Війна, наука та емоції: (не) нові концепції та підходи
Я рідко тут пишу про суто наукові заходи, але сьогодні розповім про дуже важливий круглий стіл, який відбувався протягом останніх двох днів.
Ідея організаторів була така:
З початком війни кожен шукав свою роль. Науковці, зокрема історики, етнологи, антропологи тощо також опинилися перед викликом: не просто вижити, а й переосмислити власну діяльність в умовах воєнного часу. Хтось обрав для себе активні ролі у війні, хтось – більш пасивні. Значна частина продовжили свою професійну діяльність і зосередились на документації свідчень і осмисленні цієї війни.
У травні 2022 р. в Чернігові було започатковано усноісторичний проєкт «Гуманітарні аспекти російсько-української війни 2014‒2023 рр.: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання», до якого долучилися науковці-волонтери з різних наукових інституцій України.
Головною метою стали фіксація та збереження свідчень очевидців/учасників подій російсько-української війни. Науковці провели 6 експедицій, опитали близько 50-ти людей, підготували близько десяти публікацій.
Як підсумок, 21-22 травня відбувся круглий стіл “Війна, наука та емоції: (не) нові концепції та підходи”, де науковці, журналісти, юристи, психологи розмірковували про збір і збереження свідчень очевидців/учасників подій російсько-української війни в режимі «тут і тепер», а також подальше використання цих свідчень.
Загалом обговорювали такі питання:
✔️методологія польової роботи в умовах війни
✔️вимушені переселенці: виклики, стереотипи та особливості польової роботи
✔️музеї та меморіальні комплекси в умовах війни
✔️візуальна антропологія як метод дослідження війни
✔️психологічна та юридична (не)безпека респондентів та записувачів (фокус уваги - дорослі і діти)
✔️гуманітарні аспекти російсько-української війни 2014-2022(23) рр.: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання
✔️волонтерський рух - другий фронт.
Це один з перших великих професійних заходів на цю тему в Україні зі значним антропологічним фокусом. Організатори проробили величезну роботу і започаткували фахову розмову про те, як же нам потім всім осмислювати те, що зараз відбувається в Україні.
Всього дискусія протягом двох днів зайняла 17 (!) годин. Ясно, що переслухати їх всі неможливо, але погортати записи дуже раджу.
День 1. https://m.youtube.com/live/w8wCPADIdjI?feature=share
День 2. https://m.youtube.com/watch?v=6pPNjhzQsQ4&feature=youtu.be
Я рідко тут пишу про суто наукові заходи, але сьогодні розповім про дуже важливий круглий стіл, який відбувався протягом останніх двох днів.
Ідея організаторів була така:
З початком війни кожен шукав свою роль. Науковці, зокрема історики, етнологи, антропологи тощо також опинилися перед викликом: не просто вижити, а й переосмислити власну діяльність в умовах воєнного часу. Хтось обрав для себе активні ролі у війні, хтось – більш пасивні. Значна частина продовжили свою професійну діяльність і зосередились на документації свідчень і осмисленні цієї війни.
У травні 2022 р. в Чернігові було започатковано усноісторичний проєкт «Гуманітарні аспекти російсько-української війни 2014‒2023 рр.: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання», до якого долучилися науковці-волонтери з різних наукових інституцій України.
Головною метою стали фіксація та збереження свідчень очевидців/учасників подій російсько-української війни. Науковці провели 6 експедицій, опитали близько 50-ти людей, підготували близько десяти публікацій.
Як підсумок, 21-22 травня відбувся круглий стіл “Війна, наука та емоції: (не) нові концепції та підходи”, де науковці, журналісти, юристи, психологи розмірковували про збір і збереження свідчень очевидців/учасників подій російсько-української війни в режимі «тут і тепер», а також подальше використання цих свідчень.
Загалом обговорювали такі питання:
✔️методологія польової роботи в умовах війни
✔️вимушені переселенці: виклики, стереотипи та особливості польової роботи
✔️музеї та меморіальні комплекси в умовах війни
✔️візуальна антропологія як метод дослідження війни
✔️психологічна та юридична (не)безпека респондентів та записувачів (фокус уваги - дорослі і діти)
✔️гуманітарні аспекти російсько-української війни 2014-2022(23) рр.: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання
✔️волонтерський рух - другий фронт.
