🎬 Демонстраційне відео інтеграції Інвентаріуму та CoBook.

Показуємо, як створити інвентарний проєкт в CoBook прямо з Інвентаріуму — швидко і без зайвих дій.

👉 Дивіться відео: https://cobook.today/demo?video=FrfEdEfBgsI

Товариство, а ви чого мені не нагадали, що я вчора забув опублікувати чергову п'ятничну генеалогічну мудрість?

Друзі 🙂
Маємо гарні новини!

За ці кілька днів інтеграція Інвентаріум і CoBook принесла нам 6️⃣ нових інвентарних проєктів. Шість! Не п’ять. І навіть не чотири…

Щоправда, створення проєкту — це лише початок історії. Попереду найцікавіша частина — робота з джерелами. Приємно бачити, як інвентарі поступово оживають і переходять зі звичайних сканів у реальний структурований матеріал 🦾.

Запізніла п'ятнична генеалогічна мудрість:

​​Якщо ви раптом подумали, що я закинув дослідження Тишкевичів — мушу вас розчарувати. Ні, не закинув, буду ще вас мучити різними архівними цікавинками. Литовські архіви знову прислали мені нові справи, і я майже відразу виловив одну смачну історичну дрібничку.

Отже, маємо випис із київських земських книг про продаж маєтку Слободище. Євстахій Тишкевич продає його своєму брату Федору (Фридриху) Тишкевичу так-так, тому самому Федору, який згодом передасть Махнівку своєму синові Янушу, справу про це я нещодавно закінчив опрацьовувати. Такий собі сімейний кругообіг нерухомості в природному середовищі Тишкевичів.

Але справжня родзинка тут не в самій угоді, а в тому, хто її записа в актову книгу! Запис зробив Йосип Немирич — прадід того самого відомого Юрія Немирича. Якщо “того самого” для вас нічого не каже, то це людина у якого в резюме: написана і видана книга “Роздуми про війну з московитами”, участь в підготовці Гадяцького договору і служба генеральним писарем при при гетьмані Івані Виговському.

І от тут починається найцікавіше. Юрій Немирич був аріанином, а це, як ви розумієте, автоматично означало проблеми в спілкуванні з “добрими католиками”. Зокрема з нашим давнім знайомим Янушем Тишкевичем — власником Махнівки, цим новонаверненим і дуже палким католиком.

Перекажу вам «срач» XVII століття. Було це чи ні — хай розбираються фахівці, але байка гарна. Під час сеймику в Житомирі Януш вирішив трохи підчепити пана-брата Немирича й задав йому, здавалося б, просте питання. Рішення сеймику ж треба скріплювати присягою? Треба. А як, мовляв, ти, Юрію, присягатимеш Святою Трійцею, якщо ти її, м’яко кажучи, не визнаєш? (аріани дійсно відкидали цей догмат)

Немирич не розгубився і відповів, що готовий «поклястися хоч четвіркою». І от тут у на сеймику стало гаряче. Для пана новонаверненого католика це прозвучало як богословський нокаут.

Скандал докотився аж до трибуналу у Варшаві. Але король, як досвідчений модератор XVII століття, вирішив не банити нікого й — «заради злагоди і спокою суспільного» — Немирича не покарав.

А я от дивлячись на ці актові записи, ловлю себе на думці, що людство з того часу не дуже й змінилося. Актові книги змінилися на чати і фейсбук сторінки, конфесії й формати сеймиків теж трохи не такі, але хороші підколи, образи й епічні відповіді — вічні.

Товариство, переді мною постала справжня морально-архівна дилема. Навіть не знаю, як правильно вчинити. Бо, з одного боку, я людина добра і схильна ділитися знаннями. А з іншого — хто з нас не мріяв хоч раз стати легендою сучасної генеалогії?

