Раздаются голоса недовольных тем фактом, что Вселенский Престол наделил Томосом об автокефалии «группы раскольников». К сожалению, так думают не только невежды и балаболы, но и солидные люди, среди которых есть иерархи и богословы. Не те, что из РПЦ, с ними все понятно, но из церквей, признающих Константинопольскую Матерь-Церковь. Недовольство это вызвано нежеланием понять и признать тот факт, что группой раскольников на самом деле является Московский патриархат, образованный в 1943 году на месте разгромленной «Тихоновской Церкви». Именно представители этой организации, которыми часто бывали офицеры КГБ на протяжении десятков лет занимались раскольнической и подрывной деятельностью в мировом Православии и, шире, в мировом Христианстве, об’единенном в Совете Церквей. Это они вытравили Дух из подвластной им РПЦ, подменив Его разнообразными лживыми духами национализма, материализма и политиканства в советском стиле. Те, кто был не согласен с таким направлением движения Церковного Корабля, вынуждены были бежать с него и создавать церковные образования, свободные от вмешательства богоборческого государства. Их невозможно назвать раскольниками в связи с МП РПЦ по причине НЕКАНОНИЧНОСТИ самой МП, не являющейся Духовной преемницей ни Тихоновской Церкви, ни, тем более, дореволюционной Российской Греко-Православной Церкви, имущество которых она себе присвоила. Великое дело совершил Вселенский Престол, взяв под свой Омофор две самых больших группы беглецов из МП. Надеемся, что со временем к ним присоединятся и другие малые церковные группы, которых можно считать православными церквами без официального статуса. А те кто считают, что таким статусом обладает МП, которую признают другие православные церкви исключительно по политическим причинам, т. е. из нежелания связываться когда-то с СССР, а теперь с путинскими переносчиками «Новичка», просто не знают или не хотят ничего знать про подлинную историю Православия в России, про ГУЛАГ и прочие реалии жизни в Совдепии, про катакомбную Церковь и про тех немногих героев духа, которые внутри РПЦ противостояли общему направлению ее движения в сторону Антихриста.

(c) Joseph Kiperman

Оказалось, что Киево-печерскую лавру захватил Воландеморт (он же митрополит Павел), который теперь уже открыто похваляется тем, что от его проклятия умерло четверо маглов - музейных работников. Фиме как простому маглу теперь совсем стремно туда заявляться. Гарри, приезжай поскорее!

(с) Фима Циценбогель

Вибір на користь автономії громади та вільної зміни її підпорядкування було зроблено законодавчо ще у квітні 1991 року, коли приймався профільний закон. Цей вибір відповідає усім міжнародним актам.
Альтернативна концепція, коли усе має належати церковній ієрархії в умовах України поки що привело лише до одного випадку, коли на Донбасі ряд церков було просто продано церковним начальством і люди опинилися на вулиці.
Сьогодні лише люди, які підтримуються останній сценарій можуть розповідати про те, що громади не розберуться, прийнятий сьогодні закон неправильний.
Прийнятий сьогодні закон лише уточнює процедуру переходу, не вносить нічого принципово нового, зменшує причини для конфліктів як судових, так і позасудових. І нагадує суддям та ієрарахам, що релігійні громади - це не акціонерні товариства, в яких акціонери можуть передати права "нагору" та відмовитися від власних прав. Стаття 8 профільного закону та інші статті закону не передбачають відчужування прав релігійних громад на користь начальства. Хочемо ми чи не хочемо, але логіка українського законодавства саме така. І сьогодні вона була затверджена. Так що єпископам (як би їх не називалися у різних традиціях) доведеться тісніше працювати з громадами та прислухатися до них, якщо вони не бажають массових міграцій. Свобода мирян і громад - річ яку єпископи ненавидять, але все-таки догматично саме вони слуги царственого свящества - мирян, а не навпаки.