Це один з перших великих професійних заходів на цю тему в Україні зі значним антропологічним фокусом. Організатори проробили величезну роботу і започаткували фахову розмову про те, як же нам потім всім осмислювати те, що зараз відбувається в Україні.
Всього дискусія протягом двох днів зайняла 17 (!) годин. Ясно, що переслухати їх всі неможливо, але погортати записи дуже раджу.
День 1. https://m.youtube.com/live/w8wCPADIdjI?feature=share
День 2. https://m.youtube.com/watch?v=6pPNjhzQsQ4&feature=youtu.be
YouTube
Круглий стіл: ВІЙНА, НАУКА ТА ЕМОЦІЇ: (НЕ)НОВІ КОНЦЕПЦІЇ І ПІДХОДИ
Секція 1
00:00:00 Початок
00:14:40 Виступ Світлани Маковської
00:44:53 Тетяна Боряк "Теорія як зброя"
01:11:29 Марина Гримич "Етнографія війни: відмінності польової роботи з епізодичною та автобіографічною пам’яттю"
01:37:00 Михайло Костін "Усна історія…
00:00:00 Початок
00:14:40 Виступ Світлани Маковської
00:44:53 Тетяна Боряк "Теорія як зброя"
01:11:29 Марина Гримич "Етнографія війни: відмінності польової роботи з епізодичною та автобіографічною пам’яттю"
01:37:00 Михайло Костін "Усна історія…
Україна: рік потому. Розмови українських антропологів
Друзі, запрошую приєднуватись до нашої антропологічної розмови про те, як рік війни змінив українське суспільство. Це буде онлайн круглий стіл, організований відділом Антропології миру, конфліктів і безпеки Європейської асоціації соціальних антропологів.
Розмова відбудеться 14 березня о 17.00 за київським часом.
Серед учасників крім мене буде Марина Гримич, а також Тарас Федірко і Володимир Артюх.
Спілкуватимемось на такі теми:
✔️Які дискусії, наративи, уявлення та форми активізму виникли після вторгнення, і як вони з часом змінювалися?
✔️Як антропологічний погляд ускладнює дискусії, що часом оперують надто спрощеними термінами?
✔️Як виглядають зсередини перспективи миру, солідарності, надії та опору і взагалі життя в Україні в умовах вторгнення?
✔️Чим антропологи - неукраїнці можуть допомогти?
Деталі події і посилання ось тут 👇
https://www.eventbrite.com/e/ukraine-one-year-on-listening-to-ukrainian-anthropologists-tickets-569968821087?lang=en-us&locale=en_US&status=30&view=listing
Друзі, запрошую приєднуватись до нашої антропологічної розмови про те, як рік війни змінив українське суспільство. Це буде онлайн круглий стіл, організований відділом Антропології миру, конфліктів і безпеки Європейської асоціації соціальних антропологів.
Розмова відбудеться 14 березня о 17.00 за київським часом.
Серед учасників крім мене буде Марина Гримич, а також Тарас Федірко і Володимир Артюх.
Спілкуватимемось на такі теми:
✔️Які дискусії, наративи, уявлення та форми активізму виникли після вторгнення, і як вони з часом змінювалися?
✔️Як антропологічний погляд ускладнює дискусії, що часом оперують надто спрощеними термінами?
✔️Як виглядають зсередини перспективи миру, солідарності, надії та опору і взагалі життя в Україні в умовах вторгнення?
✔️Чим антропологи - неукраїнці можуть допомогти?
Деталі події і посилання ось тут 👇
https://www.eventbrite.com/e/ukraine-one-year-on-listening-to-ukrainian-anthropologists-tickets-569968821087?lang=en-us&locale=en_US&status=30&view=listing
Eventbrite
Ukraine: One Year On, Listening to Ukrainian anthropologists
An online round table organized by the Anthropology of Peace, Conflict, and Security network of EASA
Що ми (не) знаємо про Мар’їнку?
Сьогодні у виданні The New York Times вийшла велика стаття про бої під Мар’їнкою. Весь світ читає про страшне протистояння, яке зараз точиться довкола цього вщерть зруйнованого міста в Донецькій області.
Соцмережами українців пронеслася хвиля постів про Мар’їнку, про спроби захопити її ще на початку війни у 2014 і 2015 роках, про те, як зараз вона знову нам болить. От тільки що ми насправді знаємо про це місто? Про людей, які там живуть (чи точніше жили, бо у місті не лишилося цивільних)? І якщо вже геть відверто, які стереотипи ми маємо про весь донецький регіон і його мешканців, які Мар’їнка репрезентує? Відповісти нескладно. Знаємо ми майже нічого, а упереджень маємо дуже і дуже багато.
