Кухоль Вакха
Photo
Словом — це прекрасно. Але одним словом не обмежишся. «Одним словом» у випадку з паном Cogito — це злочин.
Пан Cogito — це і про полеміку з західноєвропейською літературою, і про певне зловтішання з філософської думки Заходу. Але найперше це — про Польщу з її травматичним досвідом совєтської окупації. Alter ego автора розривають питання свободи, смерті, плинності памʼяті, конечності героїзму, питання історії та відмови від неї, питання спасіння, умертвіння релігії та її заміщення перевинайденою магією, болісного усвідомлення своєї самотності поміж «зрадників і катів». Як пише Герберт: «поет у певному віці / серед непевного віку…»
Багато-багато питань, але хто ж урешті любить відповіді? У панові Cogito — як у справжній інтелектуальній поезії — умовно все. Іншими словами, це — поетичний цикл про мандри свідомості. Примара Калігули ходить тут поряд з Гаймом і Спінозою. А Прометей зʼявляється у вже геть непристойному світлі старості і збайдужіння. Так, це вже не Прометей Дельвіля, цей Прометей — справжнісінький герой 20 століття! Та попри усю цю пишноту відчаю долинає насамкінець оце: «будь відважний коли зраджує розум будь відважний / за великим рахунком тільки це чогось варте…».
«… йди бо тільки так тебе приймуть до грона холодних черепів
грона твоїх предків: Гільгамеша Гектора Роланда
захисників безмежного королівства і спопелілого міста
Будь вірний Іди»
Пан Cogito — це і про полеміку з західноєвропейською літературою, і про певне зловтішання з філософської думки Заходу. Але найперше це — про Польщу з її травматичним досвідом совєтської окупації. Alter ego автора розривають питання свободи, смерті, плинності памʼяті, конечності героїзму, питання історії та відмови від неї, питання спасіння, умертвіння релігії та її заміщення перевинайденою магією, болісного усвідомлення своєї самотності поміж «зрадників і катів». Як пише Герберт: «поет у певному віці / серед непевного віку…»
Багато-багато питань, але хто ж урешті любить відповіді? У панові Cogito — як у справжній інтелектуальній поезії — умовно все. Іншими словами, це — поетичний цикл про мандри свідомості. Примара Калігули ходить тут поряд з Гаймом і Спінозою. А Прометей зʼявляється у вже геть непристойному світлі старості і збайдужіння. Так, це вже не Прометей Дельвіля, цей Прометей — справжнісінький герой 20 століття! Та попри усю цю пишноту відчаю долинає насамкінець оце: «будь відважний коли зраджує розум будь відважний / за великим рахунком тільки це чогось варте…».
«… йди бо тільки так тебе приймуть до грона холодних черепів
грона твоїх предків: Гільгамеша Гектора Роланда
захисників безмежного королівства і спопелілого міста
Будь вірний Іди»
Нарешті отримала свій примірник одного з найвідоміших давньоіндійських текстів і центрального тексту у шактизмі «Деві Махатмʼя» від видавництва Руслана Халікова у перекладі, з коментарями та ілюстраціями Аліси Ложкіної.
Видання справді розкішне.
UPD. Донедавна знала пані Алісу виключно з її позиції дослідниці українського мистецтва. Цей переклад з санскриту є фактично її дебютом [під науковою редакцією санскритолога Андрія Скібіцького].
Видання справді розкішне.
UPD. Донедавна знала пані Алісу виключно з її позиції дослідниці українського мистецтва. Цей переклад з санскриту є фактично її дебютом [під науковою редакцією санскритолога Андрія Скібіцького].
Нема розпусти, гіршої за мислення.
— Віслава Шимборська. Люди на мосту, 1986 [У перекладі Андрія Савенця].
— Віслава Шимборська. Люди на мосту, 1986 [У перекладі Андрія Савенця].
⚡1