Коротше, нещодавно я знову поліз у тему автоматизованої обробки архівних документів за допомогою ШІ. В UAGenealogy цю тему вже не раз обговорювали, але зазвичай усе зводиться або до складних схем із програмуванням і розгортанням сервісів, або до майже медитативного ручного режиму: закидай файли в чат і чекай милості від алгоритмів.
А я, скажу чесно, не для того виріс, щоб вручну годувати ШІ кожним актовим записом. Мене цікавив лише автомат — налаштував і пішов пити чай, поки документи самі себе опрацьовують. І, уявіть собі, я такий варіант знайшов.
ШІ можна спокійно доручити розпізнавання документів, обробку, редагування й експорт — усе працює автоматично, стабільно і, що особливо підозріло приємно, безкоштовно. Старопольська? Без проблем. Церковнослов’янська? Легко. Латина? Та будь ласка. Ми з пані Каміллою навіть дістали середньовічне готичне письмо — і модель його проковтнула, не моргнувши.

І от тепер я сиджу й думаю. Чи зробити стрім і розповісти вам усе це — як налаштувати, що натискати і де радіти життю. Чи ж мовчки користуватися, обробляти справи зі швидкістю світла і поступово перетворюватися на напівміфічного архівного персонажа, про якого шепотітимуть у всіх чатах?

Словом, дилема.
Як вважаєте — ділитися чи берегти знання, як родинний архів? 😏

​​Кожен, напевно, стикався з такою проблемою: архівних документів багато, а ви в себе — один-єдиний. Як усе встигнути? Як опрацювати більше документів, відшукати більше інформації, дізнатися про всіх родичів?

Відповідь є, і вона проста — штучний інтелект. Розумна «залізна» машина може працювати паралельно з нами, робити це швидко й не втомлюватися. Багато хто в спільноті пише, що вже опрацьовує документи за допомогою ШІ. Але як саме це робити людині, яка не дуже розбирається в програмуванні? Ось це справді важливе питання.

І ми дамо на нього відповідь на лекції «Нестерпна легкість оцифрування».

— як працює OCR і чому він такий важливий;
— де штучний інтелект справді економить місяці праці, а де створює нові проблеми;
— чому 95% точності — це не перемога, а початок редагування;
— і чи можна довірити машині читати те, що писалося гусячим пером.

Проте ми не будемо лише говорити. Буде практична частина, під час якої я покажу, як пройти шлях від «що це за ШІ?» до «вау, я розпізнав документ». Просто. Зрозуміло. На прикладах.

Якщо ви хоч раз дивилися на результат обробки документа системами розпізнавання і думали: «Це точно не те слово, яке я бачу», — нам є про що поговорити.

Коли? П’ятниця, 13 лютого 2026 року, 19:00
(орієнтовна тривалість лекції — 1–1,5 години)

Де? Поки що не знаю: можливо, YouTube, можливо, Telegram — усе залежить від технічних можливостей, з якими в Україні у 2026 році все дуже непевно.

Тож реєструйтеся на лекцію за цим посиланням:
https://forms.gle/Ru4onfRaYgXEnbje6

І ви отримаєте посилання на трансляцію на свою електронну пошту

Друзі, я сподіваюся ви всі готові до сьогоднішнього прямого ефіру про використання ШІ в архівних дослідженнях?

Нагадую початок о 19:00 13 лютого 2026 р.

Дивитися ефір будемо тут: https://youtube.com/live/qz539gFZq7Q?feature=share

Задавати ваші запитання під час ефіру можна прямо тут в коментарях до цього допису.
До зустрічі на стрімі!

​​Пʼятнична генеалогічна мудрість

Ну і обіцяний мною промт для створення додатку розпізнавання документів:

Потрібно спроєктувати веб-додаток для оптичного розпізнавання рукописних текстів XVII–XIX століть.

Основна функція:

Додаток має виконувати OCR рукописного тексту, написаного старопольською, староукраїнською, латиною або російською (дореформеною). Потрібно реалізувати автоматичне визначення мови, а також можливість вручну вибрати одну або декілька мов для розпізнавання.

Робота з файлами:

Текст складається з декількох сторінок (файлів). Кожна сторінка обробляється окремо. Для кожної дії користувач повинен мати можливість вибрати: виконати дію лише для поточної сторінки або для всіх сторінок одразу.

