Відродив проєкт "карти-пошукайки", який перестав оновлюватись у 2023 році.

- створена нова мапа (стара не підтримується)
- створена нова форма (стара не підтримується)
- перенесені дані з карти-пошукайки:
- додані дані, які були внесені користувачами, але не додані на саму мапу

Працює як і раніше, але тепер регулярно оновлюватиметься. Шукайте своїх, та додавайте нові дані.

Хочу спробувати новий експериментальний формат дописів на каналі.
Як ви знаєте, якийсь час тому я написав, а потім і видав книгу «Люди без облич». Можливо, хтось із вас уже читав цю книгу. Але сьогодні пропоную вам дізнатися про неї в дещо незвичному варіанті — «радіопередачі».

Уявіть собі провінційне радіо «Картопляна хвиля» та двох його ведучих.
Вона — Тамара Ефірченко, екзальтована жіночка трохи за 40, випускниця філологічного факультету Українського університету культурного слова (УУКС), де готують чудових фахівців із пафосу, інтриги й правильної інтонації.
Він — Борис Бубенський, молодий, але втомлений співак районної опери, з поставленим (проте не туди, куди треба) голосом і великими амбіціями.

Вони отримують редакційне завдання — розповісти в ефірі про книгу «Люди без облич». Ось що в них вийшло.

P.S. До речі, книгу все ще можна замовити за посиланням: https://forms.gle/yWH93B4iiTVEhw4q7

Редакція "Записок диванного архівіста" цього місяця "працює в полях".

До прикладу вчора подарував "Музею Хліба" у Білопіллі копію плану містечка 1780-го року, який був знайдений мною в фондах Бібліотеки Вільнюського Університету. Насправді я дуже люблю такі музеї, невеликі, але з душею, де працівники захоплюються своєю справою. Без фінансування, без підтримки, вони щороку роблять свою роботу, вкладаючи в неї багато часу і зусиль. Допомагати поповнювати експозиції таких музеїв для мене велика радість і честь.

Підгледів у автора дружнього каналу “Моє коріння : генеалогія” (до речі дуже рекомендую підписатися) цікаву гіпотезу щодо певного співпадіння назв населених пунктів, які потенційно можуть вказувати на міграцію населення з одного в інший.
Згадав, що і я помічав такі цікаві збіги, наприклад дивну схожість назв сіл в околицях Базалії і в околицях Махнівки. Нашвидкоруч накидав і собі карту, аби візуалізувати цю ідею і ось що вийшло: Мапа "Махнівка - Базалія"

А як ви думаєте, чи є можливість якось підтвердити таку міграцію населення?

Що спільного між старим замком, ринковою площею, зруйнованим костелом і Тишкевичами?
Правильно — це все Білопілля 1780 року. І це вам не “вісім хат і три лелеки” — йдеться про амбітний план власника перетворити Білопілля на потужне приватне містечко з укріпленнями, майстернями й ярмарками.

Про віднайдену мапу цього поселення кінця XVIII століття я вже трохи розповідав у «Записках диванного архівіста». Бо ви, мої любі читачі, маєте дізнаватися про все першими.

Але тепер — усе як годиться: з джерелами, контекстами, припущеннями й нотками картографічного захоплення.
Моя стаття «Забутий простір. Віднайдена мапа Білопілля кінця XVIII століття» вже на сайті Локальної історії

​​Вітаю, друзі!

Як ви знаєте, знайти генеалогічні джерела XVIII століття — справа не з легких. Одним із найцінніших, але водночас найскладніших у доступі типів джерел є інвентарі маєтків. Вони розкидані по різних архівах і фондах, часто недоіндексовані, а інформація про них — фрагментарна. Зрозуміти, чи існує інвентар по конкретному населеному пункту, — справжній виклик.

Саме тому я запускаю проєкт «Інвентаріум» → https://inventarium.org.ua/
Його мета — створити публічний реєстр інвентарів маєтків на українських землях, аби полегшити життя історикам, генеалогам і всім, хто досліджує минуле.

