Анестезіологи Вінниччини
792 subscribers
678 photos
18 videos
240 files
620 links
Асоціація анестезіологів Вінницької області
Download Telegram
Ожоги.pdf
5.5 MB
#Опіки

Опіки А.Варвінський.
Презентація
#BRASH_синдром

BRASH синдром  - це акронім від (англ. Bradycardia, Renal Failure, AV blockade, Shock, and Hyperkalaemia) Синдром, що є результатом комбінації гіперкаліємії та дії препаратів, що блокують АВ-проведення, що результує брадикардією.

🔹Найсприйнятливішими для розвитку цього синдрому є пацієнти з гіповолемією, нирковою недостатністю та/або терапією препаратами, що провокують гіперкаліємію (до прикладу інгібіторами АПФ).

🔷Патофізіологія

🔹ГІперкаліємія в поєднанні з дією АВ-блокуючих препаратів (бета-блокатори, блокатори каналів кальцію, дигоксин та аміодарон) може викликати брадикардію. Синергічна дія цих двох факторів може спровокувати набагато важчу брадикардію, ніж окрема дія кожного з них.

🔹При BRASH синдромі виникає механізм позитивного зворотнього зв’язку: брадикардія знижує серцевий викид, що знижує перфузію нирок, що, як наслідок, погіршує їхню функцію, а відтак сприяє наростанню гіперкаліємії, що погіршує брадикардію. Це хибне коло без належної терапії може призвести до поліорганної недостатності та шоку.

🔷Клінічні ознаки

🔹Пацієнти можуть мати різні симптоми починаючи від асимптоматичної брадикардії і закінчуючи поліорганною недостатністю.

🔹Найчастіше клінічна картина наступна:
В пацієнта, в якого з будь-якої причини розвинулась гіповолемія (наприклад внаслідок розладу ШКТ), погіршується перфузія нирок, що призводить до їх гострого пошкодження, через яке погіршується виведення калію та препаратів, що сповільнюють АВ-проведення. Накопичення цих препаратів призводить до розвитку брадикардії та шоку, що продовжує погіршувати функцію нирок і таким чином замикає хибне коло.

🔷Терапія BRASH синдрому

Найважливіше не фіксувати увагу на якомусь одному компоненті цього синдрому, але намагатися вплинути на всі його компоненти.

Відтак цілями терапії є корекція: гіперкаліємії, брадикардії, гіповолемії та ниркової гіпоперфузії.

🔹Кальцій: гіпокальціємія погіршує вплив гіперкаліємії на серце, тому в/в введення хлористого кальцію чи глюконату кальцію є виправданим. Кальцій в даній ситуації може зменшити скорегувати брадикардію більш ефективно, ніж атропін зі стандартного алгоритму ведення брадикардії.

🔹Інфузійна терапія: пацієнти з BRASH синдромом зазвичай дегідратовані, тому потребують корекції, але в деяких випадках, через олігуричну ниркову недостатність в них може бути перевантаження рідиною, тому інфузійна терапія повинна починатися після оцінки волемічного статусу пацієнта.

🔹Посилення виведення калію: Форсований діурез зі застосуванням калій-незберігаючих діуретинів, як от фурасемід у випадку анурії – діаліз.

🔹Адреналін: Якщо введення кальцію не дозволило усунути брадикардію, введення адреналіну може підвищити ЧСС, серцевий викид, перфузію нирок та перемістити калій у внутрішньоклітинний простір. Альтернативою також може бути ізопреналін, що має позитивний хронотропний ефект. Ці препарати в даній ситуації мають перевагу над добутаміном, та дофаміном.

Перфузія нирок повинна бути відновленою для адекватного виведення АВ-блокуючих препаратів та калію.
Якщо пацієнт еуволемічний, але досі перебуває в шоковому стані, то не баріться з початком інотропної підтримки адреналіном.

🔹Розгляньте інші опції усунення гіперкаліємії, як от: введення інсуліну з глюкозою та сальбутамолу.

