Легендарні футболки від The Daily History та журналу “Артефакт” - повертаються!

Друзі! Ми давно хотіли це зробити! Але нам бракувало яко часу, так і сил! Все ж таки засновник The Daily History Ігор “Шаміль” Грицун, який воював у лавах “Третьої Штрумової” і героїчно поліг у боях з рашистами - був серцем та душею нашого двіжу, тож без нього було складно повернутися до цієї справи.

Однак Ігор хотів, щоби The Daily History жив, тож тепер так і буде!

Буде багато мемів, трохи текстів з пояснювальною бригадою, і звісно ж - наші фірмові принти, футболки, стікери та худаки!

Від сьогодні - починаємо презентувати нову колекцію!

Хочете таку футболку? Пишіть адміну - @roman_korzhyk

Геловінська літературна вечеря від журналу «Артефакт» - «Гаррі Поттер і смажене курча»!

Вже цієї пʼятниці, 31 жовтня, о 19:00 - збираємося на Кирила і Мефодія, щоби смакувати смажене курча, фалафель і багато інших смаколиків!

Цього вечора робимо для Вас такі активності:

Читаємо коротку лекцію «Їжа у світі Гаррі Поттера». Наш Роман Коржик повідає цікаві факти про епопею Джоан Роулінг та розповість, як авторка придумала страва, якими смакував Гаррі, Герміона та Рон.

Частуємо курчам, фалафелем, салатами і алкогольними напоями - страви та один напій входять у вартість квитка!

Презентуємо геловінську колекцію футболок від журналу «Артефакт». У каруселі допису дивіться, як вони виглядають та пишіть нам, щоби замовити футболки і обрати їх розмір!

Лупимо авангардну поезію та джазову музику, ну й звісно - трохи геловінського металу і рок-н-роллу!

31.10.
Пʼятниця.
Львів.
Вулиця Кирила і Мефодія 10, квартира 1.
19:00.
Квитки - 200-250.
На вході - 300.

Придбати квитки можна за посиланням!

Київський поет Заза Пауалішвілі - у Львові!

Екзистенційні читання, сповнені одвертого шукання істини для спраглих. Поезія, що пахне рибою і машинним мастилом. Вірші, які змушують думати. Регіна Ольсен та Сьоре́н К'є́ркеґор.

7 листопада, о 18:30 збираємося в Artill Gallery, що на Кирила і Мефодія 10, у квартирі 1.

На сцені:

Заза Пауалішвілі.
Остап Кудлатий.
Панк Мольфар.
Роман Коржик.

Квитки - від 150 до 275 гривень.
На вході - 300 гривень.

У вартість квитка входить привітальний напій!

Квитки за посиланням у тут! Поспішайте, перші квитки за 150 гривень закінчаться досить швидко!

От ви кажете - Європа, Європа, а вони ж там через заборону сексу з тією жінкою, якою хочеться - релігію міняли.

Дуже високоморально…

Хех, це звісно жарти, ми міфів про гниття Європи не поширюємо, читання Шпенглера поки призупинили, але Ніцше можна. Так от: 3 листопада 1534 року, наш улюблений, перший, соборний та неподільний Англійський парламент прийняв акт про супрематію. Сей прекрасний документ проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії.

Та найголовніше - англійці повністю розірвали свої стосунки з католицькою церквою. І правильно, з чого б це англійським лендлордам та майбутнім джентрі годувати педофільську державу “Стато Понтифіко”.

А все почалося 1529 року, коли Папа Римський не захотів розлучити англійського короля Генріха 8 з іспанською прицесою Катьой Арагонською. Ну бо не любив він тих іспанок, та хто взагалі ту іспанку би любив. Та ніхто!

От і хотів Генріх Восьмий, мужик не гордий, засадити прутня доблесній Анні Болейн, аристократці британській.

Папа Римський не бажав розлучати Генріха і Катю, тож Генріх відрікся від католицької церкви й створив свою, англіканську.

Англіканська церква працює і досі. Завтра, десь о 9 за лондонським часом - вони відкриваються. Сходіть, свічечку поставте, хто там на Бейкер-стріт чи десь на Даунінг-стріт живе. Різне може статися.

Сьогодні співзасновник журналу «Артефакт» та проєкту The Daily History Роман Коржик святкує день народження святкує день народження! Йому вже курва 35!

