Трагедія на полігоні — це жахливий наслідок ворожого удару. Війна вимагає швидких рішень, відповідальності та нових стандартів безпеки, інакше ми втрачаємо більше, ніж маємо.

Від усього серця висловлюю найщиріші співчуття родинам загиблих, побратимам і всім, хто знав наших воїнів. Наразі триває розслідування обставин трагедії. Я особисто стежу за кожним кроком, щоб з’ясувати все посекундно. Бо мені теж болить. Бо зсередини розʼїдає гнів.

Чекав на перші дані, щоб не бути голослівним, і тепер маю попередити: кожен, хто ухвалював рішення в той день, і кожен, хто не ухвалював їх вчасно, — усі понесуть відповідальність. Ніхто не сховається за поясненнями чи формальними рапортами.

Передбачаю, що правду намагатимуться приховати в тумані бюрократії. Але я цього не допущу. Призначив незалежну перевірку за участі військової контррозвідки, щоб жодна деталь не залишилася поза увагою, а винні були названі і не змогли «відмазатися».

Я вимагатиму найсуворішого покарання. Тих, хто роками війни продовжує халатно та формально виконувати свої обов’язки, тих, хто “затягує” військових у застарілі процедури, нехтуючи їхньою безпекою, тих, хто самостверджується не в бою, а гноблячи підлеглих, — усі вони ганьблять Збройні Сили України.

Ми є свідками несвоєчасно ухвалених рішень і незасвоєних уроків. Закликаю ще і ще раз всіх генералів, офіцерів, сержантів та солдатів Сухопутних військ Збройних Сил України: ми повинні позбутися формалізму, бюрократії та легковажності. Кожен із нас несе відповідальність за життя своїх побратимів. І в бою, і в тилу.