Кухоль Вакха
1.12K subscribers
1.95K photos
19 videos
46 files
76 links
е[сте]тика читання
Erranti viam monstrare
Download Telegram
Ед Саймон. Пандемоніум. Ілюстрована історія демонології. Видавництво Abrams

Давно, дуже давно я дивилася на цю книгу — й ось зважилась, бо коштує вона пристойних грошей.

У Пандемоніумі не просто представлено генеалогічне древо Сатани, а проаналізовано зміну поглядів на потойбіччя та їхній вплив на культуру (літературу й живопис) — починаючи з найдавніших біблійних згадок про демонів і закінчуючи сучасною епохою з сексуалізованими Бафометами.

Словом, розкішне видання з купою ілюстрацій і тексту для справжніх бібліофілів, зокрема для тих, хто цікавиться міфологією, історією мистецтва і релігієзнавством.
🔥1
Людина приречена на співіснування зі злом.

— Сібе Шаап. Прощання із Всемогутнім
Дивлюся на цю страшно красиву мініатюру Сімона Бенінга, на якій архангел Михаїл скидає Люцифера під час його бунту — і згадую ὕβρις (зарозумілість, яка підважує волю і всемогутність богів), про неї буквально кілька книг тому (які я зараз читаю) згадував Сібе Шаап.

У Гомера ὕβρις використовувалась для позначення відступу героїв від волі богів, небажання коритися й прагнення набути божественних рис. Наслідком цього неодмінно ставала відплата, що її насилали вищі сили — Νέμεσις. У 20 ст. увійшло в активний вжиток завдяки філософії постмодернізму.

Але найкраще ὕβρις у творі мистецтва, про мене, передав «Прометей» Дельвіля. І в цьому образі зі всією художньою щирістю упізнається вже не давньогрецький герой — сучасна людина з її шаленою творчою енергією, і міццю, і погордою.
2
Дірк Баутс. Падіння проклятих, 1470
11
З Praxis Magia Faustinia, 1527

Автор замовляє злого духа Мефістофеля. Одна із перших згадок його імені.
Зацікавила іще ось ця мозаїка Сатани, який пожирає грішників, повʼязана з покаранням за гріх гніву. Флорентійський баптистерій

Ед Саймон у «Пандемоніумі» припускає, що Данте, який і був хрещений у баптистерії, міг надихатися цією мозаїкою, коли описував Люцифера у «Комедії».
18+ Чорна меса. Франція, 1928 рік
Триває близько 6 хв

Німий порнофільм без авторства (зі зрозумілих причин) оповідає про посвяту неофітки перед жерцями, які представляють Люцифера і богиню Астарту, решта - просто статистки. Насправді зацікавили якраз декорації і тло окультного ритуалу.

Фільм явно натхненний трилогією Гюїсманса про духовні пошуки його альтер-еґо Дюрталя, й особливо - натуралістичним описом чорної меси у Là-bas.

Виникає, звісно, іронічне питання, де проходить межа між ще кінематографічним зліпком і вже безпосереднім проведенням ритуалу.

Подивитися можна тут.
👍1🔥1😈1
Дух сповнюється передчуттям тілесності.

— Юкіо Мішіма. Sun&Steel

Ілюстрація: «Ікар» Гендріка Гольціуса
🔥1
Оділон Редон, 1899
Еміль Бернар, 1908