Антропологинька
1.22K subscribers
11 photos
144 links
Перший український телеграм-канал про антропологію для бізнесу та суспільства.

Для фідбеків @tina_polek
Download Telegram
Дитяча книжечка про українські традиції

❗️UPD: Друзі, безмежно вдячна за підтримку, всі примірнички розлетілись за добу. Мені дуже прикро, що не вистачило на всіх. За кілька днів опублікую звіт.

⚡️Продаж останніх примірників для потреб ЗСУ

Ця книга писалася для того, щоб дати дітям розуміння, що таке традиції, показати, як вони виникають, як трансформуються і чому зникають. Я старалася передати ці знання без зайвого пафосу та романтизації і показати, що кожна практика і кожен звичай мають свою причину. Мені дуже хотілося написати її доступною мовою і не занудно. Десь це вдалось, десь – ні, але дуже хочу вірити, що все ж ця книга може бути корисною дітям, бо в ній немає вигадок і псевдопатріотичних маніпуляцій.

Наразі у мене лишилося кілька десятків примірників, яких уже ніде немає, ну і вочевидь не буде, бо другий наклад не планується. Сьогодні ми з видавцем Мариною Гримич розпродаємо рештки накладу для того, щоб перерахувати всі отримані кошти на потреби армії.

Висилатиму книги новою поштою (доставка за рахунок отримувача), за вашим бажанням можу підписати. Вартість – від 200 грн. (до + нескінченності, бо собі ми коштів жодних не лишаємо). Обов’язково розповім публічно, куди і скільки перерахували.

Щоб придбати книжечку, пишіть мені у приват. Буду вдячна, якщо зможете поширити цей пост.
Друзі, звітуюся 🙏

Всі отримані на даний момент кошти перераховано на поточні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО. Наразі рота перебуває у Бахмуті, тому завжди є необхідність у паливі, ремонті авто, різних дрібницях тощо.

Безмежно вдячна вам за вашу підтримку. Фактично менш ніж за добу всі книжечки розійшлися - це неймовірно і донати ваші значно щедріші, ніж оголошена сума.

Якщо мені на картку ще хтось скине, обов’язково перерахую знов туди ж і прозвітуюсь.

Хто має бажання донатити регулярно, ось постійно діюча банка

«На підрозділ»
Збираємо на постійні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО (ремонт авто, паливо тощо)
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3SdQusBrqm
💳Номер картки банки
5375 4112 0226 0753

Спасибі вам усім!
Друзі, отримала ще донатики, за книжечку, дякую вам усім!

Всі кошти переказала на потреби ЗСУ 💙💛
Антропологія війни. Онлайн-курс

Антропологинька повертається в ефір. Зазвичай, коли я довго мовчу на каналі, це означає роботу над новим проектом. Цього разу багато місяців поспіль я готувала дуже непростий в усіх відношеннях онлайн-курс «Антропологія війни». Дякую «Культурному проекту» за сміливість розпочати цю розмову публічно і готовність разом шукати відповіді на складні питання.

Сучасний світ здається нам настільки прогресивним, що війни у ньому мали б стати просто неможливими. Однак вони лишаються частиною нашого життя так само, як це було у минулому. Чому війни не зникають? І чи може людство в принципі існувати без війни?

Мета курсу – допомогти глибше зазирнути у саму суть війни і побачити, як вона пов’язана з культурою. Розібратися, як різні суспільства санкціонують насильство щодо своїх ворогів, за допомогою яких механізмів стає можливим їхнє примирення, а також чим відрізняються племінні і сучасні війни.

Цей курс допоможе зрозуміти, як культура впливає на спосіб ведення війни, щоб зрештою наблизитись до відповіді на питання «чому люди взагалі воюють?»

Деталі ось тут https://culturalproject.org/waranthropology

#anthropologicalvideo
Воркшоп з академічного письма від Печери Платона

Писання академічних текстів будь-якого профілю – справа нелегка. На жаль, у більшості українських університетів чомусь вважається, що ця навичка автоматично з’являється після першої ж курсової. Але ніт. Академічне письмо – це не просто використання ста професійних термінів на одній сторінці, це вміння донести свою власну думку читачеві і оформити її в межах, так би мовити, корпоративного жанру.

Добрі люди з ініціативи «Печера Платона» якраз займаються заповненням цієї освітньої прогалини, тому щиро рекомендую тим, хто має потребу навчитися писати академічні тексти, «Воркшоп з академічного письма», де протягом двох днів буде можливість навчитися базовим речам з професії науковця.