Цей проєкт — спільна справа, і без допомоги однодумців її не реалізувати.
Як можна долучитися:

Якщо вам цікава тема інвентарів і ви хочете допомогти — заповніть коротку форму в розділі «Долучитися до проєкту».

Якщо у вас вже є дані про інвентарі, яких ще немає в базі — будь ласка, додайте їх у розділі «Додати інвентар».

І не забувайте регулярно перевіряти, чи не з’явився новий інвентар по вашому населеному пункту!

Якщо маєте питання про проєкт або про пошук інвентарів — пишіть, я з радістю відповім.

P.S.
Оскільки ви — читачі каналу «Записки диванного архівіста», тобто найкраща аудиторія в світі 😉, ділюсь анонсом до офіційного запуску.
Прошу поки не поширювати інформацію публічно — скоро буде можна, і я обов’язково дам знати, коли саме 💛

Окей друзі, все рівно шила в мішку не сховаєш, тому будемо вважати, що сьогодні день офіційного запуску Інвентаріума.
Прошу вас максимально розповсюдити допис-анонс - https://t.me/archivist_notes/251

Підсумки першого дня життя проекту "Інвентаріум":

- 349 унікальних відвідувачів
- 9 доданих в реєстр інвентарів
- 2 волонтера долучилося до проєкту
- 1 лайк від Олексія Сокирка в FB (я не очікував, що серйозні історики читають UAGenealogy)

Як на мене непоганий старт, а ви як вважаєте?

🎉 Інвентарна радість для дослідників Галичини!

Шановне товариство галицьких дослідників, маємо чудову новину!
У базі «Інвентаріуму» з’явилося понад 300 нових інвентарів з території історичної Галичини — справжній скарб для тих, хто досліджує минуле.

Цей вагомий внесок зробив пан Роман Козак, волонтер проєкту. Його наполеглива праця заслуговує щирої подяки тож не забудьте її висловити!

🗺️ Завітайте на сайт і перевірте, чи не додалося щось нове про ваш населений пункт — можливо, на вас чекає несподівана знахідка.

🙌 Маєте інвентарі або знаєте, де їх шукати? Долучайтеся до волонтерської спільноти «Інвентаріуму»! Ваш внесок допоможе зробити базу ще повнішою. Кожен доданий документ — це крок до глибшого розуміння нашої історії.

👉 https://inventarium.org.ua/

Сьогодні в Інвентаріума день рекордів.

8-й день життя проєкту
789 - інвентарів в реєстрі всього
116 - інвентарів було додано волонтерами за сьогодні. Найбільша кількість з старту проєкту!

Якщо відверто, я не очікував такої активності. Це чудово, що ви, волонтери проєкту, своєю працею наповнює Інвентаріум сенсом. Разом ми робимо нашу Річ Посполиту, тобто дослівно Спільну Справу. Щиро вам усім дякую, не зупиняйтеся!

Новий день - новий рекорд! 139 пропозицій на додавання інвентарів в реєстр за добу
Ви неймовірні!

Дуже радію за дослідників Шепетівки, вони мають стільки інвентарів!
Але якщо чесно, радію не від щирого серця...

Оскільки ми з вами говоримо багато про XVIII ст. і Річ Посполиту, то порекомендую вам почитати книгу пані Наталі Старченко "Українські світи Речі Посполитої".
Також раджу підписатися на профіль пані Наталі в ФБ, останніми днями, вона публікує неймовірно цікаві дописи з історії життя РП

https://www.facebook.com/share/1AZuTW7dKX/

Друзі. хочу зробити невеличкий анонс. Дуже скоро в проєкту "Інвентаріум" зʼявиться власний мерч, ось такі чудові футболки.
Отримати їх можна було трьома способами:

1. В якості подарунку, за умови що ви додасте в Інвентаріум 1000 записів які пройдуть модерацію
2. Здобути перемогу в "Інвентарному марафоні" (про це трохи згодом, але там крім футболок ще будуть інші призи)
3. Банально придбати за ціною 500 грн.

P.S. Окремо зацініть підпис на футболці, думаю можна вважати це офіційним девізом Інвентаріума

Новини Інвентаріуму!