(c) Юрій Чорноморець

Патриарх Болгарский Неофит: "Важный вопрос об украинской автокефалии у нас в повестке дня, он будет обсуждаться"

Подвижка в вопросе македонской автокефалии возможна после изменения названия государства

https://www.youtube.com/watch?v=CwhAzTRVjAc

Кстати, болгарский синод заседает прямо сейчас. А чехословацкий - в конце месяца. У обоих синодов в повестке дня украинский вопрос

Синод ПЦЧЗС состоится 29 января. В повестке дня под № 3 стоит украинский вопрос.

В Болгарии открыт сбор подписей под обращением к Св. Синоду БПЦ признать автокефалию ПЦУ

Възвание

до

Негово Светейшество Патриарх Неофит, предстоятел на Св. Синод на Българската Православна Църква и до Високопреосвещените членове на Св. Синод

Ваше Светейшество г-н г-н Неофит,

Ваши високипреосвещенства,

Онова, за което бихме искали да Ви призовем, е да застанете на страната на слабите, бедните и онеправданите, както ни е завещал нашият Господ Иисус Христос.

След като клептократичният режим на президента Путин и неговите олигарси организираха военен конфликт в Източна Украйна и анексираха Крим, православните християни в тази страна се почувстваха предадени от представителите на РПЦ, които отговаряха за тях и които трябваше да ги обгрижват и защитават духовно.

Украинците, макар и да се намираха в изключително трудно икономическо положение, разградени институции и система за сигурност, събраха сили да се защитят от своя северен съсед. Младежите на Украйна не се поколебаха да дадат живота и здравето си за своята Родина, в колкото и трудно положение да се намираше тя.

Впоследствие в Украйна се организираха масови подписки за възвръщане на автокефалията на Украинската православна църква и то по каноничния ред, така както Св. Предание на Светите Отци повелява. Огромният брой вярващи, взели участие в тези инициативи подтикна Вселенската патриаршия, като Църква-Майка на православните църкви на Балканите, Централна и Северна Европа, и като първенстващ в Православието престол (доколкото нейният предстоятел е епископ пръв по чест сред равни) да предостави автокефалия на Киевската митрополия. Св. Синод на Вселенската патриаршия отмени свое решение от 1686 г. за предоставяне на тази епархия на РПЦ поради неизпълнение на условията от страна на РПЦ. В следствие на това предостави автокефалия на новата Църква на Киев и цяла Украйна.

Както и останалите православни народи, така и православните украинци заслужават да имат своя автокефална църква. Доколкото е известно предстои да бъде решен по аналогичен начин и въпросът с Православната църква в република Северна Македония – действие, което със сигурност ще приветствате с братска радост.

За нас е съвсем ясно, че всички вие се намирате под невероятен натиск, упражняван от външна сила, нямаща нищо общо с нашата Родина. Сигурни сме обаче, че съвестта Ви и каноничното Ви съзнание повеляват да застанете на страната на правдата и канона. Искаме да Ви уверим, че ние, гражданите, подписали се се под това възвание, стоим твърдо зад Вас и сме уверени, че и Българските държавни институции също стоят зад Вас, вашата сигурност и неприкосновеност.

Не се колебайте да излезете пред народа си с високо вдигнати глави на духовни водачи и пастири!

Сигурни сме в мъдрото Ви решение.

В настоящий момент собрано более 400 подписей

https://www.peticiq.com/-synod?a=2

Група православних інтелектуалів запропнувала
10 тез для Православної Церкви України

Православна Церква України отримала незалежність, якої прагнула останнє століття. Перед нею відкривається епоха нових можливостей і нових ризиків. Можливостей оновитися та стати всім для всіх, сіллю для світу. Але і ризиків законсервуватися в існуючій парадигмі або занадто зблизитися із державою, що несе небезпеку підміни Божого кесаревим і відвернення українців від Церкви. Ми хочемо, щоби незалежність Української Церкви стало відправним пунктом для її оновлення та якісних змін, щоб вона могла краще виконувати свою місію - поєднувати людину з Богом.

