Друзі, Лівобережжя не "мій регіон" тож я мало про нього пишу. Але от пан Віктор досліджує Гетьманщину і написав чудовий матеріал про козацькі ревізії. Ходіть читати!
🤝7👍6
Forwarded from Моє коріння : генеалогія | #УкрТг
Джерела : козацькі ревізії та присяги📜
Детальніше за посиланням:
https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29
Більше публікацій по джерелам тут
#джерела
Детальніше за посиланням:
https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29
Більше публікацій по джерелам тут
#джерела
❤29👍13
Товариство!
Нагадуємо, що у нас стартував Інвентарний Марафон, і перші спортсмени-дослідники уже почали свої змагання за інвентарне золото! Ви можете стежити за турнірною таблицею тут: https://inventarium.org.ua/marathons/second
Але головне — не втрачайте нагоди приєднатися до наших марафонців! Зробити це надзвичайно просто: вам усього лише потрібно знайти будь-який інвентар, який вам подобається, і створити проєкт його транскрибування в CoBook прямо на сторінці в Інвентаріумі. Далі ви транскрибуєте інвентар — і отримуєте за це букпойнти, які виводять вас у топ нашого марафону!
Зараз лідерську позицію займає пан Віктор — чемпіон Першого Інвентарного Марафону. Та чи зможе він утримати лідерство надовго? Марафон — це складна дистанція для будь-якого дослідника, тож у кожного є шанси поборотися за перше місце.
Долучайтеся до транскрибування — оцініть самі, як легко і просто це робити за допомогою інтеграції CoBook та Інвентаріум
Citius, altius, inventarius!
Нагадуємо, що у нас стартував Інвентарний Марафон, і перші спортсмени-дослідники уже почали свої змагання за інвентарне золото! Ви можете стежити за турнірною таблицею тут: https://inventarium.org.ua/marathons/second
Але головне — не втрачайте нагоди приєднатися до наших марафонців! Зробити це надзвичайно просто: вам усього лише потрібно знайти будь-який інвентар, який вам подобається, і створити проєкт його транскрибування в CoBook прямо на сторінці в Інвентаріумі. Далі ви транскрибуєте інвентар — і отримуєте за це букпойнти, які виводять вас у топ нашого марафону!
Зараз лідерську позицію займає пан Віктор — чемпіон Першого Інвентарного Марафону. Та чи зможе він утримати лідерство надовго? Марафон — це складна дистанція для будь-якого дослідника, тож у кожного є шанси поборотися за перше місце.
Долучайтеся до транскрибування — оцініть самі, як легко і просто це робити за допомогою інтеграції CoBook та Інвентаріум
Citius, altius, inventarius!
🔥10
Чи замислювалися ви коли-небудь, яка мета вашого генеалогічного чи краєзнавчого дослідження?
Звісно, у процесі пошуку ми краще пізнаємо себе, глибше розуміємо історію й те, як загалом влаштований світ. Але чи залишиться після нас щось матеріальне — щось, що освітить або хоча б трохи полегшить шлях іншим дослідникам?
Можливо, це буде написана книжка. Або проіндексовані метричні книги по селу за двісті років. Чи віднайдена в архіві справа, про яку раніше ніхто не знав. А може, стаття в журналі, відеолекція, навчальний курс, блог із підбіркою джерел, рілзи чи тіктоки для початківців. Або хоча б якийсь ІТ-проєкт у сфері генеалогії. Будь-що, що допоможе іншим, полегшить їхній шлях, покаже напрям і дозволить просунутися в пошуках ще далі.
Мені здається, кожен дослідник, який займається генеалогією, має до цього прагнути. Це як у відомому вислові: кожен солдат мріє стати генералом. Проте мріяти замало — потрібно ще й діяти. Поширювати інформацію про генеалогію, архівні цікавинки та старі документи. І, на мою думку, робити це варто на всіх доступних платформах.