Деталі ось тут 👉 https://www.facebook.com/events/821539526091402/?acontext=%7B%22ref%22%3A%2252%22%2C%22action_history%22%3A%22[%7B%5C%22surface%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22mechanism%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22extra_data%5C%22%3A%7B%5C%22invite_link_id%5C%22%3A116137541538667%7D%7D]%22%7D
Антропологія у дії

Дуже часто практичні антропологічні дослідження є невидимими для суспільства, адже виконуються на конкретне замовлення і не мають публічної презентації результатів. Але Лілія Чорна вирішила виправити цю ситуацію і зробити подкаст «Антропологія у дії», щоб розповідати про ці кейси та демонструвати, чим саме антропологи можуть бути корисними бізнесам, організаціям і суспільству.

Мені пощастило взяти участь у першому випуску цього благородного проекту, тому ділюсь нашою розмовою. Говорили про таке:

🔸Чому бізнесу потрібні антропологи?
🔸Як визначити етичні межі прикладної антропології?
🔸Які перспективи для прикладної антропології в Україні?
🔸Чим можуть бути корисними антропологи під час війни?

Повна версія запису за посиланням 👇

https://www.youtube.com/watch?v=Ej39UKa65UQ

#anthropologicalvideo
Україна: рік потому

Після року повномасштабного вторгнення росії до України Європейська асоціація соціальних антропологів організувала круглий стіл, метою якого було дати слово українським антропологам і почути їхні антропологічні рефлексії щодо війни. Мені пощастило теж взяти участь у цій непересічній розмові. Говорили про таке:

🔸Які саме дискусії, наративи, уявлення і форми активізму з’явилися під час вторгнення і як вони змінилися з часом?
🔸Яким є погляд із середини на життя під час вторгнення, перспективи миру, солідарності, надії та опору
🔸Як антропологічна оптика ускладнює дискусії, побудовані на надто спрощених термінах?
🔸Як антропологи - неукраїнці можуть підтримати Україну?

Повна розмова за посиланням https://www.berghahnjournals.com/view/journals/conflict-and-society/9/1/arcs090112.xml

#anthropologicalreading
Вбивати потрібно навчитися: Тіна Полек про антропологію війни та миру

Друзі, якщо ви вагаєтесь, слухати чи не слухати мій курс «Антропологія війни» для «Культурного проекту», ось тут – невеликий тізер, але увага❗️, в тексті присутні спойлери.

Війна в Україні є частиною реальності, яку нам всім треба якось розуміти. Кожна війна унікальна, і всі вони схожі одна на одну. Досвід, який проживають зараз українці, провокує багато запитань, головне серед яких — чому війна є можливою? Антропологія намагається знайти відповідь на це питання.

✔️ Що саме досліджують антропологи війни?
✔️ Як Рут Бенедикт боролась з расовими теоріями, і до чого тут мюзикли?
✔️ Чому потрібно вивчати не лише війну, а й мир?
✔️ Що таке війна, і чому важливо дивитись на локальний контекст?
✔️ Якою є людина за своєю природою: мирною чи войовничою?
✔️ Що таке культура насильства, і які вона має наслідки?
✔️ Чому відсутність війни ще не є миром?
✔️ Як відбувається примирення?
✔️ Що таке вестплейнінг, і як осмислювати війну, що триває?

Текст ось тут 👇
https://suspilne.media/565921-vbivati-potribno-navcitisa-tina-polek-pro-antropologiu-vijni-ta-miru/

#anthropologicalreading
Без сумнівів я можу говорити про це дослідження як про найбільший етичний та емоційний виклик у своєму професійному житті. Ще ніколи мені не було так тривожно за кожне слово в інтерпретації отриманих даних. Ще ніколи я так багато не думала над тим, як результати буде сприйнято учасниками дослідження. І ще ніколи під час роботи я так сильно не злилась на свою країну.

Йдеться про дослідження «Від поранення до повернення: Етнографічне дослідження шляху ветеранів та їхніх близьких», проведене ГО «Принцип», до якого я мала честь долучитись. І ще ніколи в моєму досвіді жодне дослідження не було настільки концентрованою оповіддю про несправедливість.

Я дуже сподіваюся, що оприлюднені дані стануть точкою відліку для того, щоб цю несправедливість почати змінювати, і що наступного разу я братиму участь в дослідженні про гідність.