Функціональні кнопки:

1. “Розпізнати”

Виконує OCR вибраної сторінки або всіх сторінок. Під час виконання відображається прогрес-бар.

2. “Перевірити”

Аналізує розпізнаний текст на можливі помилки з урахуванням контексту всього транскрибування. Використовує словник власних назв користувача. Показує знайдені помилки, пропонує варіанти виправлення з поясненням. Для кожної помилки має бути кнопка “Застосувати виправлення”. Має бути можливість додавати примітки до тексту з поясненням варіантів або сумнівних місць.

3. “Перекласти”

Перекладає текст на сучасну українську мову без втрати сенсу, максимально близько до оригіналу. Можливість перекладу однієї сторінки або всіх сторінок. Відображається прогрес-бар виконання.

4. “Експортувати”

Експорт у форматах PDF та TXT. Якщо вибрано експорт усіх сторінок — створюється один об’єднаний файл. Відображається прогрес-бар виконання.


Редагування:

Повинна бути можливість ручного редагування тексту після розпізнавання. Після натискання “Перевірити” та виявлення помилок користувач може застосовувати запропоновані виправлення. Бажано реалізувати історію змін.

Словник термінів:

Реалізувати функціонал додавання словника власних назв і специфічних термінів. Додавання має бути можливе як по одному запису, так і масивом. Кожен запис містить поля “Термін” і “Контекст”. Словник використовується під час OCR, перевірки помилок та аналізу тексту.

Функціонал масштабування:
Реалізувати функціонал масштабування зображення: можливість рухати його в сторони збільшувати та зменшувати.

Інтерфейс:

Весь інтерфейс українською мовою. Дизайн має бути зручним для довгого читання історичних текстів. Потрібно врахувати поєднання кольорів тексту та фону для комфортного сприйняття. Мінімалістичний, читабельний, з чіткою ієрархією елементів.

Додаткові вимоги:

Архітектура має бути масштабованою та модульною. Потрібно описати рекомендований стек технологій, структуру бази даних, логіку обробки кожної кнопки, організацію OCR для рукописів, реалізацію багатомовності та механізм контекстного аналізу. Також описати можливі ризики та обмеження.

​​Пані та панове, дослідники, генеалоги й просто любителі давніх документів!

Корумпований Міжнародний олімпійський комітет відмовив нам у включенні пошуку й опрацювання інвентарів до переліку олімпійських видів спорту. Проте ми знаємо, що саме ці змагання є найцікавішими для всіх поціновувачів генеалогії.

Тому оголошуємо старт Другого Інвентарного Марафону «Скарб архівіста», який триватиме з 15 лютого по 15 квітня 2026 року!

Цього разу змагатимемося у швидкісному транскрибуванні справ. Допоможуть нам у цьому наші друзі з команди проєкту CoBook.

Коротко нагадаємо правила цього «спорту»:

1. Знайти в реєстрі Інвентаріуму будь-який інвентар, який вам сподобається.
2. На сторінці цього інвентаря натиснути кнопку та створити проєкт транскрибування в CoBook.
3. Транскрибувати сторінки інвентарю.
4. Створювати індекси до опрацьованих документів.
5. Завершити та експортувати проєкт.

За кожен транскрибований символ нараховуються BookPoints. Коефіцієнт залежить від мови документа:

- інвентарі російською — без додаткових бонусів;
- старопольською — у 3 рази більше BookPoints;
- староукраїнською (руською) — у 5 разів більше BookPoints.

Таким чином система враховує складність роботи з різними типами джерел.

CoBook підтримує командну роботу, однак BookPoints за конкретну сторінку отримує той, хто першим розпочав її опрацювання. Окрім транскрибування, учасники можуть створювати індекси — мовою оригіналу або українською. Індексація також приносить BookPoints і робить документи придатними для пошуку та подальших досліджень.

Додаткові бонусні BookPoints нараховуються за повністю завершені проєкти. Важливо не лише почати, а й довести роботу до кінця.

Звісно, ми не залишимо вас без призів!

