Ну і обіцяний мною промт для створення додатку розпізнавання документів:
Потрібно спроєктувати веб-додаток для оптичного розпізнавання рукописних текстів XVII–XIX століть.
Основна функція:
Додаток має виконувати OCR рукописного тексту, написаного старопольською, староукраїнською, латиною або російською (дореформеною). Потрібно реалізувати автоматичне визначення мови, а також можливість вручну вибрати одну або декілька мов для розпізнавання.
Робота з файлами:
Текст складається з декількох сторінок (файлів). Кожна сторінка обробляється окремо. Для кожної дії користувач повинен мати можливість вибрати: виконати дію лише для поточної сторінки або для всіх сторінок одразу.
Функціональні кнопки:
1. “Розпізнати”
Виконує OCR вибраної сторінки або всіх сторінок. Під час виконання відображається прогрес-бар.
2. “Перевірити”
Аналізує розпізнаний текст на можливі помилки з урахуванням контексту всього транскрибування. Використовує словник власних назв користувача. Показує знайдені помилки, пропонує варіанти виправлення з поясненням. Для кожної помилки має бути кнопка “Застосувати виправлення”. Має бути можливість додавати примітки до тексту з поясненням варіантів або сумнівних місць.
3. “Перекласти”
Перекладає текст на сучасну українську мову без втрати сенсу, максимально близько до оригіналу. Можливість перекладу однієї сторінки або всіх сторінок. Відображається прогрес-бар виконання.
4. “Експортувати”
Експорт у форматах PDF та TXT. Якщо вибрано експорт усіх сторінок — створюється один об’єднаний файл. Відображається прогрес-бар виконання.
Редагування:
Повинна бути можливість ручного редагування тексту після розпізнавання. Після натискання “Перевірити” та виявлення помилок користувач може застосовувати запропоновані виправлення. Бажано реалізувати історію змін.
Словник термінів:
Реалізувати функціонал додавання словника власних назв і специфічних термінів. Додавання має бути можливе як по одному запису, так і масивом. Кожен запис містить поля “Термін” і “Контекст”. Словник використовується під час OCR, перевірки помилок та аналізу тексту.
Функціонал масштабування:
Реалізувати функціонал масштабування зображення: можливість рухати його в сторони збільшувати та зменшувати.
Інтерфейс:
Весь інтерфейс українською мовою. Дизайн має бути зручним для довгого читання історичних текстів. Потрібно врахувати поєднання кольорів тексту та фону для комфортного сприйняття. Мінімалістичний, читабельний, з чіткою ієрархією елементів.
Додаткові вимоги:
Архітектура має бути масштабованою та модульною. Потрібно описати рекомендований стек технологій, структуру бази даних, логіку обробки кожної кнопки, організацію OCR для рукописів, реалізацію багатомовності та механізм контекстного аналізу. Також описати можливі ризики та обмеження.
Потрібно спроєктувати веб-додаток для оптичного розпізнавання рукописних текстів XVII–XIX століть.
Основна функція:
Додаток має виконувати OCR рукописного тексту, написаного старопольською, староукраїнською, латиною або російською (дореформеною). Потрібно реалізувати автоматичне визначення мови, а також можливість вручну вибрати одну або декілька мов для розпізнавання.
Робота з файлами:
Текст складається з декількох сторінок (файлів). Кожна сторінка обробляється окремо. Для кожної дії користувач повинен мати можливість вибрати: виконати дію лише для поточної сторінки або для всіх сторінок одразу.
Функціональні кнопки:
1. “Розпізнати”
Виконує OCR вибраної сторінки або всіх сторінок. Під час виконання відображається прогрес-бар.
2. “Перевірити”
Аналізує розпізнаний текст на можливі помилки з урахуванням контексту всього транскрибування. Використовує словник власних назв користувача. Показує знайдені помилки, пропонує варіанти виправлення з поясненням. Для кожної помилки має бути кнопка “Застосувати виправлення”. Має бути можливість додавати примітки до тексту з поясненням варіантів або сумнівних місць.
3. “Перекласти”
Перекладає текст на сучасну українську мову без втрати сенсу, максимально близько до оригіналу. Можливість перекладу однієї сторінки або всіх сторінок. Відображається прогрес-бар виконання.
4. “Експортувати”
Експорт у форматах PDF та TXT. Якщо вибрано експорт усіх сторінок — створюється один об’єднаний файл. Відображається прогрес-бар виконання.
Редагування:
Повинна бути можливість ручного редагування тексту після розпізнавання. Після натискання “Перевірити” та виявлення помилок користувач може застосовувати запропоновані виправлення. Бажано реалізувати історію змін.
