Розмова з Натою Скотар про переклад манґи

Ната Скотар — перекладачка з японської та авторка курсів японської мови для початківців NIHONBU на Youtube. Ната перекладає манґу "Інша" та "Книга магії з нуля" для видавництва "Molfar Comics".

https://www.youtube.com/watch?v=tKLkEY-He0Q

​Коли пишеш всього лише один звук, і тут тебе несе...
До речі, вгадали вірш?

Рекомендуємо всім перекладачам підписатися на цей канал 👇

Підступний паронім

Є в українській мові одна підступна паронімічна парочка: поверхневий — поверховий.

Поверхневий — той, що стосується поверхні в прямому, фізичному смислі цього слова. Наприклад, поверхневий натяг рідини (рос. поверхностное натяжение жидкости)

Поверховий — той, що стосується зовнішнього, переносного виміру явища. Наприклад, поверхове знання або почуття (тобто неглибоке).

У російській такого розрізнення немає, там усе поверхностное.

​​Правило, яке часто забувається.
Це відмінювання назв міст ІІ відміни* у родовому відмінку однини (кого? чого?).🏨
➖➖➖➖-у чи -а? ➖➖➖➖
ЛондонУ чи ЛондонА? 🤔
Cлово для перевірки — "місто".😲
Чого? МістА.👌
Поблизу містА — поблизу ЛондонА — Привид КиєвА — падіння Нью-ЙоркА

* ІІ відміна — іменники чоловічого та середнього роду, чоловічого - з нульовим закінченням у називному відмінку однини, із закінченням -о, середнього роду з закінченням -о,-е,-я.
** лайфгак працює для назв, які складаються з одного слова.

Але якщо все одно сумніваєтеся, можете скористатися словником "Горох" для найвідоміших міст.

Про #ліцензійне

"Nasha Idea" буде відправляти 1 том "Саги про Вінланд" та 2 том "Токійських месників" приблизно через два тижні. Вони мали вийти на початку березня, але зі зрозумілих причин графік злетів. Однак ніщо не спинить манґу, час якої настав!

​Пам'ятаймо, що японські імена, які закінчуються на -suke, зазвичай редукуються.

Sasuke — Саске (не Сасуке)
Keisuke — Кейске (не Кейсуке)
Daisuke — Дайске (не Дайсуке)
Kyosuke — Кьоске (не Кьосуке)

Тобто голосна "у" не вимовляється, вона ніби "ковтається". Це часто трапляється з такими складами, як "су" і "цу", перед глухою приголосною.

Наприклад:

Akatsuki — Акацкі
Asuka — Аска

Знаєте ще такі приклади? Пишіть у коментарях!

​Ви, певно, чули, про нахабних "Tentacle House", які вкрали фанатський переклад "Людини-бензопили" і вирішили заробити на його друці. Такі ошуканці не мають на це законних прав і шкодять легальним видавництвам, які б хотіли ліцензувати цю манґу й видавати офіційно.
Детальніше тут.
Скріни: UAGeek

​Українською киця каже "няв", а не "мяв" і не "мяу".😸👌
Ми називатимемо котика
- нявчиком;
- муркотунчиком;
- кицюньчиком.
А кликати його будемо "киць-киць-киць".

​🔅I did it!
✅ (Мені) вдалося! / Вийшло!
❌ Я це зробив(ла)!

🔅I can do it!
✅ Я впораюся! / У мене вийде!
❌ Я зможу це зробити!

​Пам'ятка для всіх, хто перекладає шьонен.

Бути перекладачем це:
• півдня шукати як передати українською 100 різнозабарвлених "fuck" у тексті;
• жити в словнику синонімів;
• гуглити як правильно: "гівно" чи "гімно" (спойлер: за словником гівно, а інше - то по-галицьки);
• щонайменше тричі переписувати речення, поки воно зазвучить тобі так, як треба;
• мати власний словник фразеологізмів;
• диктувати собі переклад вголос;
• забути з чого почалась історія;
• плакати на англомовній грі слів, бо ти не знаєш як це передати, аби не втратити її...