Звісно, найбільш очікувані місця для публікації матеріалів краєзнавця-генеалога — це сайти «Локальної історії», «Історичної правди» чи подібних ресурсів. Але чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що моя стаття про інвентарі вийшла на фаховому ресурсі для агрономів? Здавалося б, де генеалогія й краєзнавство, а де насіння, посівні площі та боротьба зі шкідниками.
А я вам скажу: інвентарі минулого — надзвичайно цікаві документи і для агрономів сучасності. Вони дають можливість оцінити, що саме і в яких кількостях вирощувалося в українських господарствах понад двісті років тому.
Тож закликаю вас ділитися своїми знаннями навіть на найбільш неочікуваних платформах. Розповідайте про генеалогію, краєзнавство й історію всюди, де тільки можна: заводьте блоги, пишіть у соцмережах, ведіть канали в телеграмі чи ютубі, організовуйте вебінари, лекції та навчальні курси, готуйте статті й публікуйте їх там, де підказує вам серце.
Але спершу — прочитайте мою статтю про інвентарі на сайті «СуперАгроном»:
https://superagronom.com/blog/1152-zaglyanemo-v-minule-yakim-bulo-silske-gospodarstvo-u-18-stolitti-v-ukrayini
Звісно, у процесі пошуку ми краще пізнаємо себе, глибше розуміємо історію й те, як загалом влаштований світ. Але чи залишиться після нас щось матеріальне — щось, що освітить або хоча б трохи полегшить шлях іншим дослідникам?
Можливо, це буде написана книжка. Або проіндексовані метричні книги по селу за двісті років. Чи віднайдена в архіві справа, про яку раніше ніхто не знав. А може, стаття в журналі, відеолекція, навчальний курс, блог із підбіркою джерел, рілзи чи тіктоки для початківців. Або хоча б якийсь ІТ-проєкт у сфері генеалогії. Будь-що, що допоможе іншим, полегшить їхній шлях, покаже напрям і дозволить просунутися в пошуках ще далі.
Мені здається, кожен дослідник, який займається генеалогією, має до цього прагнути. Це як у відомому вислові: кожен солдат мріє стати генералом. Проте мріяти замало — потрібно ще й діяти. Поширювати інформацію про генеалогію, архівні цікавинки та старі документи. І, на мою думку, робити це варто на всіх доступних платформах.
Звісно, найбільш очікувані місця для публікації матеріалів краєзнавця-генеалога — це сайти «Локальної історії», «Історичної правди» чи подібних ресурсів. Але чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що моя стаття про інвентарі вийшла на фаховому ресурсі для агрономів? Здавалося б, де генеалогія й краєзнавство, а де насіння, посівні площі та боротьба зі шкідниками.
А я вам скажу: інвентарі минулого — надзвичайно цікаві документи і для агрономів сучасності. Вони дають можливість оцінити, що саме і в яких кількостях вирощувалося в українських господарствах понад двісті років тому.
Тож закликаю вас ділитися своїми знаннями навіть на найбільш неочікуваних платформах. Розповідайте про генеалогію, краєзнавство й історію всюди, де тільки можна: заводьте блоги, пишіть у соцмережах, ведіть канали в телеграмі чи ютубі, організовуйте вебінари, лекції та навчальні курси, готуйте статті й публікуйте їх там, де підказує вам серце.
Але спершу — прочитайте мою статтю про інвентарі на сайті «СуперАгроном»:
https://superagronom.com/blog/1152-zaglyanemo-v-minule-yakim-bulo-silske-gospodarstvo-u-18-stolitti-v-ukrayini
SuperAgronom.com
Заглянемо в минуле: яким було сільське господарство у 18 столітті в Україні
Як господарювали на українських землях 200 років тому, які культури вирощували, як будували економічні відносини, як організовували своє виробництво тодішні землевласники — все це можна дізнатись із архівних документів, таких як інвентарні описи маєтків.…
❤52👍21💯2
Друзі ось чудовий приклад того, як за допомогою AI можна швидко і легко розпізнати описи і зробити їх доступними для всієї спільноти!