Словник термінів:
Реалізувати функціонал додавання словника власних назв і специфічних термінів. Додавання має бути можливе як по одному запису, так і масивом. Кожен запис містить поля “Термін” і “Контекст”. Словник використовується під час OCR, перевірки помилок та аналізу тексту.
Функціонал масштабування:
Реалізувати функціонал масштабування зображення: можливість рухати його в сторони збільшувати та зменшувати.
Інтерфейс:
Весь інтерфейс українською мовою. Дизайн має бути зручним для довгого читання історичних текстів. Потрібно врахувати поєднання кольорів тексту та фону для комфортного сприйняття. Мінімалістичний, читабельний, з чіткою ієрархією елементів.
Додаткові вимоги:
Архітектура має бути масштабованою та модульною. Потрібно описати рекомендований стек технологій, структуру бази даних, логіку обробки кожної кнопки, організацію OCR для рукописів, реалізацію багатомовності та механізм контекстного аналізу. Також описати можливі ризики та обмеження.
❤39🔥18👍5🤗3
Пані та панове, дослідники, генеалоги й просто любителі давніх документів!
Корумпований Міжнародний олімпійський комітет відмовив нам у включенні пошуку й опрацювання інвентарів до переліку олімпійських видів спорту. Проте ми знаємо, що саме ці змагання є найцікавішими для всіх поціновувачів генеалогії.
Тому оголошуємо старт Другого Інвентарного Марафону «Скарб архівіста», який триватиме з 15 лютого по 15 квітня 2026 року!
Цього разу змагатимемося у швидкісному транскрибуванні справ. Допоможуть нам у цьому наші друзі з команди проєкту CoBook.
Коротко нагадаємо правила цього «спорту»:
1. Знайти в реєстрі Інвентаріуму будь-який інвентар, який вам сподобається.
2. На сторінці цього інвентаря натиснути кнопку та створити проєкт транскрибування в CoBook.
3. Транскрибувати сторінки інвентарю.
4. Створювати індекси до опрацьованих документів.
5. Завершити та експортувати проєкт.
За кожен транскрибований символ нараховуються BookPoints. Коефіцієнт залежить від мови документа:
- інвентарі російською — без додаткових бонусів;
- старопольською — у 3 рази більше BookPoints;
- староукраїнською (руською) — у 5 разів більше BookPoints.
Таким чином система враховує складність роботи з різними типами джерел.
CoBook підтримує командну роботу, однак BookPoints за конкретну сторінку отримує той, хто першим розпочав її опрацювання. Окрім транскрибування, учасники можуть створювати індекси — мовою оригіналу або українською. Індексація також приносить BookPoints і робить документи придатними для пошуку та подальших досліджень.
Додаткові бонусні BookPoints нараховуються за повністю завершені проєкти. Важливо не лише почати, а й довести роботу до кінця.
Звісно, ми не залишимо вас без призів!
За перше місце — фірмова футболка проєкту «Інвентаріум» та ДНК-тест MyHeritage.
За друге — копіювання однієї архівної справи (на вибір: ДАЖО або ЦДІАК), книга «Люди без облич» і комплект листівок.
За третє — книга «Українське радіо. Історія буремного століття».
Кількість набраних BookPoints визначатиме позицію в таблиці лідерів і шанси на перемогу.
Марафон триватиме лише два місяці. Але тексти, які з’являться завдяки цій роботі, залишаться надовго.
Кожна транскрибована сторінка — це ще один документ, який перестає бути тінню в архівному описі й стає доступним для пошуку, читання та дослідження. Це ще один крок до впорядкованої, відкритої історії.
Другий Інвентарний Марафон — це можливість не просто попрацювати з джерелами, а стати частиною процесу, який системно змінює доступ до минулого. І, можливо, саме ваша сторінка стане тією, з якої для когось почнеться нове відкриття.
Приєднуйтеся!
Корумпований Міжнародний олімпійський комітет відмовив нам у включенні пошуку й опрацювання інвентарів до переліку олімпійських видів спорту. Проте ми знаємо, що саме ці змагання є найцікавішими для всіх поціновувачів генеалогії.
Тому оголошуємо старт Другого Інвентарного Марафону «Скарб архівіста», який триватиме з 15 лютого по 15 квітня 2026 року!
Цього разу змагатимемося у швидкісному транскрибуванні справ. Допоможуть нам у цьому наші друзі з команди проєкту CoBook.
Коротко нагадаємо правила цього «спорту»:
1. Знайти в реєстрі Інвентаріуму будь-який інвентар, який вам сподобається.
2. На сторінці цього інвентаря натиснути кнопку та створити проєкт транскрибування в CoBook.
3. Транскрибувати сторінки інвентарю.
