ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТИЧНА АКЦІЯ СОЛІДАРНОСТІ В ДОНКАСТЕРІ: РКП ЗА МИР

Минулого тижня Інтернаціоналістична молодь Англії успішно провела акцію солідарності, спрямовану на підвищення обізнаності про боротьбу за мир, яку веде Робітнича Партія Курдистану (РПК) в рамках Руху за свободу Курдистану (РСК).

У 2017 році Апеляційний суд Бельгії постановив, що РПК не є терористичною організацією, а скоріше «стороною збройного конфлікту, як це визначено міжнародним гуманітарним правом і підпадає під його дію». Хоча офіційність має велике значення, коли використання таких слів, як «терорист», може призвести до ув'язнення або ще гіршого, ми також закликаємо зосередитися на тому, як ми, люди в суспільстві, можемо внести величезні зміни в інтерпретацію, значення і визначення. Суспільство не повинно залежати від національної держави у визначенні та класифікації життя та історії людей, адже такі визначення створюються для задоволення інтересів систем гноблення та домінування: Шукати правду - це природний обов'язок суспільства.

Так звана Велика Британія продовжує криміналізувати РПК, і ми, інтернаціоналісти з Англії, продовжуємо боротися проти цієї криміналізації. Нас не обдуриш зміною масті на загальних виборах під виглядом реальних змін, бо, як сказала Люсі Парсон, «бюлетень - це лише паперова завіса, яка приховує хитрощі». Ми теж боремося за вирішення проблеми безгромадянства в умовах репресивної системи, в якій ми живемо.

Не пов'язуючи нашу боротьбу, ми не можемо зрозуміти власну позицію в альтернативному світі, який ми хочемо створити.
Важливість інтернаціоналізму, коли наші політичні дії є частиною глобальної спільноти народів у боротьбі, лежить в основі нашої організації; ми прагнемо бути сильними в наших місцевостях, але пов'язаними через моря. Початок РПК був пов'язаний з сильними друзями-інтернаціоналістами, які мали великий дух і віру в справжні соціальні зміни.

Ми хотіли б вшанувати пам'ять всіх мучеників, які загинули в боротьбі за свободу і самовизначення. Ми продовжуємо використовувати пряму дію як засіб для проходження шляху опору.

Şehîd Namirin, Bijî Serok Apo, Jin Jiyan Azadî!

Ресурси РПК повідомили, шо 16 липня о 01:35 1 гелікоптер Sikorsky турецьких ПС був збитий в районі Гіре Бахар регіону Мартир Деліл Вест Зап.


@MiddleEastinUkrainian
#Ірак #Туреччина #РПК

Свобода жіночого життя YPJ

Сьогодні ми святкуємо початок 13-го року Рожавської революції!

Рожавська революція була побудована на крові тисяч мучеників, безперервній роботі народних організацій та великих зусиллях, спрямованих на подолання обмежень, спричинених ембарго та нападами фашистської турецької держави.

Навіть попри всі ці труднощі, Революція продовжує будувати демократичне майбутнє, засноване на філософії Абдулли Оджалана! Рожавська революція є прикладом демократичного, екологічного суспільства і, в першу чергу, визволення жінок!

Bijî Şoreşa Rojava!

Ще один мирний житель загинув внаслідок турецького обстрілу

На днях турецькі винищувачі обстріляли село Баріске в Шиладзенському районі, в результаті чого загинув мирний житель, 32-річний Осман Рекані.

Рекані був пешмерга, але в момент загибелі займався бджільництвом.

19 липня 2012 року курди відсвяткували свій власний «День свободи», коли жителі Кобані взяли під свій контроль власну долю, відкинувши сирійські війська Асада і розпочавши встановлення власного самоврядування. Наступного дня, 20 липня, жителі Афріну приєдналися до них у цьому прагненні, що спричинило хвилю успішного опору в наступні дні і місяці по всьому регіону, що отримало назву Рожава. Героїчний опір цих мужніх курдських чоловіків і жінок одразу ж надихнув на солідарність глядачів по всьому світу, і народи всіх країн об'єдналися на захист Кобані.

19 липня - день зламу свідомості правителів.

