Ще трохи бекстейджу з процесу створення банера під крайню гру збірної проти Ісландії.

Нагадаємо, що перевидання плануємо отримати десь за 3-4 тижні.
Ситуація знову на мить повернулася до нас ду**ою, учора довелося терміново змінювати типографію, що призвело до скорочення тиражу вдвічі. Тим не менш, ми, як завжди, повні позитивного настрою та обов’язково потішимо вас неймовірною якістю.

Усі ці складнощі ще раз доводять, що наш проєкт дуже непростий і справді вартує своїх витрат та цінової політики.

Дякуємо за розуміння та вашу довіру!

tujournal

Знову починається стара пісня про «екстремізм» українських фанатів, які, бачте, насмілились мати власну позицію. Зручно, правда? Будь-який прояв емоцій, протесту чи незгоди одразу клеймлять нацизмом, варварством і чимось там ще, аби тільки не розбиратися в суті.

Особливо цинічно все це виглядає, коли про “мораль”, “культуру” і “правильну поведінку” пишуть росіяни — ті самі, що напали на незалежну країну, зруйнували міста, вбивають цивільних, а тепер щиро дивуються, чому їх ненавидять.
Дуже легко сидіти в теплих кабінетах і розповідати про культуру та цінності, при цьому повністю ігноруючи контекст, у якому живе країна.

Людей обурює війна, обурює лицемірство, обурює подвійна мораль – але замість аналізу ми чуємо лише моралізаторські лекції про “неправильну поведінку”.

Називати фанатів варварами за банери чи гасла – це найпростіший шлях. Набагато складніше визнати, що це реакція на реальність, у якій вони живуть. Але кому потрібна правда, якщо можна створити зручний образ «агресивних радикалів» і продати його під соусом боротьби за європейські цінності?
Подібні заяви не про культуру і не про футбол. Це про знецінення, про спробу показати українців дикунами, яким нібито ще треба пояснювати, як “правильно” висловлювати власну думку. І поки одні говорять про демократію, інші намагаються її задушити під приводом боротьби з екстремізмом.
Найсмішніше, що весь цей пафос про варварство зазвичай лунає від тих, хто жодного разу не стояв на трибунах і не розуміє, що фанатський рух – це не тільки про футбол, а й про позицію, ідентичність і опір.

У ту ж оперу:

Звісно, завжди приємно спостерігати, як метушаться свиноруси, але все ж таки посил цих перформансів більше спрямований на світову спільноту. Щоб ніхто навіть не думав забувати про наше горе та кровопролитну війну, яка розгорнулася просто в центрі Європи, поки пани та панянки спокійнісінько прогулюються вечірніми містами й думають, що їх це ніколи не торкнеться. До певного часу багато хто з нас теж так думав!

P. S. Певний галас ці банери спричинили, і не можна сказати, що ми з хлопцями, обговорюючи це ще до появи цих перфів, не розуміли, що так буде. Але що вже так багато обговорень викличе - напевно, ні.

#troublemakers_ukraine

Один із макетів, розроблених нашим пабліком.

Він символізує зміни в житті хуліганів та в їхній амуніції.

За мирних часів у кожного поважаючого себе представника НФ-колективу на кожні вихідні у сумці можна було знайти певний набір речей: регбійний шолом, капу, захист для рук, хай навіть звичайні будівельні рукавиці – це якщо спортивний івент.
У інших випадках, якщо це матч, то у цілому склад речей частково мінявся.

Часи змінюються, і більшість фанатів, які взяли до рук зброю, тепер носять із собою зовсім інші речі. Про це найкраще говорить сам малюнок.

Та найбільший посил - це напис Against the Modern World, що у перекладі означає «проти сучасного світу». Він символізує незадоволення всім тим, що відбувається навколо, а також є алюзією на популярний слоган ультрас-рухів Against Modern Football.

І справді, інколи важко вмістити в голові, що відбувається у світі та куди він котиться. Коли згадуєш безтурботні молоді роки й дитинство (особливо це відчувають ті, кому вже за 25), починаєш усвідомлювати, наскільки все змінилося в гірший бік. І все чіткіше розумієш: треба було цінувати ті часи, адже навряд чи ми повернемося до первісних налаштувань.

Друга ліга.

Самбір на вчорашньому виїзді у Стрию.