4. Створювати індекси до опрацьованих документів.
5. Завершити та експортувати проєкт.
За кожен транскрибований символ нараховуються BookPoints. Коефіцієнт залежить від мови документа:
- інвентарі російською — без додаткових бонусів;
- старопольською — у 3 рази більше BookPoints;
- староукраїнською (руською) — у 5 разів більше BookPoints.
Таким чином система враховує складність роботи з різними типами джерел.
CoBook підтримує командну роботу, однак BookPoints за конкретну сторінку отримує той, хто першим розпочав її опрацювання. Окрім транскрибування, учасники можуть створювати індекси — мовою оригіналу або українською. Індексація також приносить BookPoints і робить документи придатними для пошуку та подальших досліджень.
Додаткові бонусні BookPoints нараховуються за повністю завершені проєкти. Важливо не лише почати, а й довести роботу до кінця.
Звісно, ми не залишимо вас без призів!
За перше місце — фірмова футболка проєкту «Інвентаріум» та ДНК-тест MyHeritage.
За друге — копіювання однієї архівної справи (на вибір: ДАЖО або ЦДІАК), книга «Люди без облич» і комплект листівок.
За третє — книга «Українське радіо. Історія буремного століття».
Кількість набраних BookPoints визначатиме позицію в таблиці лідерів і шанси на перемогу.
Марафон триватиме лише два місяці. Але тексти, які з’являться завдяки цій роботі, залишаться надовго.
Кожна транскрибована сторінка — це ще один документ, який перестає бути тінню в архівному описі й стає доступним для пошуку, читання та дослідження. Це ще один крок до впорядкованої, відкритої історії.
Другий Інвентарний Марафон — це можливість не просто попрацювати з джерелами, а стати частиною процесу, який системно змінює доступ до минулого. І, можливо, саме ваша сторінка стане тією, з якої для когось почнеться нове відкриття.
Приєднуйтеся!
🔥23❤17👍1
Друзі, хочу вам нагадати, що я написав книгу “Люди без облич”, а ви маєте унікальну можливість її замовити і прочитати!
Станом на зараз у мене ще є 9 примірників, тож у вас є цілих дев’ять шансів стати щасливим власником новенької книги. Відгуки про книгу ви можете почитати тут
А замовити книгу можна заповнивши форму замовлення отут
Оновлення!!!!
Дякую всім за замовлення, наразі книги закінчилися, наступний тираж буде орієнтовно за 3-4 тижні.
Усім хто встиг замовити відправлю книги максимально швидко!
Станом на зараз у мене ще є 9 примірників, тож у вас є цілих дев’ять шансів стати щасливим власником новенької книги. Відгуки про книгу ви можете почитати тут
А замовити книгу можна заповнивши форму замовлення отут
Оновлення!!!!
Дякую всім за замовлення, наразі книги закінчилися, наступний тираж буде орієнтовно за 3-4 тижні.
Усім хто встиг замовити відправлю книги максимально швидко!
❤21👍16
Друзі, Лівобережжя не "мій регіон" тож я мало про нього пишу. Але от пан Віктор досліджує Гетьманщину і написав чудовий матеріал про козацькі ревізії. Ходіть читати!
🤝7👍6
Forwarded from Моє коріння : генеалогія | #УкрТг
Джерела : козацькі ревізії та присяги📜
Детальніше за посиланням:
https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29
Більше публікацій по джерелам тут
#джерела
Детальніше за посиланням:
https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29
Більше публікацій по джерелам тут
#джерела
❤29👍13
Товариство!
Нагадуємо, що у нас стартував Інвентарний Марафон, і перші спортсмени-дослідники уже почали свої змагання за інвентарне золото! Ви можете стежити за турнірною таблицею тут: https://inventarium.org.ua/marathons/second
Але головне — не втрачайте нагоди приєднатися до наших марафонців! Зробити це надзвичайно просто: вам усього лише потрібно знайти будь-який інвентар, який вам подобається, і створити проєкт його транскрибування в CoBook прямо на сторінці в Інвентаріумі. Далі ви транскрибуєте інвентар — і отримуєте за це букпойнти, які виводять вас у топ нашого марафону!
Зараз лідерську позицію займає пан Віктор — чемпіон Першого Інвентарного Марафону. Та чи зможе він утримати лідерство надовго? Марафон — це складна дистанція для будь-якого дослідника, тож у кожного є шанси поборотися за перше місце.
Долучайтеся до транскрибування — оцініть самі, як легко і просто це робити за допомогою інтеграції CoBook та Інвентаріум
Citius, altius, inventarius!