Символічно - народитися в день закінчення Першої Світової війни.

Можна привітати Романа донатом - збираємо кошти на вживання книг, журналів, роботу нашої галереї.

Ось банка: https://send.monobank.ua/jar/8NbkLeJ7at

А від Романа - новий вірш Вам:

шипшиновими стернями у вікні
заходить місяць на суцвіття часу
король на чорному коні
заграє пісню для всіх ласу

на ласий подзвін з позарання
летять птахи та білі духи
і дівка вовком в навертання
розітне пальці диким звуком

ці дні поміряно свічею
і воском мароситься ніч
тут люди помирають за ідею
гартує глину чорна піч

знімай кайдани ти зі серця
колючий дріт тобі не брат
і хай панк-року кілогерці
заграють істину стократ

шукаєш силу у цих хащах
знайдеш
так Бог тобі сказав
бо твоя віра - це найкраще
рюкзак.
квиток.
ковток.
вокзал.

Іван Франко викрав Лиса Микиту у середньовічній французькій літературі!

А там, у тому Середньовіччі його, того Лиса хтивого, звали Ренар і він знущався із персонажів свого твору - переспав із дружиною Вовка, себто - Вовчицею, можливо, навіть молодою. Лис Ренар готував священникам обід в церкві, бо міг собі це дозволити, бо він же не ДИТИНА!

Команда журналу "Артефакт" знає багацько цікавих історій про літературу як українську, так і європейську. І ми готові ділитися з Вами цими знаннями!

Приходьте вже цієї пʼятниці у Центр Культури "Артефакт", що на Кирила і Мефодія, 10, на тій самій легендарній літературній квартирі. Розкажемо вам про взаємозвʼязки української та європейської літератури у новому літературо-комедійному шоу "ВСЕСМІХ".

ВСЕСМІХ - твій журнал світової літератури з гумором!

На сцені:

Влад Данкевич - комік зі Сколе, король кредитних лімітів, заклинач змій українського стендапу.

Біо Борис - надлюдина, син Божий. Все, як Біблія пише.

Роман Коржик - друг твоєї мами, людина яка пробує написати роман "Школа української магії поблизу Диканьки".

Відкриття дверей - 18:18.

Початок виступу артистів - 19:14.

Квитки - від 100 до 250 гривень й це доволі демократично!

https://secure.wayforpay.com/payment/artefact.wsesmih


У вартість квитка входить келих вина!

Опісля виступу гумористичних артистів - читання поезії, музика та дружні розмови!

Вільний мікрофон!

ДВІЖ ПЕРЕД РІЗДВОМ! Мистецька вечеря від журналу «Артефакт» та пана Пчілки!

21 грудня, о 18:18 у приміщенні Artill Gallery, що на вулиці Кирила і Мефодій, 10 - крута подія!

Наш центр культури, відомий літературною квартирою та авангардистською галереєю, запрошує всіх охочих посмакувати Різдвяними стравами, послухати Новорічного музла та Зимової поезії!


Пригощає - пан Пчілка!
Музику грають та вмикають - гурт «Коржик і Котики»!
Вірші читають - усі охочі!

І все це за вхідний донат!

Якщо донатиш сьогодні - то це 100 гривень!
Донатиш у пʼятницю - 200 гривень!
Якщо в суботу - 300!
В день події, себто в неділю - 350!

На вході - 400!

Донат кидати от сюди - на банку Літературної квартири АРТЕФАКТ!

До зустрічі!

Що відомо про “День правди та свободи”, який відбудеться вже сьогодні, 23 січня 2026 року

Міграційна поліція, або ж ІСЕ - дістала працюючу частину американського суспільства. Трамп задовбав простих американців своїми імперіалістичними вибриками у Венесуелі та довкола Гренландії. Тож профспілки сказали Трампу й поліції - “жуй сраку” та оголосили ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ СТРАЙК!

Якщо комусь здається, що оці страйки та мітинги профспілок у Європі й Америці - то так, просто, одноденний майдан, погаласують та й розійдуться, то ви дуже і дуже помиляєтеся.

Не так давно у місті Лева був мітинг проти спроби незаконної забудови Львівської кераміко-скульптурної фабрики. Прийшло людей 50. Постояли годинку. Звісно, мітинг - не страйк, звісно Львів - не Міннеаполіс. Звісно, в Україні війна і сотні тисяч людей просто фізично не можуть вийти на вулиці. Однак, незважаючи на це - в Україні так і не сформувалася культура страйків.