Я не впевнена, чи буде колись Мар’їнку відбудовано. Але я точно впевнена у тому, що люди, які змушені були звідти виїхати, є носіями прекрасної і унікальної культури українського сходу, яка заслуговує на те, щоб про неї знали.
У 2017 році моя колега, блискуча етнологиня Олена Боряк, видала книгу «Мар'їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр». За цією академічною назвою ховаються унікальні матеріали, які вона знайшла в архіві Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології. Виявилось, що у 1928-1929 роках студентами Сталінського педагогічного технікуму було зібрано численні етнографічні описи Мар’їнки і її щоденного життя.
Відкривши ці записи, можна побачити, яким був побут мешканців Мар’їнки, як святкували народження дитини, а як весілля, якими були похорони, як розважалась молодь, у що грали діти, які співали пісні. А ще можна побачити, як пише Олена Боряк в анотації, «що ні про жодну «регіональну специфіку», ані про «русскій мір» тут не йдеться, а витоки культурного розмаїття Донеччини слід шукати в українській етнічній традиції».
Ось тут можна послухати, як Олена Боряк сама розповідає про віднайдені матеріали і про те, навіщо вона їх опублікувала
https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/u-mar-yinci-1920-h-govoryly-ukrayinskoyu-etnolog-olena-boryak
Ось тут я знайшла книгу в продажу
https://good-book.com.ua/ua/marinkaetnokulturnij-portret-ukrainskogo-selishha-na-donechchini-kincya-1920-h-rr
Ось тут стаття в The New York Times https://www.nytimes.com/2023/03/05/world/europe/trench-warfare-ukraine-frontline.html?searchResultPosition=3
#anthropologicalreading
UPD Щойно дізналася, що цього року буде перевидання цієї книги, не пропустіть
Сьогодні у виданні The New York Times вийшла велика стаття про бої під Мар’їнкою. Весь світ читає про страшне протистояння, яке зараз точиться довкола цього вщерть зруйнованого міста в Донецькій області.
Соцмережами українців пронеслася хвиля постів про Мар’їнку, про спроби захопити її ще на початку війни у 2014 і 2015 роках, про те, як зараз вона знову нам болить. От тільки що ми насправді знаємо про це місто? Про людей, які там живуть (чи точніше жили, бо у місті не лишилося цивільних)? І якщо вже геть відверто, які стереотипи ми маємо про весь донецький регіон і його мешканців, які Мар’їнка репрезентує? Відповісти нескладно. Знаємо ми майже нічого, а упереджень маємо дуже і дуже багато.
Я не впевнена, чи буде колись Мар’їнку відбудовано. Але я точно впевнена у тому, що люди, які змушені були звідти виїхати, є носіями прекрасної і унікальної культури українського сходу, яка заслуговує на те, щоб про неї знали.
У 2017 році моя колега, блискуча етнологиня Олена Боряк, видала книгу «Мар'їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр». За цією академічною назвою ховаються унікальні матеріали, які вона знайшла в архіві Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології. Виявилось, що у 1928-1929 роках студентами Сталінського педагогічного технікуму було зібрано численні етнографічні описи Мар’їнки і її щоденного життя.
Відкривши ці записи, можна побачити, яким був побут мешканців Мар’їнки, як святкували народження дитини, а як весілля, якими були похорони, як розважалась молодь, у що грали діти, які співали пісні. А ще можна побачити, як пише Олена Боряк в анотації, «що ні про жодну «регіональну специфіку», ані про «русскій мір» тут не йдеться, а витоки культурного розмаїття Донеччини слід шукати в українській етнічній традиції».
Ось тут можна послухати, як Олена Боряк сама розповідає про віднайдені матеріали і про те, навіщо вона їх опублікувала
https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/u-mar-yinci-1920-h-govoryly-ukrayinskoyu-etnolog-olena-boryak
Ось тут я знайшла книгу в продажу
https://good-book.com.ua/ua/marinkaetnokulturnij-portret-ukrainskogo-selishha-na-donechchini-kincya-1920-h-rr
Ось тут стаття в The New York Times https://www.nytimes.com/2023/03/05/world/europe/trench-warfare-ukraine-frontline.html?searchResultPosition=3
#anthropologicalreading
UPD Щойно дізналася, що цього року буде перевидання цієї книги, не пропустіть
Громадське радіо
У Мар’їнці 1920-х говорили українською, — етнолог Олена Боряк
Яким був Донбас сто років тому? Дослідження на тему «Мар’їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр.» презентує історикиня Олена Боряк
Радянське чи не радянське?