Нагадуємо, що у нас стартував Інвентарний Марафон, і перші спортсмени-дослідники уже почали свої змагання за інвентарне золото! Ви можете стежити за турнірною таблицею тут: https://inventarium.org.ua/marathons/second
Але головне — не втрачайте нагоди приєднатися до наших марафонців! Зробити це надзвичайно просто: вам усього лише потрібно знайти будь-який інвентар, який вам подобається, і створити проєкт його транскрибування в CoBook прямо на сторінці в Інвентаріумі. Далі ви транскрибуєте інвентар — і отримуєте за це букпойнти, які виводять вас у топ нашого марафону!
Зараз лідерську позицію займає пан Віктор — чемпіон Першого Інвентарного Марафону. Та чи зможе він утримати лідерство надовго? Марафон — це складна дистанція для будь-якого дослідника, тож у кожного є шанси поборотися за перше місце.
Долучайтеся до транскрибування — оцініть самі, як легко і просто це робити за допомогою інтеграції CoBook та Інвентаріум
Citius, altius, inventarius!
🔥10
Чи замислювалися ви коли-небудь, яка мета вашого генеалогічного чи краєзнавчого дослідження?
Звісно, у процесі пошуку ми краще пізнаємо себе, глибше розуміємо історію й те, як загалом влаштований світ. Але чи залишиться після нас щось матеріальне — щось, що освітить або хоча б трохи полегшить шлях іншим дослідникам?
Можливо, це буде написана книжка. Або проіндексовані метричні книги по селу за двісті років. Чи віднайдена в архіві справа, про яку раніше ніхто не знав. А може, стаття в журналі, відеолекція, навчальний курс, блог із підбіркою джерел, рілзи чи тіктоки для початківців. Або хоча б якийсь ІТ-проєкт у сфері генеалогії. Будь-що, що допоможе іншим, полегшить їхній шлях, покаже напрям і дозволить просунутися в пошуках ще далі.
Мені здається, кожен дослідник, який займається генеалогією, має до цього прагнути. Це як у відомому вислові: кожен солдат мріє стати генералом. Проте мріяти замало — потрібно ще й діяти. Поширювати інформацію про генеалогію, архівні цікавинки та старі документи. І, на мою думку, робити це варто на всіх доступних платформах.
Звісно, найбільш очікувані місця для публікації матеріалів краєзнавця-генеалога — це сайти «Локальної історії», «Історичної правди» чи подібних ресурсів. Але чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що моя стаття про інвентарі вийшла на фаховому ресурсі для агрономів? Здавалося б, де генеалогія й краєзнавство, а де насіння, посівні площі та боротьба зі шкідниками.
А я вам скажу: інвентарі минулого — надзвичайно цікаві документи і для агрономів сучасності. Вони дають можливість оцінити, що саме і в яких кількостях вирощувалося в українських господарствах понад двісті років тому.
Тож закликаю вас ділитися своїми знаннями навіть на найбільш неочікуваних платформах. Розповідайте про генеалогію, краєзнавство й історію всюди, де тільки можна: заводьте блоги, пишіть у соцмережах, ведіть канали в телеграмі чи ютубі, організовуйте вебінари, лекції та навчальні курси, готуйте статті й публікуйте їх там, де підказує вам серце.
Але спершу — прочитайте мою статтю про інвентарі на сайті «СуперАгроном»:
https://superagronom.com/blog/1152-zaglyanemo-v-minule-yakim-bulo-silske-gospodarstvo-u-18-stolitti-v-ukrayini
Звісно, у процесі пошуку ми краще пізнаємо себе, глибше розуміємо історію й те, як загалом влаштований світ. Але чи залишиться після нас щось матеріальне — щось, що освітить або хоча б трохи полегшить шлях іншим дослідникам?
Можливо, це буде написана книжка. Або проіндексовані метричні книги по селу за двісті років. Чи віднайдена в архіві справа, про яку раніше ніхто не знав. А може, стаття в журналі, відеолекція, навчальний курс, блог із підбіркою джерел, рілзи чи тіктоки для початківців. Або хоча б якийсь ІТ-проєкт у сфері генеалогії. Будь-що, що допоможе іншим, полегшить їхній шлях, покаже напрям і дозволить просунутися в пошуках ще далі.
Мені здається, кожен дослідник, який займається генеалогією, має до цього прагнути. Це як у відомому вислові: кожен солдат мріє стати генералом. Проте мріяти замало — потрібно ще й діяти. Поширювати інформацію про генеалогію, архівні цікавинки та старі документи. І, на мою думку, робити це варто на всіх доступних платформах.
