Дочитала книгу про графіку Мікеланджело від Taschen. Ключове питання тут, авжеж, на видноті — проблема атрибуції робіт. Навіть ті зарисовки, що були подані у книзі, не усі мають остаточно підтверджене авторство Мікеланджело.

Подеколи дослідники, не маючи документальних свідчень, можуть віднести ту чи іншу роботу до руки Мікеланджело, заплющивши очі на відсутню карту.

Атрибуцію ускладнює той факт, що сам Мікеланджело знищував ескізи, а після смерті його послідовники часто копіювали збережені листи.

Мені здається, книга слушно опосередковано поставила питання: чи можна впізнати генія за тим, як він викручує конкретний мʼяз моделі чи заштриховує тімʼя, в контексті активного наслідування іншими його стилю, а також враховуючи той факт, що сам художник неодноразово змінював техніку та іншими способами робив нестерпним життя тисячам істориків мистецтва на багато століть вперед.

Мунк. Ліс навесні