По мотивам: https://bit.ly/3H8NBFr
#ТССС
В сайту tccc.org.ua з'явились мобільні додатки для ios та android. TCCC.org.ua - це мобільний додаток, який надає доступ до навчальних матеріалів з тактичної медицини, розроблених американським комітетом з тактичної медицини (CoTCCC) і Об'єднаним комітетом з травми Міністерства оборони США (Joint Trauma Commission, JTC). Оригінальні матеріали розміщуються на сайті deployedmedicine.com. Додаток дозволяє користувачам переглядати переклади матеріалів українською мовою.
Детальніше за посиланнями нижче.

Посилання для ios: https://apps.apple.com/us/app/tccc/id6448105774

Посилання для android: https://play.google.com/store/apps/details...
Дорогий (-а) колего!

🚨 Знеболення пологів - одне з найбільш дискусійних питань в акушерстві та анестезіології. Адже це стосується безпеки та комфорту матері і дитини.

☝️ Запрошуємо *11 травня о 14-00* на *телеміст "Ропістезія – знеболення фізіологічних пологів"* 

📢 На Вас чекає онлайн-дискусія акушера-гінеколога і анестезіолога, практичні кейси, клінічні рекомендації! 
🎓 *Спікери та теми* :  
*Чуба О.Є.* Психологічна підготовка вагітних до пологів: як знизити рівень тривоги та страху
*Ткаченко Р.О.* Місце ропістезії в сучасному нейроаксіальному знеболенні пологів 
*Назаренко Л.Г.* Доказовість і міфи епідурального знеболення пологів 
*Титаренко Н.В.* Маршрут пацієнтки з епідуральною аналгезією в пологах
*Степанчак М.Й.* Ведення знеболених фізіологічних пологів 

Програма 👉   https://bit.ly/3L3Iurf
🕐 *11 травня, о 14:00* 
🗎 5 балів БПР та розіграш призів

Реєстрація 👉 https://bit.ly/40ydGV7
img_1_1683540610124.jpg (1070×757)
#ГРДС

Нові дефініції ГРДС
#Екстубація

Ми багато говоримо про труднощі при інтубації, але що, якщо ви не можете зробити ЕКСтубацію!?
Без командного підходу в такій ситуації справитись важко!
Ведення цього випадку взагалі заслуговував поваги!
PS Невідомо, чи в цьому випадку вимірювався тиск в манжеті ендотрахеальної трубки!
#Екстубація

«Surgical tracheostomy in a patient with a stuck tracheal tube in situ»

«Хірургічна трахеостомія у хворої із вклиненням ендотрахеальної трубки in situ»

Анотація

Неможливість екстубувати трахею пацієнта через механічні перепони рідко зустрічається в клінічній практиці. Ризики при спробі видалити вклинену ендотрахеальну трубку включають травму гортані, ушкодження голосових зв’язок і вивих черпаловидного хряща; усі вони є серйозними ускладненнями. Ми хочемо поділитись про випадком пацієнтки, яка була госпіталізована у відділення інтенсивної терапії для проведення ШВЛ після операції трансплантації печінки. Спочатку її екстубували на другий післяопераційний день, але наступного дня пацієнтці знову знадобилася ШВЛ, і її трахею інтубували повторно. Через п'ять днів були виконані критерії екстубації трахеї, але утворення грануляційної тканини навколо ендотрахеальної трубки завадило її видаленню. Було прийняте рішення про проведення хірургічної трахеостомії із використанням мультидисциплінарного підходу. Як допоміжний засіб для безпечного виконання цієї операції використовувався гнучкий бронхоскоп. Це сприяло безпечному видаленню ендотрахеальної трубки, яка була звільнена обережними маніпуляціями як проксимально, так і дистально. Ми підозрюємо, що в цьому випадку розмір трахеальної трубки міг бути власне тим фактором, який сприяв розвитку грануляційної тканини. Важливо враховувати розмір ендотрахеальної трубки в усіх пацієнтів, особливо якщо вони потребують повторної інтубації трахеї або, ймовірно, потребуватимуть механічної вентиляції легень протягом тривалого періоду.