Якщо кожен з вас спробує цей спосіб і зробить одну (чи дві чи навіть три) маленьку корисну справу для всієї спільноти, то разом це зробить минуле значно ближчим для нас усіх!
Якщо кожен з вас спробує цей спосіб і зробить одну (чи дві чи навіть три) маленьку корисну справу для всієї спільноти, то разом це зробить минуле значно ближчим для нас усіх!
👍6❤2
Forwarded from Дослідження роду
Вітаю шановне панство!
Не знайшовши зручного опису фільтраційних справ ДАВіО фонд Р-2063 окрім сканованих фото на сайті covidscansharing без можливості наскрізного пошуку, а тільки вичитувати кожне фото. Тому за допомогою ШІ створив індексований список опису 1 в 5 томах та опис 2. Оброблено 1249 фото, отримано 49438 записів.
Але зважайте що це проіндексовано за домогогою ШІ, конторольні сторінки звичайно я перевіряв і все відповідає оригіналу, але не весь масив фото.
В таблиці вказано назву фото з якого проіндексовані записи, щоб кожен міг перевірити в оригіналі конкретні записи.
Тут за посиланням індексовані описи
https://drive.google.com/drive/folders/1UfJacSpjX3VCKSo9v_tH0VF83UhL9DMD
Тут лежать оригінали фото
https://drive.google.com/drive/folders/1JvTZsK8dkN855lq5qwLH9aYMsmknZ--M?usp=sharing
Не знайшовши зручного опису фільтраційних справ ДАВіО фонд Р-2063 окрім сканованих фото на сайті covidscansharing без можливості наскрізного пошуку, а тільки вичитувати кожне фото. Тому за допомогою ШІ створив індексований список опису 1 в 5 томах та опис 2. Оброблено 1249 фото, отримано 49438 записів.
Але зважайте що це проіндексовано за домогогою ШІ, конторольні сторінки звичайно я перевіряв і все відповідає оригіналу, але не весь масив фото.
В таблиці вказано назву фото з якого проіндексовані записи, щоб кожен міг перевірити в оригіналі конкретні записи.
Тут за посиланням індексовані описи
https://drive.google.com/drive/folders/1UfJacSpjX3VCKSo9v_tH0VF83UhL9DMD
Тут лежать оригінали фото
https://drive.google.com/drive/folders/1JvTZsK8dkN855lq5qwLH9aYMsmknZ--M?usp=sharing
🔥24👍7❤4💔1🤝1
Другий Інвентарний Марафон триває.
Є перші результати, перші герої, перші мозолі на очах і перші драматичні зітхання над почерком XVIII століття. Другий Інвентарний Марафон потроху набирає обертів, турнірна таблиця оживає, інтрига з’являється.
Тож є важливі новини.
По-перше. Виявилося, що не всі інвентарі однаково стражденні. Деякі з них — друковані. Тобто без «чи це літера, чи це муха сіла». Тому тепер за такі транскрибування BookPoints рахуються з коефіцієнтом 0,3. Бо справедливість — це коли рукописний біль цінується дорожче.
Правило діє для всіх інвентарів, транскрибованих після 25 лютого 2026 року. Без образ, тільки справедливість.
По-друге. Після фінішу буде перевірка якості робіт потенційних переможців. Якщо в текстах знайдуться фантазії, альтернативна палеографія чи надмірна творча інтерпретація — бали можуть схуднути. Бо марафон — це не тільки швидко, а й акуратно.
І третє, найприємніше. Тепер транскрибовані інвентарі можна переглядати безпосередньо на сторінці самого інвентаря. Можна милуватися, можна звіряти, можна тихенько заздрити.
Працюємо далі!