Страйк - це коли всі-всі-всі робітники синхронно не виходять працювати і зупиняється буквально все: рух поїздів, курсування автобусів, продаж продуктів у магазинах.

І от, сьогодні, 23 січня 2026 року, американські вчителі, водії, касири, продавці вийдуть на страйк у знак солідарності з містом Міннеаполіс, яке найбільше постраждало від дій поліцейських зі спецслужби ІСЕ. До них долучаться громадські та релігійні організації.

Звісно, у США дуже-дуже давно не було великих загальнонаціональних страйків штибу страйку “жовтих жилетів” у Франції, чи таких робітничних страйків, як у Німеччині. Проте, США - чисто фізично більші за Європу, і в США робітничо-профспілковий рух не такий сильний, як у країнах старого світу. Та все ж профспілки мають вплив на політичне життя американського суспільства, і сьогодні ми побачимо масштаби цього впливу.

Лідери профспілок закликають усіх простих американців бути солідарними - не йти на навчання, не виходити на роботу, не купувати нічого в магазинах.

Сьогодні капіталізм та великі корпорації ой дуже і дуже сильно недоотримає прибутків.
Звісно ж, ліберали скажуть - “якщо немає прибутків, то немає і податків, за які живуть школи, лікарні та мігранти”. Однак, лібералам невтямки, що їхнє дрочіння пісюна на податки, вільний риночок, успішний успіх та великі корпорації - це і є причина сьогоднішніх воєн, кризи імперіалізму, зародження технофеодалізму та нових типів фашизму.

Простий робітник за день страйку не втрачає нічого. Корпорації та уряд за день страйку можуть втратити мільярди. Тому великі компанії мають піти до чорта, а на їх місце мають прийти кооперативи.

А яке же тоді бути з податками? Світова ліва думка виробила доволі неоднозначні підходи до цього питання. Однак досвід України в умовах війни, чітко показав - там де держава дає у штангу, там громади збирають донати. Бо кожна установа, організація, школа та лікарня чітко знають скільки ресурсів їм потрібно для функціонування. І кожна громада, в якій чесна праця на першому місці - своєю ж чесною працею зможе забезпечити свої школи та лікарні усіма ресурсами.

То для чого ж тоді усі ці органи влади, департаменти та інші бюрократичні установи? Люди можуть самоорганізуватися. Просто вони ще не пробували робити це на такому високому рівні, щоби роль держави стала такою, як і роль Британського короля - символічною…Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!

Доброго вечора, ми бабуїни!

🏴Бабуїни, які люблять українське авангардне мистецтво.

🟥Виявляється, що коли в самій Україні майже нічого не знають про наш авангардизм мистецький, у Європі його шанують та навіть дають українським художникам медалі, премії та почесні статуси почесних жителів Парижу.

📸І от не так давно у Вашингтоні відкрили виставку про наших митців, які змогли виїхати із СРСР та увірватися у європейські арт-сцену 1980-років. Митці доволі класні й картини в них чудові - подивиться на них у нашому новому матеріалі.

🟥Список Сіменса!

🟥Список Нокіа!

🟥Список Самсунгу!

Список Бандери, список Манделли, список продуктів у магазині й дров за вигідними цінами!

містер джон сів на престолі
весна близько - проказав
а читання постзимові
- іст зер гут інтерезант

сніг-король словами Ніцше
одягне костюм вогню
Андрухович щось напише
літописному коню

що в меню?
віршові батли
друзі подруги
кєнти
ти приходь
пограєм в карти
як антонтич і чорти

…

Ще на початках існування журнал «Артефакт» запустив проєкт «Місто чотирьох літератур». Досліджуючи культуру старого Лембрегу, ми зрозуміли, що Львів - єдине місто на планеті земля, де одночасно сформувалися чотири літературні індустрії - польська, єврейська, німецька та українська.

Чотири різних народи мали тут свої видавництва, своїх авторів та літературних аналітиків, свої навчальні заклади.

Іван Франко пахав як чорт, Генріх Збєшховскі бухав три доби в «Атлясі», пишучи там де свої кращі вірші. Герц Імбер народив вірш, який став національним гімном Ізраїлю, а пан Мазох, змучений після своїх збочень, міцно спав і йому снилося, як він пише вірш про Львів.