За перше місце — фірмова футболка проєкту «Інвентаріум» та ДНК-тест MyHeritage.

За друге — копіювання однієї архівної справи (на вибір: ДАЖО або ЦДІАК), книга «Люди без облич» і комплект листівок.

За третє — книга «Українське радіо. Історія буремного століття».

Кількість набраних BookPoints визначатиме позицію в таблиці лідерів і шанси на перемогу.

Марафон триватиме лише два місяці. Але тексти, які з’являться завдяки цій роботі, залишаться надовго.

Кожна транскрибована сторінка — це ще один документ, який перестає бути тінню в архівному описі й стає доступним для пошуку, читання та дослідження. Це ще один крок до впорядкованої, відкритої історії.

Другий Інвентарний Марафон — це можливість не просто попрацювати з джерелами, а стати частиною процесу, який системно змінює доступ до минулого. І, можливо, саме ваша сторінка стане тією, з якої для когось почнеться нове відкриття.

Приєднуйтеся!

​​Друзі, хочу вам нагадати, що я написав книгу “Люди без облич”, а ви маєте унікальну можливість її замовити і прочитати!
Станом на зараз у мене ще є 9 примірників, тож у вас є цілих дев’ять шансів стати щасливим власником новенької книги. Відгуки про книгу ви можете почитати тут
А замовити книгу можна заповнивши форму замовлення отут

Оновлення!!!!
Дякую всім за замовлення, наразі книги закінчилися, наступний тираж буде орієнтовно за 3-4 тижні.
Усім хто встиг замовити відправлю книги максимально швидко!

Друзі, Лівобережжя не "мій регіон" тож я мало про нього пишу. Але от пан Віктор досліджує Гетьманщину і написав чудовий матеріал про козацькі ревізії. Ходіть читати!

Джерела : козацькі ревізії та присяги📜
Детальніше за посиланням:
https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29

Більше публікацій по джерелам тут

#джерела

​​Товариство!

Нагадуємо, що у нас стартував Інвентарний Марафон, і перші спортсмени-дослідники уже почали свої змагання за інвентарне золото! Ви можете стежити за турнірною таблицею тут: https://inventarium.org.ua/marathons/second

Але головне — не втрачайте нагоди приєднатися до наших марафонців! Зробити це надзвичайно просто: вам усього лише потрібно знайти будь-який інвентар, який вам подобається, і створити проєкт його транскрибування в CoBook прямо на сторінці в Інвентаріумі. Далі ви транскрибуєте інвентар — і отримуєте за це букпойнти, які виводять вас у топ нашого марафону!

Зараз лідерську позицію займає пан Віктор — чемпіон Першого Інвентарного Марафону. Та чи зможе він утримати лідерство надовго? Марафон — це складна дистанція для будь-якого дослідника, тож у кожного є шанси поборотися за перше місце.

Долучайтеся до транскрибування — оцініть самі, як легко і просто це робити за допомогою інтеграції CoBook та Інвентаріум

Citius, altius, inventarius!

​​Пʼятнична генеалогічна мудрість

Чи замислювалися ви коли-небудь, яка мета вашого генеалогічного чи краєзнавчого дослідження?

Звісно, у процесі пошуку ми краще пізнаємо себе, глибше розуміємо історію й те, як загалом влаштований світ. Але чи залишиться після нас щось матеріальне — щось, що освітить або хоча б трохи полегшить шлях іншим дослідникам?

Можливо, це буде написана книжка. Або проіндексовані метричні книги по селу за двісті років. Чи віднайдена в архіві справа, про яку раніше ніхто не знав. А може, стаття в журналі, відеолекція, навчальний курс, блог із підбіркою джерел, рілзи чи тіктоки для початківців. Або хоча б якийсь ІТ-проєкт у сфері генеалогії. Будь-що, що допоможе іншим, полегшить їхній шлях, покаже напрям і дозволить просунутися в пошуках ще далі.

Мені здається, кожен дослідник, який займається генеалогією, має до цього прагнути. Це як у відомому вислові: кожен солдат мріє стати генералом. Проте мріяти замало — потрібно ще й діяти. Поширювати інформацію про генеалогію, архівні цікавинки та старі документи. І, на мою думку, робити це варто на всіх доступних платформах.

