Повчальна історія про те, що треба оглядати хворих, а не хвороби.

В одну з цивільних лікарень надходить старша жінка без свідомості.
Не відповідала на телефонні дзвінки, діти приїхали, знайшли такою в ліжку.

Без однак травми або знущань, доглянута, чиста.
По дітях видно, шо вони дуже за бабцю переймаються.

Жінка десь 9-10 балів Глазго.
Можна розштурхати до того, щоб відкрила очі, але не більше.
Продуктивного контакту жодного.

АТ 80/50 mmHg
ЧСС=PS=50 уд/хв
ЧД 14/хв
Сатурація 85%
Зіниці звужені, центровані, на світло не реагують.

Ну шось круть-верть, дали кисню, дали катетера у вену, дали трохи інфузії.

Звезли на КТ - голова ок.
Зробили рентген - легені ок.
Набрали крові - аналізи ок.

Подивився невролог - рефлекси симетричні, дещо знижені.

Судили-рядили, вирішили, що у жінки ішемічний інсульт.

Поклали в реанімацію.

Ну шось собі лікуєм.
Я нарізаю довкола неї кола, думаю інтубувати, чи ні.
Не інтубую.

Чергування добігає кінця, санітари миють відділення і міняють постільну білизну.

Кличе мене санітар.
Каже типу подивіться, шо за наклєйка у бабці.

Іду.

Під лопаткою наліплений фентаніловий пластир.

Все стає на свої місця.

Відриваю пластир, даю 0.4 мг налоксона, жінка починає глибоко і часто дихати, за пару хвилин відкриває очі і абсолютно спокійно питає де вона.

Пояснюю.

Розпитую за пластир.

Виявляється чоловік жінки помер від онкологічного захворювання, а перед смертю знеболювався цими пластирями.

Жінці дуже боліла спина.
Вона знайшла той пластир і попросила сусідку наліпити.

Чому на спину?
Бо де боліла, там і вліпила.

Висновок з цього можна зробити наступний:

1. Ретельно оглядайте УСІХ хворих, не тільки травму.

2. Сильнодіючі речовини ліпіть там, де їх одразу побачить будь-який інший лікар.

Транспортування важких в комфортних умовах, це про:

-м'які каталки з можливістю повної адаптації під потреби лежачого пацієнта.

-повний клімат контроль салону з боку водія чи або пасажирів.

-можливість гріти розчини та кров скільки потрібно.

-повний моніторинг життєвих показників з фіксованим на стіні, а не на підлозі, як під час цих евакуацій, медичним обладнанням.

-всі необхідні засоби активного зігрівання повністю роздітих в медеваці поранених до необхідної температури.

-звичайно все необхідне обладнання для стабілізації та вентиляції з киснем.

-саме головне, це мінімальний ризик відчувати на собі дорогу через біль при транспортуванні, тому наша команда завжди піклується про дбайливе знеболення і седацію, якщо цього вимагає ситуація.

Тому ось, Вам невеликий спойлер наступного еваку.
Один із вражаючих засобів після прильоту Ви вже могли бачити в групі.

А ще в нас завжди є WiFi від старлінку чи мобільного роутеру для тих, хто полегше і хоче написати, подзвонити рідним/близьким, що він живий та все в порядку, бо люди виходять з позицій через 3-10+ діб, за цей час навіть страшно уявити, скільки переживань перенесли близькі, які не мають жодного зв'язку з ними.

Протиблювотні
або, на нашому, душно-науковому -
Антиеметики.

Причин, які можуть викликати блювоту дуже багато, і тому ми розробили велику кількість речовин, які повинні боротися з цим небажаним явищем. Але, всі вони мають певні нюанси, які було б корисно знати, бо бувають ситуації, коли нам потрібно впливати саме на конкретну ланку та отримати дуже конкретний ефект. Але, менше з тим, почнемо по-порядку:

Нащо нам взагалі блювання? Це, як і біль, захисна реакція організму, але вона неспецифічна, тобто може виникати на величезну кількість тригерів- на біль, на тиск, як захист при харчових токсикоінфекціях, отруєннях, захитуванні та «контузіях» (там взагалі цікаво, бо це реакція мозку рівня «що відбувається? Складно.складно.нічого не зрозуміло.») тощо.

Отже, якщо реакцію викликає багато типів тригерів, і в нас є деякий запас фармакологічних штук для покращення якості життя, то ми будемо і розбирати препарати по класифікації впливу на якийсь конкретний ланцюжок, який запускає якийсь тригер. Тобто, класифікація за поінт оф аплікейшн.

1) Антагоністи серотонінових рецепторів
(антагоністи 5-HT3 рецепторів)

Пригнічують центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-НТ3-рецептори дна
IV шлуночка (area postrema)
та блокують пресинаптичні мембрани серотонінових 5-НТ3-рецепторів
периферичної нервової системи (аферентні волокна блукаючого нерва в кишечнику)

Представник:
Ондансетрон
Макс. разова доза- 8 мг,
Макс. добова доза- 16 мг.

2) Антагоністи дофамінових D2-рецепторів

Центральний протиблювотний ефект реалізується через area postrema.
Мають яскраво виражену прокінетичну дію на ШКТ: стимулює рухову активність верхнього
відділу ШКТ (у т.ч. регулює тонус нижнього стравохідного сфінктера у спокої) та нормалізує його моторну функцію.

Представник:
Домперидон
Макс. разова доза-10 мг,
Макс. добова доза- 30 мг.

Метоклопрамід
Макс. разова доза-10 мг,
Макс. добова доза- 30 мг.

3) Антигістамінні (антагоністи H1-рецепторів)

Центральний протиблювотний ефект, скоріш за все, опосередковується шляхом взаємодії
дії глюкортикоїдних рецепторів у nucleus solitary (ядро одиночного шляху).
Особливо ефективні при нудоті та блюванні, обумовленої вестибулярними порушеннями (морська та висотна хвороба та ін.)

Представник:
Дифенгідрамін (Дімедрол)
Разова доза - 10-50 мг,
Макс. добова доза - 150 мг.

Дименгідринат (Драміна)
Макс. разова доза- 100 мг,
Макс. добова доза- 400 мг.

4) Глюкокортикоїди

Остаточно механізм дії невідомий, але, ймовірно, центральний протиблювотний ефект реалізується через area postrema та вестибулярну систему. Використовувати з обережністю, тримаючи в голові усі можливі ефекти прийму стероїдів (імуносупресія, стероїдні виразки, зростання АТ). Можуть виступати корисними доповненням до інших протиблювотних, але монотерапія не дуже ефективна

Представник:
Дексаметазон
Дозування - від 8 мг

5) Бензодіазепіни

Агоніст ГАМК-рецепторів, центральна протиблювотна дія, як передбачається,
обумовлено депресією хеморецепторної тригерної зони. Вони мають слабкий протиблювотний ефект, але завдяки седативної, анксіолітичної та амнестичної дії вони допомагають при рефлекторній нудоті та блювоті.

Представник:
Лоразепам
Макс. разова доза- 2 мг,
Макс. добова доза - 16 мг.

5) Протиблювотню дію також мають деякі нейролептики, наприклад галоперидол.

Галоперидол
Макс. разова доза- 5 мг,
Макс. добова доза- 20 мг.