Мінімізуйте тиск датчика на шкіру. Внаслідок натискання датчиком стискаються вени, посилюється пульсація артерій
#венозний_доступ
#венозний_доступ
#Міорелаксанти
#GUIDELINES
🇺🇸ASA, 2023. Клінічна настанова з моніторингу та антагонізму нейром'язової блокади (англ) https://pubs.asahq.org/anesthesiology/article/138/1/13/137379/2023-American-Society-of-Anesthesiologists
#GUIDELINES
🇺🇸ASA, 2023. Клінічна настанова з моніторингу та антагонізму нейром'язової блокади (англ) https://pubs.asahq.org/anesthesiology/article/138/1/13/137379/2023-American-Society-of-Anesthesiologists
American Society of Anesthesiologists
2023 American Society of Anesthesiologists Practice Guidelines for Monitoring and Antagonism of Neuromuscular Blockade: A Report…
These practice guidelines provide evidence-based recommendations on the management of neuromuscular monitoring and antagonism of neuromuscular blocking agents during and after general anesthesia. The guidance focuses primarily on the type and site of monitoring…
Клінічний випадок лікування гикавки внутрішньошкірними ін'єкціями
Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на гикавку, яка тривала вже 15 годин. Епізод гикавки почався рано вранці і тривав безперервно до опівночі. Пацієнт гикав у середньому шість-вісім разів на хвилину. За його словами, вдома він кілька разів пив крижану воду, затримував дихання, ковтав цукровий пісок і кусав лимон, але тим не менш, прийшов до лікарні, коли не зміг впоратися зі скаргами. В анамнезі 12 нападів гикавки за останні 5 років. Ці напади тривали від 12 до 60 годин. Минулі напади пацієнт лікував у лікарні за допомогою медикаментів. Медичне обстеження щодо причини виникнення нападів гикавки не виявило жодної патології. В анамнезі не було хронічних захворювань або вживання ліків. Пацієнт також не вживав сигарет та алкоголю. Показники життєво важливих функцій були в нормі. При детальному системному обстеженні патологічних станів не виявлено. Рутинні біохімічні аналізи та загальний аналіз крові також були в нормі.
Оскільки джерело гикавки знайти не вдалося, було призначено внутрішньовенно 40 мг езомепразолу та перорально 10 мл рефлюкс-супресора альгінату натрію. Однак гикавка не припинилася. Після цього призначили в/в інфузію метоклопраміду та хлорпромазину гідрохлориду протягом 30 хв. Однак змін не відбулося. Пацієнт був госпіталізований. Під час подальшого спостереження інфузію хлорпромазину гідрохлориду повторили двічі. Оскільки симптоми не регресували через 24 год після першого нападу гикавки, враховуючи вплив блукаючого нерва на гикавку, було прийнято рішення про проведення мезотерапії внутрішньошкірними ін'єкціями, як альтернативний метод.
Після отримання згоди пацієнта першу внутрішньошкірну ін'єкцію було зроблено поблизу блукаючого нерва та грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. У цій ділянці внутрішньошкірну ін'єкцію виконували навколо грудинно-ключично-соскоподібного м'яза за ходом блукаючого нерва. Друга ін'єкція була спрямована на діафрагму, яка є основним м'язом, що відповідає за гикавку. В епігастральній ділянці, що безпосередньо прилягає до діафрагми, були визначені три точки, в які були зроблені внутрішньошкірні ін'єкції. За основу при визначенні цих точок була взята книга доктора Жака Ле Коза.
Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на гикавку, яка тривала вже 15 годин. Епізод гикавки почався рано вранці і тривав безперервно до опівночі. Пацієнт гикав у середньому шість-вісім разів на хвилину. За його словами, вдома він кілька разів пив крижану воду, затримував дихання, ковтав цукровий пісок і кусав лимон, але тим не менш, прийшов до лікарні, коли не зміг впоратися зі скаргами. В анамнезі 12 нападів гикавки за останні 5 років. Ці напади тривали від 12 до 60 годин. Минулі напади пацієнт лікував у лікарні за допомогою медикаментів. Медичне обстеження щодо причини виникнення нападів гикавки не виявило жодної патології. В анамнезі не було хронічних захворювань або вживання ліків. Пацієнт також не вживав сигарет та алкоголю. Показники життєво важливих функцій були в нормі. При детальному системному обстеженні патологічних станів не виявлено. Рутинні біохімічні аналізи та загальний аналіз крові також були в нормі.