Звісно, найбільш очікувані місця для публікації матеріалів краєзнавця-генеалога — це сайти «Локальної історії», «Історичної правди» чи подібних ресурсів. Але чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що моя стаття про інвентарі вийшла на фаховому ресурсі для агрономів? Здавалося б, де генеалогія й краєзнавство, а де насіння, посівні площі та боротьба зі шкідниками.
А я вам скажу: інвентарі минулого — надзвичайно цікаві документи і для агрономів сучасності. Вони дають можливість оцінити, що саме і в яких кількостях вирощувалося в українських господарствах понад двісті років тому.
Тож закликаю вас ділитися своїми знаннями навіть на найбільш неочікуваних платформах. Розповідайте про генеалогію, краєзнавство й історію всюди, де тільки можна: заводьте блоги, пишіть у соцмережах, ведіть канали в телеграмі чи ютубі, організовуйте вебінари, лекції та навчальні курси, готуйте статті й публікуйте їх там, де підказує вам серце.
Але спершу — прочитайте мою статтю про інвентарі на сайті «СуперАгроном»:
https://superagronom.com/blog/1152-zaglyanemo-v-minule-yakim-bulo-silske-gospodarstvo-u-18-stolitti-v-ukrayini
SuperAgronom.com
Заглянемо в минуле: яким було сільське господарство у 18 столітті в Україні
Як господарювали на українських землях 200 років тому, які культури вирощували, як будували економічні відносини, як організовували своє виробництво тодішні землевласники — все це можна дізнатись із архівних документів, таких як інвентарні описи маєтків.…
❤52👍21💯2
Друзі ось чудовий приклад того, як за допомогою AI можна швидко і легко розпізнати описи і зробити їх доступними для всієї спільноти!
Якщо кожен з вас спробує цей спосіб і зробить одну (чи дві чи навіть три) маленьку корисну справу для всієї спільноти, то разом це зробить минуле значно ближчим для нас усіх!
Якщо кожен з вас спробує цей спосіб і зробить одну (чи дві чи навіть три) маленьку корисну справу для всієї спільноти, то разом це зробить минуле значно ближчим для нас усіх!
👍6❤2
Forwarded from Дослідження роду
Вітаю шановне панство!
Не знайшовши зручного опису фільтраційних справ ДАВіО фонд Р-2063 окрім сканованих фото на сайті covidscansharing без можливості наскрізного пошуку, а тільки вичитувати кожне фото. Тому за допомогою ШІ створив індексований список опису 1 в 5 томах та опис 2. Оброблено 1249 фото, отримано 49438 записів.
Але зважайте що це проіндексовано за домогогою ШІ, конторольні сторінки звичайно я перевіряв і все відповідає оригіналу, але не весь масив фото.
В таблиці вказано назву фото з якого проіндексовані записи, щоб кожен міг перевірити в оригіналі конкретні записи.
Тут за посиланням індексовані описи
https://drive.google.com/drive/folders/1UfJacSpjX3VCKSo9v_tH0VF83UhL9DMD
Тут лежать оригінали фото
https://drive.google.com/drive/folders/1JvTZsK8dkN855lq5qwLH9aYMsmknZ--M?usp=sharing
Не знайшовши зручного опису фільтраційних справ ДАВіО фонд Р-2063 окрім сканованих фото на сайті covidscansharing без можливості наскрізного пошуку, а тільки вичитувати кожне фото. Тому за допомогою ШІ створив індексований список опису 1 в 5 томах та опис 2. Оброблено 1249 фото, отримано 49438 записів.
Але зважайте що це проіндексовано за домогогою ШІ, конторольні сторінки звичайно я перевіряв і все відповідає оригіналу, але не весь масив фото.
В таблиці вказано назву фото з якого проіндексовані записи, щоб кожен міг перевірити в оригіналі конкретні записи.
Тут за посиланням індексовані описи
https://drive.google.com/drive/folders/1UfJacSpjX3VCKSo9v_tH0VF83UhL9DMD
Тут лежать оригінали фото
https://drive.google.com/drive/folders/1JvTZsK8dkN855lq5qwLH9aYMsmknZ--M?usp=sharing
🔥24👍7❤4💔1🤝1
Другий Інвентарний Марафон триває.
Є перші результати, перші герої, перші мозолі на очах і перші драматичні зітхання над почерком XVIII століття. Другий Інвентарний Марафон потроху набирає обертів, турнірна таблиця оживає, інтрига з’являється.
Тож є важливі новини.
По-перше. Виявилося, що не всі інвентарі однаково стражденні. Деякі з них — друковані. Тобто без «чи це літера, чи це муха сіла». Тому тепер за такі транскрибування BookPoints рахуються з коефіцієнтом 0,3. Бо справедливість — це коли рукописний біль цінується дорожче.
