Кухоль Вакха
1.12K subscribers
1.95K photos
19 videos
46 files
76 links
е[сте]тика читання
Erranti viam monstrare
Download Telegram
Нарешті отримала свій примірник одного з найвідоміших давньоіндійських текстів і центрального тексту у шактизмі «Деві Махатмʼя» від видавництва Руслана Халікова у перекладі, з коментарями та ілюстраціями Аліси Ложкіної.

Видання справді розкішне.

UPD. Донедавна знала пані Алісу виключно з її позиції дослідниці українського мистецтва. Цей переклад з санскриту є фактично її дебютом [під науковою редакцією санскритолога Андрія Скібіцького].
Нема розпусти, гіршої за мислення.

— Віслава Шимборська. Люди на мосту, 1986 [У перекладі Андрія Савенця].
1
Карел Главачек. Роботи різних років
Рудольф Ріттер. Вигнання з раю
🔥4
Голод. Тоні Скотт, 1983
❤‍🔥4
Forwarded from EX LIBRIS Abraham Hosebr
Придивімося ближче до хтонічних монстрів, яких убивають герої та боги. Вони вам нікого не нагадують? Ecсo! Це дегуманізовані та спотворені матріархальні богині — Єхидна, Медуза Горгона, Сфінга, Тіамат. Майже всіх їх скидають у хтонічну безодню, на дно моря, в глибокі земні ущелини, подалі від зору, подалі від впорядкованого, зґвалтованого догмами та приписами світу. Зевс спочатку приймає допомогу від Реї та Геї, але вкінці б’ється з її потворним сином Тіфоном.

Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber T. Теогонія"

Art: Giorgio de Chirico, Edipo e la Sfinge (1968)
Обрала для легкого читання есеї Ґете про мистецтво. Авторову оцінку не підважує навіть той факт, що деякі думки на сьогодні видаються застарілими.

Ґете сприймає природу дуже по-фаустівськи. Це — сировина, — пише мейстр. — Завдання ж митця у тому, щоб вкласти у предмети, які належать природі, вищу цінність. Безумовно, artist, з оптики Ґете, є активним творцем.

Есеї присвячені Лаокоону, копіюванню, італійським гравюрам (які Ґете сам колекціонував), соборам, дослідженню натури («Людина є вищим, істинним обʼєктом пластичного мистецтва!») тощо. Тобто теми для розмірковувань у автора дуже різні.

Яке ж мистецтво любив сам Ґете? Його хвилювало таємниче, затемнене — «цінував усе (у сенсі техніки й приладдя), що небагатьма лініями окреслювало би якийсь ієрогліф фігури».

Між тим, Ґете згадує Рейсдала. Не скажу, що розділяю захват від робіт останнього, але дещо виокремила (додаю вище). Тут я повертаюся до Ґете, який назвав храмові руїни конфліктом величі творіння людини і часу, що у підсумку цю велич приборкує.
7👍1