Ankripic
Короче,я постараюсь коротко описати ситуацію. Я зараз у таборі в Лейпцигу, вже майже 3 тижні. Розмовляла з лікарями в Міграційній та в лікарні спочатку в Дрездені,потім у Лейпцигу (де мене реанімували через серйозну гіпокалемію). Лікарі писали письма щоб у…
Хочу написати апдейт. Зараз я знову в лікарні,була в реанімації з черверга,нещодавно перевели в звичайну палату. Зараз мене вже стабілізували,але нажаль є й проблеми такі з якими мені тут зараз не допоможуть,бо вони хронічні і дуже складні. Для тих хто тут новенький коротко розповім що зі мною, у мене рідкісне генетичне захворювання синдром Елерса-Данлоса,і 20+ діагнозів,з яких одні з найважчих пов'язані з моїм кишківником,який у мене не працює,і який в Україні мені #1 колопроктолог країни хотів видалити,але не став бо боявся ускладнень пов'язаних з синдромом Елерса-Данлоса. В Німеччині я сподіваюсь саме отримати потрібну мені медичну допомогу,але для цього мені потрібна буде страховка,яку я отримаю з соц. житлом...яке я чекаю вже дуже довго. Планую писати листи щоб прискорити цей процес (хоча раніше вже були листи від лікарів,і якось не допомогло.) Спробую ще раз. Поки що нажаль все виглядає песимістично.
🕊12💔1
це (майже) все що я змогла намалювати за трохи більше місяця в Німеччині. Відчуття що я втратила багато навичок за цей час. Взагалі нічого не виходить. Зате до мене повернулась обсессія з дитинства–дракони
🔥7🍓2❤1
До мене прийшло усвідомлення що мені не стільки подобається його малювати, скільки подобається малювати шкіряні плащі
❤6🍓1