Є перші результати, перші герої, перші мозолі на очах і перші драматичні зітхання над почерком XVIII століття. Другий Інвентарний Марафон потроху набирає обертів, турнірна таблиця оживає, інтрига з’являється.
Тож є важливі новини.
По-перше. Виявилося, що не всі інвентарі однаково стражденні. Деякі з них — друковані. Тобто без «чи це літера, чи це муха сіла». Тому тепер за такі транскрибування BookPoints рахуються з коефіцієнтом 0,3. Бо справедливість — це коли рукописний біль цінується дорожче.
Правило діє для всіх інвентарів, транскрибованих після 25 лютого 2026 року. Без образ, тільки справедливість.
По-друге. Після фінішу буде перевірка якості робіт потенційних переможців. Якщо в текстах знайдуться фантазії, альтернативна палеографія чи надмірна творча інтерпретація — бали можуть схуднути. Бо марафон — це не тільки швидко, а й акуратно.
І третє, найприємніше. Тепер транскрибовані інвентарі можна переглядати безпосередньо на сторінці самого інвентаря. Можна милуватися, можна звіряти, можна тихенько заздрити.
Працюємо далі!
🔥18❤5🥰3👍1
Щоб по-справжньому зрозуміти епоху, яку ви досліджуєте, замало просто перегорнути сторінки історичних книг. Її потрібно всебічно вивчити — відчути фактуру часу, його світло й тіні. І найкраще це робити через живопис.
Якщо будете у Львові, зайдіть до галереї ZAG і подивіться на оригінали картин Тараса Шевченка. Це той рідкісний випадок, коли «занурення в джерело» не означає черговий архівний опис на 300 аркушів. І, можливо, саме там XIX століття перестане бути просто «ст.» і стане епохою, яку можна відчути.
Якщо будете у Львові, зайдіть до галереї ZAG і подивіться на оригінали картин Тараса Шевченка. Це той рідкісний випадок, коли «занурення в джерело» не означає черговий архівний опис на 300 аркушів. І, можливо, саме там XIX століття перестане бути просто «ст.» і стане епохою, яку можна відчути.
❤41👍14
Друзі, як казав класик, πάντα ῥεῖ καὶ οὐδὲν μένει — усе тече, ніщо не залишається незмінним. І хто ми такі, щоб із цим сперечатися? Світ змінюється шаленими темпами — і навіть наша улюблена генеалогія, яка, здавалося б, могла застигнути, як комаха в бурштині, насправді постійно розвивається й ускладнюється.
Дослідження стають комплекснішими, вимогливішими до часу, знань і ресурсів. Працювати «по-старому» означає автоматично відставати від тих, хто впроваджує нові методи, цифрові інструменти та сучасні підходи. А «диванна архівістика», як відомо, має бути на вістрі прогресу.
Саме тому канал «Записки диванного архівіста» відкриває власну Монобазу!
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Принцип простий: ви обираєте комфортний для себе рівень щомісячної підтримки — а я натомість створюю ще більше якісних матеріалів про історію, краєзнавство, генеалогію та застосування інформаційних технологій в архівній справі. У теорії ігор це називається win-win — і це саме той випадок.
Зараз для вас доступно три рівні підтримки:
1. Друг архівіста — обравши цей рівень, ви покажете свою підтримку й отримаєте такі переваги:
- ранній доступ до всіх відео та матеріалів;
- закриті дописи з історіями, які не виходять публічно;
- доступ до записів минулих стрімів;
- ваше ім’я у списку меценатів проєкту.
2. Архівний детектив — це рівень для серйозних дослідників, який надає такі переваги:
- усе з попереднього рівня;
- щомісячний закритий стрім-консультація;
- доступ до добірок джерел, генеалогічних гайдів та інструкцій;
- можливість ставити запитання для розбору на стрімі;
- закритий чат для обговорення складних випадків.