🔍 У реєстрі Інвентаріуму вже 1707 записів!
🥇 З великим відривом лідирує Львівська область — 585 інвентарів.
🥈 Тернопільська й 🥉 Хмельницька області замикають трійку лідерів із показниками 177 та 175 інвентарів відповідно.
Проте їм уже “дихають у потилицю” Вінницька (165), Івано-Франківська (156) та Черкаська (155) області.

📌 З цікавинок:
— У реєстрі з’явилися перші урбари по Закарпаттю.
— Інвентаріум форсував Дніпро й упевнено закріпився на Лівобережжі — з’явилися перші інвентарі з Чернігівщини та Полтавщини.
Ще не заходили на сайт Інвентаріуму? Можливо, чекаєте на знак? Ось він 🪧
Перевіряйте, чи з’явилися записи по вашому населеному пункту, та підписуйтеся на оновлення:
👉 https://inventarium.org.ua/map

👕 Мерч Інвентаріуму — вже тут!
Наші футболки — заговорені на пошук архівних документів. Якщо зайдете до архіву у футболці Інвентаріуму — вам відкриються раніше недоступні справи 😉
Отримати футболку можна в якості подарунку, якщо ви додасте 1000 записів. Один з наших волонтерів уже має 970 — тож це цілком реально!
Також футболки можна буде виграти у серпневих інвентарних активностях, або ж просто придбати, написавши мені в особисті повідомлення.

🤝 У нас є чудова спільнота волонтерів, де панує атмосфера підтримки й обміну досвідом. Обговорюємо, як і де шукати інвентарі, допомагаємо одне одному. Хочете шукати інвентарі — вам до нас!
💬 Якщо ви хочете допомогти проєкту ще якось — і ви журналіст, редактор чи дизайнер — дуже запрошуємо вас долучитися. Кілька годин вашого часу на волонтерських засадах можуть зробити велику справу.
Приєднуйтеся до команди: https://inventarium.org.ua/volunteer

Поширення цього допису у ваших соцмережах очищує карму і сприяє підвищенню швидкості оцифрування архівних документів українськими архівами.

​​За що я люблю краєзнавство, так це за те, які інколи загадки доводиться розплутувати.
До прикладу сьогодні зранку з паном Віктором, волонтером Інвентаріму, автором каналу ”Моє коріння” ми намагалися розгадати загадку “Романівського староства” і виявили що

- В Житомирській області, Житомирському районі є селище Романів
- За кілька кілометрів від нього є село Романівка, Романівської громади, Житомирського району.
- Але також село Романівка є біля Бердичева і відповідно знаходиться в Бердичівському районі Житомирської області. Але Романівка біля Бердичева колись називалася Жидівці.
- І все б нічого, але є ще одна Романівка, це село Квітневої громади, Житомирського району. Це село і є власне центром Романівського староства.
- А проте теперішній центр цієї громади село Квітневе, раніше називалося Жидівці!
- Але і це не все, трохи далі біля Сквири є ще одне село Квітневе, яке колись називалося Казимирівкою (дякую, що не Романівкою!)

І от хто після цього може сказати, що краєзнавство це нудно і не цікаво!?

Проєкт “Інвентаріум” — це 2300 записів у реєстрі та 14 активних волонтерів-дослідників, які постійно працюють над пошуком інвентарів.
Я неймовірно вдячний усім людям, які долучилися, які витрачають свій час і зусилля на пошук та реєстрацію інвентарів у нашому Інвентаріумі.

Водночас я розумію, що це крапля в морі — інвентарів набагато більше, і є безліч недосліджених джерел, про які ми вже знаємо! Нам бракує лише рук, які їх шукатимуть, і очей, які їх читатимуть.
Процес долучення до товариства пошуковців максимально простий: потрібно заповнити форму, поспілкуватися з куратором і визначити напрям, який найбільше цікавить дослідника. Ми підкажемо, які фонди опрацьовувати, де і як шукати, а працювати можна в тому темпі, який вам зручний.