Опитування від соціологічної групи “Рейтинг” за 2020 рік показує, що радянським 8 березня вважають тільки 8% українців.
Чи є це свято радянським і яким воно взагалі є, розмірковую у відео 👇
https://www.youtube.com/watch?v=yw5HzEqtzTs
Не знаю, чи буде нарізка з ефіру, але якщо буде, поділюсь - подискутуємо 😉
Опитування від соціологічної групи “Рейтинг” за 2020 рік показує, що радянським 8 березня вважають тільки 8% українців.
Чи є це свято радянським і яким воно взагалі є, розмірковую у відео 👇
https://www.youtube.com/watch?v=yw5HzEqtzTs
Не знаю, чи буде нарізка з ефіру, але якщо буде, поділюсь - подискутуємо 😉
YouTube
Чи святкувати 8 березня – українці висловили всі За та Проти
У Дії відбулося наймасовіше серед усіх опитування. Участь у ньому взяли понад 2 мільйони українців. Стосується воно 8 березня: зробити робочим днем, чи лишити вихідним? І чи взагалі хочуть українці святкувати цей день? Всі За та Проти українці висловили в…
Чому українці звикли до традиції 8 березня
Щороку розмова про те, святкувати чи не святкувати, а якщо святкувати, то як саме святкувати 8 березня, породжує так багато дискусій і розмов.
Відповідаючи на запитання журналістів, я спробувала подумати над тим, що саме нам говорять соціологічні дані про ставлення укранців до 8 березня.
🔸Чому українці не хочуть втрачати вихідний день?
🔸Чому для більшості це привід зробити приємне близьким жінкам?
🔸Чи можна змінити значення, яке ми вкладаємо у 8 березня, і як це робити?
🔸Як “дякую” може ховатися за тюльпанами і цукерками?
Відео за посиланням 👇
https://www.youtube.com/watch?v=z2_DiNBBQU0
Щороку розмова про те, святкувати чи не святкувати, а якщо святкувати, то як саме святкувати 8 березня, породжує так багато дискусій і розмов.
Відповідаючи на запитання журналістів, я спробувала подумати над тим, що саме нам говорять соціологічні дані про ставлення укранців до 8 березня.
🔸Чому українці не хочуть втрачати вихідний день?
🔸Чому для більшості це привід зробити приємне близьким жінкам?
🔸Чи можна змінити значення, яке ми вкладаємо у 8 березня, і як це робити?
🔸Як “дякую” може ховатися за тюльпанами і цукерками?
Відео за посиланням 👇
https://www.youtube.com/watch?v=z2_DiNBBQU0
YouTube
Чому українці звикли до традиції 8 березня – антропологиня Тіна Полек
Чому українці так міцно тримаються за традицію святкування 8 березня? І як все-таки слід трансформувати це свято, якщо більшість нашого суспільства все ж таки за святкування? Спробуємо розібратись у цьому питанні за допомогою антропологині Тіни Полек.
…
…
Антропологинька pinned «Чому українці звикли до традиції 8 березня Щороку розмова про те, святкувати чи не святкувати, а якщо святкувати, то як саме святкувати 8 березня, породжує так багато дискусій і розмов. Відповідаючи на запитання журналістів, я спробувала подумати над тим…»
Навіщо українцям 8 Березня?
Трохи ще озвучила думки текстово. Якщо коротко, то я все думаю про те, що саме українці намагаються сказати жінками тюльпанами і цукерками в цей день.
https://thepage.ua/ua/experts/chomu-ukrayinci-hochut-vihidnij-8-bereznya
Трохи ще озвучила думки текстово. Якщо коротко, то я все думаю про те, що саме українці намагаються сказати жінками тюльпанами і цукерками в цей день.
https://thepage.ua/ua/experts/chomu-ukrayinci-hochut-vihidnij-8-bereznya
The Page
Навіщо українцям 8 Березня?
Чому багато українців хочуть залишити вихідний 8 березня на Міжнародний жіночий день. 8 березня — привід подякувати за турботу близьким жінкам. Значення 8 березня для українців змінюється — антропологиня.