3. Магістр генеалогії — для тих, хто хоче бути всередині процесів, дізнаватися найбільше і найшвидше; переваги на цьому рівні найцікавіші:
- усе з попередніх рівнів;
- пріоритетний розгляд запитань і кейсів;
- участь у тестуванні нових генеалогічних інструментів і сервісів;
- запрошення до спільних дослідницьких міні-проєктів.
Майбутнє вже тут. Воно стукає у двері, пропонує нові можливості й водночас кидає виклики. І лише від нас залежить, чи скористаємося ми цим шансом.
Підтримайте проєкт і станьте частиною спільноти, яка рухає генеалогію вперед:
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Дослідження стають комплекснішими, вимогливішими до часу, знань і ресурсів. Працювати «по-старому» означає автоматично відставати від тих, хто впроваджує нові методи, цифрові інструменти та сучасні підходи. А «диванна архівістика», як відомо, має бути на вістрі прогресу.
Саме тому канал «Записки диванного архівіста» відкриває власну Монобазу!
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Принцип простий: ви обираєте комфортний для себе рівень щомісячної підтримки — а я натомість створюю ще більше якісних матеріалів про історію, краєзнавство, генеалогію та застосування інформаційних технологій в архівній справі. У теорії ігор це називається win-win — і це саме той випадок.
Зараз для вас доступно три рівні підтримки:
1. Друг архівіста — обравши цей рівень, ви покажете свою підтримку й отримаєте такі переваги:
- ранній доступ до всіх відео та матеріалів;
- закриті дописи з історіями, які не виходять публічно;
- доступ до записів минулих стрімів;
- ваше ім’я у списку меценатів проєкту.
2. Архівний детектив — це рівень для серйозних дослідників, який надає такі переваги:
- усе з попереднього рівня;
- щомісячний закритий стрім-консультація;
- доступ до добірок джерел, генеалогічних гайдів та інструкцій;
- можливість ставити запитання для розбору на стрімі;
- закритий чат для обговорення складних випадків.
3. Магістр генеалогії — для тих, хто хоче бути всередині процесів, дізнаватися найбільше і найшвидше; переваги на цьому рівні найцікавіші:
- усе з попередніх рівнів;
- пріоритетний розгляд запитань і кейсів;
- участь у тестуванні нових генеалогічних інструментів і сервісів;
- запрошення до спільних дослідницьких міні-проєктів.
Майбутнє вже тут. Воно стукає у двері, пропонує нові можливості й водночас кидає виклики. І лише від нас залежить, чи скористаємося ми цим шансом.
Підтримайте проєкт і станьте частиною спільноти, яка рухає генеалогію вперед:
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
❤15👍6🔥2
Вчора працював в "відділі рукописів" Наукової Бібліотеки ЛНУ, знайшов там досить багато документів, що можуть бути цікавими генеалогічній спільноті.
Написав коротенький матеріал про рукописи, які можна знайти в бібліотеці
https://base.monobank.ua/p/20260303CnwMXBqXsophSt
Написав коротенький матеріал про рукописи, які можна знайти в бібліотеці
https://base.monobank.ua/p/20260303CnwMXBqXsophSt
❤13👍1👾1
Forwarded from Gramps Україна
📸 Новий розділ на OpenHeritage — Фотоархів
Останнім часом від нас було менше повідомлень — але це лише тому, що ми активно працювали над розвитком платформи. І тепер можемо показати один з результатів цієї роботи.
Ми запустили Фотоархів — новий розділ OpenHeritage, де історичні фотографії стають не просто зображеннями, а частиною дослідження історії.
Ми прагнули зробити не просто галерею, а повноцінний архів історичних фотографій з дослідницькими інструментами.
Що вже доступно 👇
🗺 Дослідження фотографій на мапі
Фото можна відкривати через карту і бачити де саме був зроблений знімок. Це дозволяє досліджувати історію місць через фотографії.
🔎 Метадані та пошук
Кожна фотографія може містити:
• місце зйомки
• дату або період
• опис
• джерело
• автора
• інші історичні деталі
Тобто фото стає повноцінним історичним джерелом, а не просто зображенням.