Але кількість охочих поки що невелика — працюють ті самі люди, які фізично не можуть знайти всі інвентарі.
Стратегія “я посиджу осторонь і почекаю, доки хтось знайде потрібне мені село” — не дуже ефективна. Ми робимо спільну справу, і тут важливий внесок кожного.

То як залучити до проєкту більше пошуковців?
Пишіть свої ідеї в коментарях. А також — попрошу кожного з вас подумати й чесно відповісти: що саме зупиняє вас від приєднання до спільноти інвентарних дослідників?

Сьогодні в Інвентаріумі зʼявився новий запис про інвентар села Пакуль на Чернігівщині. У звʼязку з цим хочу порекомендувати вам неймовірну книгу Володимира Дрозда "Листя Землі". Книга художня, але певною мірою важлива для кожного дослідника роду, бо вона розказує саме про те, що ми шукаємо - про сімейну історію. Це одна з найкращих, якщо не найкраща книга, прочитана мною за все життя, тож усім її рекомендую.

Товариство, сьогодні у мене до вас дещо незвичне питання.
Підкажіть, чи є серед вас журналісти (або, можливо, ви маєте таких знайомих) — і чи вам було б цікаво розповісти про унікальний генеалогічно-історичний проєкт “Інвентаріум” у вашому медіа?

Ваше медіа може бути локальним чи загальнонаціональним, великим чи маленьким — радіо, журнал, газета, сайт або навіть телебачення — нам цікаві всі формати співпраці.

Умови дуже прості: ми — вам інформацію про унікальний проєкт, ви — нам публікацію, сюжет або допис.

Короткий прес-реліз можна прочитати тут:
👉 https://telegra.ph/Pro-proyekt-Іnventarіum-07-23

Якщо потрібна додаткова інформація або є запитання — я з радістю відповім.

Дуже сподіваюся на вашу активність у коментарях і поширеннях цього допису!

Раз по раз чую одне й те саме запитання: «А чому по селу Іванівка є інвентар, а по сусідньому селу Андріївка — немає?»

Відповідь на це запитання дають архівні документи, зокрема ось така цитата з книги «Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России / Киевская комиссия для разбора древних актов. – Вып. II»:

«Описаніе каѳедральной соборной и прочихъ церквей гор. Луцка, съ указаніемъ пустыхъ погостовъ бывшихъ церквей; инвентарь всѣхъ имѣній Луцкаго владычества; донесеніе коммисара о томъ, что церкви и имѣнія Острожскаго владычества князь Острожскій не позволилъ описывать, потому что отнялъ ихъ у владыки луцкаго за принятіе уніи. Описаніе и инвентарь составлены королевскимъ коморникомъ, по смерти en. Кирилла Терлецкаго, при передачѣ владычества его преемнику en. Евстафію Еловичу Малинскому; — 30 августа 1607 г.»

У цьому фрагменті чітко сказано, що маєтки, які належали луцькому й острозькому єпископу Кирилу Терлецькому, мали бути описані (тобто на них мав бути складений інвентар) і передані його наступнику. Це, власне, одна з найтиповіших причин складання інвентарів — щоб знати, що і кому передавати у спадок. Як бачимо, навіть єпископи передавали свої маєтки наступникам — що вже казати про дідичних володарів.

З цього ж фрагмента видно, що князь Василь-Костянтин Острозький відібрав частину маєтків у луцького єпископа через те, що той прийняв унію. Відтак князь не дозволив описувати ту частину володінь, яка належала до Острога (і яку, ймовірно, сам раніше й пожалував єпископу). Приватні власники загалом не надто охоче допускали, щоб на їхні маєтки складалися інвентарі — адже облік завжди пов’язаний із податками. Чим менше сусіди знають, чим ти володієш, тим спокійніше живеться.

А от коли власник помирав або готувався віддати душу богові — він сам або його спадкоємці могли ініціювати інвентаризацію. І саме завдяки цьому сьогодні ми можемо читати ці документи!

P.S. Дякую панові @teniks7 за те, що знайшов цей інвентар і ним поділився. Долучайтеся і ви до нашої спільноти дослідників-пошуківців