Ознайомитись та підписати можна тут:
https://docs.google.com/forms/d/1IMGiOtHRk68Qv9lOruhwq78PXsDvzVvzE4QDquTVfsg/viewform

Церковна ситуація в Україні викликала певні суперечки на Святій Горі Афон. Водночас, ніякого розколу, як про це поспішили заявити деякі світські ЗМІ, на Афоні немає. Дійсно, деякі грецькі монастирі, зокрема Філофей та Каракал, вчора заявили, що закриють свої ворота, якщо на Афон приїде предстоятель ПЦУ м. Єпіфаній (Думенко).

На вчорашньому засіданні Священного Кіноту Афону лише 5 з 20 антипросопів (представників) афонських монастирів підтримали ініціативу патр. Варфоломія направити делегацію спостерігачів на інтронізацію предстоятеля ПЦУ. Зокрема, це представники грецьких монастирів Ксенофонт, Кутлумуш, Іверон, Пантократор та Ставроникита. Інформація у ЗМІ про 7 монастирів не підтвердилась. Відсутніми на засіданні були представники Великої Лаври, Симонопетра та Дохіару.

Окремі афонські монастирі, як грецькі, так і слов’янські, заявили, що визнають єдиним канонічним предстоятелем Православної Церкви України митрополита Онуфрія, якого на Афоні давно знають і шанують. Серед іншого, окрім вищезгаданих грецьких монастирів Філофей та Каракал, свою підтримку митр. Онуфрію висловлюють болгарський монастир Зограф і сербський монстир Хіландар. Ті, хто не підтримують ініціативи Константинопольського патріарха, пояснюють свою позицію тим, що томос про автокефалію був наданий не всій повноті Української Церкви, а лише її меншій частині, тоді як більша частина не бере участі у цьому. Крім того, афонських ченців турбує той факт, що томос був наданий, як вони вважають, «схизматичній гілці», під якою вони розуміють УПЦ-КП. Пролунали пропозиції про потребу винесення цього питання на всеправославне обговорення предстоятелів Помісних Православних Церков.

В результаті, обговоривши це питання, Священний Кінот Афону 28 січня прийняв рішення не направляти делегацію до Києва й надалі утримуватись від підтримки сторін церковного конфлікту в Україні. Священний Кінот Афону постановив не втручатися в цей процес, заглибитись в молитву за Україну і очікувати, як вирішать це питання Патріархи і Предстоятелі Помісних Православних Церков.

Це щодо офіційної позиції Священного Кіноту Афону. Серед афонських келіотів та відлюдників ситуація набагато складніша. Чимало з них заявляють про припинення поминання патр. Варфоломія, інші дотримуються позиції нейтралітету і невтручання. Центром зілотства та опозиції на Афоні по відношенню до Вселенської патріархії здавна є грецький монастир Есфігмен, який налічує більше 100 монахів і який відмовляється поминати патр. Варфоломія. І хоч він не має впливу на рішення Священного Кіноту Афону, але серед окремих афонських келіотів та відлюдників він має певну підтримку.

P.S. На прохання колег і друзів я коротко описав прийняті Св. Кінотом рішення і тенденції, які існують на Святій Горі

(с) Сергій Шумило

ПЦЧЗС на сегоднешнем заседании Синода постановила внести в диптих святых священника СПЦ, замученного в концлагере усташей, урожденца чехословацких земель

Серед секретних документів, які виклав у мережу проект DDoSecrets, є ті, які підтверджують, що Росія нагається впливати на Болгарську православну церкву. Про це в ефірі Громадського повідомив головний редактор болгарського порталу «Биволь» Атанас Чобанов.
«Там дуже багато інформації, якої ніхто доcs не знаходив у такому впорядкованому форматі: ці зливи були, потім губилися, зникали з мережі, а тепер ми їх знаходимо у великій кількості і в одному місці», — сказав Атанас Чобанов.