👤 Відмітки людей на фотографіях
Можна позначати людей на фото.
Це дозволяє:
• знаходити одну і ту ж людину на різних фотографіях
• допомогти комусь випадково знайти своїх родичів там, де він цього не очікував
• поступово формувати зв’язки між фотографіями, людьми та історією.
🖼 Зручний перегляд
Фотографії відкриваються у повноекранному режимі з масштабуванням, щоб можна було уважно роздивитись навіть дрібні деталі.
📚 Розділ джерел та сховищ
Ми також додали структуру для організації джерел інформації.
Тепер можна вказувати:
• джерело (книга, альбом, архівна справа, колекція)
• сховище (архів, бібліотека, онлайн-ресурс, приватна колекція)
Це допомагає правильно зберігати походження інформації і робить архів зручнішим для досліджень.
🏛 Збереження візуальної спадщини
Фотоархів — це також спосіб зберегти візуальну історію та культуру регіонів.
Фотографії допомагають зафіксувати вигляд міст, сіл, будівель, людей і подій — інколи аж до рівня конкретного населеного пункту або навіть однієї вулиці.
Такі зображення з часом стають цінними історичними свідченнями життя місцевих громад.
💬 Пропозиції, уточнення та впізнання людей
Користувачі можуть надсилати пропозиції, виправлення або додаткову інформацію до фотографій.
Наприклад:
• якщо хтось впізнав людину на фото
• знає деталі про подію, місце або час зйомки
• помітив помилку в описі
Це дозволяє спільно уточнювати історичні дані, і цей функціонал ми ще будемо розширювати.
Також за цей час ми зробили багато виправлень та покращень у різних частинах платформи.
🔐 Тепер усі дані OpenHeritage додатково резервуються у хмарі, щоб внесена користувачами інформація була максимально захищена і не втрачалась.
Протягом цього місяця ми також плануємо додати більше інформаційних матеріалів на сайті, щоб детально пояснити:
• можливості платформи
• підходи до роботи з даними
• як правильно додавати та досліджувати інформацію
А поки що можна спокійно досліджувати новий розділ і знайомитися з його можливостями.
🌐 https://openheritage.online/uk/photo-assets
Можливо саме на одній з фотографій на вас вже чекає чиясь історія.
Останнім часом від нас було менше повідомлень — але це лише тому, що ми активно працювали над розвитком платформи. І тепер можемо показати один з результатів цієї роботи.
Ми запустили Фотоархів — новий розділ OpenHeritage, де історичні фотографії стають не просто зображеннями, а частиною дослідження історії.
Ми прагнули зробити не просто галерею, а повноцінний архів історичних фотографій з дослідницькими інструментами.
Що вже доступно 👇
🗺 Дослідження фотографій на мапі
Фото можна відкривати через карту і бачити де саме був зроблений знімок. Це дозволяє досліджувати історію місць через фотографії.
🔎 Метадані та пошук
Кожна фотографія може містити:
• місце зйомки
• дату або період
• опис
• джерело
• автора
• інші історичні деталі
Тобто фото стає повноцінним історичним джерелом, а не просто зображенням.
👤 Відмітки людей на фотографіях
Можна позначати людей на фото.
Це дозволяє:
• знаходити одну і ту ж людину на різних фотографіях
• допомогти комусь випадково знайти своїх родичів там, де він цього не очікував
• поступово формувати зв’язки між фотографіями, людьми та історією.
🖼 Зручний перегляд
Фотографії відкриваються у повноекранному режимі з масштабуванням, щоб можна було уважно роздивитись навіть дрібні деталі.
📚 Розділ джерел та сховищ
Ми також додали структуру для організації джерел інформації.
Тепер можна вказувати:
• джерело (книга, альбом, архівна справа, колекція)
• сховище (архів, бібліотека, онлайн-ресурс, приватна колекція)
Це допомагає правильно зберігати походження інформації і робить архів зручнішим для досліджень.