To be continued.

#особисте

​Про котиків ми вже з вами говорили, тепер поговоримо про пташок.
Пташки цвірінькають або щебечуть, а тому зранку ви почуєте:
✅ Цвірінь
❌ Чік-чірік

​Є один хороший спосіб перевірити свій переклад. Його також використовують письменники для своїх текстів.

Читайте переклад вголос. Спостерігайте, як він лягає на язик. Якщо речення звучить кострубато, значить, його треба переробити.

Допомагає уникнути надмірної штучності. 👌

​I can't do anything with it / I can't do anything about something (someone)

✅ (Я) нічого не можу з цим вдіяти. / Не можу дати чомусь ради.
❌ Я нічого не можу з цим зробити.

There is nothing you can do. / It can’t be helped.

✅ Нічого не вдієш. / Нічого не поробиш. / Ти тут нічим не зарадиш. / Нема на це ради.
❌ Ти нічого не можеш зробити. / Цьому не допомогти.

50 відтінків сірого

Про те, що перекладати треба смисл, а не слова, висловилися всі класики. Всі це знають. Так само всі курці знають, що куріння шкідливе, а гімнастика вранці корисна. Але курять. А перекладачі вперто перекладають слова. Саме в цьому місці виникає сучукрпереклад. У мене є гіпотеза на пояснення цього соціально-філологічного явища, але вона вам не сподобається.

На перший погляд непомітний, але показовий приклад трапився в книжці про дипломатичні преферанси 1930-х років. Гітлер і Сталін ділять Східну Європу. Треба, щоб Рібентроп злітав у Москву домовився. Москва йти назустріч не поспішає, аж Гітлеру довелося ... «написати про дозвіл на візит Ріббентропа персонально Сталіну».

Граматично правильна, зрозуміла фраза. В оригіналі справді написано Hitler wrote a personal appeal to Stalin to allow Ribbentrop to come. Що тут не так?

Проблема в дієслові to allow. Перекладач оперує його першим, найпоширенішим, знайомим зі школи значенням — «дозволяти щось». У даному разі візит Рібентропа. Це переклад «у слово», він же буквалізм.

А який був би переклад «у смисл»? Що робить Гітлер? Далеко ходити не треба — контекст диктує інваріантне дієслово. Гітлер просить Сталіна прийняти Рібентропа. Саме це відбувається в житті: послів приймають, а не дозволяють їм приїхати. А ще у посольствах бувають дипломатичні прийняття, гостям присилають запрошення із загадковою абревіатурою RSVP. У цього епізоду є контекст, і він не про «дозвіл» чи «заборону», а про якісь інші слова.

Наочніше виходить, коли поставити два варіанти поруч — один «у букву», другий «у смисл»:

1. Гітлер написав про дозвіл на візит Ріббентропа персонально Сталіну.

2. Гітлер особисто написав Сталіну з проханням прийняти Ріббентропа.

(У дужках завважте ще одну помилку зі словосполученням personal appeal — воно стосується Гітлера, а не Сталіна. Це Гітлер особисто просить, а не особисто Сталіна.) «Дозвіл на візит» перетворився на «прохання прийняти». Різниця між цими варіантами — це різниця між двома методами перекладу (строгіше кажучи, між методом і відсутністю метода).

Зовні переклад ніби окей, але якщо придивитися уважно, він розсипається. Ленін назвав би його «редискою», як Троцького: зовні червоний, а всередині — білий.

Стосунок між смислом — а його не існує поза контекстом — і слововжитком нагадує стосунок магнітного поля і залізної стружки: стружка утворює патерн. Так само й слововжиток (патерн) диктується смислом (полем).

Перекладач, який розуміє, що перекладати треба смисл, а не слова, переходить в іншу лігу. І тільки після цього з ним можна говорити про стиль, ритм, солецизми і всі ті високі матерії, які роблять з ремесла мистецтво.

#пропереклад

​Джерело: @mykozai (твітер)