Хочу щиро подякувати за можливість стати частиною такої важливої роботи другові та колезі Олексію Москаленко, а також подякувати за фантастичний досвід співпраці всій команді «Принципу», особливо Любові Галан та Денису Султангалієву.

Презентація дослідження відбудеться 22.09.23 передусім для воїнів, ветеранів, журналістів та фахівців у релевантних сферах. Для зареєстрованих учасників буде доступний запис події.

Деталі за лінком https://www.facebook.com/events/1466013190864024/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22surface%22%3A%22external_search_engine%22%7D%2C%7B%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22groups_highlight_units%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D
Від поранення до повернення: Етнографічне дослідження ветеранів та їхніх близьких

З кожним днем повномасштабного вторгнення росії до України зростає кількість важкопоранених українських воїнів, які з часом повертатимуться до цивільного життя у статусі ветеранів. Проте, цьому поверненню передує окремий важливий перехідний етап, протягом якого відбувається безпосередньо лікування, а також реабілітація, проходження медичних комісій, отримання державних виплат та пільг.

У цьому дослідженні ми зосереджуємося саме на цьому перехідному етапі. Однак ми прагнули не просто проаналізувати процедури набуття статусів соціального захисту, стану лікування, реабілітації та інші важливі для учасників бойових дій процеси, а й специфіку повсякденного проживання цих процесів.

Нашою метою було показати всі ці процедури саме з перспективи ветеранів та їхніх близьких, максимально точно відтворити їхні емоції та рефлексії і продемонструвати, як цей досвід корелює з їхньою картиною світу.

🔸Що таке бути воїном?
🔸Що таке бути близькою людиною ветерана?
🔸Що трапляєтсья після поранення: від евакуації до реабілітації
🔸Чому ВЛК – це «друга війна»?
🔸Бюрократичні кола МСЕКів
🔸Пільги, виплати і гідність
🔸Як відбувається повернення?

Повний текст звіту можна прочитати ось тут 👇
https://drive.google.com/file/d/1E-LFP086aMPSp4jHbkskdr4LyKk0IAJO/view?fbclid=IwAR3zroI43wF1D-zdA5QxF-LmrXKNvEnpJ6fovtG04jO_NNFg5i2ZiPLHf8E

Повне відео з презентації звіту ось тут 👇
https://www.youtube.com/watch?v=n9dciMJhXT0

#anthropologicalreading
Етнологія чи антропологія?

В українській академії вже багато років триває дискусія про те, чи потрібно взагалі говорити про антропологію, якщо в нас є добре відома всім наука «етнологія» із солідною історією, фокусом на українських традиціях і низкою визначних імен. Нещодавно одна з найкрутіших українських етнологинь Олена Боряк дала інтерв’ю, де, як на мене чітко пояснила, звідки в Україні така увага до польових досліджень минулого, і чому насправді ми про нього досі так мало знаємо.

🔸Етнографія Мар’їнки: чому нам необхідні результати студентської практики 1920-х років? Більше про Мар’їнку ось тут (https://t.me/anthropologynka/144)
🔸Як етнологи недооцінили Донеччину?
🔸Чи варто кенселити учених за доноси в радянський період?
🔸У чому проблема архівів етнографічних матеріалів?
🔸Етнографія як націоналізм, або чому в радянський час треба було захищати дисертації у Москві?
🔸Куди подівся історико-етнографічний атлас?
🔸Чому ми вивчаємо Полісся із праць росіян?
🔸Чому українська етнологія так тримається за минуле?

Текст інтерв’ю за посиланням 👇
https://lb.ua/society/2023/10/02/577132_zgadati_vse_nam_hochetsya.html?fbclid=IwAR2ympgFphy4mzqiSTn3mPjWmvS9KtD1q2nY3OQ8ZHyJgjzu5J-XhxwzgSA

#anthropologicalreading
Чи варто записувати спогади під час війни?

Минулого разу я постила інтерв’ю етнологині Олени Боряк про те, чому українцям важливо досліджувати своє минуле. Сьогодні хочу поділитися продовженням цієї розмови, де Олена Боряк дуже чітко пояснює, чому варто фіксувати спогади очевидців про воєнні дії, не чекаючи завершення війни, і що слід робити із записаними матеріалами

🔸Як війна витісняє всі інші теми для дослідження?
🔸Як не нашкодити людям під час записів усних свідчень?
🔸Як змінюються розповіді про війну?
🔸Чому люди говорять про «хліб»?
🔸Як зберігати записані матеріали?