Оскільки джерело гикавки знайти не вдалося, було призначено внутрішньовенно 40 мг езомепразолу та перорально 10 мл рефлюкс-супресора альгінату натрію. Однак гикавка не припинилася. Після цього призначили в/в інфузію метоклопраміду та хлорпромазину гідрохлориду протягом 30 хв. Однак змін не відбулося. Пацієнт був госпіталізований. Під час подальшого спостереження інфузію хлорпромазину гідрохлориду повторили двічі. Оскільки симптоми не регресували через 24 год після першого нападу гикавки, враховуючи вплив блукаючого нерва на гикавку, було прийнято рішення про проведення мезотерапії внутрішньошкірними ін'єкціями, як альтернативний метод.
Після отримання згоди пацієнта першу внутрішньошкірну ін'єкцію було зроблено поблизу блукаючого нерва та грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. У цій ділянці внутрішньошкірну ін'єкцію виконували навколо грудинно-ключично-соскоподібного м'яза за ходом блукаючого нерва. Друга ін'єкція була спрямована на діафрагму, яка є основним м'язом, що відповідає за гикавку. В епігастральній ділянці, що безпосередньо прилягає до діафрагми, були визначені три точки, в які були зроблені внутрішньошкірні ін'єкції. За основу при визначенні цих точок була взята книга доктора Жака Ле Коза.
Мезотерапію проводив досвідчений і підготовлений лікар, використовуючи голки 30-го калібру довжиною 4 мм. Для внутрішньошкірної ін'єкції готували суміш з 1 мл (2 мг) тіоколхікозиду та 1 мл (16,2 мг) лідокаїну. З цієї суміші в кожну визначену точку внутрішньошкірно вводили по 0,1-0,2 мл на глибину 1-3 мм. Використовували метод внутрішньошкірної ін'єкції "точка-точка". Під час процедури внутрішньошкірної ін'єкції папул не утворювалося.
Гикавка припинилася через 15 хвилин після процедури мезотерапії, але пацієнт перебував під наглядом ще 48 годин. Рецидиву не спостерігалося. Пацієнт був оглянутий через тиждень, і жодних ускладнень, пов'язаних з внутрішньошкірною ін'єкцією, не спостерігалося, як і повторного нападу гикавки.
Kocak AO, Akbas I, Betos Kocak M, Akgol Gur ST, Cakir Z. Intradermal injection for hiccup therapy in the Emergency Department. Am J Emerg Med. 2020 Sep;38(9):1935-1937
#Гикавка
Гикавка припинилася через 15 хвилин після процедури мезотерапії, але пацієнт перебував під наглядом ще 48 годин. Рецидиву не спостерігалося. Пацієнт був оглянутий через тиждень, і жодних ускладнень, пов'язаних з внутрішньошкірною ін'єкцією, не спостерігалося, як і повторного нападу гикавки.
Kocak AO, Akbas I, Betos Kocak M, Akgol Gur ST, Cakir Z. Intradermal injection for hiccup therapy in the Emergency Department. Am J Emerg Med. 2020 Sep;38(9):1935-1937
#Гикавка
Причини постійної та непереборної гикавки
1. Захворювання центральної нервової системи
1.1. Судинні (ішемічний/геморагічний інсульт*, артеріовенозні мальформації [АВМ], скроневий артеріїт)
1.2. Інфекційні (енцефаліт*, менінгіт, абсцес мозку, нейросифіліс)
1.3. Структурні (черепно-мозкова травма*, внутрішньочерепні пухлини, пухлини стовбура мозку, розсіяний склероз, сирингомієлія, гідроцефалія)
2. Подразнення блукаючого та діафрагмального нервів: зоб*, фарингіт*, ларингіт, подразнення барабанної перетинки волоссям або стороннім тілом, кіста шиї або інша пухлина
3. Шлунково-кишкові захворювання: здуття шлунка, гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, рак підшлункової залози, карцинома шлунка, абсцеси живота, захворювання жовчного міхура, запальні захворювання кишечника, гепатит, аерофагія, езофагіт, непрохідність кишечника
4. Торакальні захворювання: збільшення лімфатичних вузлів внаслідок інфекції або новоутворення*, пневмонія, емпієма, бронхіт, астма, плеврит, аневризма аорти, медіастиніт, пухлини середостіння, травма грудної клітки, тромбоемболія легеневої артерії