Правило діє для всіх інвентарів, транскрибованих після 25 лютого 2026 року. Без образ, тільки справедливість.
По-друге. Після фінішу буде перевірка якості робіт потенційних переможців. Якщо в текстах знайдуться фантазії, альтернативна палеографія чи надмірна творча інтерпретація — бали можуть схуднути. Бо марафон — це не тільки швидко, а й акуратно.
І третє, найприємніше. Тепер транскрибовані інвентарі можна переглядати безпосередньо на сторінці самого інвентаря. Можна милуватися, можна звіряти, можна тихенько заздрити.
Працюємо далі!
Є перші результати, перші герої, перші мозолі на очах і перші драматичні зітхання над почерком XVIII століття. Другий Інвентарний Марафон потроху набирає обертів, турнірна таблиця оживає, інтрига з’являється.
Тож є важливі новини.
По-перше. Виявилося, що не всі інвентарі однаково стражденні. Деякі з них — друковані. Тобто без «чи це літера, чи це муха сіла». Тому тепер за такі транскрибування BookPoints рахуються з коефіцієнтом 0,3. Бо справедливість — це коли рукописний біль цінується дорожче.
Правило діє для всіх інвентарів, транскрибованих після 25 лютого 2026 року. Без образ, тільки справедливість.
По-друге. Після фінішу буде перевірка якості робіт потенційних переможців. Якщо в текстах знайдуться фантазії, альтернативна палеографія чи надмірна творча інтерпретація — бали можуть схуднути. Бо марафон — це не тільки швидко, а й акуратно.
І третє, найприємніше. Тепер транскрибовані інвентарі можна переглядати безпосередньо на сторінці самого інвентаря. Можна милуватися, можна звіряти, можна тихенько заздрити.
Працюємо далі!
🔥18❤5🥰3👍1
Щоб по-справжньому зрозуміти епоху, яку ви досліджуєте, замало просто перегорнути сторінки історичних книг. Її потрібно всебічно вивчити — відчути фактуру часу, його світло й тіні. І найкраще це робити через живопис.
Якщо будете у Львові, зайдіть до галереї ZAG і подивіться на оригінали картин Тараса Шевченка. Це той рідкісний випадок, коли «занурення в джерело» не означає черговий архівний опис на 300 аркушів. І, можливо, саме там XIX століття перестане бути просто «ст.» і стане епохою, яку можна відчути.
Якщо будете у Львові, зайдіть до галереї ZAG і подивіться на оригінали картин Тараса Шевченка. Це той рідкісний випадок, коли «занурення в джерело» не означає черговий архівний опис на 300 аркушів. І, можливо, саме там XIX століття перестане бути просто «ст.» і стане епохою, яку можна відчути.
❤41👍14
Друзі, як казав класик, πάντα ῥεῖ καὶ οὐδὲν μένει — усе тече, ніщо не залишається незмінним. І хто ми такі, щоб із цим сперечатися? Світ змінюється шаленими темпами — і навіть наша улюблена генеалогія, яка, здавалося б, могла застигнути, як комаха в бурштині, насправді постійно розвивається й ускладнюється.
Дослідження стають комплекснішими, вимогливішими до часу, знань і ресурсів. Працювати «по-старому» означає автоматично відставати від тих, хто впроваджує нові методи, цифрові інструменти та сучасні підходи. А «диванна архівістика», як відомо, має бути на вістрі прогресу.
Саме тому канал «Записки диванного архівіста» відкриває власну Монобазу!
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Принцип простий: ви обираєте комфортний для себе рівень щомісячної підтримки — а я натомість створюю ще більше якісних матеріалів про історію, краєзнавство, генеалогію та застосування інформаційних технологій в архівній справі. У теорії ігор це називається win-win — і це саме той випадок.
Зараз для вас доступно три рівні підтримки:
1. Друг архівіста — обравши цей рівень, ви покажете свою підтримку й отримаєте такі переваги:
- ранній доступ до всіх відео та матеріалів;
- закриті дописи з історіями, які не виходять публічно;
- доступ до записів минулих стрімів;
- ваше ім’я у списку меценатів проєкту.
2. Архівний детектив — це рівень для серйозних дослідників, який надає такі переваги:
- усе з попереднього рівня;
- щомісячний закритий стрім-консультація;
- доступ до добірок джерел, генеалогічних гайдів та інструкцій;
- можливість ставити запитання для розбору на стрімі;
- закритий чат для обговорення складних випадків.
3. Магістр генеалогії — для тих, хто хоче бути всередині процесів, дізнаватися найбільше і найшвидше; переваги на цьому рівні найцікавіші:
- усе з попередніх рівнів;
- пріоритетний розгляд запитань і кейсів;
- участь у тестуванні нових генеалогічних інструментів і сервісів;
- запрошення до спільних дослідницьких міні-проєктів.