Друзі, студенти факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди попросили поширити трохи інформацію про збір для своїх випускників, які зараз захищають нас у ЗСУ.
Хто має можливість, долучіться, будь ласка. Всі деталі і звіти в наступому пості👇
Хто має можливість, долучіться, будь ласка. Всі деталі і звіти в наступому пості👇
Forwarded from Ніка Ющенко
🇺🇦🗺Захисникам України завжди потрібна наша допомога.
Відкрито збір для випускників ХНПУ імені Г.С Сковороди факультету історії і права, які зараз знаходиться у лавах Збройних сил України. Отримані кошти будуть спрямовані на придбання аптечок, ліхтарів та інших необхідних засобів.
Дякуємо кожному, хто підтримує українських воїнів. Пам'ятайте, що кожна гривня важлива і маленьких донатів не буває.
https://t.me/reportgroupzbir/13?single - звіти збору
https://send.monobank.ua/jar/3QRhKofbe8
Слава Україні! Разом до перемоги!❤️🇺🇦
Відкрито збір для випускників ХНПУ імені Г.С Сковороди факультету історії і права, які зараз знаходиться у лавах Збройних сил України. Отримані кошти будуть спрямовані на придбання аптечок, ліхтарів та інших необхідних засобів.
Дякуємо кожному, хто підтримує українських воїнів. Пам'ятайте, що кожна гривня важлива і маленьких донатів не буває.
https://t.me/reportgroupzbir/13?single - звіти збору
https://send.monobank.ua/jar/3QRhKofbe8
Слава Україні! Разом до перемоги!❤️🇺🇦
Дитяча книжечка про українські традиції
❗️UPD: Друзі, безмежно вдячна за підтримку, всі примірнички розлетілись за добу. Мені дуже прикро, що не вистачило на всіх. За кілька днів опублікую звіт.
⚡️Продаж останніх примірників для потреб ЗСУ
Ця книга писалася для того, щоб дати дітям розуміння, що таке традиції, показати, як вони виникають, як трансформуються і чому зникають. Я старалася передати ці знання без зайвого пафосу та романтизації і показати, що кожна практика і кожен звичай мають свою причину. Мені дуже хотілося написати її доступною мовою і не занудно. Десь це вдалось, десь – ні, але дуже хочу вірити, що все ж ця книга може бути корисною дітям, бо в ній немає вигадок і псевдопатріотичних маніпуляцій.
Наразі у мене лишилося кілька десятків примірників, яких уже ніде немає, ну і вочевидь не буде, бо другий наклад не планується. Сьогодні ми з видавцем Мариною Гримич розпродаємо рештки накладу для того, щоб перерахувати всі отримані кошти на потреби армії.
Висилатиму книги новою поштою (доставка за рахунок отримувача), за вашим бажанням можу підписати. Вартість – від 200 грн. (до + нескінченності, бо собі ми коштів жодних не лишаємо). Обов’язково розповім публічно, куди і скільки перерахували.
Щоб придбати книжечку, пишіть мені у приват. Буду вдячна, якщо зможете поширити цей пост.
❗️UPD: Друзі, безмежно вдячна за підтримку, всі примірнички розлетілись за добу. Мені дуже прикро, що не вистачило на всіх. За кілька днів опублікую звіт.
⚡️Продаж останніх примірників для потреб ЗСУ
Ця книга писалася для того, щоб дати дітям розуміння, що таке традиції, показати, як вони виникають, як трансформуються і чому зникають. Я старалася передати ці знання без зайвого пафосу та романтизації і показати, що кожна практика і кожен звичай мають свою причину. Мені дуже хотілося написати її доступною мовою і не занудно. Десь це вдалось, десь – ні, але дуже хочу вірити, що все ж ця книга може бути корисною дітям, бо в ній немає вигадок і псевдопатріотичних маніпуляцій.
Наразі у мене лишилося кілька десятків примірників, яких уже ніде немає, ну і вочевидь не буде, бо другий наклад не планується. Сьогодні ми з видавцем Мариною Гримич розпродаємо рештки накладу для того, щоб перерахувати всі отримані кошти на потреби армії.
Висилатиму книги новою поштою (доставка за рахунок отримувача), за вашим бажанням можу підписати. Вартість – від 200 грн. (до + нескінченності, бо собі ми коштів жодних не лишаємо). Обов’язково розповім публічно, куди і скільки перерахували.