Ресурси "Робітничої партії Курдистану" (РПК) опублікували кадри ударів по об'єктах ЗС Туреччини в північному Іраку за допомогою БПЛА-камікадзе. У період з 13 по 16 липня 2024 року бойовики вразили їх чотири рази.

«Рожавська революція – це жіноча революція».

Якщо ми розробимо ефективну тактику самозахисту від особливої війни, чи зможемо ми стати силою рішення в хаосі третьої світової війни.

Тільки так ми зможемо вирватися з кола безсилля і об'єднати наші голоси по всьому світу, які вже лунають під початкову мелодію революції. В усьому світі, в першу чергу, молоді жінки виходять на вулиці, щоб висловити свій протест проти поглиблення кризи. Проте, з одного боку, цей протест є досить ізольованим, а з іншого - характеризується відсутністю лідерства. Це лідерство може перетворитися на керівну силу лише тоді, коли воно виражається в революційній ідентичності, здатній до об'єднання. Це вимагає спільного усвідомлення ролі та місії молодих жінок у суспільстві та процесах змін. Величезний потенціал цієї ідентичності також визнається і систематично атакується ворогом. Наприклад, молоді жінки перебувають у центрі фашистської пропаганди правих партій, які повсюдно піднімаються на ноги. Вони пропагують глибоко традиційний образ жінки і таким чином хочуть дати відповідь на вічний пошук молодими жінками цінностей і сенсу життя. При цьому вони натякають на соціальну відповідальність молодих жінок. Вони також використовують глибоко вкорінені цінності молодих жінок, такі як їхній зв'язок з природою та домом. У всьому світі ми бачимо, як молоді жінки відіграють провідну роль у русі за кліматичну справедливість. Саме їхні голоси кричать голосніше, ніж будь-хто інший.

Молоді жінки несуть відповідальність за формування та захист свого майбутнього. Її чутливе сприйняття навколишнього середовища робить її набагато більш обізнаною про наслідки руйнування клімату. Вона відчуває біль цього світу, який є також і її болем. Саме цей зв'язок використовує фашистська пропаганда, переосмислюючи цю глибоку цінність любові до батьківщини та солідарності, Welatparezî, у націоналістичних термінах. «Захищай свою країну» стає “Захищай свою націю”. Цими гаслами держави-гегемони намагаються заповнити численні порожні місця в своїх арміях молодими жінками. Вся їхня стратегія рекрутингу спрямована насамперед на молодих жінок з метою їхньої мілітаризації. Все це спрямовано на стабілізацію держави. Це об'єднує держави-гегемони з їх відверто фашистськими настроями.

Мілітаризація суспільства та її першопроходець - молода жінка - забезпечує правлячій системі необхідну легітимацію для подальших воєн.

Система загнана в глухий кут. Там, де ще кілька років тому голоси проти війни були найгучнішими, а саме серед молоді, ми бачимо все більш приглушену і відсутню зворотну реакцію. Війна стала нормою. Не в тих регіонах, де вона насправді вирує, не серед молоді, яка насправді постраждала від неї, не для народів, які не мають іншого вибору, окрім як захищати себе. Але в тих частинах світу, які можуть просто вимкнути радіо. Людство стало емоційно заціпенілим. Емоції систематично крадуть, захоплюють і замінюють іншими. Так само, як у TikTok можна за мілісекунди перейти від найжорстокіших сцен війни до найбанальніших кулінарних відео, так і стосунки молодих людей у серці капіталізму стають довільними. Але війна глибоко розходиться з реальністю молоді, а особливо молодих жінок. Відповіді на екзистенційні питання про сенс ніколи не можна знайти у війську. Тому що в основі війни лежить не захист суспільства, не захист землі і цінностей. Це чиста патріархальна боротьба за владу. І ця боротьба за владу ведеться не для того, щоб знайти рішення світових проблем. Однак молодою жінкою рухає саме це прагнення до рішень, до осмисленої ролі, адже саме вона продовжує найбільше відчувати страждання світу та його народів. Однак через крайню ізоляцію, яка позбавляє їх будь-якої можливості діяти, багато хто впадає в глибоку психологічну кризу і лише ще більше занурюється у віртуальну реальність. Для багатьох це коло здається нездоланним. Це тому, що ідеологія лібералізму не пропонує реального виходу з нього. Вона душить молоду жінку в поверховості.