У своїх розмовах зі знайомими Остін Осман Спейр так пояснював досвід автоматичного письма:

Дуже часто я не знав, що роблю... Опісля, коли повертався до "нормального" стану, виявляв, що у кімнаті досить темно, а я сам працював у цілковитій пітьмі, у якій не міг вже нічого розгледіти.

У ці миті, додавав О. Спейр, його нібито навідував дух покійного Дюрера чи Блейка.

Загалом, для Спейра абстрактні світи після Першої світової, у якій художник брав безпосередню участь, стали буквально втечею.

Звісно, геній митця "не закінчувався" на сюрреалізмі, він пробував себе в інших напрямках і жанрах. Однак стиль його вузлуватої лінії зберігся.

Для глибшого знайомства з творчістю Спейра додаю файли, зокрема й "Нотатки про автописьмо".