Видавництво Жупанського поділилося анонасами видань на 2026 рік, серед яких втішені бачити Бабайські збірки - "Перший кошмар" та "Панічна атака", а також нових представників серії AD NOCTUM - культові "Книги крові" Клайва Баркера та щось новеньке - "Сектор" Юрія Гадзінського.
Звісно, повз нашу увагу не пройшли дотичні жанри з серії "Альтернатива" - продовження "Заколоту" Володимира Кузнєцова та аж дві книги Олексія Жупанського з циклу «Колесо року» - «Сірі обійми Міжсезоння» та «Палаюче око літа (Жнива мрій)».
Генрі Каттнер, Говард Лавкрафт, Ґустав Майрінк, Ернст Теодор Амадей Гофман, Вільям Ґібсон тощо - як бачите, у видавництва багатезно видань, вартих уваги жахоспільноти.

Повний список - ТУТ

Зачаєні похмурі хащі, незвідані океанські глибини, зачакловані сади довкруж маєтків.

Ворожість природи та спроби домовитися з її мешканцями — мотив, який відслідковуємо ще з античної літератури. І не дивно: упродовж всього існування людство опановувало незнайомі території та долало щораз нові загрози.

В готичній літературі «темні лиховісні сили», що керують людськими долями, зринають імлою та бурями, немов сама природа жива та… одержима. Але в сучасності маємо інші виклики: занапащені екосистеми, глобальне потепління, невідворотність посух. І сучасне ж осмислення цієї проблеми.

Екогорор — це напрямок горору, який намагається осягнути й відобразити жах, спричинений природою. Її бунт, її прокляття, її відмову коритися людям. Унаслідок необережності та жорстокості останніх.

Елементи екогорору бачимо в романі «Залишена» Оксани Ковальчук. Полісся таємниче, древнє та бринить одвічною помстою.

В «Убивці лісу» Прімі Мохамед хащі не терплять зайд, прагнуть їхньої смерті. І, на жаль, небезпідставно.

Старі домовленості втратили силу. Шкоди завдано невідворотної. Екогорор свідомий апокаліпсису сьогодні і не додає йому префіксу пост-.

Директ для передзамовлення та замовлення згаданих книжок за посиланням.

#горорна_середа