5. Серцево-судинні захворювання: інфаркт міокарда, перикардит
6. Психогенні: нервова анорексія, конверсійна реакція, хвилювання, стрес, шизофренія, зловживання
7. Інші інфекційні захворювання: підчеревний абсцес, малярія, туберкульоз, оперізувальний герпес, COVID-19
* Більш поширені причини
Hiccups.UpToDate
#Гикавка
1. Захворювання центральної нервової системи
1.1. Судинні (ішемічний/геморагічний інсульт*, артеріовенозні мальформації [АВМ], скроневий артеріїт)
1.2. Інфекційні (енцефаліт*, менінгіт, абсцес мозку, нейросифіліс)
1.3. Структурні (черепно-мозкова травма*, внутрішньочерепні пухлини, пухлини стовбура мозку, розсіяний склероз, сирингомієлія, гідроцефалія)
2. Подразнення блукаючого та діафрагмального нервів: зоб*, фарингіт*, ларингіт, подразнення барабанної перетинки волоссям або стороннім тілом, кіста шиї або інша пухлина
3. Шлунково-кишкові захворювання: здуття шлунка, гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, рак підшлункової залози, карцинома шлунка, абсцеси живота, захворювання жовчного міхура, запальні захворювання кишечника, гепатит, аерофагія, езофагіт, непрохідність кишечника
4. Торакальні захворювання: збільшення лімфатичних вузлів внаслідок інфекції або новоутворення*, пневмонія, емпієма, бронхіт, астма, плеврит, аневризма аорти, медіастиніт, пухлини середостіння, травма грудної клітки, тромбоемболія легеневої артерії
5. Серцево-судинні захворювання: інфаркт міокарда, перикардит
6. Психогенні: нервова анорексія, конверсійна реакція, хвилювання, стрес, шизофренія, зловживання
7. Інші інфекційні захворювання: підчеревний абсцес, малярія, туберкульоз, оперізувальний герпес, COVID-19
* Більш поширені причини
Hiccups.UpToDate
#Гикавка
Алгоритм діагностики серотонінової токсичності відповідно до критеріїв Хантера (BMJ)
#серотоніновий_синдром
#серотоніновий_синдром
Останні рекомендації Американської асоціації серця (AHA) від 2020 року не рекомендують рутинне введення кальцію при серцево-легеневій реанімації. Проте, незважаючи на рекомендації, 20-30 % пацієнтів з внутрішньолікарняною зупинкою серця отримують кальцій під час реанімації, і ця тенденція зростає з 2016 р. Систематичний огляд на основі 10 досліджень за участі 2509 пацієнтів показав, що рутинне застосування кальцію при зупинці серця не збільшує шансів на відновлення спонтанного кровообігу, не має позитивного впливу на виживаність протягом години та виписку зі стаціонару протягом 30 днів, а також може мати негативний вплив на неврологічні наслідки через 90 днів після зупинки серця. У пацієнтів, які отримували кальцій, сприятливі неврологічні наслідки через 90 днів мали 3,6% осіб, порівняно з 9,1% у групі плацебо.
Messias Hirano Padrao E, Bustos B, Mahesh A, de Almeida Castro M, Randhawa R, John Dipollina C, Cardoso R, Grover P, Adler Maccagnan Pinheiro Besen B. Calcium use during cardiac arrest: A systematic review. Resusc Plus. 2022 Oct 8;12:100315
#Серцево_легенева_реанімація #Кальцій
Messias Hirano Padrao E, Bustos B, Mahesh A, de Almeida Castro M, Randhawa R, John Dipollina C, Cardoso R, Grover P, Adler Maccagnan Pinheiro Besen B. Calcium use during cardiac arrest: A systematic review. Resusc Plus. 2022 Oct 8;12:100315
#Серцево_легенева_реанімація #Кальцій
Hghlghts_2020_ECC_Guidelines_English.pdf
9.7 MB
Огляд рекомендацій АНА 2020 з СЛР та невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях (англ.)
#Серцево_легенева_реанімація
#Серцево_легенева_реанімація
Hghlghts_2020ECCGuidelines_Russian.pdf
7.7 MB
Огляд рекомендацій АНА 2020 з СЛР та невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях (рос.)
#Серцево_легенева_реанімація
#Серцево_легенева_реанімація