https://associationofanaesthetists-publications.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/anr3.12224
#Йододермія
The New England Journal of Medicine — IMAGES IN CLINICAL MEDICINE.
Зверніть увагу на процедуру діагностики та лікування. Має значення також в аспекті йодної профілактики при радіаційних інцидентах.
#Йододермія

«Iododerma from Contrast Material»

«Йододермія після введення контрастної речовини»

https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm1512512

57-річний чоловік звернувся до відділення невідкладної допомоги із гематурією
12-годинної давности. Була проведена урографія за допомогою внутрішньовенного введення йодовмісної контрастної речовини. Через кілька годин розвинулися генералізовані гнійничкові висипання з численними зливними везикулами і заповненими гноєм буллами на обличчі та вухах пацієнта (панелі A та B відповідно), його тулубі, а також на руках і ногах. Лабораторні дослідження виявили нейтрофільоз та помірну еозинофілію (55% нейтрофілів та 8% еозинофілів). Кількість лейкоцитів становила 6500 на кубічний міліметр. Патогістологічне дослідження уражень виявило псевдоепітеліоматозну гіперплазію, епідермальний некроз на всю товщину та дифузний нейтрофільну інфільтрацію шкіри. Результати мікробіологічних досліджень були негативні. На підставі цих даних був поставлений діагноз «йододермія». Йододермія — реакція гіперчутливості на йод. Хоча її патогенез не вивчений, уповільнений кліренс йоду та індукція дегрануляції нейтрофілів були запропоновані як механізми. Внутрішньовенне введення йодовмісної контрастної речовини є однією з найпоширеніших причин йододермії; однак йододермія також була зареєстрована після перорального або місцевого застосування йоду. Було розпочато лікування талідомідом, і ураження шкіри повністю пройшли протягом 4 тижнів. Після ретельного обстеження причину гематурії не було встановлено. Гематурія пройшла спонтанно протягом 3 днів без лікування. Функція нирок у хворого залишалася в нормі.
#Вазопресори

Оглядовий допис про терапію вазоактивними препаратами.

«Which Vasopressors and Inotropes to Use in the Intensive Care Unit»

«Які вазопресори та інотропи використовувати у відділенні інтенсивної терапії»

https://healthmanagement.org/c/icu/issuearticle/which-vasopressors-and-inotropes-to-use-in-the-intensive-care-unit

Нещодавно було представлено концепцію вазопресорної терапії широкого спектру (Chawla та ін. 2019). Деякі експерти пропонують комбіноване використання різних вазопресорів з різним механізмом дії (наприклад, Норадреналіну, Вазопресину та Ангіотензину II) для зменшення дози кожного препарату, обмеження побічних ефектів та індивідуалізації вазопресорної терапії, подібно до терапії антибіотиками широкого спектру дії. Чи призведе ця концепція до покращення результатів, ще належить визначити. У таблиці 3 наведено остаточне повідомлення про використання інотропів і вазопресорів у інтенсивній терапії.

…У нещодавньому РКД Леві та ін. (2018), Адреналін порівнювали з Норадреналіном у пацієнтів (n=57) з кардіогенним шоком внаслідок гострого інфаркту міокарда. Дослідження було перервано достроково через проблеми з безпекою по причині більш високої частоти рефрактерного шоку та тенденцію до збільшення смертності в групі Адреналіну. Гемодинамічні дані, зібрані під час дослідження, показали, що Адреналін збільшує серцевий викид більше, ніж Норадреналін. Однак це було зумовлено збільшенням частоти серцевих скорочень, тоді як виміряний ударний об’єм залишався однаковим у двох групах. Це може бути актуальним у контексті ішемії міокарда, оскільки частота серцевих скорочень є основним визначальним фактором споживання кисню міокардом.
Telegram