Майбутнє вже тут. Воно стукає у двері, пропонує нові можливості й водночас кидає виклики. І лише від нас залежить, чи скористаємося ми цим шансом.
Підтримайте проєкт і станьте частиною спільноти, яка рухає генеалогію вперед:
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Дослідження стають комплекснішими, вимогливішими до часу, знань і ресурсів. Працювати «по-старому» означає автоматично відставати від тих, хто впроваджує нові методи, цифрові інструменти та сучасні підходи. А «диванна архівістика», як відомо, має бути на вістрі прогресу.
Саме тому канал «Записки диванного архівіста» відкриває власну Монобазу!
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
Принцип простий: ви обираєте комфортний для себе рівень щомісячної підтримки — а я натомість створюю ще більше якісних матеріалів про історію, краєзнавство, генеалогію та застосування інформаційних технологій в архівній справі. У теорії ігор це називається win-win — і це саме той випадок.
Зараз для вас доступно три рівні підтримки:
1. Друг архівіста — обравши цей рівень, ви покажете свою підтримку й отримаєте такі переваги:
- ранній доступ до всіх відео та матеріалів;
- закриті дописи з історіями, які не виходять публічно;
- доступ до записів минулих стрімів;
- ваше ім’я у списку меценатів проєкту.
2. Архівний детектив — це рівень для серйозних дослідників, який надає такі переваги:
- усе з попереднього рівня;
- щомісячний закритий стрім-консультація;
- доступ до добірок джерел, генеалогічних гайдів та інструкцій;
- можливість ставити запитання для розбору на стрімі;
- закритий чат для обговорення складних випадків.
3. Магістр генеалогії — для тих, хто хоче бути всередині процесів, дізнаватися найбільше і найшвидше; переваги на цьому рівні найцікавіші:
- усе з попередніх рівнів;
- пріоритетний розгляд запитань і кейсів;
- участь у тестуванні нових генеалогічних інструментів і сервісів;
- запрошення до спільних дослідницьких міні-проєктів.
Майбутнє вже тут. Воно стукає у двері, пропонує нові можливості й водночас кидає виклики. І лише від нас залежить, чи скористаємося ми цим шансом.
Підтримайте проєкт і станьте частиною спільноти, яка рухає генеалогію вперед:
👉 https://base.monobank.ua/5QffSX4mrAAkH1
❤15👍6🔥2
Вчора працював в "відділі рукописів" Наукової Бібліотеки ЛНУ, знайшов там досить багато документів, що можуть бути цікавими генеалогічній спільноті.
Написав коротенький матеріал про рукописи, які можна знайти в бібліотеці
https://base.monobank.ua/p/20260303CnwMXBqXsophSt
Написав коротенький матеріал про рукописи, які можна знайти в бібліотеці
https://base.monobank.ua/p/20260303CnwMXBqXsophSt
❤13👍1👾1
Forwarded from Gramps Україна
📸 Новий розділ на OpenHeritage — Фотоархів
Останнім часом від нас було менше повідомлень — але це лише тому, що ми активно працювали над розвитком платформи. І тепер можемо показати один з результатів цієї роботи.
Ми запустили Фотоархів — новий розділ OpenHeritage, де історичні фотографії стають не просто зображеннями, а частиною дослідження історії.
Ми прагнули зробити не просто галерею, а повноцінний архів історичних фотографій з дослідницькими інструментами.
Що вже доступно 👇
🗺 Дослідження фотографій на мапі
Фото можна відкривати через карту і бачити де саме був зроблений знімок. Це дозволяє досліджувати історію місць через фотографії.
🔎 Метадані та пошук
Кожна фотографія може містити:
• місце зйомки
• дату або період
• опис
• джерело
• автора
• інші історичні деталі
Тобто фото стає повноцінним історичним джерелом, а не просто зображенням.
👤 Відмітки людей на фотографіях
Можна позначати людей на фото.
Це дозволяє:
• знаходити одну і ту ж людину на різних фотографіях
• допомогти комусь випадково знайти своїх родичів там, де він цього не очікував
• поступово формувати зв’язки між фотографіями, людьми та історією.
🖼 Зручний перегляд
Фотографії відкриваються у повноекранному режимі з масштабуванням, щоб можна було уважно роздивитись навіть дрібні деталі.
📚 Розділ джерел та сховищ
Ми також додали структуру для організації джерел інформації.
Тепер можна вказувати:
• джерело (книга, альбом, архівна справа, колекція)
• сховище (архів, бібліотека, онлайн-ресурс, приватна колекція)
Це допомагає правильно зберігати походження інформації і робить архів зручнішим для досліджень.