Текст розмови ось тут 👇

https://lb.ua/society/2023/10/05/577884_novi_spogadi_yak_tilki_klyali.html?fbclid=IwAR2ATMMwwlmaToRoiJgVA1WcskIvdUhFRWOpK8P3Tbmlsgw34hkYxahLDxo

anthropologicalreading
Roaddream.guide: антропологія, музика і дух місця

Я завжди наголошую, що антропологія має величезний практичний потенціал і може давати глибину розуміння культури в геть різних сферах. Нещодавно відбулася презентація унікального проєкту roaddream.guide. Автори називають його документальним аудіофільмом, але його сила полягає саме в антропологічному підході.

Roaddream.guide - це аудіогід (але насправді щось значно більше), який наразі можна прослухати у напрямках Київ-Витачів і Київ-Іванків. Проте це не просто екскурсія, адже ви почуєте результати етнографічної експедиції з розповідями експертів, місцевих мешканців, гумором та щемливими історіями. При цьому ви прямо шкірою відчуєте любов людей до своїх рідних місць. І все це зі спеціально написаними саундтреками, саунд-дизайном та сюжетом, який підлаштовується під маршрут і швидкість руху вашого автомобіля.

Тури безкоштовно доступні ось тут:
https://sonicmaps.xyz/player/
https://explore.echoes.xyz/

Автори проєкту: Олексій Москаленко і Тарас Галаневич
На захід від Бугу: щоденники з пограниччя

Зазвичай роботи антропологів, які можна прочитати в Україні, стосуються безпосередньо результату дослідження. Мало хто зосереджується на процесі. І ще менше тих, хто розповідає не тільки про людей, яких досліджує, а й про себе. Нещодавно вийшла друком безцінна для української антропологічної спільноти книга Юлії Буйських “На захід від Бугу: щоденники з пограниччя”, яка є певно першою роботою в цьому жанрі.

Я би сказала, що це опис бекстейджу антропологічної роботи, а ще відвертий автопортрет дослідниці. Юлія вивчає релігійність на польсько-українському пограниччі і кілька років поспіль проводила там свої етнографічні експедиції. В експедиціях, як це і має робити сумлінний антрополог, Юлія вела польові етнографічні щоденники. От якраз вони і лягли в основу її книги.

Книга розповість дуже чесну історію української антропологині у Польщі та щемливі історії з повсякдення людей, які проживають на пограниччі. Цей текст дозволить зрозуміти, наскільки складним культурним явищем є повсякденне життя, яке ніколи не стосується лише тут і зараз, а завжди має в собі і вкраплення минулого, і тиск майбутнього.

Книгу можна придбати за посиланням:
https://www.books-xxi.com.ua/products/na-zahid-vid-bugu-schodenniki-z-pogranichchya?fbclid=IwAR0pzlOZPcotZBFo6Ccq1DFiSKfav0iBIFVUgsRb2y1eBI3XH6Kqejn6HGM

#anthropologicalreading
Кетрін Ваннер. Тягар мрій: історія та ідентичність у пострадянській Україні (частина 1)

Ціла низка топових західних істориків, чия сфера наукових інтересів стосується України, є нашими амбасадорами і голосами на заході. Однак антропологи , які працюють в Україні, є не менш важливими адвокатами наших інтересів в академічних колах. Ключове ім’я тут - Кетрін Ваннер, антропологиня і професорка Пенсильванського державного університету (США), яка вивчає Україну ще з 1980 року і крім власних досліджень робить дуже багато для того, щоб антропологія розвивалася і в нашій країні.

Нещодавно вийшов переклад книги Кетрін Ванер «Тягар мрій: історія та ідентичність у пострадянскій Україні», написаної ще у 1998 році. От про нього ми сьогодні і поговоримо, адже саме це дослідження особливо важливе в контексті російської агресії і заперечення України як держави. До речі, переклад його зробила українська антропологиня Юлія Буйських, про яку я писала в минулому пості.

Про що ця книга? Якщо коротко – про те, як в кінці 1980-х – на початку 1990-х УРСР ставала Україною, а народ України – українцями. Кетрін Ваннер піднімає, з одного боку, очевидні, а з іншого – досі не до кінця осмислені аспекти творення нової держави: що її стимулювало, а що навпаки гальмувало, і як це все сприймалося людьми на повсякденному рівні в умовах економічної кризи.

#anthropologicalreading