«Коли ця інформація буде систематизована, з неї можна буде отримати нові речі, наприклад, ми відразу знайшли про Болгарію ... Як (Росія, ред.) впливає на Болгарську православну церкву, щоб до неї зберегли вплив митрополити, які пов'язані з Росією, з РПЦ, а так само інші дані, які пов'язані з політичним життям і так далі. Там цікаву інформацію можна знайти, і не тільки для православних країн, а й для всієї Європи», — наголосив журналіст.

Він також зазначив, що в архіві не зустрічав документів із грифом «Совершенно секретно», тому навряд цей злив може викликати серйозні наслідки для російських чиновників.

Нагадаємо, 26 січня проект Distributed Denial of Secrets (DDoSecrets) опублікував документи з РФ, які отримав шляхом хакерського зламу. Більшість оприлюднених матеріалів пов'язані з агресією Росії на Донбасі, також в них йдеться про контакти між Кремлем та Російською православною церквою. Обсяг викладених в мережу матеріалів становить 175 гігабайтів.

https://hromadske.ua/posts/vitik-sekretnih-danih-z-rosiyi-doviv-sho-rpc-vplivaye-na-bolgarsku-cerkvu-zhurnalist

Сьогодні Патриарх Кирилл святкує 10-літній ювілей вступу на посаду патріарха Московського.

Багато хто аналізує перше десятиліття його правління. Ми вирішили не писати велетенських текстів, а зробили одну єдину картинку.

До речі - даруємо її патріархові Кириллу особисто - він зможе запостити її у соціальних мережах у рамках флешмобу #10yearschallenge тим паче, він ще не брав участі у цій ініціативі.

З ювілеєм вас, ваша Святосте 😉Керуйте Московським патріархатом і далі, нам такі як ви потрібні 😜

---

Сегодня Патриарх Кирилл отмечает 10-летний юбилей вступления в должность патриарха Московского.

Многие анализирует первое десятилетие его правления. Мы решили не писать гигантских текстов, а сделали одну единую картинку.

Кстати - дарим ее патриарху Кириллу лично - он сможет запостить ее в социальных сетях в рамках флешмоба #10yearschallenge тем более, он еще не участвовал в данной инициативе.

С юбилеем вас, ваше Святейшество 😉Управляйте Московским патриархатом и дальше, нам такие как вы нужны 😜

О чем Гундяеву не сказали болгары

Официальный сайт Болгарской Православной Церкви опублилковал текст приветствия патриарха Неофита и Синода патр. Московскому Кириллу, зачитанный в Москве митр. Старозагорским Киприаном.

В подобный текстах, несомненно, выжно сказанное, но еще важнее несказанное. Болгары даже не заикнулись о том, что Гундяев хотел бы услышать: о "территориальной целостности" Московского патриархата, о поддержке московской версии УПЦ, о том, как они поддерживают Гундяева в его конфликте со Вселенским престолом.

Также важно понимать состав делегации: пророссиский Гавриил был "уравновешен" митр. Киприанном, причем именно последнему и было доверено зачитать приветственное слово.

http://www.bg-patriarshia.bg/news.php?id=281941

​​Выделение Гундяева

Официальный сайт МП опубликовал фотографии с богослужения в храме Христа Спасителя. К ним стоит присмотреться особо.

На фото бросаются в глаза сразу несколько пунктов:

1) первенствующие епископы народов выделяются из общей толпы совершенно равных им по благодати и правам епископы;

2) из-за скудного числа предстоятелей автокефальных церквей в «ближайший круг» попали и предстоятели церквей, которые Москва величает «автокефальными» (Православная церковь Америки» и «автономными» (РПЦ в Украине и РПЦ в Японии), т. е. всего трое общепризнанных предстоятелей помимо Гундяева;

3) из-за «униформизации» облачений предстоятелей среди них нарочно выделяется Гундяев;

4) хотя богослужение возглавлял патриарх Антиохийский, орлецы были разложены так, чтобы казалось, будто Московский патриарх равен Антиохийскому.