🏛 Збереження візуальної спадщини
Фотоархів — це також спосіб зберегти візуальну історію та культуру регіонів.
Фотографії допомагають зафіксувати вигляд міст, сіл, будівель, людей і подій — інколи аж до рівня конкретного населеного пункту або навіть однієї вулиці.
Такі зображення з часом стають цінними історичними свідченнями життя місцевих громад.
💬 Пропозиції, уточнення та впізнання людей
Користувачі можуть надсилати пропозиції, виправлення або додаткову інформацію до фотографій.
Наприклад:
• якщо хтось впізнав людину на фото
• знає деталі про подію, місце або час зйомки
• помітив помилку в описі
Це дозволяє спільно уточнювати історичні дані, і цей функціонал ми ще будемо розширювати.
Також за цей час ми зробили багато виправлень та покращень у різних частинах платформи.
🔐 Тепер усі дані OpenHeritage додатково резервуються у хмарі, щоб внесена користувачами інформація була максимально захищена і не втрачалась.
Протягом цього місяця ми також плануємо додати більше інформаційних матеріалів на сайті, щоб детально пояснити:
• можливості платформи
• підходи до роботи з даними
• як правильно додавати та досліджувати інформацію
А поки що можна спокійно досліджувати новий розділ і знайомитися з його можливостями.
🌐 https://openheritage.online/uk/photo-assets
Можливо саме на одній з фотографій на вас вже чекає чиясь історія.
❤23👍10
Поки я у відпустці й не пишу жодних серйозних генеалогічних текстів, пропоную товариству невеличку філософську дискусію.
Як ви вважаєте: чи справді “все тече, все змінюється”, чи, можливо, історія все ж любить ходити по колу й час від часу повторювати старі трюки? От, наприклад, у XVI ст. фортеця Тустань контролювала добру третину гірських перевалів. Кожен, хто їхав ними з товарами, мусив сплатити мито — 14 злотих. Сума, між іншим, була доволі відчутна. Але вибір у купців, особливо тих, що везли сіль, був невеликий. А саме вони найчастіше користувалися цими шляхами. Правило було просте й зрозуміле ще в ті давні часи часи: хочеш їхати — плати.
Минуло якихось пів тисячі років. І що ж ми бачимо?
Сьогодні за вхід до Тустані мандрівник (себто я) заплатив 180 грн. Якщо перевести цю суму у злоті — виходить майже те саме. Роки минають, держави змінюються. Фортеці вже немає, але скелі стоять, сіль усе ще цінний ресурс, а мито… підозріло мало змінилося.
От і сиджу я тепер, дивлюся на ці підрахунки й думаю: то, може, історія й справді циклічна?
А як вважаєте ви?
Як ви вважаєте: чи справді “все тече, все змінюється”, чи, можливо, історія все ж любить ходити по колу й час від часу повторювати старі трюки? От, наприклад, у XVI ст. фортеця Тустань контролювала добру третину гірських перевалів. Кожен, хто їхав ними з товарами, мусив сплатити мито — 14 злотих. Сума, між іншим, була доволі відчутна. Але вибір у купців, особливо тих, що везли сіль, був невеликий. А саме вони найчастіше користувалися цими шляхами. Правило було просте й зрозуміле ще в ті давні часи часи: хочеш їхати — плати.
Минуло якихось пів тисячі років. І що ж ми бачимо?
Сьогодні за вхід до Тустані мандрівник (себто я) заплатив 180 грн. Якщо перевести цю суму у злоті — виходить майже те саме. Роки минають, держави змінюються. Фортеці вже немає, але скелі стоять, сіль усе ще цінний ресурс, а мито… підозріло мало змінилося.
От і сиджу я тепер, дивлюся на ці підрахунки й думаю: то, може, історія й справді циклічна?
А як вважаєте ви?
❤21👍9