Він прокинувся і написав його…

Тож прокидайтеся і ви, друзі!
20 березня, о 17:30, журнал «Артефакт» організовує для вас поетичну екскурсію центром міста Лева.

Ми розкажемо про пригоди середньовічних поетів-глашатаїв і як вони могли собі дозволити облити фекаліями знатного боярина.

Ми покажемо, де у Львові був Поділ і як жителі цього району фінансували літературу.

Ви дізнаєтеся, чому Івана Франка виконали з роботи і побачите місця, де тусувалися топові польські поети.

Екскурсію проводять:

Роман Коржик - історик, поет, засновник журналу «Артефакт».

Матеуш Паркасевич - польський письменник, есеїст, філолог.

Збираємося біля церкви Миколая, вулиця Богдана Хмельницького, 28. Починаємо о 17:30!

Ціна питання - ваша щедрість у вигляді вільного донату.

Весь прибуток, зароблений на екскурсії - передаємо у 39 Бригаду ЗСУ, де служить художник журналу «Артефакт», андеграундний львіський скульптор та музикант Юрій Іванцик.

Єднаємо приємне з корисним - гарно проводимо час і допомагаємо українському війську!

КАРТУЗИ ШЕЛБІ:
гострий класовий аналіз відомого серіалу про гангстера з бірмінгему, якби і юності був комуністом, але все ж таки випив пива, закрутив дзигару і такий: «Лейбористи - то файно як, Вінстон Черчилль - свій чувак»

У цьому матеріалі наш редактор дає класовий аналіз серіалу «Гострі Картузи» використовуючи як інструменти класичної журналістики, так і авторську поезію, поєднуючи це все із філософією авангардизму.

Матеріал має освітній характер і призначений для людей з конструктивним почуттям гумору.

Виклад матеріалу:

Спочатку вони повернулися із Франції. Томмі Шелбі та його брати, дивом вижили на полях битв Першої світової війни.

Потім вони відкрили букмекерську контору. Нелегальну. Бо шляк трафив платити податки державі, за яку ти віддавав своє життя у війні. А ця війна, як виявилося, була вигідна лиш банкірам, виробникам зброї та генералам.

А потім вони вже кришували паби, торгували автомобілями, тримали завод…

І це все - у гарних костюмах таких, смакуючи дзигарами та ірландським віскі.

Але мало хто памʼятає, що буквально за кілька годин до початку Першої світової війни Томмі Шелбі ледь-ледь не вступив у бірмінгемську КПВБ - «Комуністичну партію Великої Британії».

Хтось скаже: ну й добре, що не вступив.

А ми скажемо, що це не так важливо - важливішим є класовий характер серіалу «Гострі Картузи».

З усією повагою до смаків розмаїтої публіки, та ми все ж скажемо, впродовж шести сезонів цієї ґенгстерської саги, бо родина Шелбі - все ж таки вчинила багато незаконних дій, тому вони гангстери, але першочергово вони учасники класової боротьби. Саме класова боротьба штовхнула їх до злочинів проти держави монархічно-буржуазної.

Отже - ми нарахували 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи»:

1- Фредді Торн. Робітник, у Франції войовник, нормальний мужик, на заводі арсенал він провідник, провідний агітатор-революціонер, шкода що від тифу він помер…

2- Джессі Іден. Пʼє гіркий ель у себе вдома, лідерка компартії, дівчина відома, курить самокрутки, гострий розум має, права для жінок вона здобуває…

3- Артур Шелбі. Боксер, пияк, наркозалежний чувак - у серці з Богом, він антифашист, прийшов євреям на допомогу. Він бив фашистів аж до знемоги. Бо на городі ростуть боби - він апостол класової боротьби.

4- Роми. Джипсі - слово образливе, не полізу в кишеню за запасною фразою. Блукає народ у пошуках дому, класове питання ігнорує свідомо. Та якщо ти в горнилі всього цього бою - то класове питання вже цікавиться тобою.

5- Лейбористи. Коли головний герой цієї книги стає депутатом Верховної Ради Сполученого Королівства, типу Джонсонюк, політик короче, тоді ж одразу видно, що ця партія в яку він вступив, оці як їх блять, Лейбобронштейни. Та «Лейбористи» правильно. А, ну, да, точно. Так от - вони ж зразу начали строїть дома для робітників.