Щоб придбати книжечку, пишіть мені у приват. Буду вдячна, якщо зможете поширити цей пост.
Друзі, звітуюся 🙏
Всі отримані на даний момент кошти перераховано на поточні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО. Наразі рота перебуває у Бахмуті, тому завжди є необхідність у паливі, ремонті авто, різних дрібницях тощо.
Безмежно вдячна вам за вашу підтримку. Фактично менш ніж за добу всі книжечки розійшлися - це неймовірно і донати ваші значно щедріші, ніж оголошена сума.
Якщо мені на картку ще хтось скине, обов’язково перерахую знов туди ж і прозвітуюсь.
Хто має бажання донатити регулярно, ось постійно діюча банка
«На підрозділ»
Збираємо на постійні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО (ремонт авто, паливо тощо)
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3SdQusBrqm
💳Номер картки банки
5375 4112 0226 0753
Спасибі вам усім!
Всі отримані на даний момент кошти перераховано на поточні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО. Наразі рота перебуває у Бахмуті, тому завжди є необхідність у паливі, ремонті авто, різних дрібницях тощо.
Безмежно вдячна вам за вашу підтримку. Фактично менш ніж за добу всі книжечки розійшлися - це неймовірно і донати ваші значно щедріші, ніж оголошена сума.
Якщо мені на картку ще хтось скине, обов’язково перерахую знов туди ж і прозвітуюсь.
Хто має бажання донатити регулярно, ось постійно діюча банка
«На підрозділ»
Збираємо на постійні потреби механізованої роти 130 батальйону СТрО (ремонт авто, паливо тощо)
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3SdQusBrqm
💳Номер картки банки
5375 4112 0226 0753
Спасибі вам усім!
Антропологія війни. Онлайн-курс
Антропологинька повертається в ефір. Зазвичай, коли я довго мовчу на каналі, це означає роботу над новим проектом. Цього разу багато місяців поспіль я готувала дуже непростий в усіх відношеннях онлайн-курс «Антропологія війни». Дякую «Культурному проекту» за сміливість розпочати цю розмову публічно і готовність разом шукати відповіді на складні питання.
Сучасний світ здається нам настільки прогресивним, що війни у ньому мали б стати просто неможливими. Однак вони лишаються частиною нашого життя так само, як це було у минулому. Чому війни не зникають? І чи може людство в принципі існувати без війни?
Мета курсу – допомогти глибше зазирнути у саму суть війни і побачити, як вона пов’язана з культурою. Розібратися, як різні суспільства санкціонують насильство щодо своїх ворогів, за допомогою яких механізмів стає можливим їхнє примирення, а також чим відрізняються племінні і сучасні війни.
Цей курс допоможе зрозуміти, як культура впливає на спосіб ведення війни, щоб зрештою наблизитись до відповіді на питання «чому люди взагалі воюють?»
Деталі ось тут https://culturalproject.org/waranthropology
#anthropologicalvideo
Антропологинька повертається в ефір. Зазвичай, коли я довго мовчу на каналі, це означає роботу над новим проектом. Цього разу багато місяців поспіль я готувала дуже непростий в усіх відношеннях онлайн-курс «Антропологія війни». Дякую «Культурному проекту» за сміливість розпочати цю розмову публічно і готовність разом шукати відповіді на складні питання.
Сучасний світ здається нам настільки прогресивним, що війни у ньому мали б стати просто неможливими. Однак вони лишаються частиною нашого життя так само, як це було у минулому. Чому війни не зникають? І чи може людство в принципі існувати без війни?
Мета курсу – допомогти глибше зазирнути у саму суть війни і побачити, як вона пов’язана з культурою. Розібратися, як різні суспільства санкціонують насильство щодо своїх ворогів, за допомогою яких механізмів стає можливим їхнє примирення, а також чим відрізняються племінні і сучасні війни.
Цей курс допоможе зрозуміти, як культура впливає на спосіб ведення війни, щоб зрештою наблизитись до відповіді на питання «чому люди взагалі воюють?»
Деталі ось тут https://culturalproject.org/waranthropology
#anthropologicalvideo
culturalproject.org
Курс “Антропологія війни" | Відеокурс
Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. Але чи є войовничість природним станом людини? І чи відомі науці суспільства без війни?