Не менее важно то, чего на фото не видно. На празднование десятилетия интронизации не прибыли представители Константинополя, Иерусалима, Кипрской, Элладской и Албанской Церквей. Естественно, не было и представителей Православной Церкви в Украине. Таким образом, из представителей четырнадцати оставшихся автокефальных церквей (кроме МП), в Москву НЕ прибыли представители шести (!). Если же считать так, как в Москве, т. е. приплюсовать предстоятелей автономных Церквей под омофором Константинополя, ситуация станет для Москвы еще более удручающей.

Польська громадська ініціатива на підтримку української автокефалії

Ситуація Православ’я в Україні викликає велику увагу з боку нас – православних українців у Польщі – вірних Автокефальної Православної Церкви в Польщі... Вболіваємо за те, що там відбувається і хочемо дати підтримку цим процесам, які дають надію на краще майбутнє Православ’я в Україні. Багатьох з-посеред нас хотіло б висловити свою позицію. Останніми тижнями багато людей зверталося до мене з запитаннями: що ми, православні українці в Польщі, повинні зробити...

На мою думку перше, що можемо і повинні ми зробити – це звернутися до Священного Собору Єпископів нашої Церкви з проханням про підтримку дій Його Всесвятості Святішого Варфоломія, Архиєпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха, спрямованих на оздоровлення ситуації в Православній Церкві в Україні, а водночас просити, щоб наша Автокефальна Православна Церква у Польщі визнала автокефалію Православної Церкви України, яку дістала вона від Церкви-Матері – Великої Церкви Константинополя – на основі Патріаршого і Синодального Томосу, підписаного Вселенським патріархом Варфоломієм 5 січня 2019 р., а врученого 6 січня 2019 р.

Підготував я зразок листа до Священного Собору Єпископів Автокефальної Православної Церкви в Польщі від вірних нашої Церкви. Кожен, хто хоче висловити свою позицію, може його роздрукувати, спільно з іншими вірними нашої Церкви підписати.

Важливим є те, щоб це був голос вірних нашої Церкви, тобто людей, які реально є заангажовані в церковне життя Автокефальної Православної Церкви в Польщі. Бажано, щоб під листом до Священного Собору Єпископів, крім читабельного підпису ім’ям і прізвищем, вказати також парафію, до якої належимо. Наприклад, «Іван Іванюк, парафія в Іванівні», чи детальніше: «православна парафія Стрітення Господнього в Васильові».

Очевидно, кожен може написати листа від себе, щоб своїми словами передати нашим Архипастирям свої прохання і позицію. Можна також писати до свого єпархіального архиєрея.

Після підписання листів можна їх надсилати на адресу Священного Собору Єпископів Автокефальної Православної Церкви в Польщі:
Św. Sobór Biskupów
Świętego Polskiego Autokefalicznego
Kościoła Prawosławnego
Al. Solidarności 52
03-402 WARSZAWA

Скани підписаних листів можна надсилати на спеціально створену адресу e-mail (ukrorthinpl@gmail.com), щоб був між нами обмін інформацією. На цю адресу можна також звертатися з всіма питаннями.

***
Підтримка діям Його Всесвятості Святішого Патріарха Варфоломія з боку інших автокефальних Православних Церквами є дуже потрібною. Ключовим питанням для утвердження Православної Церкви України є визнання її автокефалії іншими Помісними Православними Церквами. Тому наш голос є так важливим і реально потрібним.
Автокефальна Православна Церква в Польщі ще не зайняла офіційної позиції у цій справі, не має рішення Священного Собору Єпископів нашої Церкви. Тому те, що можемо зараз зробити, як вірні Церкви, то висловити нашу позицію своїм ієрархам, які будуть приймати рішення. Маємо на це, як вірні, право. У Символі віри сповідуємо, що наша Церква є соборною, відтак можемо застосувати соборність у практиці і висловити свою позицію...

(с) Григорій Купріянович