Нема ума - строй дома, як то кажуть. Але свій гаманець Томмі збагатив.

Ось як гарно містер Томас Шелбі повоював, а потім капіталізм та соціалізм поєднав.

Сподобався матеріал? Цікаво - пиши в коментарях «Хочу ще історій від The Daily Anarchism», подаруємо повний текст, всі 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи».

І якщо тобі все сподобається - тоді вже закинеш донат.

#анархоновини станом на 4 квітня 2026 року

У Лондоні ліві протестують проти закриття кооперативного ринку

Суд міста Лондон видав ухвалу про виселення торговців на ринку на Рідлі-роуд у Далстоні, Східний Лондон. На цьому ринку торгують робітники кооперативів, а влада міста просто вирішила незаконно віджати цю територію, щоби віддати її під забудову.

Джентрифікація.

Тому анархісти, соціальні активістки та робітники ринку на Рідлі-роуд повстали, щоби захистити свої трудові права й інтереси.

Побажаємо їм успіху в цій нелегкій борні проти сраної джентрифікації.

В Іспанії верховний суд помилував анархо-синдикалістів у справі «Суїза 6». Як повідомляв журнал «Артіль», ще у липні 2025 року, іспанська влада почала репресії проти іспанських анархістів.

Суть конфлікту: шестеро працівників пекарні La Suiza, що в місті Хіхон, історико-культурний регіон Аструія, вийшли на страйк проти власника пиріжкової. Цей власник не раз влаштовував сексуальні домагання проти працівниць, зарплату знизив, коли вони його відшили, змушував працювати понаднормово.


І от робітники вийшли на страйк, зробили агітаційні плакати. Перехожі підходили до мітингарів, спілкувалися. Іспанці загалом народ дуже традиційний - ходять в одні й ті самі заклади щодня, мають сієсту в день, снідають кавою у пекарнях, вечеряють пивом та морепродуктами в пабах щовечора.

І якщо перестають ходити в якийсь заклад через зашквар власника - то це надовго, а можливо й назавжди.

Власник пекарні La Suiza втратив постійних клієнтів, його прибутки впали й він не вигадав нічого кращого, як подати до суду на своїх працівників. Мовляв, через їхні мітинги й боротьбу за якісь там трудові права, до нього перестали ходили відвідувачі, тому, шановний суд, покарай тих довбаних робітників.

Але то не довбані робітники, нешановний власнику пекарні - то учасники анархо-синдикалістської профспілки CTN, одного з надпотужних анархістських обʼєднань Європи. Мабуть, саме це і стало причиною того, що суд виніс вирок на користь власника пекарні, звинуватив робітників і робітниць у навмисному руйнуванні бізнесу й…УВАГА!

Посадив їх за ґрати на три з половиною роки!

Це політично вмотивоване рішення. Це політичне переслідування проти робітників та анархістів! Іспанські анархісти мають вийти на вулиці й сказати своє слово! А парламентські ліві мають зробити все, аби юридичним шляхом прискорити визволення іспанських анархістів. Інакше вони вкотре доведуть сумну тезу: коли лівий політик йде у парламент, він спочатку прикривається маскою реформ і соціал-демократії, а потім стає слугою…ні, не народу. Слугою капіталізму…

Але добре те, що добре закінчується: іспанський суд повністю виправдав анархістів!

Це хороші новини!

Отакі от анархоновини станом на 4 квітня, на 13:40.

Слідкуйте за анархістськими новинами - скоро буде новий дайджест!

Підписуйтеся на @artillinfo - журнал українських анархістів!

ПОДУШНИЙ ПОДАТОК,
ЩО ВБИВ ЗАЛІЗНУ ЛЕДІ

Це історія про те, як низова ініціатива, масовий народний спротив та профспілки Англії перемогли консервативно-фашистську політику щодо податків і зборів. Влада намагалася зробити так, щоби британський лорд платив такі самі податки, як і бабця Сʼюзі із взуттєвого заводу. У простих людей почали відбирати житло, цивілізована країна ніби повернулася в часи огородження, коли людей та овець зганяли із їх рідних земель.

Журнал «Артіль» розповідає вам історію боротьби англійськогонароду за свою свободу, бо саме ліві та анархісти відіграли в цій історії - ключову роль.