🏛 Збереження візуальної спадщини
Фотоархів — це також спосіб зберегти візуальну історію та культуру регіонів.
Фотографії допомагають зафіксувати вигляд міст, сіл, будівель, людей і подій — інколи аж до рівня конкретного населеного пункту або навіть однієї вулиці.
Такі зображення з часом стають цінними історичними свідченнями життя місцевих громад.
💬 Пропозиції, уточнення та впізнання людей
Користувачі можуть надсилати пропозиції, виправлення або додаткову інформацію до фотографій.
Наприклад:
• якщо хтось впізнав людину на фото
• знає деталі про подію, місце або час зйомки
• помітив помилку в описі
Це дозволяє спільно уточнювати історичні дані, і цей функціонал ми ще будемо розширювати.
Також за цей час ми зробили багато виправлень та покращень у різних частинах платформи.
🔐 Тепер усі дані OpenHeritage додатково резервуються у хмарі, щоб внесена користувачами інформація була максимально захищена і не втрачалась.
Протягом цього місяця ми також плануємо додати більше інформаційних матеріалів на сайті, щоб детально пояснити:
• можливості платформи
• підходи до роботи з даними
• як правильно додавати та досліджувати інформацію
А поки що можна спокійно досліджувати новий розділ і знайомитися з його можливостями.
🌐 https://openheritage.online/uk/photo-assets
Можливо саме на одній з фотографій на вас вже чекає чиясь історія.
Останнім часом від нас було менше повідомлень — але це лише тому, що ми активно працювали над розвитком платформи. І тепер можемо показати один з результатів цієї роботи.
Ми запустили Фотоархів — новий розділ OpenHeritage, де історичні фотографії стають не просто зображеннями, а частиною дослідження історії.
Ми прагнули зробити не просто галерею, а повноцінний архів історичних фотографій з дослідницькими інструментами.
Що вже доступно 👇
🗺 Дослідження фотографій на мапі
Фото можна відкривати через карту і бачити де саме був зроблений знімок. Це дозволяє досліджувати історію місць через фотографії.
🔎 Метадані та пошук
Кожна фотографія може містити:
• місце зйомки
• дату або період
• опис
• джерело
• автора
• інші історичні деталі
Тобто фото стає повноцінним історичним джерелом, а не просто зображенням.
👤 Відмітки людей на фотографіях
Можна позначати людей на фото.
Це дозволяє:
• знаходити одну і ту ж людину на різних фотографіях
• допомогти комусь випадково знайти своїх родичів там, де він цього не очікував
• поступово формувати зв’язки між фотографіями, людьми та історією.
🖼 Зручний перегляд
Фотографії відкриваються у повноекранному режимі з масштабуванням, щоб можна було уважно роздивитись навіть дрібні деталі.
📚 Розділ джерел та сховищ
Ми також додали структуру для організації джерел інформації.
Тепер можна вказувати:
• джерело (книга, альбом, архівна справа, колекція)
• сховище (архів, бібліотека, онлайн-ресурс, приватна колекція)
Це допомагає правильно зберігати походження інформації і робить архів зручнішим для досліджень.
🏛 Збереження візуальної спадщини
Фотоархів — це також спосіб зберегти візуальну історію та культуру регіонів.
Фотографії допомагають зафіксувати вигляд міст, сіл, будівель, людей і подій — інколи аж до рівня конкретного населеного пункту або навіть однієї вулиці.
Такі зображення з часом стають цінними історичними свідченнями життя місцевих громад.
💬 Пропозиції, уточнення та впізнання людей
Користувачі можуть надсилати пропозиції, виправлення або додаткову інформацію до фотографій.
Наприклад:
• якщо хтось впізнав людину на фото
• знає деталі про подію, місце або час зйомки
• помітив помилку в описі
Це дозволяє спільно уточнювати історичні дані, і цей функціонал ми ще будемо розширювати.
Також за цей час ми зробили багато виправлень та покращень у різних частинах платформи.
🔐 Тепер усі дані OpenHeritage додатково резервуються у хмарі, щоб внесена користувачами інформація була максимально захищена і не втрачалась.
Протягом цього місяця ми також плануємо додати більше інформаційних матеріалів на сайті, щоб детально пояснити:
• можливості платформи
• підходи до роботи з даними
• як правильно додавати та досліджувати інформацію
А поки що можна спокійно досліджувати новий розділ і знайомитися з його можливостями.
🌐 https://openheritage.online/uk/photo-assets
Можливо саме на одній з фотографій на вас вже чекає чиясь історія.
❤23👍10