Звісно, найбільш очікувані місця для публікації матеріалів краєзнавця-генеалога — це сайти «Локальної історії», «Історичної правди» чи подібних ресурсів. Але чи здивуєтеся ви, якщо я скажу, що моя стаття про інвентарі вийшла на фаховому ресурсі для агрономів? Здавалося б, де генеалогія й краєзнавство, а де насіння, посівні площі та боротьба зі шкідниками.

А я вам скажу: інвентарі минулого — надзвичайно цікаві документи і для агрономів сучасності. Вони дають можливість оцінити, що саме і в яких кількостях вирощувалося в українських господарствах понад двісті років тому.

Тож закликаю вас ділитися своїми знаннями навіть на найбільш неочікуваних платформах. Розповідайте про генеалогію, краєзнавство й історію всюди, де тільки можна: заводьте блоги, пишіть у соцмережах, ведіть канали в телеграмі чи ютубі, організовуйте вебінари, лекції та навчальні курси, готуйте статті й публікуйте їх там, де підказує вам серце.

Але спершу — прочитайте мою статтю про інвентарі на сайті «СуперАгроном»:
https://superagronom.com/blog/1152-zaglyanemo-v-minule-yakim-bulo-silske-gospodarstvo-u-18-stolitti-v-ukrayini

Друзі ось чудовий приклад того, як за допомогою AI можна швидко і легко розпізнати описи і зробити їх доступними для всієї спільноти!

Якщо кожен з вас спробує цей спосіб і зробить одну (чи дві чи навіть три) маленьку корисну справу для всієї спільноти, то разом це зробить минуле значно ближчим для нас усіх!

Вітаю шановне панство!
Не знайшовши зручного опису фільтраційних справ ДАВіО фонд Р-2063 окрім сканованих фото на сайті covidscansharing без можливості наскрізного пошуку, а тільки вичитувати кожне фото. Тому за допомогою ШІ створив індексований список опису 1 в 5 томах та опис 2. Оброблено 1249 фото, отримано 49438 записів.
Але зважайте що це проіндексовано за домогогою ШІ, конторольні сторінки звичайно я перевіряв і все відповідає оригіналу, але не весь масив фото.
В таблиці вказано назву фото з якого проіндексовані записи, щоб кожен міг перевірити в оригіналі конкретні записи.

Тут за посиланням індексовані описи
https://drive.google.com/drive/folders/1UfJacSpjX3VCKSo9v_tH0VF83UhL9DMD

Тут лежать оригінали фото

https://drive.google.com/drive/folders/1JvTZsK8dkN855lq5qwLH9aYMsmknZ--M?usp=sharing

​​Другий Інвентарний Марафон триває.

Є перші результати, перші герої, перші мозолі на очах і перші драматичні зітхання над почерком XVIII століття. Другий Інвентарний Марафон потроху набирає обертів, турнірна таблиця оживає, інтрига з’являється.

Тож є важливі новини.

По-перше. Виявилося, що не всі інвентарі однаково стражденні. Деякі з них — друковані. Тобто без «чи це літера, чи це муха сіла». Тому тепер за такі транскрибування BookPoints рахуються з коефіцієнтом 0,3. Бо справедливість — це коли рукописний біль цінується дорожче.

Правило діє для всіх інвентарів, транскрибованих після 25 лютого 2026 року. Без образ, тільки справедливість.

По-друге. Після фінішу буде перевірка якості робіт потенційних переможців. Якщо в текстах знайдуться фантазії, альтернативна палеографія чи надмірна творча інтерпретація — бали можуть схуднути. Бо марафон — це не тільки швидко, а й акуратно.

І третє, найприємніше. Тепер транскрибовані інвентарі можна переглядати безпосередньо на сторінці самого інвентаря. Можна милуватися, можна звіряти, можна тихенько заздрити.

Працюємо далі!

​​П'ятнична генеалогічна мудрість