та військового керівництва, наших генеральчиків. Має бути планування, а не життя в стилі маленької радянської армії. В мене все. Доповідь закінчив.

І, да, нема у підарів успіхів під Кліщами, а також не взяли вони Мар‘їнку, бо частина цих руїн в сірій зоні просто.

Так, підарки мали успіхи і відбили кілька позицій раніше відбитих у них під Андріївкою. Пробують далі йти.