1990 рік. Англія. При владі уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Її називають залізна леді - бо вона закрила сотні державних шахт, а зекономлені гроші роздала у вигляді кредитів для малого бізнесу. Підкреслюємо - саме малого бізнесу.


Тисячі колишніх шахтарів і сталеварів ходять на курси з економіки та підприємництва. Кінець курсів і бонус приємний: ти відкриваєш свій паб, крамницю або дзигаревий кіоск і живеш своє краще життя заможного середнього класу. Нащо бути пролетарем, робітником, коли за гроші ліберально-фашистського режиму можна стати підприємцем, буржуа, заможним власником успішного маленького бізнесу.

А британська армія - має тисячі ухилянтів для війни десь на берегах Латинської Америки.

Імперіалізм буває релігійним, ліберальним, правим, інколи лівим - яко СРСР. Маргарет Тетчер не любить радянську систему влади та лівий рух - тому й вона закручує гайки економічні, аби військові рейки британського імперіалізму могли тягнути на собі усю вагу британських неоколоніальних амбіцій.

Та з часом ця політика зазнає повного краху: виявляється, що дрібне підприємництво без найманої праці - неможливе. Власники малих фірм лаштують робітників до себе в кіоски та паби, експлуатують їх, недоплачують і вся «чудова» схема пані Тетчер зазнає краху.

Залізна леді шукає вихід - і вихід є: повністю переглянути податкову систему.

У підсумку влада Англії запроваджує подушний податок. Його мета полягає у збільшенні надходжень до імперської казни. Однак, щоби приховати войовничі амбіції, спецслужби королівської родини дають наказ пані Тетчер - гроші збирати через муніципальні органи влади.

І цей наказ вирішує все…

Політику посилення податків з допомогою державних ЗМІ, таких як телерадіокомпанія «ВВС», висвітлюють у хороших тонах - мовляв, це ж позитив, що маленькі міста та малі громади й мед отримають більше податків та самі зможуть ними розпоряджатися.

Однак всі медіа красиво промовчали про змову - виявляється, усі муніципальні органи влади, разом з урядом Маргарет Тетчер та королівськими спецслужбами, знали що ці податки хоч і підуть на фінансування громад, значною мірою дадуть фінансовий ресурс для виробництва зброї, збільшення чисельності армії.

Аби розпочати нову війну…

Та народ британський повстав!

Схема була такою: якщо старенька бабця не платила подушний податок протягом шести місяців - то держава через суд відбирала в неї майно. Все майно - квартиру, дачу, кота.

Але ж мав відбутися суд. Чисто фізично, з адвокатами, блек-джеком та шлюхами, ой, пардон, з державними виконавцями.

І от на судові засідання приходили анархісти, робітники, активісти і просто зривали судове засідання…

Цей рух переріс в масові протести на центральних вулицях міст. Майдани множилися усіма англійськими містами.

Дух Гая Фокса витав над Англією!

У підсумку - народ переміг. Подушний податок скасували, а Маргарет Тетчер зазнала фіаско і більше не була премʼєр-міністром Великої Британії.

Ця історія - яскравий приклад: коли народ виходить на вулиці та завдає удару у відповідь - жодна влада, жодні податки, жодна залізна леді не зупинить ідею, час якої настав!

Анархізм - це саме та ідея.

Її час настає. Низова ініціатива врятує цей грішний світ!

Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!

Христос Воскрес!

Нічна премʼєра від журналу «Артефакт». Ми ведемо пряму трансляцію зі студії, де розповідаємо про інцест, святого духа та анархо-какіталізм!

Ця історія про трансформацію первіснообщинного ладу - в лад рабовласницький! Перехід від рабства до землевласності, від феодалізму до капіталізму.

І нарешті станеться другий прихід господа нашого Ісуса Христа, і принесе Ісус нам соціальну справедливість, низову ініціативу та федерацію громад.

А поки - дивіться відео про історію родини Габсбурґів!


https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=dz9RFUcUrlnK1Q04

Друзі!

Після певної паузи ми повертаємося з новим контентом та новими ідеями!

Вже на YouTube-каналі нашого журналу - комедійно-історичне шоу «Історія під Пиво», де ми разом з Олексієм Анархістом та Софією Потоцькою розповідаємо про династію Габсбурґів та файно жартуємо про інцест!