Воркшоп з академічного письма від Печери Платона
Писання академічних текстів будь-якого профілю – справа нелегка. На жаль, у більшості українських університетів чомусь вважається, що ця навичка автоматично з’являється після першої ж курсової. Але ніт. Академічне письмо – це не просто використання ста професійних термінів на одній сторінці, це вміння донести свою власну думку читачеві і оформити її в межах, так би мовити, корпоративного жанру.
Добрі люди з ініціативи «Печера Платона» якраз займаються заповненням цієї освітньої прогалини, тому щиро рекомендую тим, хто має потребу навчитися писати академічні тексти, «Воркшоп з академічного письма», де протягом двох днів буде можливість навчитися базовим речам з професії науковця.
Деталі ось тут 👉 https://www.facebook.com/events/821539526091402/?acontext=%7B%22ref%22%3A%2252%22%2C%22action_history%22%3A%22[%7B%5C%22surface%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22mechanism%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22extra_data%5C%22%3A%7B%5C%22invite_link_id%5C%22%3A116137541538667%7D%7D]%22%7D
Писання академічних текстів будь-якого профілю – справа нелегка. На жаль, у більшості українських університетів чомусь вважається, що ця навичка автоматично з’являється після першої ж курсової. Але ніт. Академічне письмо – це не просто використання ста професійних термінів на одній сторінці, це вміння донести свою власну думку читачеві і оформити її в межах, так би мовити, корпоративного жанру.
Добрі люди з ініціативи «Печера Платона» якраз займаються заповненням цієї освітньої прогалини, тому щиро рекомендую тим, хто має потребу навчитися писати академічні тексти, «Воркшоп з академічного письма», де протягом двох днів буде можливість навчитися базовим речам з професії науковця.
Деталі ось тут 👉 https://www.facebook.com/events/821539526091402/?acontext=%7B%22ref%22%3A%2252%22%2C%22action_history%22%3A%22[%7B%5C%22surface%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22mechanism%5C%22%3A%5C%22share_link%5C%22%2C%5C%22extra_data%5C%22%3A%7B%5C%22invite_link_id%5C%22%3A116137541538667%7D%7D]%22%7D
Facebook
Воркшоп з академічного письма від Печери Платона
Event by Plato's Cave on Saturday, August 19 202310 posts in the discussion.
Антропологія у дії
Дуже часто практичні антропологічні дослідження є невидимими для суспільства, адже виконуються на конкретне замовлення і не мають публічної презентації результатів. Але Лілія Чорна вирішила виправити цю ситуацію і зробити подкаст «Антропологія у дії», щоб розповідати про ці кейси та демонструвати, чим саме антропологи можуть бути корисними бізнесам, організаціям і суспільству.
Мені пощастило взяти участь у першому випуску цього благородного проекту, тому ділюсь нашою розмовою. Говорили про таке:
🔸Чому бізнесу потрібні антропологи?
🔸Як визначити етичні межі прикладної антропології?
🔸Які перспективи для прикладної антропології в Україні?
🔸Чим можуть бути корисними антропологи під час війни?
Повна версія запису за посиланням 👇
https://www.youtube.com/watch?v=Ej39UKa65UQ
#anthropologicalvideo
Дуже часто практичні антропологічні дослідження є невидимими для суспільства, адже виконуються на конкретне замовлення і не мають публічної презентації результатів. Але Лілія Чорна вирішила виправити цю ситуацію і зробити подкаст «Антропологія у дії», щоб розповідати про ці кейси та демонструвати, чим саме антропологи можуть бути корисними бізнесам, організаціям і суспільству.
Мені пощастило взяти участь у першому випуску цього благородного проекту, тому ділюсь нашою розмовою. Говорили про таке:
🔸Чому бізнесу потрібні антропологи?
🔸Як визначити етичні межі прикладної антропології?
🔸Які перспективи для прикладної антропології в Україні?
🔸Чим можуть бути корисними антропологи під час війни?
Повна версія запису за посиланням 👇
https://www.youtube.com/watch?v=Ej39UKa65UQ
#anthropologicalvideo
YouTube
Подкаст "Антропологія у дії з Лілією Чорною". Епізод 1. Тіна Полек
У першому випуску подкасту «Антропологія у дії» спілкуємося із бізнес-антропологинею та співзасновницею Центру прикладної антропології Тіною Полек:
• хто такі бізнес-антропологи і звідки вони беруться,
• у чому «суперсила» культурних антропологів,
• як…
• хто такі бізнес-антропологи і звідки вони беруться,
• у чому «суперсила» культурних антропологів,
• як…