Ось відео:

https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=6gh3-y5s6yyzAaul

Нам дуже треба ваша фінансова підтримка - зйомка, монтаж, підготовка сценарію то є людський час і ресурс.

Закиньте нам пару гривень, аби ми могли й надалі випускати подкасти та нові відео.

Банка тут:

https://send.monobank.ua/jar/4wNcXrHANG

Фашизм у чистому вигляді: на Росії пишуть закон про легалізацію збройного вторгнення в країни Європи

І поки російські митці збираються їхати на Венеційське бієнале світового мистецтва, а європейська публіка читає Достоєвського і Толстого, у Кремлі готують дещо сенсаційне.

Вперше у світовій історії депутати парламенту пишуть закон, який дозволить їхній армії заходити на територію іншої країни для захисту своїх громадян.

Прикол в тому, що росіяни є всюди, у кожній європейській країні. Згідно цього закону, якщо, припустимо десь у Польщі хтось заборонить проросійський мітинг до «Дня побєди 9-го мая», це буде законним приводом, аби армія РФ вторглася на територію офіційної Варшави.

А тепер цікаві деталі.

У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що він розроблений "з метою захисту прав громадян РФ у разі їх арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування".

Тобто, якщо якогось російського фаната «Солсбєрєцкіх шпілєй» заарештують за цілком правдивими звинуваченнями у шпигунстві, то Путін матиме право ввести війська в цю країну.

Керівник «Фонду сприяння демократії» Юрій Гончаренко так описав ситуацію із прийняттям цього закону:

«Я майже впевнений, що атака на європейські країни почнеться одразу після ухвалення цього закону. І, думаю, в Європи є до півроку часу.

Українцям з країн Балтії наполегливо раджу вже зараз повертатися в Україну, Польща і Німеччина будуть наступними. Також я б не виключав Норвегію та Фінляндію, хай остання і круто готова.

Я впевнений що ця атака буде самовбивчою, але певний період часу буде гаряче. Бо Франція і Британія не підуть на застосування ядерної зброї першими, а в США - Трамп...

До речі, програш Орбана пришвидшить прямий напад росії, - сказав Юрій Гончаренко».

Друзі. Це фашизм у чистому вигляді. Прийняти таких законів та інформаційна політика російської федерації веде до неминучої війни. Війни летальної та інформаційної.

Журнал «Артефакт» займається дослідженнями та створенням контенту, який протидіє російській агресії. Допоможіть нам, підтримайте нашу працю донатом.

Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG

Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!

🏴Американський репер Каньє Вест відчув, що таке кенсель-культура та справжній британський антифашизм. Через расистські та нацитські висловлювання, влада Великої Британії заборонила йому вʼїзд до країни. А це означає лиш одне - ніяких сольних концертів та ніякого читання репу на території обʼєднаного королівства.

🟥Іронія долі полягає в тому, що містер Вест ці звинувачення відкриває, клянеться, шо він любить євреїв, а свої висловлювання про нацизм пояснює тим, що у нього була…біполярочка.

👉🏾Однак ці випадання не цікавлять британських політиків й ситуація тільки погіршується: слідом за офіційним Лондоном, офіційний Париж теж планує заборонити Каньє Весту вʼїзд до країни гальських півнів.

⚙️Французькі ЗМІ повідомили, що міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс прагне заборонити концерт 11 червня. Неназване джерело, яке, як кажуть, близьке до Нуньєса, повідомило агентству AFP, що міністр «рішуче налаштований» заборонити захід.

У відповідь на цю новину репер сказав:

«Я не нацист і не антисеміт. Я люблю євреїв».

▶️Однак, як бачимо, британські та французькі чиновники не вірять у цю любов.

📣Яка користь із цієї новини для всіх нас, друзі? Просто не треба нічого нести всякої маячні. Ну всім же очевидно, що нацизм, расизм та антисемітизм - це та, що не приймають у західному світі. Тож не треба пороти шлак у соціальних мережах, бо вам прото заборонять вʼїзд до цивілізованих країн - навіть якщо ви не ж зіркою шоу-бізнесу.


🟥Друзі! Нашій команді дуже потрібна ваша підтримка. Ми хочемо регулярно випускати цікавий контент, а для цього потрібні донати!

Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG

Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!